Рішення

від 24.11.2020 по справі 603/418/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/418/20

Провадження №2/603/211/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді : Іванчука В.М.

при секретарі : Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Монастириська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Доброводівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Доброводівської сільської ради Монастириського району, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, до якого входить: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На вказане спадкове майно спадкодавцем ОСОБА_2 було складено заповіт на ім`я позивача ОСОБА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач прийняв, оскільки постіно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Після смерті спадкодавця, позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує повністю.

Представник відповідача Доброводівської сільської ради Монастириського району в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У випадку визнання позову відповідачем та беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд відповідно до ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

В ході розгляду справи судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24.03.2008 року Доброводівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, актовий запис №4.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, до якого входить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що вищевказаний житловий будинок що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за життя належав спадкодавцю ОСОБА_2 , однак, за життя спадкодавець не зареєструвала у встановленому законом порядку право власності на вказане майно.

Так, згідно ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Згідно технічного паспорта на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний житловий будинок побудований у 1966 році.

Відповідно до п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. за №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Крім того, згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Судом встановлено, що об`єктом спадкування в даній справі є житловий будинок з надвірними будівлями, який станом на 01.01.1991 року належав до суспільної групи колгоспний двір, що підтверджується копією погосподарської книги Доброводівської сільської ради за 1991-1996 р.р., згідно якої головою домогосподарства зазначено спадкодавця - ОСОБА_2 , з якою проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - невістка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - внук.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05.04.2001 року Доброводівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Так, згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

У відповідності до пункту 43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові: будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку повинні бути подані: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований обєкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Відповідно до ч.1 ст.81, ч.1 ст.116, ч.4 ст.120 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування. Громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом або за результатами аукціону. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно заповіту від 05.02.2002 року, посвідченого секретарем Доброводівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті належний їй на праві приватної власності жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с.Доброводи, заповіла позивачу - ОСОБА_5 .

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач прийняв, що підтверджується довідкою №385, виданою 11.09.2019 року виконавчим комітетом Доброводівської сільської ради Монастириського району.

Інших спадкоємців, які претендували б на спадкове майно, немає.

Після смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте, як вбачається із постанови приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. №78/02-16 від 22.07.2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями, позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

П. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведене, оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 200, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Доброводівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок з мансардою під літерою А , загальною площею 86,4 кв.м., житловою площею 73,2 кв.м. стіни - шлаконабивні, літня кухня Б стіни - шлаконабивні, стайня В стіни - камінь, паливна Г стіни - цегла, гараж Д стіни - шлаконабивні, ворота, хв. №1 (металеві), огорожа №2 (металева), відмостка №3 (цементна), мощення №4 (цементне).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , с.Доброводи, Монастириський район, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Доброводівська сільська рада Монастириського району Тернопільської області: с.Григорів, Монастириський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 26261330.

Суддя В. М. Іванчук