Рішення

від 20.11.2020 по справі 286/1408/20

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/1408/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю '' Хаски-Інвест '' про визнання права власності на майно , -

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2020 року ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , звернувся з позовом до ТОВ ''Хаски-Інвест '', що знаходиться в м. Київ по вул. М. Тимошенко, буд.29, кв.62, в якому просить визнати за ним право власності на нежитлову будівлю ''сіносховище'' за адресою: АДРЕСА_2 .

Мотивуючи тим, що відповідно до протоколу №2 зборів співвласників майнових паїв ПОСП ''Україна'' від 09.11.2011 року в с.Покалів TOB Хаски-Інвест було виділено в натурі та передане у власність в рахунок викуплених майнових паїв TOB Хаски-Інвест розпайоване з фонду КСП Україна майно, в тому числі сіносховище, що розташоване в с.Покалів. У зв`язку із наявним зведеним виконавчим провадженням №51971931 про стягнення боргу з TOB Хаски-Інвест на користь юридичних, фізичних осіб вказане сіносховище було передано на реалізацію. 23.05.2019 року Державним підприємством СЕТАМ було проведено електронні торги з продажу вказаного арештованого майна. Зазначив, що відповідно до акту державного виконавця про проведення електронних торгів від 10.06.2019 року його було визнано покупцем сіносховища загальною площею 1489,7 кв. м. за адресою : АДРЕСА_2 .

В акті державного виконавця про проведення електронних торгів зазначено, що правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності боржника на майно є протокол №2 зборів співвласників майнових паїв ПОСП Україна від 09.11.2011 року та акт приймання передачі майна переданого співвласниками майнових паїв колишнього КСП Україна із складу пайового фонду в натурі. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках передбачених законодавством. Однак відповідач по справі документи про визнання за собою права власності на нерухоме майно не оформив, право власності на сіносховище у встановленому законом порядку не зареєстрував, у зв`язку з чим позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про придбання майна з оприлюднених торгів.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не отримав, оскільки неодноразово направлені матеріали справи з вказаною ухвалою поверталися на адресу суду з відміткою '' за терміном зберігання'', у зв`язку з чим, особа вважається належним чином повідомленою про розгляд справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією акту державного виконавця про проведення електронних торгів від 10 червня 2019 року, через Веб-сайт системи електронних торгів арештованим майном, організатором торгів ДП ''Сетам'' 23.05.2019 року (09:00-18:00) було проведено торги в результаті яких позивач придбав сіносховище загальною площею 1489,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , ціна продажу 46655,00 грн. (а.с.9).

Згідно з копією квитанції від 04.06.2019 року № 0.0.1372312586.1 ОСОБА_1 сплатив 44322,25 грн. в якості оплати за продане сіносховище.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільним процесуальним засобом, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду, є позов, тобто матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем).

Так, стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і норма ч. 4 ст. 656 ЦК України, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Приписами статей 48, 56 та 61 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII унормовано, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. З аналізу положень вищенаведених нормативно-правових актів слідує, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна. Таким нормативно-правовим актом, який встановлює порядок та правила проведення прилюдних торгів є саме Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

Порядок проведення торгів позивачем не оскаржується.

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Судячи зі змісту ст. ст. 655, 658 ЦК України, пунктів 4,5 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Як видно з матеріалів справи позивач є переможцем вказаних електронних торгів та ним здійснено оплату за придбане на електронних торгах майно (а.с.7,9).

Відповідно до листа роз`яснення нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори від 06.04.2020 року №661/01-16, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про придбання майна з оприлюднених торгів (аукціонів), у зв`язку з тим, що при перевірці поданих для вчинення нотаріальної дії документів та їх достовірності було виявлено помилки, а саме було надано акт державного виконавця про проведення електронних торгів від 10 червня 2019 року, в якому недостовірно зазначалися дані про правовстановлюючі документи, які підтверджували право власності боржника на майно (а.с.6).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Дійсно згідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Разом з тим, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення права власності на нерухоме майно або інших речових прав.

Однак, позивач не може зареєструвати своє право на об`єкт нерухомості, у зв`язку з відсутністю можливості беззаперечно підтвердити своє право власності на об`єкт нерухомості належними правовстановлюючими документами.

Відповідно до інформаційної довідки від 25.05.2020 року №210023756 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна відомості - приміщення АДРЕСА_2 , відсутні.

иПозивач набув права власності на вказане майно, дана обставина відповідачем не спростована, правом на подання відзиву представник відповідача не скористався, жодних заперечень чи клопотань по суті позову суду не надав.

У статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Враховуючи викладене, обраний позивачем спосіб захисту відповідає вимогам ЦК України, оскільки забезпечує ефективне поновлення порушених прав позивача. Тобто, досягає мети правосуддя - захистить права позивача, так як іншим шляхом відновити його права неможливо. У зв`язку з чим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , а тому у відповідності із ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн. в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України на підставі ст. ст. 321, 328, 392, 650, 655, 656, 658 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на нежитлову будівлю ''сіносховище'', що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю '' Хаски-Інвест '', що знаходиться в м. Київ по вул. М.Тимошенко, буд.29, кв.62 (код ЄДРПОУ 34343330), в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн..

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч