Постанова

від 16.11.2020 по справі 520/9102/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 р. Справа № 520/9102/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019, суддя Мінаєва К.В., повний текст складено 23.12.19 по справі № 520/9102/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Офісу великих платників податків ДФС

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.07.2019 № 0000395016, № 0000405016, № 0000415016.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 23.07.2019 № 0000395016, № 0000405016, № 0000415016.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначає, що судом першої інстанції не враховано того факту, що контролюючим органом було дотримано вимоги Податкового кодексу України щодо порядку нарахування податкових зобов`язань.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Офісу великих платників податків ДФС проведена документальна планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства та з метою контролю за правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складено акт 02.07.2019 № 50/28-10-50-16-07/05471230, яким встановлено наступні порушення: ст. 22, ст. 23, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, пп.138.3.1, пп.138.3.2 п. 138.3 ст.138 Податкового кодексу України, МСБО 18 Дохід , пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 розд. III Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування по періодах: 2017 рік - у 2018 на загальну суму 12183875 грн., 2018 - 18814874 грн., занижено податок на прибуток на загальну суму 6128910 грн., в т.ч.: 2018 - 6128910 грн., п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податкові зобов`язання з ПДВ всього у сумі 3612807 грн., в т.ч. за: січень 2017 - на суму 175872 грн.; квітень 2017 - на суму 980095 грн.; червень 2017 - на суму 832466 грн.; вересень 2017 - на суму 458797 грн.; жовтень 2017 - на суму 16667 грн.; листопад 2017 - на суму 229638 грн.; грудень 2017 - на суму 246600 грн.; лютий 2018 - на суму 433517 грн.; квітень 2018 - на суму 32987 грн.; листопад 2018 на суму 113264 грн.; грудень 2018 на суму 92904 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки від 02.07.2019 № 50/28-10-50-16-07/05471230 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято податкові повідомлення - рішення від 23.07.2019 № 0000395016, яким донараховано податкові зобов`язання податку на прибуток на суму 766113750 грн.; № 0000405016, яким донараховано податкові зобов`язання податку на додану вартість на суму 5419210,50 грн., № 0000415016, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, з того, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами належними первинними документами, та обґрунтовано сформовано податкові зобов`язання у період, що перевірявся.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому, пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0000405016 колегія суддів виходить з наступного.

Так, в основу зазначеного податкового повідомлення-рішення покладені висновки податкового органу щодо не підтвердження платником податків реальності господарських операцій контрагента позивача ТОВ Укрпроектенергомонтаж з ТОВ Кий Еліт та ТОВ Альп-ресурс , контрагента ТОВ Енергоконсалт з ПП Авізо Хела та ТОВ Інтел Енерго , які через субпідрядні договори з ТОВ Енергоконсалт та ТОВ Укрпроектенергомонтаж виконували роботи на ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 .

У ході судового розгляду встановлено, що 16.02.2018 між позивачем та ТОВ Енергоконсалт укладено договір № 120 на виконання робіт, за умовами якого виконавець зобов`язується власними силами та засобами на власний ризик виконати наступні роботи: капітальний ремонт блочного трансформатора ТДЦ-125000/110-У1 бл. №1 заводський № 158154 . Місце виконання робіт: Харківська обл., Дергачівський район, с. Подвірки. Вартість робіт складає 3130000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 521666,67 грн.

У виконання умов зазначеного договору ТОВ Енергоконсалт на адресу ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 виписано податкові накладні на роботи капітальний ремонт блочного трансформатора ТДЦ-125000/110-У1 заводський №158154 на загальну суму 3130000,00 грн., у тому числі сума ПДВ 521666,665 грн., які ПрАТ ХАРКІВСЬКА ТЕЦ - 5 включено до складу податкового кредиту за касовим методом у відповідності до п.44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, а саме за лютий 2018 ряд.37 додатка 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів № 9047655227 від 19.03.2018 на суму 416 666,67 грн.

На підтвердження реальності виконання умов договору позивачем надано акти виконаних робіт.

Розрахунки між сторонами за виконання роботи з Капітального ремонту блочного трансформатора ТДЦ-125000/110-У1 заводський № 158154 проводились у безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 30862096,80 грн.: платіжне доручення від 19.02.2018 № 2587 на суму 2504000 грн., ПДВ 417333,33 грн.; платіжне доручення від 28.02.2018 № 2676 на суму 626000 грн., ПДВ 104333,33 грн.

Також, 18.05.2016 між позивачем та ТОВ Енергоконсалт укладено договір № 365, за умовами якого виконавець зобов`язується власними силами та засобами виконати роботи з будівництва випарної установки для регенераційних вод на території проммайданчика ПАТ Харківська ТЕЦ-5 (45213250-0 - Будівництво промислових будівель) (далі-роботи), в строки та на умовах, що визначені в цьому Договорі. Загальна вартість робіт складає 72150000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 12025000 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 1/1 від 30.12.2016 до Договору № 365 від 18.05.2016 підрядник виконує роботи з будівництва випарної установки для регенераційних вод на території проммайданчика ПАТ Харківська ТЕЦ-5 згідно з графіком виконання робіт, з урахуванням всіх видів (етапів, комплексів) робіт, який є невід`ємною частиною цього Договору.

У виконання зазначеного договору ТОВ Енергоконсалт на адресу ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 виписано податкові накладні на роботи з будівництва випарної установки для регенераційних вод на території проммайданчика ПАТ Харківська ТЕЦ-5 на загальну суму 33862095,80 грн, у тому числі ПДВ 5143682,64 грн.

За результатами виконання умов договору складені Акти виконаних робіт.

Оплата в рамках виконання зазначеного договору здійснена безготівковим способом, що підтверджується платіжними дорученнями, всі операції відображені в бухгалтерському обліку, а також суми податку на додану вартість відображені у додатках 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкових декларацій відповідних періодів.

На підтвердження взаємовідносин з Укрпроектенергомонтаж також надано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, ліцензія серія АЕ №639358 та дозвіл № 4483.12.32; кваліфікаційні сертифікати відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг); листування, товарно-транспортні накладні, розроблені робочі проекти (витяги), журнали авторського нагляду за будівництвом, експертні звіти.

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ Енергоконсалт також надано: свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ Енергоконсалт ; ліцензія від 15.03.2017 № 11-Л, дозволи № 53.17.32 та № 872.18.32.; кваліфікаційні сертифікати відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг); довідка про відображення результатів виконаних робіт (наданих послуг) в бухгалтерському обліку за договорами ТОВ Енергоконсалт за січень 2017 - грудень 2018; реєстр податкових накладних; акти приймання виконаних будівельних робіт, журнал авторського нагляду за будівництвом, лист Департамента ДАБІ у Харківській області від 16.11.2017 № 1020-6355, листування, товарно-транспортні накладні, витяг з книги обліку тимчасових перепусток за 2017-2018.

Так, висновки контролюючого органу щодо не підтвердження реальності зазначених господарських операцій базуються на податковій інформації, що отримана Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби від Головного управління ДФС у м. Києві, зокрема стосовно розбіжностей між сумами податкового кредиту суб`єктів господарювання.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічні правові висновки сформовані Верховним Судом у постановах від 04.06.2020 по справі № 340/422/19, від 23.07.2020 по справі № 816/1122/16.

Так, в акті перевірки наводиться перелік всіх договорів, які були укладені між ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 та ТОВ Укрпроектенергомонтаж за період 2017-2018.

При цьому, слід зауважити, що жоден з предметів договорів не збігається з тими роботами, які виконували ТОВ Кий Еліт та ТОВ Альп-ресурс у відносинах з ТОВ Укрпроектенергомонтаж .

Відповідачем не доведено, що Кий Еліт та ТОВ Альп-ресурс на підставі відповідних субпідрядних договорів виконували роботи саме на ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 .

Відповідно до змісту акту перевірки не підтверджено реальність взаємовідносин між ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 та ТОВ Укрпроектенергомонтаж на загальну суму 12336771,1 грн. наступними договорами: № 224 від 14.03.2017, № 333 від 27.04.2018, № 381 від 17.05.2018, № 690 від 02.08.2018, № 638 від 20.04.2017, № 468 від 20.04.2017, № 244 від 24.03.2017, № 175 від 01.03.2017, № 526 від 17.06.2016, № 328 від 29.04.2016.

Втім, в рамках укладених між ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 та ТОВ Укрпроектенергомонтаж договорів виконувались роботи лише за трьома договорами, за іншими надавались послуги та проводилось постачання товару.

Реальність виконання робіт за договорами № 224 від 14.03.2017, № 175 від 01.03.2017, № 244 від 24.03.2017 підтверджено актами виконаних робіт, занос витратних матеріалів на територію ТЕЦ-5 та заїзд автомобільного транспорту підтверджено двостороннім листуванням між сторонами, доставка будматеріалів підтверджена товарно-транспортними накладними.

За договором № 690 від 02.08.2017 постачання товару підтверджено актом приймання-передачі наданих послуг, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, які підписані вповноваженими посадовими особами ТЕЦ-5.

За договорами № 333 від 27.04.2018, № 381 від 17.05.2018, № 638 від 20.04.2017, № 468 від 20.04.2017, № 526 від 17.06.2016, № 328 від 29.04.2016 надання послуг підтверджується актами наданих послуг, розробленими робочими проектами, журналами авторського нагляду за будівництвом, експертними висновками.

Судовим розглядом підтверджено наявність у ТОВ Укрпроектенергомонтаж ліцензії серії АЕ №639358, яка видана ДАБІ України на проведення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури; дозвіл № 4483.12.32, виданий Держгірпромнаглядом України на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Працівники ТОВ Укрпроектенергомонтаж мають в наявності кваліфікаційні сертифікати відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створення об`єкта архітектури: ОСОБА_1 на інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення економії енергії та в частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму; ОСОБА_2 на інженерно-будівельне проектування у частині кошторисної документації та в частині технології будівельного виробництва; ОСОБА_3 на інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлена спеціальна податкова правосуб`єктність учасників господарської операції.

Реальність виконання вказаних вище господарських зобов`язань підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Стосовно господарських взаємовідносин із між ТОВ Енергоконсалт та відповідно ПП Авізо Хела , ТОВ Інтел Енерго колегія суддів зазначає наступне.

Так, висновки контролюючого органу щодо не підтвердження реальності зазначених господарських операцій базуються на у тому числі не твердженні щодо недостаньої кількості трудових ресурсів ПП Авізо Хела .

За інформацією податкового органу у штаті ПП Авізо Хела працювало протягом 2017 від 2 до 4 осіб.

Доводи апелянта щодо відсутності у контрагентів позивача необхідних трудових ресурсів є необґрунтованим, оскільки зазначене не виключає можливості реального виконання господарської операції, враховуючи, що залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Крім того, слід враховувати, що ПП Авізо Хела здійснювало постачання будівельних матеріалів на територію ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 та будівництво систем зовнішнього та внутрішнього електропостачання, що не потребує значної кількості персоналу.

Доводи податкового органу про не знаходження ПП Авізо Хела та ТОВ Інтел Енерго за місцезнаходженням, колегія суддів вважає такими, що не спростовують факту здійснення господарських операцій.

Податковим органом підтверджено, що термін оренди приміщення у ПП Авізо Хела закінчився у 2018, у той час як на ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 виконувались роботи в 2017.

Стосовно ТОВ Інтел Енерго слід зазначити, що відсутність суб`єкта господарювання за місцезнаходженням у 2019 не може свідчити про те, що він не міг виконувати роботи протягом 2018, як і не може свідчити про те, що вказаний суб`єкт господарювання не здійснює свою діяльність.

Більш того, податковим органом у акті перевірки зазначено, що ТОВ Інтел Енерго звітність подає вчасно, кількість працівників згідно форми 1-ДФ коливається від 85 до 92 чоловік, на балансі підприємства перебувають машини і обладнання загальною вартістю понад 2 млн. грн.

Стосовно не виписування пропусків по відношенню до працівників ТОВ Інтел Енерго позивач вказано, що пропуски на ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 виписуються на працівників підрядних організацій, як відповідальних за виконання робіт, в незалежності чи є вони працівниками підрядних або субпідрядних організацій.

Отже, за договором № 365 від 18.05.2016 виконувались роботи з будівництва випарної установки для регенераційних вод на території проммайданчика ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 .

На виконання умов зазначеного договору складені акти приймання виконаних будівельних робіт, журнал авторського нагляду за будівництво, готовий до експлуатації об`єкт введений до експлуатації на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ХК 141173071509, що підтверджено листом Департаментом ДАБІ у Харківській області від 16.11.2017 № 1020-6355.

Також, за договором № 120 від 16.02.2018 виконувався капітальний ремонт блочного трансформатора ТДЦ-125000/110-У1 бл. № 1 заводський № 158154.

На виконання умов договору складений акт виконаних робіт.

Занос витратних матеріалів на територію ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 та заїзд автомобільного транспорту підтверджено двостороннім листуванням між сторонами, доставка будматеріалів підтверджена товарно-транспортними накладними.

З метою виконання робіт за вказаними договорами відповідно до даних книги обліку тимчасових перепусток за 2017-2018 працівникам ТОВ Енергоконсалт та субпідрядних організацій видано 198 та 59 перепусток відповідно.

Крім того, судовим розглядом підтверджено наявність у ТОВ Енергоконсалт ліцензії від 15.03.2017 № 11-Л, яка видана ДАБІ України на провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єктів 4 та 5 категорії складності; дозволи № 53.17.32, № 872.18.32., видані Головним управління Держпраці у Київській області на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Стосовно посилань податкового органу на наявність кримінальних проваджень, у яких фігурують ТОВ Укрпроектенергомонтаж , ТОВ Енергоконсалт колегія суддів зазначає наступне.

Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень), в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України тільки вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний правопорушення, які набрали законної сили, звільняють сторону від процесу доказування фактів вчинення діяння та особи, яка його вчинила.

Втім, по господарських операціях позивача та його контрагентів не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків є помилковим.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджується належними первинними документами.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у зазначеній частині.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 23.07.2019 № 0000395016, № 0000415016 колегія суддів зазначає наступне.

Так, у грудні 2018 у податковому обліку ПрАТ Харківської ТЕЦ-5 здійснено реєстрацію бухгалтерської операції з нарахування амортизації на основні засоби за період з 01.01.2017 по 30.11.2018 з проведенням корегуючого запису по Дебету рахунка 91 Загальновиробничі витрати та Кредиту рахунка 131 Знос (амортизація) необоротних активів на загальну суму 35965095,22 грн. з замулюванням змісту операції Донарахування амортизації по основним засобам, які були виведені з експлуатації на час простою та ремонтів .

На підтвердження суми нарахованої амортизації на основні засоби, виведені з господарської діяльності на час зупину виробництва готової продукції, на час ремонтів за період з 01.01.2017 по 30.11.2018 до перевірки надані облікові регістри податкового обліку Обороти рахунку 13 з відображенням коригуючих записів регістрів за аналітичним Рахунком 131 Знос (амортизація) необоротних активів на загальну суму донарахованої амортизації 35965095,22 грн. та Звіт по проводкам з відображенням зареєстрованих операцій з донарахування амортизації основних засобів, які були виведені з експлуатації на простою та ремонтів, з розшифруванням у розрізі кожного окремого об`єкту на загальну суму 35 965 095,22 грн.

В обґрунтування здійснених корегуючих записів надано первинні документи - акти приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (Типова форма 03-2), акти введення в експлуатацію основних засобів, виведених з експлуатації у зв`язку з ремонтом основних засобів, акти введення в експлуатацію основних засобів, виведених з експлуатації в зв`язку з зупином станції, службові записки про виведення з експлуатації основних засобів для проведення поточних ремонтів, капітальних ремонтів, зупином станції.

Так, за висновками податкового органу платники податку, які застосовують положення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, при обчисленні податку на прибуток не враховують амортизацію об`єктів основних засобів, виведених з експлуатації під час простою, переведених на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, а, також, виведених із експлуатації для проведення ремонтних робіт, оскільки період, в якому основні засоби виведені із експлуатації, не є строком корисного використання (експлуатації) такого основного засобу.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Визначальним для встановлення об`єкта оподаткування податком на прибуток є дані фінансової звітності підприємства, що формуються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, які підлягають коригуванню на різниці, встановлені в Податковому кодексі України.

Згідно з п.п. 138.3.1. п. 138.3. ст. 138 Податкового кодексу України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім виробничого методу.

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Підпунктами 138.3.2.-138.3.4. п. 138.3. ст. 138 Податкового кодексу України встановлені обмеження на нарахування амортизації, серед яких відсутнє обмеження на нарахування амортизації під час виведення з експлуатації основних засобів на час ремонту або зупину виробництва.

Так, Законом України № 466-IX від 16.01.2020 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України доповнено абзацом третім наступного змісту: Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв`язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією .

Законом України № 786-IX від 14.07.2020 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців в абз. 3 п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України виключені слова модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та .

Таким чином, у період з 23.05.2020 по 08.08.2020 не підлягала нарахуванню амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв`язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією, а починаючи з 08.08.2020 - тільки по відношенню до консервації основних засобів.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що у спірний період 2017-2018 обмеження щодо нарахування амортизації за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв`язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією у Податковоиу кодексі України були відсутні.

Отже, амортизація підлягала нарахуванню відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідно наказу про облікову політику голови правління ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 від 01.01.2015 № 1 облікова політика розроблена відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), Закону України № 996-ХІУ від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (ПСБО) України в частині, що не суперечить міжнародним стандартам фінансової звітності, і обов`язкова до застосування Компанією з 01.01.2015.

Отже, ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 під час нарахування амортизації повинно було керуватись міжнародними стандартами фінансової звітності та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку України тільки в частині, яка не протирічить МСФЗ.

Параграфами 50, 52, 53, 55 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 Основні засоби далі - МСБО 16) передбачено, що суму активу, що амортизується, слід розподіляти на систематичній основі протягом строку його корисної експлуатації.

Строк корисної експлуатації активу визначають, виходячи з очікуваної корисності активу для суб`єкта господарювання. Політика управління активами суб`єкта господарювання може включати в себе їхнє вибуття після деякого визначеного часу або після споживання певної частки економічних вигід, утілених в активі. Унаслідок цього строк корисної експлуатації активу може бути меншим, ніж строк його економічної експлуатації. Оцінка строку корисної експлуатації активу має спиратися на судження, яке ґрунтується на досвіді використання суб`єктом господарювання подібних активів.

Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, псу класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняють визнання активу.

Відповідно до п. 55 МСБО 16 Основні засоби встановлено, що амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте, згідно з використаними методами амортизації, амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва.

Пункт 62 МСБО 16 Основні засоби визначає три методи амортизації: прямолінійний - постійні відрахування протягом строку корисної експлуатації, якщо ліквідаційна вартість активу не змінюється; зменшення залишку - зменшення суми відрахувань протягом строку корисної експлуатації; суми одиниць продукції - відрахування, базовані на очікуваному використанні або продуктивності активу.

Згідно з обліковою політикою товариства, затвердженою наказом голови правління № 26 від 26.01.2015, ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 під час нарахування амортизації використовувало прямолінійний метод. Використаний метод амортизації виключає можливість не нарахування амортизації в тому випадку, якщо актив не використовується.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача обов`язку у період 2017-2018 із нарахування амортизації основних засобів за період їх виведення з експлуатації на час ремонту, зупину виробництва, невиконання якого призвело б порушення ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 положень МСФЗ і, як наслідок, викривлення податкового обліку податку на прибуток.

Таким чином, податковим органом в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.07.2019 № 0000395016, № 0000415016 покладені помилкові висновки щодо порушення позивачем вимог законодавства в частині нарахування амортизації, внаслідок чого останні є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 по справі № 520/9102/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 25.11.20.