Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 289/2226/17
провадження № 61-4363св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Вишевичі ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2018 року у складі судді Невмержицького І. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі (далі - ТОВ Вишевичі ) про розірвання договору оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що 19 лютого 2015 року він уклав з ТОВ Вишевичі договір оренди належної йому земельної ділянки, площею 1,4080 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:0028, яка розташована на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, строком на десять років. Договір оренди зареєстрований у встановленому законом порядку.
Умовами даного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1 300,00 грн до 31 грудня поточного року. Проте відповідач, в порушення договірних зобов`язань, жодного разу не сплатив орендну плату, що підтверджується змістом листа Вишевицької сільської ради від 28 листопада
2017 року.
Оскільки орендарем допущені систематичні порушення умов договору оренди землі, ОСОБА_1 , посилаючись на положення статті 141 ЗК України, просив розірвати цей договір.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 1,4080 га з кадастровим номером 1825081800:01:000:0028 від 19 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Вишевичі .
Стягнуто з ТОВ Вишевичі на користь ОСОБА_1 кошти сплаченого останнім судового збору у розмірі 640,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконав покладених на нього договором зобов`язань зі своєчасної сплати позивачу орендної плати, чим допустив порушення істотної умови договору оренди землі, що є підставою для його розірвання.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ Вишевичі задоволено частково.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення про задоволення позову.
Розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 1,4080 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:0028, укладений 19 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Вишевичі .
Стягнуто з ТОВ Вишевичі на користь ОСОБА_1 640,00 грн судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про існування підстав для розірвання договору відповідають вимогам закону. Разом із тим, апеляційним судом установлено, що під час розгляду справи районний суд допустив порушення норм процесуального права, належним чином не повідомивши ТОВ Вишевичі про час і місце судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення в даній справі з ухваленням нового судового рішення. За наслідком розгляду справи суд апеляційної інстанції вказав на доведеність позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ТОВ Вишевичі , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить передати справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про задоволення позову. Судами порушені правила юрисдикції розгляду даного спору. На момент подання позову та відкриття провадження у даній справі відносно ТОВ Вишевичі було порушено провадження про його банкрутство господарським судом Житомирської області. У зв`язку з чим, дана справа не могла бути розглянута в порядку цивільного судочинства, оскільки такий спір повинен розглядатися господарським судом, в межах справи про банкрутство відповідача. Орендуючи земельні ділянки, відповідач має можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати прибуток та направляти отримані грошові кошти на погашення грошових вимог кредиторів боржника. Разом з тим, з винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов`язуються певні правові наслідки. Зокрема, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів здійснюється в порядку, передбаченому Законом; арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство. Установлення юрисдикційності всіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може реалізувати своєчасно свої права і отримати задоволення своїх вимог.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Радомишльського районного суду Житомирської області.
08 квітня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ Вишевичі на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 1,4080 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:0028, яка призначена для ведення селянського господарства та розташована на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.
19 лютого 2015 року між сторонами укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ Вишевичі вказану земельну ділянку, строком на десять років.
Пунктами 9, 11, 12 даного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1 300,00 грн.
Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року.
Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами.
Згідно з пунктом 29, 39 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Дія договору припиняється, зокрема, шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
Вказаний договір зареєстрований у реєстраційній службі Малинського районного управління юстиції у Житомирській області 20 травня 2015 року.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі статтею 15 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV) орендна плата є істотною умовою договору оренди землі.
Частиною першою статті 32 Закону № 161-XIV передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з пунктом д) частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оскільки відповідачем систематично не сплачувалась орендна плата, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову та розірвання договору оренди внаслідок невиконання відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендної плати.
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки. Спір за такою вимогою не входить до числа тих, що відповідно до частини четвертої статті 10 Законк № 2343 - ХІІ та пункт 7 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) належить до юрисдикції господарського суду в межах справи про банкрутство. Той факт, що право оренди є майновим і охоплюється поняттям власність за змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не змінює бухгалтерський облік такого права як нематеріального активу та не впливає на кваліфікацію спору про розірвання договору оренди як немайнового.
З матеріалів справи не вбачається, а судами не встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться будь-яке майно ТОВ Вишевичі , яке можна було б вважати активом боржника, що у подальшому може бути направлений на погашення грошових вимог кредиторів боржника.
Таким чином, позовні вимоги до відповідача є немайновими, а спір не стосується питання щодо формування активу боржника, а тому не пов`язаний зі здійсненням провадження у справі про банкрутство ТОВ Вишевичі , а отже, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Правова позиція щодо юрисдикції аналогічних спорів за позовами фізичних осіб до ТОВ Вишевичі про дострокове розірвання договорів оренди землі з огляду на порушення справи про банкрутство цього товариства неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17 (провадження № 14-178цс19), від 12, 19 і 26 червня 2019 року у справах № 289/233/18 (провадження № 14-171цс19), № 289/2210/17 (провадження № 14-129цс19), № 289/718/18 (провадження № 14-126цс19), № 289/2227/17 (провадження № 14-299цс19), від 03 липня 2019 року у справі № 289/2204/17 (провадження № 14-246цс19), від 28 серпня 2019 року у справі № 289/2212/17 (провадження № 14337цс19).
Отже, необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо юрисдикційної належності спору господарським судам. Судами правильно зроблено висновок, що справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада
2018 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі залишити без задоволення.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада
2018 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2020 |
Оприлюднено | 26.11.2020 |
Номер документу | 93081389 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротун Вадим Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні