Постанова

від 16.11.2020 по справі 404/2809/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2020 року м. Кропивницький

справа № 404/2809/18

провадження № 22-ц/4809/1280/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Діманової Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: Сектор опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей управління з питань захисту дітей Міської ради міста Кропивницького,

Кропивницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда (суддя Варакіна Н. Б.) від 22 липня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: сектор опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей управління з захисту дітей Міської ради міста Кропивницького, Кропивницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання батьківства відносно дитини ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 05 грудня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згодом, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 народила дитину - сина ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. Нещодавно позивач дізнався, що саме він є рідним батьком цієї дитини. Після смерті матері, опікуном малолітнього ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , який створює йому перешкоди у спілкуванні з дитиною та не дає можливості брати участі у вихованні сина.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 липня 2020 року (т. 3 с. 22-23) за клопотанням позивача призначено судово-генетичну експертизу з використанням аналізу ДНК людини, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (м. Київ, вул. Докучаєвська, 4). Перед експертом суд поставив наступне питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи, а провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

Призначаючи у справі судово-генетичну експертизу, суд зазначив, що для вирішення справи необхідно з`ясувати обставини, які потребують спеціальних знань та сторонами не надані відповідні висновки експертів.

Короткий зміст апеляційної скарги та відзиву на неї

Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду про призначення судово-генетичної експертизи.

Вказує, що оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції мав ухвалити в рамках підготовчого провадження. Крім того, в оскаржуваній ухвалі не зазначено, на кого саме покладається обов`язок оплати вартості експертизи або ж чи має місце звільнення від неї.

Представник відповідача - адвокат Платонова М. А. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін. Вважає ухвалу суду законною і обґрунтованою, такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, натомість доводи апеляційної скарги безпідставними.

Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано.

Позиції учасників справи, висловлені в судовому засіданні

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Куколевська Ж. Д. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Платонова М. А. проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу без задоволення , а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Треті особи своїх представників в судове засідання не направили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Кропивницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану подав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника (т. 3, с.133).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд встановив такі обставини:

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 травня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі ЄУН 404/2809/18 (т. 1 с. 8-9).

З матеріалів справи вбачається, 20 серпня 2018 року позивач подав клопотання про призначення експертизи (т. 1 с. 57-58).

Ухвалою Кіровського суду м. Кіровограда від 20 серпня 2018 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального провадження та призначено дату підготовчого судового засідання (т. 1 с. 61-62).

21 лютого 2019 року представник позивача - адвокат Платоновою М. А. подала клопотання про призначення судово-генетичної експертизи (т. 1 с. 177-179).

Ухвалою Кіровського районного суду від 10 квітня 2019 року підготовче засідання закрито, а розгляд клопотання про призначення експертизи відкладено до наступного судового засідання (т. 1 с. 218-220).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 червня 2019 року у справі призначено судово-генетичну експертизу (т. 2 с. 43-44), яка постановою Кропивницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року скасована, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 2 с. 166-167).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 липня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-генетичної експертизи задоволено (т. 3 с. 22-23).

Призначено у справі судово-генетичну експертизу з використанням аналізу ДНК людини, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (м. Київ, вул. Докучаєвська, 4).

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Перед експертом для вирішення поставлено питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ?

У розпорядження експерта суд постановив надати матеріали цивільної справи. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

За приписами частин 2 - 4 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Цивільне судочинство ґрунтується, зокрема, на принципі змагальності сторін відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій . Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (п. 4 ч. 3 ст. 2, ст. 12, ст. 81 ЦПК України).

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 103 Кодексу передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Завданням молекулярно-генетичної експертизи є установлення генетичних ознак людини в об`єктах, біологічного походження, а одним із питань, які вирішуються молекулярно-генетичною експертизою є встановлення факту біологічного батьківства або материнства у випадках спірного батьківства.

Отже, висновок молекулярно-генетичного дослідження має важливе значення для встановлення обставин у справі про батьківство.

Враховуючи це, а також те, що сторони не надали висновок експерта, суд задовольнив клопотання позивача і призначив у справі експертизу.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що суд порушив порядок вирішення питання про призначення експертизи так, яка ухвалу постановив після закриття підготовчого засідання, що суперечить положенням ЦПК України.

Оцінюючи цей аргумент відповідача, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Главою 3 Розділу ІІІ ЦПК України регулюються питання підготовчого провадження, тобто порядок здійснення судом підготовки до судового розгляду справ позовного провадження. Норми вказаної глави Кодексу визначають процесуальні дії суду з підготовки справи до розгляду та проведення підготовчого засідання, а також процесуальні дії учасників справи на цій стадії процесу.

Ця стадія процесу є самостійною і важливою та створює необхідні умови для правильного і своєчасного вирішення справи, ухвалення законного й обґрунтованого рішення суду.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 189 ЦПК України одним із завдань підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що 20 серпня 2018 року позивач подав клопотання про призначення експертизи (т. 1 с. 57-58).

14 січня 2019 року представник позивача - адвокат Платонова М. А. подала клопотання про призначення судово-генетичної експертизи (т. 1 с. 176-179).

10 квітня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда провів підготовче засідання та постановив ухвалу (т. 1 с. 218 - 220) про закриття підготовчого провадження. При цьому суд відклав вирішення клопотання позивача про призначення експертизи на наступне судове засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 червня 2019 року у справі призначено судово-генетичну експертизу.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 червня 2019 року скасовано з мотивів порушення судом порядку визначення експертної установи, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

22 липня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда повторно розглянув клопотання позивача про призначення судової експертизи та задовольнив його.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами відповідача, що суд першої інстанції не дотримався положень статей 189, 197 ЦПК України стосовно стадії процесу на якій належить вирішувати клопотання про призначення експертизи.

Проте, недотримання судом приписів процесуального законодавства в цій частині не може бути виправданням відмови в задоволенні своєчасно заявленого позивачем обґрунтованого клопотання про призначення експертизи або залишення його без розгляду, оскільки це означатиме неправомірне обмеження процесуального права сторони на подання доказів та доведення обставин, якими обґрунтовуються її вимоги, а також суперечитиме завданням і засадам цивільного судочинства.

Крім того, виявлений недолік суду першої інстанції не дає підстав для висновку про порушення процесуальних прав відповідача, який брав активну участь у розв`язанні судом питання призначення експертизи та мав всі можливості для надання своїх пропозицій і заперечень.

Отже, суд відхиляє перший аргумент апеляційної скарги відповідача.

Не заслуговує на увагу й інший аргумент апеляційної скарги про те, що призначаючи експертизу суд не вирішив питання про оплату її вартості.

Частиною 2 ст. 22 Закону України Про судову експертизу встановлено, що оплата вартості судової експертизи здійснюється за домовленістю між замовником і виконавцем судової експертизи.

За приписами ст. 13 цього ж Закону експерт має право звертатися до суб`єкта, який призначив експертизу з клопотання про надання додаткових матеріалів, а також має право на отримання винагороди за проведення експертизи.

Таким чином, експерт або експертна установа може подати до суду клопотання, у тому числі про оплату за проведення експертизи, яке суд може вирішити окремо.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для задоволення її вимог так, як порушення судом норм процесуального права, на які вказав відповідач, не привели до порушення прав відповідача, неправильного вирішення питання про докази або справи загалом.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 липня 2020 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст цієї постанови складено 24 листопада 2020 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді С. І. Мурашко

О. І. Чельник