Ухвала

від 19.11.2020 по справі 752/18221/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 19 листопада 2020 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника ТОВ «Роніс Груп» - адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_6 , накладено арешт на із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно, а саме на: на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа 8, підприємств, в тому числі ТОВ «Роніс Груп» 42154956, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку вони мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ «Роніс Груп» - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно, із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа 8, що належать ТОВ «Роніс Груп» 42154956.

Щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що 05 вересня 2019 року слідчим суддею розглянуто клопотання про арешт майна без виклику ТОВ «Роніс Груп», копію ухвали не надіслано, про її існування стало відомо 21 листопада 2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Апелянт не погоджується з обставинами викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає накладення арешту безпідставним та таким, що завдає матеріальні збитки підприємству, яке працює в реальному секторі економіки.

Звертає увагу на те, що сума ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном у розумінні ст. 170 КПК, що унеможливлюй накладення на такий об`єкт арешту.

На переконання представника,слідчим не доведено, що арештовані активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «Роніс Груп» є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, наголошує на тому, що службовим особам ТОВ «Роніс Груп» не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчим суддею, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, не наведено доказів існування обґрунтованої підозри, щодо вчинених кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що вказує на відсутність підстав для накладення арешту на майно.

Оскільки вказана ухвала слідчого судді оскаржена в частині накладення арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Роніс Груп», то колегія суддів, відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді лише в межах апеляційної скарги представника вказаного товариства.

В судове засідання учасники провадження не з`явилися, про причини своєї неявки не повідомили, хоча про час та місце судового розгляду їх повідомлено у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності учасників судового провадження, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

05 вересня 2020 року клопотання про накладення арешту на майно розглянуто слідчим суддею без виклику ТОВ «Роніс Груп» та його представника, копію ухвали їй не надіслано, про її існування стало відомо 21 листопада 2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Того ж дня подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 повернуто, як таку, що подана з пропуском строку апеляційного оскарження за відсутності клопотання про поновлення указаного строку.

11 січня 2020 року представник ТОВ «Роніс Груп» повторно звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року, у якій, зокрема, порушив питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Незважаючи на це, ухвалою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження і повернуто апеляційну скаргу представника ТОВ «Роніс Груп».

Не погоджуючись з таким рішення, представник ТОВ «Роніс Груп» - адвокат ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року і призначити новий судовий розгляд у судді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного суду колегії Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 28 жовтня 2020 року касаційну скаргу задоволено.

Перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних причин, так як 05 вересня 2019 року слідчим суддею розглянуто клопотання про арешт майна без виклику ТОВ «Роніс Груп», копію ухвали не надіслано, про її існування стало відомо 21 листопада 2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, що не спростовується доказами.

Як убачається з наданих суду матеріалів, Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 29 березня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016000000000866, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що до схеми з неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ а також виведення безготівкових грошових коштів у тіньовий, не контрольований державою обіг залучені ряд підприємств, що мають ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами (цигарками), в тому числі: ТОВ «Роніс Груп» 42154956 та ін.

При цьому, організаторами злочинної групи розроблена протиправна схема, що дає можливість роздрібним продавцям тютюнових виробів ухилятись від сплати до державного бюджету обов`язкових платежів та податків, в даному випадку податку на акциз з роздрібних продаж, що становить 5% від максимальної роздрібної ціни (відповідно до Податкового кодексу України, а саме ст. 215 пп.215.3.10 при роздрібній реалізації тютюнових виробів, суб`єкти господарювання сплачують ставку акцизного збору до бюджету у розмірі 5%).

Суть протиправної схеми полягає у наступному: зазначені підприємства, що мають ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами здійснюють придбання ТМЦ у виробників та у подальшому відображають документальну реалізацію тютюнових виробів в адресу підприємств з ознаками «фіктивності», що входять до складу «конвертаційних центрів». У подальшому, зазначені підприємства відображають реалізацію товарів не підакцизної групи, ланцюг реалізації тютюнових виробів обривається не доходячи до роздрібного продавця. Фактично, тютюнові вироби реалізуються кінцевому споживачу за готівковий розрахунок без відображення в бухгалтерському та податковому обліках діючих підприємств. Отримані від реалізації готівкові грошові кошти передаються представникам та організаторам «конвертаційних центрів», які в свою чергу забезпечують надходження безготівкових грошових коштів на розрахункові рахунки підприємств виробників. Вказана протиправна схема надає можливість не надходження до державного бюджету України щомісяця не менш ніж 700 млн. грн.

04 вересня 2019 року прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 3929197), за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, зазначених у клопотанні товариств.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно, а саме активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, в тому числі ТОВ «Роніс Груп» ,з метою збереження речових доказів.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94. 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні прокурора, який звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

З матеріалів провадження вбачається, що прокурор звертаючись до суду з клопотанням визначив метою накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) забезпечення збереження речових доказів, однак таку мету арешту майна ним не доведено.

Так, на переконання колегії суддів, в матеріалах, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ)ТОВ «Роніс Груп», на яку сторона обвинувачення просить накласти арешт, була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегла на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність винесеної постанови прокурора ГПУ ОСОБА_7 від 06 серпня 2019 року про визнання речовими доказами.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування навіть за умови можливості накладення арешту на кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Роніс Груп»не доведено саме законних підстав для її арешту, а тому слідчий суддя безпідставно наклав арешт на кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) згаданих товариств.

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, та це не доведено доданими до клопотання прокурора матеріалами.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно ТОВ «Роніс Груп» за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах порушуватиме баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику ТОВ «Роніс Груп» - адвокату ОСОБА_5 , строк на апеляційне оскарження, та задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 вересня 2020 року року, в частині задоволенняклопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_6 , та накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить ТОВ «Роніс Груп» 42154956, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: активами сумами податків в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), які знаходяться і надходитимуть на спеціальні рахунки та належать, на які вони мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборонити службовим особам та працівникам вказаних юридичних осіб, їхнім представникам за дорученням, використовуючи або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_6 , про накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належить ТОВ «Роніс Груп» 42154956, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 752/18221/19 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_9

Провадження № 11-сс/824/6035/2020 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК України