Постанова

від 24.11.2020 по справі 910/11253/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. Справа№ 910/11253/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 14.09.2020

у справі №910/11253/20 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Констракшн"

2) ОСОБА_2

про визнання договору виконаним та визнання права власності

поданий у справі №910/11253/20

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Констракшн"

третя особа-1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

третя особа-2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

третя особа-3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4

третя особа-4 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5

про розірвання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі, визнання недійсними актів, визнання недійсним рішення учасників загальних зборів, скасування змін до установчих документів

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Констракшн" з вимогами про:

- розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі TOB "ВВ КОНСТРАКШН" від 13.11.2019 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ КОНСТРАКШН" від 13.11.2019 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ КОНСТРАКШН" від 13.11.2019 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

- розірвання договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ КОНСТРАКШН" від 13.11.2019 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;

- визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ

КОНСТРАКШН" від 13.11.2019 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- визнання недійсним акту приймання -передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ КОНСТРАКШН" від 13.11.2019 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ КОНСТРАКШН" від 13.11.2019 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

- визнання недійсним акту приймання -передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ КОНСТРАКШН" від 13.11.2019 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;

- визнання недійсним рішення Учасників Загальних зборів ТОВ "ВВ КОНСТРАКШН" від 13.11.2019, оформлене протоколом №13/11/2019 від 13.11.2019;

- скасування змін до установчих документів TOB "ВВ КОНСТРАКШН" внесених на підставі рішення Учасників Загальних зборів TOB "ВВ КОНСТРАКШН" від 13.11.2019, оформленого протоколом №13/11/2019 від 13.11.2019;

- скасування змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі актів приймання- передачі часток у статутному капіталі ТОВ "ВВ КОНСТРАКШН" від 13.11.2019, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та рішення Учасників Загальних зборів ТОВ "ВВ КОНСТРАКШН" від 13.11.2019, оформлене протоколом № 13/11/2019 від 13.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/11253/20.

08.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Констракшн" та ОСОБА_2 .

У своєму позові третя особа із самостійними вимогами на предмет спору просила суд:

- визнати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ Констракшн" від 13.11.2019 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , дійсний до 06.08.2028, орган що видав 6525, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , котрий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), виконаним в частині розрахунку;

- визнати право власності за ОСОБА_1 на частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Констракшн" (код ЄДРПОУ 42612606) відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі "ВВ Констракшн" від 13.11.2019 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , дійсний до 06.08.2028, орган що видав 6525, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , котрий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/11253/20 відмовлено у прийнятті для сумісного розгляду з первісно заявленими позовними вимогами у справі №910/11253/20 позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_1 . Повернуто позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору з додатками ОСОБА_1 .

Виносячи указану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору заявлено вимоги про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ Констракшн" виконаним та визнання права власності на частки в статутному капіталі ТОВ "ВВ Констракшн", отже фактично вимога ОСОБА_1 не співпадає з предметом спору у справі №910/11253/20 за позовом ОСОБА_2 .

Не погодившись із винесеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/11253/20. Прийняти нове рішення, яким передати зустрічну позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_1 до Господарського суду міста Києва для спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_2 у справі №910/11253/20.

В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначав, що зустрічний позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору був поданий з дотриманням усіх вимог законодавства та має бути прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом у справі №910/11253/20.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/11253/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11253/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено на 24.11.2020.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.11.2020 № 09.1-08/4915/20 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/11253/20 у зв`язку із перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2020 у справі №910/11253/20 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 до провадження у визначеному складі суддів.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи та всі наявні докази подані учасниками справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись із позовом, третя особа із самостійними вимогами на предмет спору просила суд:

- визнати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ Констракшн" від 13.11.2019 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , дійсний до 06.08.2028, орган що видав 6525, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , котрий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), виконаним в частині розрахунку;

- визнати право власності за ОСОБА_1 на частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Констракшн" (код ЄДРПОУ 42612606) відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі "ВВ Констракшн" від 13.11.2019 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , дійсний до 06.08.2028, орган що видав 6525, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , котрий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Частина 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначає, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Суд зазначає, що у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, із заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору.

Отже, як убачається за змістом ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, для вступу у справі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору повинно бути дотримано певні критерії, а саме матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам ); часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини п`ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 цього Кодексу. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 зазначеного Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Поряд з тим, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним , зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Крім того, суд зазначає, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

Отже суд дійшов висновку, що у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. Проте судом було установлено, що на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним із первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Аналогічна правова позиція сформована у постановах великої палати Верховного Суду у справах № 916/3245/17 від 13.03.2019 та № 916/542/18 від 12.06.2019.

Тому, саме самостійність вимог третьої особи полягає у тому, що вона вважає, ніби у матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож суд дійшов висновку, що третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.

При цьому, суд наголошує, що третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Вимога спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення та порушене право та/або інтерес, яке намагається відновити позивач шляхом подання позову.

Однак, третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору заявлено вимоги про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ Констракшн" виконаним та визнання права власності на частки у статутному капіталі ТОВ "ВВ Констракшн".

Таким чином, судом першої інстанції було вірно установлено, що фактично вимога ОСОБА_1 не співпадає з предметом спору у справі №910/11253/20 за позовом ОСОБА_2 .

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що про відмову у прийнятті до розгляду позову ОСОБА_1 , як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору у справі №910/11253/20 для сумісного розгляду з первісно заявленими позовними вимогами у даній справі.

Отже, ураховуючи вищенаведене та підсумовуючи всі докази у даній справі в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що всі доводи наведені в апеляційній скарзі скаржником не відповідають обставинами справи та є необґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - ОСОБА_1 , у розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/11253/20, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/11253/20 відповідає матеріалам справи, є законною та обґрунтованою, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для її скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285,287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/11253/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/11253/20 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.11.2020.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна