Рішення

від 06.11.2020 по справі 640/12340/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2020 року №640/12340/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славенергопром ЛТД" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Славенергопром ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "Славенергопром ЛТД") до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2019 р. №07972615140101 та №07982615140101 (далі - оскаржувані податкові повідомлення-рішення) .

Ухвалою суду від 12.07.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/12340/19 (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідачем у період із 24.04.2019 р. по 13.05.2019 р. проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Славенергопром ЛТД" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 17.11.2014 р. по 31.12.2018 р., за результатами якої складено акт перевірки від 24.05.2019 р. №304/26-15-14-01-01/39494638 (далі - Акт перевірки) .

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 н. 134.1 ст. 134, п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 156816,00 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 156816,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 174240,00 грн. в тому числі по періодах: за жовтень 2017 року - на суму 8740,00 грн., за вересень 2017 року - на суму 165500,00 грн.

На підставі Акту перевірки 14.06.2019 р. відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

1) №07972615140101, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 196020,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 156816,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 39204,00 грн.;

2) №07982615140101, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 217800,00 грн., з яких за основним платежем - 174240,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 43560,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

У ході розгляду справи судом з`ясовано, що висновок відповідача про заниження податку на прибуток та ПДВ ґрунтується на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів - ТОВ "Ітера Пром", ТОВ "Діліс Холд" та ТОВ "Кріс Норм".

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, у межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ітера Пром", ТОВ "Діліс Холд", ТОВ "Кріс Норм", обставини виконання умов договорів, ділову мету в їх укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює такі види діяльності: код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); код КВЕД 27.90 Виробництво іншого електричного устатковання; код КВЕД 20.16 Виробництво пластмас у первинних формах; код КВЕД 22.19 Виробництво інших гумових виробів; код КВЕД 23.43 Виробництво керамічних електроізоляторів та ізоляційної арматури; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

На час існування спірних правовідносин і позивач і його контрагенти (ТОВ "Ітера Пром", ТОВ "Діліс Холд" та ТОВ "Кріс Норм") володіли належним рівнем правосуб`єктності, були зареєстровані платниками ПДВ, протилежного відповідачем не доведено.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Ітера Пром", як постачальником, укладено договір поставки №28 від 23.08.2017 р. (далі - Договір №28) , за умовами якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця товари промислово-технічного призначення (згідно специфікації №43 від 05.09.2017 р. - дерев`яні обрешітки на загальну суму 52440,00 грн., в т.ч. ПДВ 8740,00 грн.), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар.

Так, на виконання умов Договору №28 ТОВ "Ітера Пром" передано позивачу відповідний товар (дерев`яні обрешітки) на загальну суму 52440,00 грн., в т.ч. ПДВ 8740,00 грн., на підтвердження чого надано видаткову накладну №43-0000001 від 05.09.2017 р., товарно-транспортну накладну №9119 від 05.09.2017 р. та відповідні прибуткові ордери.

Також за вказаним Договором №28 складено податкову накладну №7 від 05.09.2017 р. на загальну суму 52440,00 грн., в т.ч. ПДВ 8740,00 грн.

Факт оплати позивачем поставленого за Договором №28 товару відповідачем не ставився під сумнів.

Крім того, між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Діліс Холд", як постачальником, укладено договір поставки №27 від 21.08.2017 р. (далі - Договір №27) , за умовами якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця товари промислово-технічного призначення (згідно специфікації №93-0000001 від 01.09.2017 р. - проушини, труби та дерев`яні обрешітки на загальну суму 595200,00 грн., в т.ч. ПДВ 99200,00 грн.), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар.

Так, на виконання умов Договору №27 ТОВ "Діліс Холд" передано позивачу відповідний товар (проушини, труби та дерев`яні обрешітки) на загальну суму 595200,00 грн., в т.ч. ПДВ 99200,00 грн., на підтвердження чого надано видаткові накладні №93-0000001 від 01.09.2017 р., №93-0000002 від 01.09.2017 р. та №93-0000003 від 04.09.2017 р., товарно-транспортні накладні №15 від 01.09.2017 р., №18 від 04.09.2017 р. та відповідні прибуткові ордери.

Також за вказаним Договором №27 складено податкові накладні №1 від 01.09.2017 р., №2 від 01.09.2017 р. та №3 від 04.09.2017 р. на загальну суму 595200,00 грн., в т.ч. ПДВ 99200,00 грн.

Факт оплати позивачем поставленого за Договором №27 товару відповідачем не ставився під сумнів.

Між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Кріс Норм", як постачальником, укладено договір поставки №25 від 24.08.2017 р. (далі - Договір №25) , за умовами якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця товари промислово-технічного призначення (згідно специфікації №44 від 04.09.2017 р. - дерев`яні обрешітки на загальну суму 397800,00 грн., в т.ч. ПДВ 66300,00 грн.), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар.

Так, на виконання умов Договору №25 ТОВ "Кріс Норм" передано позивачу відповідний товар (дерев`яні обрешітки) на загальну суму 397800,00 грн., в т.ч. ПДВ 66300,00 грн., на підтвердження чого надано видаткові накладні №44-0000001 від 04.09.2017 р. та №44-0000002 від 04.09.2017 р., товарно-транспортну накладну №91 від 04.09.2017 р. та відповідні прибуткові ордери.

Також за вказаним Договором №25 складено податкові накладні №1 від 04.09.2017 р. та №2 від 04.09.2017 р. на загальну суму 397800,00 грн., в т.ч. ПДВ 66300,00 грн.

Факт оплати позивачем поставленого за Договором №25 товару відповідачем не ставився під сумнів.

Також, у ході судового розгляду справи судом з`ясовано, що вказані вище товари придбані позивачем з метою здійснення власної господарської діяльності, на підтвердження чого надано копію договору №29 на виготовлення продукції з давальницької сировини від 01.06.2017 р., відповідні копії актів здачі-приймання готової продукції, актів приймання-передачі матеріалів, актів використання матеріалів, акту списання.

При цьому, посилання відповідача на наявну у нього податкову інформацію та ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2017 р. у справі №755/15458/16-к суд вважає неналежними та недостатніми доказами нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Ітера Пром", ТОВ "Діліс Холд" та ТОВ "Кріс Норм", оскільки в наявних в матеріалах справи нотаріально засвідчених заявах Грідіна В.Ю. (директор ТОВ "Ітера Пром") від 08.06.2017 р., Тонковича В.В. (директор ТОВ "Діліс Холд") від 18.07.2017 р. та Ромашева О.С. (директор ТОВ "Кріс Норм") від 09.03.2017 р. зазначено, що вказані особи особисто приймають та прийматимуть участь в господарській діяльності відповідного товариства.

Відповідну податкову інформацію про яку зазначає відповідач в обґрунтування прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем суду не надано.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 61 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Поряд з цим, матеріали справи не містять, в т.ч. в Акті перевірки не зазначено, доказів на підтвердження наявності обвинувального вироку або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, та/або інших судових рішень, в яких була б встановлена фіктивність спірних правочинів.

Згідно з пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 135 ПК України, платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як також зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо оцінки доводів податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, то такі доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені належними доказами та спростовуються наданими позивачем доказами.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими, у сукупності із іншими наданими позивачем та дослідженими судом доказами за переконанням суду, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ітера Пром", ТОВ "Діліс Холд", ТОВ "Кріс Норм".

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з`ясовані обставини, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті протиправно, а тому, як наслідок, вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Славенергопром ЛТД" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 6207,30 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Славенергопром ЛТД" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, 33, офіс 75; код ЄДРПОУ 39494638) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.06.2019 р. №07972615140101 та №07982615140101.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славенергопром ЛТД" сплачений ним судовий збір у розмірі 6207,30 грн. (шість тисяч двісті сім гривень тридцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко