Ухвала

від 25.11.2020 по справі 560/3088/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 560/3088/19

25 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Ватаманюка Р.В.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТЕК ДЕВЕЛОПМЕНТ" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення комісії та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, 16.10.2020 відповідач повторно оскаржив його в апеляційному порядку.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2019.

В обгрунтування заяви відповідачем вказано, що на момент первинного подання апеляційної скарги він був позбавлений можливості провести сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу без руху, апелянту запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.

Вказана ухвала вручена скаржнику 16.11.2020.

19.11.2020 до суду надійшла заява Головного управління ДПС в Хмельницькій області про поновлення строку на подання апеляційної скарги, яка обгрунтована тим, що скаржник, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, проте, ухвалою суду від 21.01.2020 апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з відсутністю документа про сплату судового збору та встановлено строк для усунення недоліків. У зв`язку з відсутністю фінансування для сплати судового збору та в межах наданого судом строку на усунення недоліків відповідач направив до суду клопотання від 30.01.2020 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги встановленого ухвалою суду від 21.01.2020.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, а в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Підставою для повернення апеляційної скарги стало те, що протягом строку, встановленого судом, скаржником не виконано вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 та не направлено оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.

При цьому, на час подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, та на час, встановлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги, повернення апеляційної скарги та до моменту повторного направлення апеляційної скарги в ГУ ДПС у Хмельницькій області відсутнє належне фінансування для сплати судового збору по всіх справах, рішення по яких прийняті не на користь податкового органу.

Відтак відповідач вказав, що строк подання апеляційної скарги був пропущений з поважних причин.

Надаючи оцінку доводам апелянта, суд враховує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені неї обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду апеляційної інстанції.

Згідно матеріалів справи, оскаржуване рішення Хмельницького окружного адміністративного суду прийняте 16.12.2019.

Однак, дану апеляційну скаргу відповідачем подано до суду через відділення поштового зв`язку 16.10.2020, тобто з пропуском строку визначеного Кодексом адміністративного судочинства України.

При цьому, причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду є те, що на момент первинного подання апеляційної скарги скаржник був позбавлений можливості провести сплату судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, тому апеляційну скаргу було повернуто апелянту. Скориставшись своїм правом на повторне звернення з апеляційною скаргою відповідач подав дану апеляційну скаргу.

Такі аргументи відповідача не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення йому строку на апеляційне оскарження.

Так, в статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії; при цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 01.08.2019 у справі №1440/1822/18, у постанові від 07.08.2020 у справі №120/2841/19-а.

Крім того, в ухвалі від 05.08.2020 у справі № №817/1895/17 Верховним Судом вказав, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Таким чином, судова колегія не знаходить підстав вважати, що наведені скаржником доводи пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є обґрунтованими.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки скаржник не навів поважних підстав, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, інші обставини, на які покликається скаржник у заяві щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.

Враховуючи наведене, заявлені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати неповажними та відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Головного управління ДПС в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року відмовити.

2. Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року.

3. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТЕК ДЕВЕЛОПМЕНТ" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення комісії та зобов`язання вчинити дії.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

5. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.