Ухвала

від 10.11.2020 по справі 757/43822/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 10 листопада 2020 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2020 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Республіці Казахстан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255 КК України,

за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ НП ОСОБА_8 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні-прокурором першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 грудня 2020 року, включно, без визначення розміру застави.

Унікальний номер справи 757/43822/20-к Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_9

Провадження № 11-сс/824/5745/2020 Доповідач: ОСОБА_10

Категорія ст. 183, 199 КПК

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Вважає, оскаржувану ухвалу необгрунтованною, незаконною, постановлену з порушенням норм процесуального закону.

Окрім того зазначає про те, що слідчим суддею не враховано відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінальних правопорушень. У повідомленні про підозру не зазначено докази, які б вказували на причетність його до інкримінованих йому злочинів. Водночас обгрунтованність підозри ґрунтується на показах оперуповноваженого ОВС ДКР НП МВС України, який встановив перелік осіб, які на його думку займаються злочинною діяльністю на території Закарпатської області.

Слідчий суддя порушуючи вимоги процесуального законодавства не навів в оскаржуваній ухвалі докази, які на його переконання підтвердили існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема знищення, приховання чи спотворення будь-яких речей чи документів, а також здійснювати тиск на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 жовтня 2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018080070001982 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255КК України.

07 жовтня 2020 року ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня повідомлено про підозру в:

- участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України 9 у редакції до внесення змін на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою» № 671-ІХ від 04.06.2020 р.);

-заволодінні чужим майном шляхом обману(шахрайстві), вчиненому злочинною організацією, повторно у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

09 жовтня 2020 року старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ НП ОСОБА_8 , за погодженням прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2020 року вказане клопотання задоволено.

Колегія суддів із вказаним рішенням погоджується.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згіднозі ст. 2 КПК Україниосновним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно дост. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, заслухано думку сторони обвинувачення та сторони захисту, допитано підозрюваного, з`ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею перевірено наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбаченихстаттею 177 КПК України.

Відповідно дост. 178 КПК України, слідчим суддею враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255 КК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, дані про особу підозрюваного.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255 КК КК України. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини,вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Для того, щоб арешт на підставі обґрунтованої підозри був виправданий у відповідності до статті 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні в момент перебування під вартою (Brogan and Others v.the United Kingdom, judgment of 29 November 1988, § 53). Також не обов`язково, щоб затриманій особі, було в подальшому висунуто обвинувачення або щоб справа проти особи була надіслана до суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або спростувати підозру, яка є підставою для затримання (Murray v. the United Kingdom, judgment of 28 October1994, § 55).

У даному кримінальному провадженні причетність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:показаннями представників потерпілих, що містяться у протоколах їх допитів, відповідно до яких встановлено, що у різний період часу невстановлені особи під приводом надання послуг із міжнародного перевезення вантажів, заволоділи майном юридичних осіб, спричинивши майнової шкоди на загальну суму 9547096 грн. 77 коп.;матеріалами тимчасово доступу до документів інформації, що перебуває у володінні операторів мобільного зв`язку, якими підтверджуються телефонні з`єднання між учасниками злочинної організації під час підготовки, вчинення та після вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у кримінальному провадженні.

Крім того, відповідно до вказаних матеріалів встановлено, що абонентський номер, використаний для вчинення злочинів як робочий номер телефону ТОВ «ГРАНД КАРПАТІЯ» під час вчинення злочинів працював у зоні дії одних і тих базових станцій мобільного зв`язку, що і абонентський номер, яким користується ОСОБА_6 , що підтверджує факт використання останнім абонентського номеру, використаного для вчинення злочинів;протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дії, передбачених ст. 263, 267, 269 КПК України, якими повністю підтверджується факт створення ОСОБА_11 злочинної організації, керівництва злочинною організацією, факт участі ОСОБА_6 у злочинній організації та факти використання для злочинної діяльності установчих документів, печатки ТОВ «ГРАНД КАРПАТІЯ», вчинення злочинів проти власності під приводом надання послуг із перевезення вантажів від імені вказаного товариства;відомостями про перетин Державного кордону України, якими підтверджуються факти перетину Державного кордону України у напрямку виїзду особами, залученими учасниками злочинної організації виконавцями злочинів та факти в`їзду до України вказаних осіб після вчинення злочинів.

Посилання захисника про відсутність обґрунтованої підозри, зокрема, те що епізоди вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України скоєнні за межами території України, а тому юрисдикція не може поширюватися на території України, не заслуговує на увагу. Прокурор у судовому засіданні пояснив, що кримінальні правопорушення вчиненні за межами території України, в той же час потерпілі перебувають на території України. На даному етапі досудового розслідування не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді та застосування щодо ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується обгрунтованність підозри за ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до внесення змін на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчиненні злочинною спільнотою» № 671- ІХ від 04.06.2020 р.), тобто участь у злочинній організації, відповідальність за яку не декриміналізована, а навпаки нова редакція ст. 255 КК України посилює відповідальність, оскільки передбачає відповідальність без наявності кваліфікуючих обставин, зокрема мети створення злочинної організації, та передбачає конфіскацію майна.

Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також з огляду на ступінь тяжкості злочинів, у вчиненні яких він підозрюється.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня(Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

ОСОБА_6 має документи на право виїзду за кордон, зокрема право проживання на території Угорщини, а також тимчасову посвідку на проживання на території України, окрім того дружина та діти підозрюваного соціально-застраховані, мають відповідне лікування та забезпеченні за рахунок іншої держави, наведене свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, місцезнаходження яких на вдалося встановити у ході обшуків; може незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних в зазначеному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту (п. 28 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Плєшков проти України», заява № 37789/05).

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Наявність характеризуючих даних про особу ОСОБА_6 який має родину - дружину, чотирьох дитей, які перебувають на його утриманні, постійне місце проживання - не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо кваліфікації дій підозрюваного, оскільки зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень, що вирішує суд при розгляді справи по суті.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала відповідає вказаним вимогам, а тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім того, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України не порушуючи норми ч. 4 ст. 184 КПК України, врахувавши підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, розміру майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційних скарг колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ НП ОСОБА_8 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні-прокурором першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 грудня 2020 року, включно, без визначення розміру застави, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

У справі викладено окрему думку.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_2 ОСОБА_3