Постанова

від 19.11.2020 по справі 313/984/20

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 313/984/20

Провадження № 3/313/395/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020 року смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області в складі головуючий суддя: Кравцов С.О., за участю секретаря Басова А.В., прокурора Крюк А.В., Луценка М.М. його захисника Шубіна О.П. розглянувши матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Запорізької області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець села Новоолександрівка Семенівського району Чернігівської області, який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 ., працює директором комунального підприємства Іріда Веселівської селищної ради Запорізької області

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ВСТАНОВИВ:

До провадження Веселівського районного суду Запорізької області надійшли два адміністративних матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП з наданням № 313/983/20, № 313/984/20.

Ухвалою Веселівського районного суду Запорізької області від 13.10.2020 року зазначені справи об`єднані в одне провадження із присвоєнням єдиного унікального номеру № 313/984/20.

Відповідно до протоколів №379 та № 382 від 28.07.2020 р. про вчинення адміністративного корупційного правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 будучи директором КП Іріда Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, знаходячись за адресою комунального підприємства: Запорізька область, Веселівський район, смт Веселе, вул. О.Кириченка, буд. 2, діючи власних майнових інтересах підписав наказ № 10-К від 30.01.2019 р. Про встановлення надбавки до заробітної плати , яким встановив собі, як директору КП Іріда щомісячну надбавку до заробітної плати, за сумлінне відношення до праці та належне виконання посадових інструкцій, в розмірі 20 відсотків від посадового окладу. На підставі зазначеного наказу ОСОБА_1 отримав додаткові грошові кошти до заробітної плати. При цьому, ОСОБА_1 достовірно знаючи про наявність з його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив голову Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області. про наявність реального конфлікту інтересів при встановленні собі надбавки.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - прийняття рішень з умовах реального конфлікту інтересів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та надав пояснення та письмові заперечення відповідно до яких зазначив.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. З цього Закону зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до визначень, наведених у ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції - від 14.10.2014 р. № 1700-УІІ: ... 1) реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; 2) приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

З диспозиції ст. 172-7 КУпАП до цієї статті вбачається, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати, зокрема у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплину на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч.2 ст.172-7 КУпАП).

У листі № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визначено, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: ... 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Аналіз термінів потенційний інтерес та реальний інтерес , які містяться в ч.1 ст.1 закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН від 29.04.2016 №126/50-е щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше,приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Відповідно до вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України юридичною особою публічного права визначається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим чи органу місцевого самоврядування. Так, відповідно до Статуту, КП Іріда Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ № 38240855, засновником та власником підприємства є Веселівська селищна рада Запорізької області.

Відповідно до розпорядження Веселівського селищного голови Запорізької області № 475 від 15.11.2016 року, ОСОБА_1 призначено директором КП Іріда , 15.11.2016 року укладений відповідний контракт з керівником підприємства, що є у комунальній власності строком до14.11.2019 року.

Положення п.3.3. Контракту (в редакції чинній на день підписання наказу від 30.01.2019 № 10-К) не передбачали погодження з селищним головою умов встановлення надбавок, премій, винагород за підсумками роботи, тощо.

Крім того, Умови матеріального забезпечення директора КП Іріда визначені у пункті 3.1. Розділу 3 укладеного 15.11.2016 р. трудового контракту, у якому Веселівська селищна рада Веселівського району Запорізької області в особі селищного голови ОСОБА_2 , який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування , з одного боку, та громадянин ОСОБА_1 з другого боку, уклали цей контракт та визначили, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом Керівнику нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством внаслідок його господарської діяльності, виходячи з:

а) встановленого йому посадового окладу у розмірі 3 750,00 грн. і фактично відпрацьованого часу;

б) встановлення йому надбавки за інтенсивність праці 20 % ;

г) встановленої йому премії у розмірі 100 % до нарахованої заробітної плати за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат за кожен відсоток зростання прибутку (зменшення збитків) порівняно з попереднім місяцем (кварталом)...

Як зазначають ОСОБА_1 та його захисник Шубін О.П., все вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 не вступав у суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями. Підписані ним накази про встановлення директору КП Іріда надбавки до заробітної плати в розмірі 20 відсотків від посадового окладу узгоджуються з вимогами підпункту б) пункту 3.1. Розділу 3 Умов оплати праці та матеріального забезпечення керівника як такі, що передбачені укладеним 15.11.2016 р. трудовим контрактом. Надбавка за інтенсивність праці в розмірі 20 відсотків від посадового окладу, згідно умов контракту, є складовою заробітної плати.

Відсутність приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Також зазначили, що у протоколі про адміністративне правопорушення, виключно в межах якого має здійснюватися розгляд справи про адміністративне правопорушення, посадова особа, яка склала протокол, помилково зробив посилання на рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.07.2016р. № 2 Про затвердження Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб , так як вказане рішення визнано таким, що втратило чинність на підставі п.2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції Про затвердження Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів № 839, 29.09.2017 р.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством. Посилаючись на діючі норми законодавства, та враховуючи вище зазначене, просять суд,закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення №313/984/20, у відношенні останнього на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП

Прокурор вважає що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення та просить визначити покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь держави.

Вислухавши сторони , дослідивши письмові докази, матеріали справи суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачених ч.1, ч2 ст. 172-7 КУпАП,так як встановлено в ході судового засідання

Відповідно до вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З огляду на викладене, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є виникнення у такої особи реального конфлікту інтересів, обов`язковим елементом якого є приватний інтерес цієї особи, що суперечить її повноваженням.

Згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. З Закону України Про запобігання корупції суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України юридичною особою публічного права визначається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим чи органу місцевого самоврядування. Так, відповідно до Статуту, КП Іріда Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ № 38240855, засновником та власником підприємства є Веселівська селищна рада Запорізької області.

Відповідно до розпорядження Веселівського селищного голови Запорізької області № 475 від 15.11.2016 року, ОСОБА_1 призначено директором КП Іріда , 15.11.2016 року укладений відповідний контракт з керівником підприємства, що є у комунальній власності строком до14.11.2019 року.

Положення п.3.3. Контракту (в редакції чинній на день підписання наказу від30.01.2019 № 10-К) не передбачали погодження з селищним головою умов встановлення надбавок, премій, винагород за підсумками роботи, тощо.

Крім того, Умови матеріального забезпечення директора КП Іріда визначені у пункті 3.1. Розділу 3 укладеного 15.11.2016 р. трудового контракту, у якому Веселівська селищна рада Веселівського району Запорізької області в особі селищного голови ОСОБА_2 , який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування , з одного боку, та громадянин ОСОБА_1 з другого боку, уклали цей контракт та визначили, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом Керівнику нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством внаслідок його господарської діяльності, виходячи з:

а) встановленого йому посадового окладу у розмірі 3 750,00 грн. і фактично відпрацьованого часу;

б) встановлення йому надбавки за інтенсивність праці 20 % ;

г) встановленої йому премії у розмірі 100 % до нарахованої заробітної плати за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат за кожен відсоток зростання прибутку (зменшення збитків) порівняно з попереднім місяцем (кварталом)...

Все вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 не вступав у суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями. Підписані ним накази про встановлення директору КП Іріда надбавки до заробітної плати в розмірі 20 відсотків від посадового окладу узгоджуються з вимогами підпункту б) пункту 3.1. Розділу 3 Умов оплати праці та матеріального забезпечення керівника як такі, що передбачені укладеним 15.11.2016 р. трудовим контрактом. Надбавка за інтенсивність праці в розмірі 20 відсотків від посадового окладу, згідно умов контракту, є складовою заробітної плати.

Відсутність приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того у протоколі про адміністративне правопорушення, виключно в межах якого має здійснюватися розгляд справи про адміністративне правопорушення, посадова особа, яка склала протокол, помилково зробив посилання на рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.07.2016р. № 2 Про затвердження Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб , так як вказане рішення визнано таким, що втратило чинність на підставі п.2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції Про затвердження Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів № 839, 29.09.2017 р.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене суд приходить до думки про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення №313/984/20, у відношенні останнього на підставі ч.І ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП

Пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.

За вище вказаних обставин, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, суд вважає, що в даному випадку не мало місця адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-7 КУпАП, та, відповідно, у діях ОСОБА_1 склад такого правопорушення відсутній.

На підставі викладеного керуючись ч 2ст.172-7,221,п1ст. 247,252,283-284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднані в одне провадження адміністративні справи № 313/983/20 та № 313/984/20, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, із присвоєнням справі єдиного унікального номеру - № 313/984/20.- закрити у відношенні ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Веселівський районний суд Запорізької області.

Копії постанови вручити учасникам судового засідання, та начальнику департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області С.О.Кравцов

19.11.20