Постанова

від 25.11.2020 по справі 478/1438/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

25.11.20

22-ц/812/1507/20

Справа №478/1438/19 Головуючий суду першої інстанції - Іщенко Х.В.

Провадження №22-ц/812/1507/20 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О. В.,

суддів: Колосовського С. Ю., Лівінського І. В.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В. М.,

за участі представників позивача - Ляшенка М. Д. , Кравченка В. В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Кравченко-2007 на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 травня 2020 року, ухвалене о 17 год 13 хв під головуванням судді Іщенко Х. В. в приміщенні суду у смт Казанка Миколаївської області, повний текст якого складено 10 червня 2020 року, за позовом Фермерського господарства Кравченко - 2007 до ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Злагода , про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року Фермерське господарство Кравченко - 2007 (далі - ФГ Кравченко - 2007 ) подало до суду вищезазначений позов, який обґрунтовувало наступним.

16 лютого 2009 року між ОСОБА_3 та ФГ Кравченко-2007 укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,99 га із кадастровим номером 4823685700:08:000:0046 строком на 15 років.

У 2014 році ОСОБА_3 отримав від ФГ Кравченко-2007 орендну плату за користування земельною ділянкою за період з 2014 по 2018 роки в загальній сумі 25 000 грн.

Разом з тим, 21 січня 2014 року ОСОБА_3 уклав з ПОСП Злагода договір оренди щодо вищезазначеної земельної ділянки строком на 8 років, який було зареєстровано державним реєстратором.

Вказаний договір порушує права ФГ Кравченко-2007 щодо користування земельною ділянкою, а тому повинен бути визнаний недійсним. У зв`язку з цим підлягає скасуванню запис за №10123087 про державну реєстрацію права оренди землі від 21 січня 2014 року.

Позивач вказував, що про існування вищезазначеного договору він дізнався у 2019 році під час розслідування кримінального провадження щодо незаконного заволодіння спірною земельною ділянкою.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області проти задоволення позову заперечувало та просило відмовити у його задоволенні, оскільки воно не є учасником спірних правовідносин і до нього не заявлено жодних позовних вимог.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 травня 2020 року у задоволенні позову ФГ Кравченко - 2007 відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 є власником двох земельних ділянок - ізкадастровими номерами 4823685700:08:000:0046 та 4823685700:07:000:0028. Оскільки позовні вимоги, які заявлені ФГ Кравченко-2007 , стосуються визнання недійсним договору оренди землі, укладеного щодо земельної ділянки із кадастровим номером 4823685700:07:000:0028, яка не є предметом спору, то відсутні підстави для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду, ФГ Кравченко-2007 подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказував на те, що під час розгляду справи ним заявлялося клопотання про заміну неналежного відповідача ПОСП Злагода на належного - ОСОБА_4 , а також зміну предмету позову - на договір оренди земельної ділянки площею 6,4061 га із кадастровим номером 44823685700:08:000:0046, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 24 червня 2019 року. Однак, судом у його задоволенні було відмовлено. Посилаючись на викладене, вважав, що є підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 21 січня 2014 року та скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про його державну реєстрацію.

Відповідач ОСОБА_3 у письмовій заяві до суду апеляційної інстанції просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін, оскільки скарга є необґрунтованою та безпідставною.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належать земельна ділянка площею 6,4061 га із кадастровим номером 4823685700:08:000:0046, земельна ділянка площею 1,9528 га із кадастровим номером 4823685700:07:000:0027, земельна ділянка площею 6,7328 га із кадастровим номером 4823685700:07:000:0028 (т.1 а.с.195, 200).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 1,9528 га із кадастровим номером 4823685700:07:000:0027 08 січня 2014 року строком на 8 років передана в оренду ПОСП Злагода (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11414347 від 05.03.2014); земельна ділянка площею 6,7328 га із кадастровим номером 4823685700:07:000:0028 08 січня 2014 року строком до 08 січня 2022 року передана в оренду ПОСП Злагода (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 10123087 від 21.01.2014); земельна ділянка площею 6,4061 га із кадастровим номером 4823685700:08:000:0046 19 червня 2019 року строком до 19 червня 2026 року передана в оренду ОСОБА_4 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47641052 від 05.07.2019) (т.1 а.с.76, 77, 98-100, 173, 198-200).

Позивач представив суду договір оренди землі без зазначення дати, який 16 лютого 2009 року зареєстрований у Казанківському відділі Держкомзему за №1291, відповідно до якого ОСОБА_3 передав ФГ Кравченко-2007 в оренду земельну ділянку площею 6,99 га ріллі, яка розташована в межах території Троїцько-Сафонівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області строком на 15 років (т.1 а.с.73-74).

За відомостями Відділу у Казанківському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 16 лютого 2009 року між тими ж сторонами зареєстрований під №1291 договір земельної частки (паю) площею 8,48 га строком на 15 років (т.1 а.с.97).

Згідно з заявою ОСОБА_3 від 17.12.2014 в рахунок орендної плати за вказаним договором за 2016-2018 рр. він отримав від ФГ Кравченко-2007 15 000 грн (т.1 а.с.78).

У 2018 році ФГ Кравченко-2007 зверталося до правоохоронних органів з приводу вчинення ОСОБА_3 перепон стосовно користування земельною ділянкою із кадастровим номером 4823685700:08:000:0046.

06 березня 2020 року представником позивача Ляшенко М. Д. направлялася суду поштою позовна заява з вимогами про зміну розгляду справи зі спрощеного позовного провадження на загальне; про зміну неналежного відповідача ПОСП Злагода на належного відповідача ОСОБА_4 ; про скасування договору оренди землі між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24 червня 2019 року на земельну ділянку площею 6,4061 га із кадастровим номером 4823685700:08:000:0046; про покладення обов`язків на державного реєстратора скасувати із Державного реєстру іншого речового права за №32265689 договір оренди землі строком на 7 років між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24 червня 2019 року на земельну ділянку площею 6,4061 га із кадастровим номером 4823685700:08:000:0046.

Додатками до позовної заяви зазначено 6 примірників позовної заяви та копію інформації з Державного реєстру речових прав від 12.02.2020 (т.1 а.с.171-174).

11 березня 2020 року під час підготовчого судового засідання протокольною ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області відмовлено у зміні спрощеного позовного провадження на загальне, оскільки справа у загальному позовному провадженні і розглядалася, і у заміні неналежного відповідача ПОСП Злагода на належного відповідача ОСОБА_4 , оскільки ПОСП Злагода у справі виступає в якості третьої особи, а не відповідача.

Ухвалою цього ж суду від 11 березня 2020 року, викладеною у письмовому вигляді, з урахуванням думок представника позивача Кравченка В. В. та відповідача ОСОБА_3 , які не висловлювали заперечень, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.48, 49, 51 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У разі подання такої заяви до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Стаття 13 ЦК України визначає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до вимог статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Стаття 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Норми статті 203 ЦК України регламентують, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з вимогами статей 1, 13 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення позову ФГ Кравченко - 2007 до ОСОБА_3 , ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області, Казанківської РДА Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПОСП Злагода про визнання недійсним договору оренди землі від 21 січня 2014 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823685700:08:000:0046 є правильним.

Досліджені судом докази доводять, що в указаний день відповідачем не укладалося договору оренди земельної ділянки з зазначеним кадастровим номером з третьою особою по справі ПОСП Злагода , а отже і права позивача порушено не було.

Що ж стосується посилань позивача в апеляційній скарзі на те, що під час розгляду справи ним заявлялося клопотання про заміну неналежного відповідача ПОСП Злагода на належного - ОСОБА_4 , а також зміну предмету позову - на договір оренди земельної ділянки площею 6,4061 га із кадастровим номером 44823685700:08:000:0046, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 24 червня 2019 року, у задоволенні якого судом було незаконно відмовлено, то вказані посилання є хибними.

У своєму клопотанні від 06 березня 2020 року позивач ставив питання не про заміну неналежного відповідача належним, а про заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на належного відповідача, що нормами цивільного процесуального законодавства не передбачено. Клопотання про залучення ОСОБА_4 у якості співвідповідача позивачем не заявлялося.

Крім того, позивачем в порушення вимог статті 49 ЦПК України змінена позовна заява не направлялася іншим учасникам справи, бо докази про це відсутні. У разі неподання таких доказів суд не має права приймати таку заяву до розгляду.

Отже, судом першої інстанції з додержанням вимог закону було розглянуто позовну заяву позивача саме у первісній редакції.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Кравченко-2007 залишити без задоволення, а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 травня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді С. Ю. Колосовський

І. В. Лівінський

Повний текст постанови складено 25 листопада 2020 року.