Постанова

від 24.11.2020 по справі 203/3697/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3697/20

Провадження № 3/0203/2473/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Дніпро

Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Вусик Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні дві неповнолітні дитини, перебуваючого на посаді голови ліквідаційної комісії ДП ДОСС ТЗВП КООПРИНОКТОРГ , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу №305 від 16 вересня 2020 року при проведенні посадовою особою головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок окремих платників управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тереховою С.В. документальної позапланової виїзної перевірки ДП ДОСС ТЗВП КООПРИНОКТОРГ (код ЄЛРПОУ 25543210) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2019 року по 25 серпня 2020 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2019 року по 25 серпня 2020 року встановлено, що посадова особа голова ліквідаційної комісії ДП ДОСС ТЗВП "КООПРИНОКТОРГ" ОСОБА_1 вчинив правопорушення 50.1 статті 50 (пункту 57.1, пункту 57.3 статті 57) глави 2 розділу II та пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України щодо дотримання термінів своєчасності сплати податкового зобов`язання на 9 грн..; ст.163-1 КУпАП.

Розглядаючи справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено у його присутності, копію протоколу останній отримав, про що свідчить підпис особи у протоколі.

Тобто, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що у подальшому протокол про адміністративне правопорушення буде направлено до суду для розгляду, мав можливість самостійно поцікавитися його долею.

Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, в матеріалах адміністративної справи міститься повістка на ім`я особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , повернута на адресу суду за закінченням строку зберігання.

Тобто, вищезазначене свідчить про небажання ОСОБА_1 приймати участь у судовому засіданні та надавати пояснення з приводу обставин, зазначених у протоколі.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається з дотриманням вимог щодо форми і змісту, встановлених статтею 256 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Так, ст. 163-1 КУпАП містить дві частини, за порушення яких встановлена адміністративна відповідальність.

Вказані частини ст. 163-1 КУпАП визначають різні склади адміністративних правопорушень.

В порушення вищезазначених вимог ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення №305 від 16.09.2020 року суть адміністративного правопорушення викладена без конкретизації об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, не зазначено частину статті 163-1 КУпАП, за якою вчинено правопорушення.

Отже, має місце неправильна кваліфікація дій ОСОБА_1 за відповідною частиною статті, що, в свою чергу, тягне за собою притягнення судом до адміністративної відповідальності, в разі встановлення вини особи у скоєному.

Таким чином, наявний в матеріалах справи протокол не є підтверджуючим доказом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, оскільки, складений всупереч вимогам ст. 256 КУпАП.

За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи, що КУпАП не покладено на суд обов`язку збирання доказів у справі, суд, у відповідності до принців дизпозитивності та безсторонності, приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Отже, враховуючи те, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували винність особи у скоєнні адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП - не сплачується.

Враховуючи викладене та, керуючись ст.ст.247, 284 КпАП України, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Є.О. Вусик