Рішення

від 24.11.2020 по справі 201/8911/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/8911/20

провадження 2-о/201/139/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення юридичного факту належності документу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17 вересня 2020 року звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу. Заявник у своїй заяві посилається на те, що вона мешкає в місті Дніпрі і вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Андріївка Покровського району Дніпропетровської області, 01 вересня 1982 року була прийнята в ПТУ Дніпропетровського виробничого взуттєвого об`єднання; 20 липня 1984 року переведена в цех № 3 заготівельником верха взуття 3 розряду, яке було ліквідоване наказом № 151 від 08 квітня 1993 року, про що свідчить запис у трудовій книжці. 25 липня 1984 року їй була видана трудова книжка НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 . 22 березня 1986 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3 , після укладення шлюбу чоловікові та дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_4 ». На підставі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 у трудовій книжці НОМЕР_1 змінене прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 », про що зроблено відповідний запис.

24 квітня 2010 року Приватним підприємством «Оріль-2», у якому вона працювала в період з 14 січня 2008 року по 30 червня 2009 року, їй була видана Довідка № 49 про заробітну плату з розшифруванням за період з 1993 року по 1997 рік. На час звернення з цією заявою ПП «Оріль-2» за юридичною адресою не знаходиться. 11 січня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 видане Свідоцтво про загальнообов`язкове державне страхування № НОМЕР_3 . З 27 травня 2020 року їй встановлена третя група інвалідності.

06 липня 2020 року вона звернулася до ГУ Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про призначення їй суми пенсії по інвалідності. 31 липня 2020 року від ГУ ПФУ України у Дніпропетровській області вона отримала повідомлення про відмову у призначенні пенсії по інвалідності, у зв`язку з недостатністю необхідного загального стажу роботи, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 на першій (титульній) сторінці трудової книжки вказане ім`я не відповідає паспортним даним.

04 серпня 2020 року з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу» їй на ім`я ОСОБА_1 видана Форма ОК-5, відповідно до якої відомості про місце роботи частково співпадають з відомостями із трудової книжки НОМЕР_1 .

У даному її випадку вбачається, що ім`я « ОСОБА_6 » у Свідоцтві про народження НОМЕР_4 , паспорті НОМЕР_5 , Свідоцтві про шлюб ІІІ НОМЕР_6 , Свідоцтві про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_3 , Довідці про присвоєння ідентифікаційного коду від 01/11/2001 року, Довідці до акту огляду медико- соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 228305, формі ОК-5 ЗО: 1234449923 не збігаються з ім`ям « ОСОБА_6 », зазначеним у трудовій книжці НОМЕР_7 та Довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 49 від 24 жовтня 2010 року.

На день звернення з цією заявою підприємства, які видали документ, не мають можливості внести до нього відповідні виправлення у зв`язку з припиненням фактичного існування. Від встановлення факту належності заявникові трудової книжки та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, а саме встановлення та виплата пенсії по інвалідності; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості у інший спосіб встановити факт належності зазначених документів ОСОБА_1 . Встановлення даного факту має юридичне значення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже призаповненні данихпро заявникау вказанихдокументах зурахуванням перекладуз російськоїна українськумови буладопущена помилкав їїімені,внаслідок чогоє невідповідністьміж документами,що посвідчуютьїї особута дані,що підтверджуютьїї правопризначення пенсії.Зараз заявникпочала приводитидо ладуправовстановчі документи,в томучислі іпо трудовомустажу увідповідності ззаконодавством,але зробитивказане виявилосянеможливим,оскільки увказаних документахбула припущенавказана помилкав їїімені.Раніше вонана цірозбіжності увагине звернулаі незвернулася уофіційні інстанціїдля виправленняпомилки.В теперішнійчас узв`язкуз необхідністюупорядкування документівзаявник звернувсядо заінтересованоїособи ззаявою провиправлення помилки,але наїї зверненнявідповідь ненадійшла взагалі,а потімбула пронеможливість вказаногоз рекомендацієюз цимпитанням звернутисядо суду. Заявник у своїй заяві просила суд встановити юридичний факт про те, що саме їй належить Трудова книжка НОМЕР_8 і Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії № 49 від 24 квітня 2010 року за період з 1993 року по 1997 рік, видану Приватним підприємством «Оріль-2», (код ЄДРПОУ 32298941, місцезнаходження 49027, м. Дніпро (Дніпропетровськ), вул. Фучіка, 18), задовольнивши заяву.

Представник заінтересованої особи ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, в зверненні до суду погодився з заявою і вважав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, по закону і рішення винести без їх участі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника вказаної заінтересованої особи згідно ст. 223 ЦПК України.

З`ясувавши думку заявника, заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені та добуті докази, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом в судовому засіданні встановлено, що дійсно заявник ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Андріївка Покровського району Дніпропетровської області, про що в книзі записів громадянського стану про народження 1967 року серпня місяця 11 числа зроблено відповідний запис за № 31.

01 вересня 1982 року була прийнята в ПТУ Дніпропетровського виробничого взуттєвого об`єднання; 20 липня 1984 року переведена в цех № 3 заготівельником верха взуття 3 розряду, яке було ліквідоване наказом № 151 від 08 квітня 1993 року, про що свідчить запис у трудовій книжці. 25 липня 1984 року їй була видана трудова книжка НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 .

22 березня 1986 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 1986 року березня місяця 22 числа зроблено запис за № 310. Після укладення шлюбу чоловікові та дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_4 ». На підставі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 у трудовій книжці НОМЕР_1 змінене прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 », про що зроблено відповідний запис.

24 квітня 2010 року Приватним підприємством «Оріль-2» (код ЄДРПОУ 32298941), у якому вона працювала в період з 14 січня 2008 року по 30 червня 2009 року, їй була видана Довідка № 49 про заробітну плату з розшифруванням за період з 1993 року по 1997 рік. На час звернення з цією заявою Приватне підприємство «Оріль-2» за юридичною адресою не знаходиться; в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про припинення даної юридичної особи не внесений.

11 січня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 видане Свідоцтво про загальнообов`язкове державне страхування № НОМЕР_3 . З 27 травня 2020 року їй встановлена третя група інвалідності, що підтверджується Довідкою до акту медико-соціальною експертною комісією.

06 липня 2020 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про призначення їй суми пенсії по інвалідності. 31 липня 2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області вона отримала повідомлення про відмову у призначенні пенсії по інвалідності, у зв`язку з недостатністю необхідного загального стажу роботи, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 на першій (титульній) сторінці трудової книжки вказане ім`я не відповідає паспортним даним.

04 серпня 2020 року з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу їй на ім`я ОСОБА_1 видана Форма ОК-5, відповідно до якої відомості про місце роботи частково співпадають з відомостями із трудової книжки НОМЕР_1 .

Отже вбачається, що ім`я « ОСОБА_6 » у Свідоцтві про народження НОМЕР_4 , паспорті НОМЕР_5 , Свідоцтві про шлюб ІІІ-407737, Свідоцтві про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_3 , Довідці про присвоєння ідентифікаційного коду від 01/11/2001 року, Довідці до акту огляду медико- соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 228305, формі ОК-5 ЗО: 1234449923 не збігаються з ім`ям « ОСОБА_6 », зазначеним у трудовій книжці НОМЕР_7 та Довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 49 від 24 жовтня 2010 року.

Таким чином при заповненні даних про заявника у вказаних документах з урахуванням перекладу з російської на українську мови була допущена помилка в її імені, внаслідок чого є невідповідність між документами, що посвідчують її особу та дані, що підтверджують її право призначення пенсії. Зараз заявник почала приводити до ладу правовстановчі документи, в тому числі і по трудовому стажу у відповідності з законодавством, але зробити вказане виявилося неможливим, оскільки у вказаних документах була припущена вказана помилка в її імені. Раніше вона на ці розбіжності уваги не звернула і не звернулася у офіційні інстанції для виправлення помилки. В теперішній час у зв`язку з необхідністю упорядкування документів заявник звернувся до заінтересованої особи з заявою про виправлення помилки, але на її звернення відповідь не надійшла взагалі, а потім була про неможливість вказаного з рекомендацією з цим питанням звернутися до суду. У зв`язку з зазначеною обставиною на теперішній час заявник не має змоги належним чином упорядкувати і оформити свої ж документи, тому вимушена була звертатися з заявою до суду.

Суд вважає вимоги заяви обґрунтованими, виходячи з наступного.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…». Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти , від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Андріївка Покровського району Дніпропетровської області, про що в книзі записів громадянського стану про народження 1967 року серпня місяця 11 числа зроблено відповідний запис за № 31.

01 вересня 1982 року була прийнята в професійно-технічне училище Дніпропетровського виробничого взуттєвого об`єднання; 20 липня 1984 року переведена в цех № 3 заготівельником верха взуття 3 розряду, яке було ліквідоване наказом № 151 від 08 квітня 1993 року, про що свідчить запис у трудовій книжці.

25 липня 1984 року їй була видана трудова книжка НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 .

22 березня 1986 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 1986 року березня місяця 22 числа зроблено запис за № 310. Після укладення шлюбу чоловікові та дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_4 ».

На підставі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 у трудовій книжці НОМЕР_1 змінене прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 », про що зроблено відповідний запис.

24 квітня 2010 року Приватним підприємством «Оріль-2» (код ЄДРПОУ 32298941), у якому вона працювала в період з 14 січня 2008 року по 30 червня 2009 року, їй була видана Довідка № 49 про заробітну плату з розшифруванням за період з 1993 року по 1997 рік. На час звернення з цією заявою Приватне підприємство «Оріль-2» за юридичною адресою не знаходиться; в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про припинення даної юридичної особи не внесений.

11 січня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 видане Свідоцтво про загальнообов`язкове державне страхування № НОМЕР_3 . З 27 травня 2020 року їй встановлена третя група інвалідності, що підтверджується Довідкою до акту медико-соціальною експертною комісією.

06 липня 2020 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про призначення їй суми пенсії по інвалідності. 31 липня 2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області вона отримала повідомлення про відмову у призначенні пенсії по інвалідності, у зв`язку з недостатністю необхідного загального стажу роботи, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 на першій (титульній) сторінці трудової книжки вказане ім`я не відповідає паспортним даним, що суперечить вимогам Наказу Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту України від 29 липня 1993 року № 58, із змінами і доповненнями, «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

04 серпня 2020 року з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу їй на ім`я ОСОБА_1 видана Форма ОК-5, відповідно до якої відомості про місце роботи частково співпадають з відомостями із трудової книжки НОМЕР_1 .

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Юридичні факти це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до листа ВСУ від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

П. 1 Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У даному конкретному випадку з доданих до цієї заяви доказів вбачається, що ім`я « ОСОБА_6 » у Свідоцтві про народження НОМЕР_4 , паспорті НОМЕР_5 , Свідоцтві про шлюб ІІІ-407737, Свідоцтві про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_3 , Довідці про присвоєння ідентифікаційного коду від 01/11/2001 року, Довідці до акту огляду медико- соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 228305, формі ОК-5 ЗО: 1234449923 не збігаються з ім`ям « ОСОБА_6 », зазначеним у трудовій книжці НОМЕР_7 та Довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 49 від 24 жовтня 2010 року.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

На день звернення з цією заявою підприємства, які видали документ, не мають можливості внести до нього відповідні виправлення у зв`язку з припиненням фактичного існування. Від встановлення факту належності заявникові трудової книжки та Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, а саме встановлення та виплата пенсії по інвалідності; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості у інший спосіб встановити факт належності зазначених документів ОСОБА_1 . Встановлення даного факту має юридичне значення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже при заповненні даних про заявника у вказаних документах з урахуванням перекладу з російської на українську мови була допущена помилка в її імені, внаслідок чого є невідповідність між документами, що посвідчують її особу та дані, що підтверджують її право призначення пенсії. Зараз заявник почала приводити до ладу правовстановчі документи, в тому числі і по трудовому стажу у відповідності з законодавством, але зробити вказане виявилося неможливим, оскільки у вказаних документах була припущена вказана помилка в її імені. Раніше вона на ці розбіжності уваги не звернула і не звернулася у офіційні інстанції для виправлення помилки. В теперішній час у зв`язку з необхідністю упорядкування документів заявник звернувся до заінтересованої особи з заявою про виправлення помилки, але на її звернення відповідь не надійшла взагалі, а потім була про неможливість вказаного з рекомендацією з цим питанням звернутися до суду. У зв`язку з зазначеною обставиною на теперішній час заявник не має змоги належним чином упорядкувати і оформити свої ж документи, тому вимушена була звертатися з заявою до суду.

Саме по собі не вірне тлумачення та написання правописно прізвища чи імені заявника в документах при перекладі з російської мови на українську (паспорт, свідоцтво одруження, диплом, трудова книжка, свідоцтво про народження та інш.) або відповіді різних організацій і відомств (нотаріальні контори, військові комісаріати, відділи РАЦС та інш.) не може бути підставою для відмови в задоволенні цієї заяви, оскільки вони спростовуються наданими доказами та матеріалами справи.

Статтями 15, 16, 18 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд може захистити цивільне право способом, що встановлений договором або законом.

Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин. Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності. Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Заявник заперечує будь-які домовленості і зобов`язання стосовно заінтересованої особи по можливим незаконним (з точки зору вказаної особи) діям відносно нього, предмета спору, а заінтересована особа цього не довела, можливе твердження вказаної особи про наявність будь-яких інших зобов`язань або неправомірності стосовно нього є припущенням.

Не може суд прийняти до уваги можливе не погодження з вимогами в частині їх обгрунтованості, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються.

При таких обставинах суд вважає, що оскільки всі інші дані в свідоцтві, паспорті, адресній довідці та інших документах заявника повністю співпадають з встановленими судом даними, зазначеними у спірних документах, довідках заявника та інш., спору про право фактично немає, вищезазначені документи на назване право в передбаченому законом порядку не оспорені суд вважає можливим заяву задовольнити та встановити юридичний факт про те, що заявнику ОСОБА_1 належить Трудова книжка НОМЕР_8 і Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії № 49 від 24 квітня 2010 року за період з 1993 року по 1997 рік, видану Приватним підприємством «Оріль-2».

Таким чином обставини заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 186 182 ЦК України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , належить Трудова книжка НОМЕР_8 .

Встановити факт належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 49 від 24 квітня 2010 року за період з 1993 року по 1997 рік, видану Приватним підприємством «Оріль-2», (код ЄДРПОУ 32298941, місцезнаходження 49027, м. Дніпро (Дніпропетровськ), вул. Фучіка, 18).

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Повний текст рішення складено 25 листопада 2020 року.

Суддя