Ухвала

від 23.11.2020 по справі 300/454/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

23 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 300/454/19

провадження № К/9901/28866/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Желєзного І.В., Кравчука В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі № 300/454/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Галицька до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними, скасування рішення № 72 від 07.08.2018, наказу № ІУ 113180611203 від 02.03.2018 та зобов`язання до вчинення дій,

у с т а н о в и в:

У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Галицька звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило:

(і) визнати протиправними і скасувати рішення від 07.08.2018 № 72 і наказ, якими було анульовано дозвіл (його реєстрацію) на виконання будівельних робіт від 02.03.2018 № ІУ 113180611203;

(іі) зобов`язати відновити скасований рішенням від 08.08.2018 № 72 запис про реєстрацію дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113180611203 у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 14.08.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Галицька задовольнив, внаслідок чого суд:

А) Визнав протиправним та скасував рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № 72 від 07.08.2018.

Б) Визнав протиправним та скасував наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № 72-Д від 07.08.2018.

В) Зобов`язав Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити реєстрацію Дозволу на виконання будівельних робіт № ІV 113180611203 від 02.03.2018 шляхом відновлення відповідного запису в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Не погодившись із вказаним рішенням, Державна архітектурно-будівельна інспекція України оскаржила його в апеляційному порядку.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.10.2019 відмовив у задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу заявника залишив без руху.

Ухвалою від 20.11.2019 Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про продовження строку на виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 та повернув апеляційну скаргу відповідачеві.

Надалі скаржник вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.12.2019 залишив без руху апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та надав строк для усунення недоліків з апеляційної скарги.

Ухвалою від 28.01.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив Державній архітектурно-будівельній інспекції України у відкритті апеляційного провадження з огляду на те, що скаржник не навів поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Вважаючи означену ухвалу такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального закону, Державна архітектурно-будівельна інспекція України оскаржила її в касаційному порядку.

Аргументуючи вимоги касаційної скарги, відповідач покликається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції та аргументам касаційної скарги щодо їхньої обґрунтованості, Верховний Суд керується такими мотивами.

Статтею 295 КАС України визначений строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплені вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, зокрема й щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведені норми чітко окреслюють характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом встановлена як одна з основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, зумовлене, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків передбачене законом також для того, щоб дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та стимулювати своєчасне виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може бути й необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язане з тим, що держава має дотримуватись принципу добропорядного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею самою.

Колегія суддів зазначає, що постановляючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції безпосередньо дослідив обставини, пов`язані з причинами пропуску Державною архітектурно-будівельною інспекцією України строку на апеляційне оскарження судового рішення, та зробив правильний висновок про те, що зазначені в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження відповідач не зазначив.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пункт 2 частини другої статті 333 КАС України встановлює, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, подана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі № 300/454/19.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя І.В. Желєзний

Суддя В.М. Кравчук