Постанова
від 24.11.2020 по справі 400/846/20
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/846/20 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар - Цехмейстренко Ю.В.,

за участю: представника апелянта - Патлатої Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Першої української гімназії імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року по справі № 400/846/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Першої українська гімназія імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2020 року Головне управління ДСНС України в у Миколаївській області звернулось з адміністративним позовом, в якому просило застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що перевіркою об`єкта відповідача виявлено ряд особливо небезпечних порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що ряд порушень було усунуто, а решта порушень потребує додаткового фінансування, про що ним повідомлено управління освіти Миколаївської міської ради.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 23 липня 2020 року позов задовольнив.

Застосував до Першої української гімназії імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради (вул. Нікольська, 34, Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 23044460) захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

- судом першої інстанції не враховано, що до матеріалів справи апелянтом було додано докази, які підтверджують, що за результатами позапланових перевірок з боку позивача було встановлено, що на момент розгляду справи усунуто більшість суттєвих порушень;

- клопотання про залучення у якості третіх осіб по справі Миколаївську міську раду та управління освіти Миколаївської міської ради взагалі не було розглянуто судом першої інстанції;

- апелянту не було відомо про наявність в матеріалах справи клопотання позивача про зупинення провадження у справі для примирення, натомість у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що відповідач заперечив проти клопотання про зупинення та надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження;

- суд першої інстанції поверхнево та неуважно розглянув справу, про що свідчить факт зазначення у рішенні: " Директор гімназії з актом перевірки ознайомлена, підписала його без зауважень", у той час як у зазначеному акті директором чоловічої статі зазначено: "Нереально виконати усі пункти припису до 12.02.2020. Я з цим не згоден"

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 та доручення Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.12.2019 позивач наказом від 12.12.2019 № 612 призначив позапланову перевірку відповідача.

У січні 2020 року позивачем було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), за результатами якого складено акт від 29.01.2020 № 40, в якому зафіксовані порушення, виявлені під час перевірки (а. с. 10-16). Ряд виявлених порушень є особливо небезпечним, оскільки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Директор гімназії з актом перевірки ознайомлений.

На підставі заяви відповідача, наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 01.06.2020 № 201 та направлення від 09.06.2020 № 106, у період з 09.06.2020 по 10.06.2020 у присутності директора гімназії проведено позапланову перевірку. За результатами перевірки складено акт та встановлено, що 3 порушення із 13 залишаються невиконаними, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей (а. с. 22-28).

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи залишаються не усунутими декілька порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тобто існуючий стан пожежної та техногенної безпеки гімназії зумовлює перебування учнів, відвідувачів та персоналу закладу в умовах реальної загрози їхньому життю та здоров`ю.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Кодексу цивільного захисту України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно підпункту 57 пункту 4 Указу Президента України Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 20/2013 від 16.01.2013 року, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних - ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

За змістом статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

На підставі підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємстві окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

До того ж, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2017 року №643-р Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки визначено: Погодитися з пропозицією Міністерства внутрішніх справ щодо проведення Державною службою з надзвичайних ситуацій у жовтні - грудні 2017 р. позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, закладах охорони здоров`я із стаціонарним лікуванням, будинках для людей похилого віку та інвалідів, закладах відпочинку та оздоровлення державної та комунальної форми власності, а також приватної форми власності - у разі письмового звернення суб`єктів господарювання.

Обласним та Київській міській державним адміністраціям: за участю органів місцевого самоврядування сприяти проведенню перевірок; разом з Державною службою з надзвичайних ситуацій забезпечити проведення роз`яснювальної роботи щодо дотримання вимог техногенної та пожежної безпеки .

Як убачається із Акта перевірки № 110 від 10.06.2020 (а.с.125) не усунутими залишились 3 порушення із 13, що викладені у позовній заяві, а саме:

1. не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (порушено пункт 1.21 розділу IV ППБУ відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд );

2. під час експлуатації об`єктів допускається заниження рівня пожежної безпеки встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема не надано підтверджуючі матеріали щодо обладнання автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту з підписанням актів (Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття);

3. під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема наявні приміщення, які не обладнано системою оповіщення людей про пожежу до вимог ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту .

Отже, на підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подальша робота Першої українська гімназія імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради з виявленими порушеннями створює загрозу життю та здоров`ю людей, тобто існуючий стан пожежної та техногенної безпеки гімназії зумовлює перебування учнів, відвідувачів та персоналу закладу в умовах реальної загрози їхньому життю та здоров`ю.

Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи гімназії, безпеки дітей, вчителів, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

Апеляційний суд наголошує, що, при такому становищі учні та викладачі Першої українська гімназія імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

За змістом частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

На підставі статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Частиною 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частина 10 вказаної статті також передбачає, що у разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб`єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

Зазначена норма визначає наступну процедуру реалізації контролюючим органом своїх повноважень. У випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів як: 1) повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), 2) реалізації продукції, 3) виконання робіт, 4) надання послуг, будь-який орган контролю без попереднього прийняття розпорядчого документа безпосередньо звертається до суду із адміністративним позовом, предметом якого є застосування одного з вищенаведених заходів.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Стосовно посилань апелянта на часткове усунення порушень слід зазначити наступне.

Так, відповідачем зазначалось, що ним вжиті заходи щодо усунення порушень, на момент розгляду справи усунуто більшість суттєвих порушень, крім того 2 із 15 порушень знаходяться на стадії усунення, та керівництвом освітнього закладу вживаються усі можливі заходи для найшвидшого вирішення даного питання.

Отже апелянт не заперечує, що на даний час вказані порушення усунуті не в повному обсязі.

Поряд з цим колегія суддів наголошує, що за змістом наведених приписів статей 68-70 Кодексу цивільного захисту України захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 74992413.

Разом з цим, на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано.

Також колегія суддів наголошує, що у відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 19.09.2019 по справі № 826/19328/16( № К/9901/54825/18) та від 19.11.2019 по справі № 580/31/19 (№ К/9901/24831/19), необхідним є усунення всіх виявлених порушень, які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для застосування заходів реагування, як крайнього тимчасового заходу впливу на порушника, повинні бути факти не усунення саме тих порушень, які окремо чи у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16 (№ К/9901/30861/18), від 05 грудня 2019 року у справі № 805/1493/17-а (№К/9901/45872/18), від 10 вересня 2020 року у справі № 620/1857/19 (№К/9901/1451/20).

Доводи апелянта про те, що йому не було відомо про наявність в матеріалах справи клопотання позивача про зупинення провадження у справі для примирення, та те що у рішенні суду першої інстанції зазначено: " Директор гімназії з актом перевірки ознайомлена, підписала його без зауважень", у той час як у зазначеному акті директором чоловічої статі зазначено: "Нереально виконати усі пункти припису до 12.02.2020. Я з цим не згоден" не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Аргументи апелянта про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального закону не залучивши третіх осіб по справі колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до частини 2 статті 49 КАС України - треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Натомість, матеріали справи та оскаржуване рішення не містять відомостей, які б свідчили про факти , які можуть вплинути або впливають на права, свободи, інтереси або обов`язки третіх осіб.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДСНС України в Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першої української гімназії імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року по справі № 400/846/20 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 25 листопада 2020 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.

СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення24.11.2020
Оприлюднено27.11.2020
Номер документу93078948
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —400/846/20

Постанова від 24.11.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шляхтицький О.І.

Ухвала від 07.10.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шляхтицький О.І.

Ухвала від 04.09.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шляхтицький О.І.

Рішення від 23.07.2020

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Марич Є. В.

Ухвала від 02.03.2020

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Марич Є. В.

Ухвала від 25.02.2020

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Марич Є. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні