Рішення

від 08.09.2020 по справі 368/511/20

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/511/20

2-о/368/30/20

Рішення

Іменем України

"08" вересня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі:

Головуючий суддя - Закаблук О.В.

При секретарі судового засідання - Гембар В.В.

За участі:

Представник позивача - прокурор Курінний С.О.

- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за заявою заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, про визнання спадщини відумерлою, суд, -

В С Т А Н О В И В :

18.05.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, про визнання спадщини відумерлою, в прохальній частині якої позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Визнати спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,59 га (без кадастрового номеру), яка належала останньому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-КВ № 054460 та розташована па території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, - відумерлою.

2. Передати територіальній громаді с. Бурти Кагарлицького району Київської області спадкове майно ОСОБА_1 , а саме земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,59 га (без кадастрового номеру), яка належала останньому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-КВ № 054460 та розташована на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

3. В судове засідання викликати представників сторін.

4. Про час та дату розгляду справи повідомити Кагарлицьку місцеву прокуратуру для забезпечення участі у справі прокурора.

Свої вимоги, викладені в прохальній частині заяви, заявник в мотивувальній частині заяви обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:

Згідно ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підстави представництва прокуратурою інтересів держави в судах визначені, зокрема ст. 23 Закону України Про прокуратуру , якою передбачено, що прокуратурою здійснюється представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесенні відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, Кагарлицькою місцевою прокуратурою в ході вивчення питання додержання вимог земельного законодавства в частині раціонального використання земельних ресурсів на території Кагарлицького району встановлено, що на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області знаходиться земельна ділянка площею 2,59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-КВ № 054460.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав у с. Бурти Кагарлицького району Київської області. Згідно з актовим записом про смерть № 10 від 05 квітня 2008 року, останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до Державного акту на право власності па земельну ділянку серії 1-КВ № 054460, виданого на підставі рішення 1 6-ї сесії XXIII скликання Буртівської сільської ради народних депутатів від 23.02.2001, ОСОБА_1 належить право власності на земельну ділянку площею 2,59 га (без кадастрового номеру) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином після його смерті на території Буртівської сільської ради залишилося не прийняте у спадщину його майно, а саме земельна ділянка площею 2.59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно інформаційних довідок Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори), а також Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), наданих 26.03.2020 Кагарлицькою районною державною нотаріальною конторою, інформація щодо заповітів та спадкових договорів на майно ОСОБА_1 , а також заведених спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право власності на його спадщину у Спадковому реєстрі відсутня.

Тобто з часу смерті останнього і по даний час спадщина померлого ніким не прийнята.

За таких обставин, спадщину ОСОБА_1 не прийнято ні на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України (проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини), ні шляхом звернення із відповідною заявою до нотаріальної контори в порядку ст. 1269 ЦК України.

Відповідно до ст. 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права па спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подасться після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила ст. 1277 ЦК України про відумерле майно застосовується також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинного цим Кодексом спливло не менше одного року.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження.

Держава зацікавлена у ефективному та раціональному використанні землі, для чого створюються відповідні умови набуття права власності на земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, ним та іншими законами.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами як безпосередньо, так і через сільські ради, що передбачено ч. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України па органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею ч. 3 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захисі прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств і організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 1 Земельного Кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селиш, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, иежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України. Таким чином, Буртиська сільська рада Кагарлицького району Київської області представляє інтереси відповідної територіальної громади, яка мас право використовувані майно комунальної власності для задоволення конституційних потреб членів громади.

Звернення прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання оформлення права комунальної власності територіальної громади с. Бурти на спадщину ОСОБА_1 .

Зволікання Буртівської сільської ради, як органу, уповноваженого законом на подання до суду заяви про визнання спадщини відумерло, а саме щодо передачі земельної ділянки площею 2,59 га, яка залишилася після смерті ОСОБА_1 , територіальній громаді с. Бурти Кагарлицького району Київської області, упродовж тривалого періоду, понад одинадцять років, дає підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даною заявою.

З огляду на викладене, прокурор па підставі ст. 23 Закону України Про прокуратуру звертається до суду на захист інтересів держави в особі Буртівської сільської ради, яка відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні набуває і реалізує право власності на землю територіальної громади та здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності загалом.

Аналогічна правова позиція щодо звернення прокурора до суду з позовом у разі бездіяльності уповноваженого органу викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/129/18 від 15.10.2019.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат не проводився, оскільки відповідно до п. 15-1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи місцевого самоврядування у справах про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до правової позиції викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Stankiewicz v. Poland, no. 46917/99, EC HR 2006-VI, суд підкреслює, що надання різних привілеїв державним органам, зокрема пільг при сплаті судового збору, наприклад органам прокуратури, під час звернення до суду може виправдовуватися захистом правопорядку.

Відповідно до правової позиції викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Malahov v. Moldova, no. 32268/02, 7 June 2007, якщо на рівні національного законодавства закріплене положення, що позивач під час висунення позову в певній категорії справ звільняється від сплати судового збору, суди не мають нрава ігнорувати такі вимоги й зобов`язувати особу його сплачувати.

Відповідно до правової позиції викладеної у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Marina v. Latvia, no. 46040/07, 26 October 2010 та Mehmet and Suna Yigit v. Turkey, no. 52658/99, 17 July 2007, національні суди, вирішуючи питання щодо надання пільг у сплаті судового збору, мають враховувати низку обставин: фінансове становище заявника, розмір мінімальної заробітної плати у відповідний період, перспективність справи, наявність законодавчо встановлених пільг. Надмірний розмір заявлених вимог або учас ть у справі через представника не можуть розглядатися як такі, що автоматично позбавляють позивача права па отримання пільг.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного суду України від 28.09.2016 у справі № 370/1 І73/14-ц.

Зважаючи на вищевикладене, процесуальне право щодо звільнення органів місцевого самоврядування під час розгляду справ за подання заяви про визнання спадщини відумерлою розповсюджується і на випадки подання заяв відповідної категорії прокурорами в інтересах органів місцевого самоврядування, так як прокурор відповідно до ст. 57 ЦПК України при поданні заяви про визнання спадщини відумерлою має процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої він діє, за винятком права укладати мирову угоду.

Таким чином, прокурор при поданні заяви про визнання спадщини відумерлою звільняється від сплати судового збору.

Вказане твердження знаходить своє відображення і у судовій практиці апеляційних судів у тотожних правовідносинах (наприклад, ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2017 у справі №140/408/17 та інші).

Окрім того, повідомляю, що Кагарлицькою місцевою прокуратурою до судів, в тому числі районних або до інших уповноважених органів не подавались позовні зави та/або заяви щодо даного спору з цих самих підстав, щодо цього ж предмету позову та стосовно цих же сторін спору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст. ст. 1220, 1277 ЦК України, ст. 56-57, 293, 334 ЦІ ІК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , - прокурор просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині заяви.

18.05.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для розгляду даної справи по суті був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

22.06.2020 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 258, 260, 334, 335 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, та призначено справу до слухання в порядку окремого провадження на 06.07.2020 року.

06.07.2020 року слухання справи відкладено на 12 год. 00 хв. 08.09.2020 року в зв`язку з неявою сторін.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.09.2020 року, представник заявника, - прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Курінний С.О. вимоги, які викладені в прохальній частині заяви, - підтримав, обгрунтовував свою позицію обставинами, які викладені в мотивувальній частині заяви.

В судове засідання, яке відбулося 08.09.2020 року, представник заінтересованої особи, - Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, - не з`явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява представника заінтересованої особи, в якій він просить суд слухати справу без її участі, вимоги, викладені в прохальній частині заяви, - підтримує в повному обсязі.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення вимог, викладених в заяві, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Підсудність.

Як вбачається із змісту ч. 3 ст. 294 ЦПК України справа окремого провадження розглядається з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України.

Що стосується підсудності, то в даному випадку суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникаються із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, (виключна підсудність).

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

До таких позовів відносяться, - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину), тощо.

Водночас, поняття позови, що виникають з приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття позови, де предметом спору є нерухоме майно, а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту даної заяви, заявник просить визнати спадщину відумерлою, та передати право власності на нерухоме майно у виді земельної ділянки територіальній громаді, на території якої розміщена земельна ділянка, а так як об`єктом спадкової маси, яку заявник просить визнати відумерлою, є право власності на об`єкт нерухомого майна, - земельну ділянку, яка розташована на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, то дана справа територіально підпадає під юрисдикцію Кагарлицького районного суду Київської області.

Згідно ст. 334 ЦПК України заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним Кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Отже, враховуючи ту обставину, що даний спір стосується права власності на нерухоме майно, а саме, - земельної ділянки, яка розміщена на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, а саме, визнання спадщини відумерлою, то в даному випадку дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції на підставі ч. 1 ст. 30, ст. 334 ЦПК України.

Правосуб`єктність.

Заявником по даній справі є заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Бущак Володимир Володимирович.

Згідно ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підстави представництва прокуратурою інтересів держави в судах визначені, зокрема ст. 23 Закону України Про прокуратуру , якою передбачено, що прокуратурою здійснюється представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесенні відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захисі прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств і організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Отже, звернення прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання оформлення права комунальної власності територіальної громади с. Бурти на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_1 .

Відповідно, неподання посадовими (уповноваженими) особами Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, (як органу, уповноваженого Законом на подання заяв такої категорії) заяви до Кагарлицького районного суду Київської області про визнання спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_1 , - відумерлою, та, відповідно, - передачі земельної ділянки площею 2,59 га, яка залишилася після смерті ОСОБА_1 , територіальній громаді с. Бурти Кагарлицького району Київської області, упродовж тривалого періоду, - понад одинадцять років, дає підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даною заявою.

З огляду на викладене, прокурор па підставі ст. 23 Закону України Про прокуратуру звернувся до суду на захист інтересів держави в особі Буртівської сільської ради, яка відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні набуває і реалізує право власності на землю територіальної громади та здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності загалом.

Аналогічна правова позиція щодо звернення прокурора до суду з позовом у разі бездіяльності уповноваженого органу викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/129/18 від 15.10.2019.

Заінтересованою особою є юридична особа, - Буртівська сільська рада Кагарлицького району Київської області, юридична адреса: 09254, Київська область, Кагарлицький район, с. Бурти, вул. Центральна, будинок № 1, код ЄДРПОУ: 04358247.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, ним та іншими законами.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами як безпосередньо, так і через сільські ради, що передбачено ч. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України. Таким чином, Буртиська сільська рада Кагарлицького району Київської області представляє інтереси відповідної територіальної громади, яка мас право використовувані майно комунальної власності для задоволення конституційних потреб членів громади.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селиш, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

Спадкодавцем в даній справі є фізична особа, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець місто Селиново, Росія, громадянин України, який на час смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про смерть № 10 від 05 квітня 2008 року, в якому вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець місто Селиново, Росія, громадянин України, який на час смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кагарлик Київської області, на підставі чого було видано лікарське свідоцтво про смерть № 09/г, видане Кагарлицькою центральною районною лікарнею Київської області від 05 квітня 2008 року, та в подальшому видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 ЦК України).

Відповідно, з 04.04.2008 року відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно, місцем відкриття спадщини є місто Кагарлик Київської області Київської області.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно інформаційних довідок Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), а також Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), наданих 26.03.2020 Кагарлицькою районною державною нотаріальною конторою, інформація щодо заповітів та спадкових договорів на майно ОСОБА_1 , а також заведених спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право власності на його спадщину у Спадковому реєстрі відсутня.

Відповідно, в судовому засіданні достеменно встановлено, що за життя ОСОБА_1 заповіт не складав.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення запо вітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1258 ЦК України:

1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановле них статтею 1259 цього Кодексу.

Як судом вказано вище, згідно інформаційних довідок Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), а також Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), наданих 26.03.2020 Кагарлицькою районною державною нотаріальною конторою, інформація щодо заповітів та спадкових договорів на майно ОСОБА_1 , а також заведених спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право власності на його спадщину у Спадковому реєстрі відсутня.

Відповідно, судом в судовому засіданні встановлено, що спадкоємців, (спадкоємців за заповітом, спадкоємців за Законом першої - ятої черг, спадкоємців за правом представлення) майна ОСОБА_1 , - немає.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, до складу спадкової маси, тобто, до складу спадщини після смерті ОСОБА_1 входить, зокрема, нерухоме майно у виді земельної ділянки, яка розміщена на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Так, за життя ОСОБА_1 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії 1 - КВ № 054460, згідно з яким ОСОБА_1 , який мешкає в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, напідставі рішення 16 - ї сесії ХХІІІ скликання Буртівської сільської ради від 23.02.2001 року, передано у приватну власність земельна ділянка площею 2,59 га в межах згідно з планом.

Земельна ділянка розташована на території Буртівської сільської ради, земельну ділянку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Державний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 462.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як зазначено судом вище, з часу смерті ОСОБА_1 і по даний час спадщина померлого ніким не прийнята, причому не прийнята на протязі досить тривалого часу, - більше 10 - ти років, що тягне за собою можливість застосування положень ст. 1277 ЦК України.

Згідно ст. 1277 ЦК України:

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана за довольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.

Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила ст. 1277 ЦК України про відумерле майно застосовується також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинного цим Кодексом спливло не менше одного року.

Отже, з моменту смерті ОСОБА_1 (з 04.04.2008 року) і по день подання заяви про визнання спадщини відумерлою (18.05.2020 року) минуло більше 12 - ти років, на протязі яких спадкоємців майна померлого не знайшлося, що дає змогу суду визнати таку спадщину відумерлою, з урахуванням положень ст. 336 ЦПК України, та з підстави, яка передбачена ст. 1277 ЦК України, та у порядку, який передбачено ст.ст. 337 ЦПК України, з винесенням рішення у повній відповідності з ст. 338 ЦПК України.

Так, згідно ст. 337 ЦПК України:

1. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковою участю за`явника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

2. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковим залученням до участі у справі органів місцевого самовряду вання за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Згідно ст. 338 ЦПК України:

1. Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Судові витрати.

Відповідно до п. 15-1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи місцевого самоврядування у справах про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до правової позиції викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Stankiewicz v. Poland, no. 46917/99, EC HR 2006-VI, суд підкреслює, що надання різних привілеїв державним органам, зокрема пільг при сплаті судового збору, наприклад органам прокуратури, під час звернення до суду може виправдовуватися захистом правопорядку.

Відповідно до правової позиції викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Malahov v. Moldova, no. 32268/02, 7 June 2007, якщо на рівні національного законодавства закріплене положення, що позивач під час висунення позову в певній категорії справ звільняється від сплати судового збору, суди не мають нрава ігнорувати такі вимоги й зобов`язувати особу його сплачувати.

Відповідно до правової позиції викладеної у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Marina v. Latvia, no. 46040/07, 26 October 2010 та Mehmet and Suna Yigit v. Turkey, no. 52658/99, 17 July 2007, національні суди, вирішуючи питання щодо надання пільг у сплаті судового збору, мають враховувати низку обставин: фінансове становище заявника, розмір мінімальної заробітної плати у відповідний період, перспективність справи, наявність законодавчо встановлених пільг. Надмірний розмір заявлених вимог або учас ть у справі через представника не можуть розглядатися як такі, що автоматично позбавляють позивача права па отримання пільг.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного суду України від 28.09.2016 у справі № 370/1 І73/14-ц.

Зважаючи на вищевикладене, процесуальне право щодо звільнення органів місцевого самоврядування під час розгляду справ за подання заяви про визнання спадщини відумерлою розповсюджується і на випадки подання заяв відповідної категорії прокурорами в інтересах органів місцевого самоврядування, так як прокурор відповідно до ст. 57 ЦПК України при поданні заяви про визнання спадщини відумерлою має процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої він діє, за винятком права укладати мирову угоду.

Таким чином, прокурор при поданні заяви про визнання спадщини відумерлою звільняється від сплати судового збору.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно, суд з урахуванням вищевикладеного та вимог ст. 264 ЦПК України приходить до наступного висновку:

- обставини, якими обґрунтовував заяву прокурор, - мали місце;

- із встановлених обставин випливають правовідносини спадкування, - які врегульовані книгою шостою ЦПК України, - Спадкове право ;

- до встановлених правовідносин підлягають до застосування, зокрема, наступні норми права, - ст. 131 - 1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 15 - 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , ч. 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, 1217, ч. 1 ст. 1218, 1222, 1223, 1258, 1261 - 1265, 1277 ЦК України, ч. 1 ст. 30, чч. 3 ст. 56, ч. 1 ст 57, ч. 1 ст. 293, п. 8 ч. 2 ст. 293, ч.ч. 3, 4, 7 ст. 294, ст. 334, ст.ст. 336 - 338 ЦПК України;

- зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, вимоги, викладені в заяві, - підлягають до задоволення;

- судові витрати слід віднести на рахунок держави;

- підстав до допущення судового рішення до негайного виконання на підставі положень ст. 367 ЦПК України, - судом не вбачаються;

- заходи забезпечення позову в даному цивільному провадженні не застосовувалися.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 131 - 1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 15 - 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , ч. 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, 1217, ч. 1 ст. 1218, 1222, 1223, 1258, 1261 - 1265, 1277 ЦК України, ч. 1 ст. 30, чч. 3 ст. 56, ч. 1 ст 57, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273, ч. 1 ст. 293, п. 8 ч. 2 ст. 293, ч.ч. 3, 4, 7 ст. 294, ст. 334, ст.ст. 336 - 338 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, про визнання спадщини відумерлою, - задовольнити.

Визнати відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Селиново, Росія, громадянина України, який на час смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 10 від 05 квітня 2008 року, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , яка складається з земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.59 гектарів в межах згідно з планом (без кадастрового номеру), яка розміщена на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, та належала ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-КВ № 054460.

Земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.59 гектарів в межах згідно з планом (без кадастрового номеру), яка розміщена на території Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, та належала ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-КВ № 054460, - передати у власність територіальної громади с. Бурти Кагарлицького району Київської області на підставі ч. 3 ст. 1277 ЦК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: Закаблук О.В.