Рішення

від 23.10.2020 по справі 314/3675/19

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3675/19

Провадження № 2/314/202/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Якубовська Т.М.,

справа № 314/3675/19;

провадження № 2/314/202/2020;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , начальника відділу у Вільнянському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Приходько Олени Вікторівни, третя особи: ОСОБА_3 , Фермерське господарство Весна-2005 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння ,

за участю: 3-ї особи ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 - начальника відділу у Вільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Фермерське господарство Весна-2005 провитребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння , де просить:

1.Витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,37 га, кадастровий номер 2321584000:05:002:0037 та земельну ділянку площею 3,89 га,кадастровий номер 2321584000:05:002:0038 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані за адресом: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська рада.

2.Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 004108, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1994, виданий ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3.Визнати протиправними дії начальника Управління Держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області Приходько О.В. щодо надання відповідачу завіреної копії Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 004108.

4.Скасувати запис про державну реєстрацію права власності №27187015 від 20.07.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який було внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42217185 від 25.07.2018 року.

5.Скасувати запис про державну реєстрацію права власності №27185979 від 20.07.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який було внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42216076 від 25.07.2018 року.

6.Скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права №27537705 від 14.08.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який було внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42593615 від 17.08.2018 року.

7.Скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права №27538228 від 14.08.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який було внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42594191 від 17.08.2018 року. .

В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 28 січня 2002 року № 27 громадянину ОСОБА_2 передано в приватну власність земельну ділянку площею 6,26 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області; передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_2 видано Державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 004108, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1994.

05 квітня 2002 року між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір обміну.

Предметом договору є обмін належних ОСОБА_1 18 тон пшениці на земельну ділянку розміром 6,26 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, належну ОСОБА_2 .

В п.3 Договору обміну зазначено: Земельна ділянка розміром 6,26 га на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на землю ІІ-ЗП № 004108, виданого Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області 12.02.2002 року та зареєстрованого в Книзі за № 1994.

Договір обміну від 05.04.2002 року, укладений між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчено державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Коробкою О.В.; зареєстрований в реєстрі за № 590.

На підставі Договору обміну від 05.04.2002 року, ОСОБА_5 передано в приватну власність земельну ділянку площею 6,26га в межах згідно плану.

Земельна ділянка розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області; землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт ІІІ-ЗП № 061887 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності за № 251 - 06.09.2002 року.

08.01.2003 року позивач уклала Договір безоплатного користуванн майном з громадянином ОСОБА_3 , і з цього часу земельна ділянка знаходиться в користуванні останнього.

14.05.2016 відповідач ОСОБА_2 подав оголошення в газету Дніпровські вогні : Втрачений Державний акт на право власності на землю ІІ-ЗП № 004108, виданий на ім`я ОСОБА_2 12.02.2002 року вважати недійним .

25.07.2018 державний реєстратор Мелай А.В. виконавчого комітету Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області прийнято рішення № 42217185 про державну реєстрацію прав на земельні ділянку площею 3, 89га, кадастровмй номер 2321584000:05:002:0038 за ОСОБА_2 , зазначивши підству виникнення права власності: відомості з ДЗК, серія та номер: 3464916, виданий 20.07.2018 року, видавник: Державний земельний кадастр; оголошення про втрату державного акта на право власності на землю, серія та номер 36 (10437), виданий 14.05.2016 року, видавник: газета Дніпровські вогні .

07.08.2018 тим же державним реєстратором зареєстровань право оренди земельної ділянки площею 2,37га, кадастровий номер 2321584000:05:002:0037 та земельної ділянки площею 3,89га, кадастровий номер 2321584000:05:002:0038 за ФГШ Весна-2005 строком на 40років.

У зв`язку з чим позивач змушена звернутись до суду з вказаним позовом так як відповідач ОСОБА_2 продав їй спірну земельну ділянку у 2002 році, а у 2018 році отримавши дублікат начебто утрачених документів, після чого передав землю в оренду без її відома як власника.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд цивільної справи за її відсутності, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі та третя особа ФГ Весна-2005 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду цивільної справи повідомлені належним чином. За наявності умов визначених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа ОСОБА_3 підтримав позов в повному обсязі.

Суд, вислухавши третю особу, дослідивши матеріали цивільної справи приходить до висновку про задоволення позову частково на підставі наступного.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 28 січня 2002 року № 27 громадянину ОСОБА_2 передано в приватну власність земельну ділянку площею 6,26 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області; передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_2 видано Державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 004108, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1994.

05 квітня 2002 року між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір обміну, відповідно до умов якого ОСОБА_1 обмінює належні їй вісімнадцять тон пшениці на земельну ділянку розміром 6,26 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради належну ОСОБА_2 .

За визначенням п.3 Договору обміну Земельна ділянка розміром 6,26 га на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на землю ІІ-ЗП № 004108, виданого Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області 12.02.2002 року та зареєстрованого в Книзі за № 1994 .

За наслідками переходу права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 видано Державний акт ІІІ-ЗП № 061887, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності за № 251 - 06.09.2002 року, де підставою набуття права власності визначено - Договір обміну від 05.04.2002 №590.

Доказів наявності обставин визнання вищезазначеного правочину недійсним або нікчемним до суду не надано, а отже суд виходить з позиції дійсності та чинності вищезазначеного правочину.

До спірних правовідносин застосовуються норми матеріального права, що регулювали такі правовідносини на час їх реалізації - Цивільний кодекс Української РСР, Закон України Про власність .

Відповідно до ст.86 Цивільного кодексу Української РСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність" 697-12, цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про власність (Підстави виникнення права приватної власності) Праця громадян є основою створення i примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Відповідно до ст.14 Закону України Про власність громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для:ведення селянського (фермерського) господарства;ведення особистого підсобного господарства;будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);садівництва;дачного і гаражного будівництва.

Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі:одержання їх у спадщину;одержання частки землі у спільному майні подружжя;купівлі-продажу, дарування та обміну.

За визначенням ст. 41Цивільного кодексу Української РСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Виходячи із суті та поняття угоди (договору обміну) за наслідками переходу права власності на об`єкт цивільного права, правовстановлюючий документ, в даному випадку -Державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 004108, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1994 виданий ОСОБА_2 ,втрачає чинність та в подальшому не підтверджує наявності майнового права відносно об`єкта цивільного права - земельної ділянки.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що за наслідками реалізації дій відповідачем ОСОБА_2 , відносно правовстановлюючого документу, який втратив чинність у зв`язку з переходом права власності, здійснено реєстраційні дії відносно державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки (а.с.12-15) на спірну земельну ділянку.

Отже,на переконання суду, позивач має право ставити питання обрання способу захисту порушеного права - визнання правовстановлюючого документу недійсним, оскільки в сфері правовідносин державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, такий правовстановлюючий документ (у виді засвідченої копії) було прийнято, використано та застосовано, як документ, який підтверджує/посвідчує наявність цивільного права відносно спірної земельної ділянки, хоча за наслідками переходу права власності цей документ фактично втратив чинність.

Так, відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів , на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону . Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів , на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, на підставі викладеного, для скасування зареєстрованого речового права на об`єкт нерухомого майна недостатньо встановлення судового факту втрати чинності правовстановлюючого документа у зв`язку з переходом права власності, а в розрізі позицій визначених ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (за наявності здійснених реєстраційних дій) ефективний судовий захист порушеного права потребує визнання такого документу недійсним . У зв`язку з зазначеним суд визначає, що позивачем обрано належний спосіб судового захисту порушеного цивільного права, та приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

На переконання суду визнання правовстановлюючого документа недійсним забезпечить, як ретроспективний наслідок судового захисту (відновлення порушеного права), так і перспективний наслідок правового питання відносно правовстановлюючого документа (унеможливлення прийняття, використання та застосування, як документу, що підтверджує/посвідчує наявність цивільного права в подальшому та застосування преюдиції даного судового рішення відносно наслідків вчинення реєстраційних дій за цим правовстановлюючим документом).

Доказів перебування спірних земельними ділянками у володінні ОСОБА_2 , або ФГ Весна-2005 позивачем до суду не надано, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про недоведеність зазначеної обставини та залишення позовних вимог відносно витребування спірної земельної ділянок без задоволення.

Щодо позовних вимог відносно визнання протиправними дії начальника Управління Держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області Приходько О.В. щодо надання відповідачу завіреної копії Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 004108, суд приходить до висновку, що позивачем в судовому порядку не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача ОСОБА_4 та порушеним цивільним правом позивача. Сам факт видачі копії правовстановлюючого документа не може нести наслідок порушення цивільного права позивача, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про залишення позову в цій частині без задоволення.

Відносно позовних вимог скасування записів про державну реєстрацію, як обґрунтовувалося вище (ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ), суд визначає, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів , на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону, а отже окремого скасування рішень державного реєстратора чи зареєстрованих прав не потребує.

Позивач, самостійно ініціюючи процесуальне право на судовий розгляд не визначив відповідачем державного реєстратора, а отже ухвалення судового рішення відносно особи яка не є стороною у справі, її рішень/дій, так і здійснення їх правової оцінки виходить за межі завдань цивільного судочинства.

Суд наголошує, що позивачем помилково обрано такий спосіб захисту цивільного права як - скасування запису про державну реєстрацію права . Крім того, законодавство, що регулює правові відносини (Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, містить визначення форм судового захисту: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав. Скасування запису про державну реєстрацію права, як наслідків судового розгляду, вищезазначений Закон не містить, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, на підставі вищезазначеного суд приходить до висновку про задоволення позову частково.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-80, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 004108, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1994, виданий ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3.В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 23.10.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: начальник відділу у Вільнянському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Приходько Олена Вікторівна, адреса 70002, Запорізька область, місто Вільнянськ, вулиця Бочарова, 16.

Третя особа: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Фермерське господарство Весна-2005 , адреса: 70037, Запорізька область, Вільнянський район, село Люцерна, вулиця Сонячна (Радгоспна), 144, код ЄДРПОУ 25740933.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

23.10.2020