Рішення

від 25.11.2020 по справі 904/2104/19 (904/4940/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2104/19 (904/4940/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжі Ґедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815)

про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу у розмірі 999 834,40 грн.

Представники:

від позивача представник Захарченко О.В. дов. № 141 від 20.10.20р.

від відповідача представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

08.09.20р. Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжі Ґедройця (Тверська), буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу у розмірі 999 834,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг. та на те, що під час здійснення перевезення вантажів протягом січня 2020 р. за залізничними накладними: №№ 47382239, 47382080, 47382494, 47382288, 47382429, 47382023, 47382155, 47382312, 47382585, 47382353, 47382262, 47382189, 47382213, 47382411, 47382460, 47382437, 47382627, 47382445, 47382296, 47382361, 47382031, 47382379, 47382015,47382403, 47382577, 47382130, 47382171, 47382064, 47382502, 47382304, 47382114, 47382205, 47460316, 47460241, 47460134, 47404165, 47404124, 47404140, 47404108, 47404082, 47404074, 47404033, 47404025, 47403936, 47404116, 47404132, 47404066, 47460100, 47403951, 47403944, 47403993, 47404009, 47403878, 47403795, 47403894, 47403910, 47403928, 47403886, 47404041, 47403969, 47403860, 47403837, 47403779, 47487616, 47460308, 47460126, 47460209, 47460217, 47460175, 47460480, 47460332, 47403787, 47403829, 47403803, 47404173, 47404157, 47403985, 47404181, 47403852, 47403902, 47403977, 47403845, 47403811, 47404017, 47403761, 47403753, 47403738, 47403746, 47403720, 47403712, 47403704, 47403688, 47403670, 47460399, 47487780, 47488044, 47487772, 47487962, 47487665, 47487855, 47488002, 47488085, 47460449, 47460522, 47460274, 47460282, 47460472, 47460357, 47460225, 47460068, 47460258, 47460407, 47460514, 47460506, 47487723, 47460423, 47460381, 47460142, 47460456, 47460324, 47460498, 47488069, 47487947, 47487657, 47487830, 47488051, 47487913, 47487715, 47487699, 47487574, 47488093. 47487822, 47487590, 47536891, 47537212, 47487673, 47487814, 47488036, 47488028, 47488101, 47488143, 47488135, 47487640, 47487905, 47487970, 47487889, 47487848, 47487863, 47487996, 47487707, 47519509, 47488010, 47487806, 47519459, 47488077, 47519376, 47519277, 47519202, 47487798, 47487749, 47519335, 47519442, 47537220, 47519434, 47519400, 47519392, 47519368, 47519483, 47519426, 47519350, 47519475, 47519301, 47487939, 47487608, 47487731, 47487756, 47487632, 47487624, 47487871, 47487582, 47536867, 47537139, 47519251, 47519293, 47519269, 47519228, 47519285, 47519327, 47717343, 47717350, 47727102, 47727128, 47727094, 47727110, 47756846, 47756812, 47769567, 47888318, 47888391, 47932538, 45009552, 45009545, 45009560 відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст.41 Статуту залізниць та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 999 834,40 грн.

Ухвалою господарського суду від 14.09.20р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12.10.2020р. о 12:00год.

05.10.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив № НЮ-14/2501 від 02.10.2020 на позовну заяву. Судом відзив на позовну заяву прийнято до відома.

05.10.2020р. до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 02.10.2020р. про зменшення розміру штрафних санкцій. Судом заяву про зменшення розміру штрафних санкцій прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2020р. усне клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання задоволено. Відкладено підготовче судове засідання на 03.11.2020 року о 10:45 год. Викликано в судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. Запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу - оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду у судовому засіданні), відповідь на відзив відповідача та заяву про зменшення розміру штрафних санкцій, складену відповідно до вимог ст.166 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії відповіді на відзив відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь на відзив та заяву про зменшення розміру штрафних санкцій, складене відповідно до вимог ст.167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу; сторонам - належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

Ухвалою господарського суду від 03.11.2020р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.11.2020 о 12:45год. Явка в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу обов`язкова.

19.11.20р. до суду від представника АТ "Українська залізниця" надійшла заява № б/н від 19.11.2020р. про розгляд справи у режимі відеоконференції. Судом заява прийнята до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 19.11.2020р. в задоволенні заяви представника АТ "Українська залізниця" № б/н від 19.11.2020р. про розгляд справи у режимі відеоконференції - відмовлено у зв`язку з відсутністю технічної можливості.

24.11.20р. до суду електронною поштою від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судом клопотання прийнято до розгляду.

Присутній в судовому засіданні представник позивача заперечував проти клопотання представника відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні 25.11.20р. клопотання представника відповідача від 24.11.20р. про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, господарський суд встановив наступне.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що по всім спірним накладним залізницею призначення є Регіональна філія Одеська залізниця АТ Укрзалізниця (далі - Філія), та всі необхідні документи та інформація по даній справі знаходяться в межах Філії, представництво інтересів АТ Укрзалізниця в Господарському суді Дніпропетровської області по справі №904/2104/19(904/4940/20) доручено Філії Одеська залізниця .

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 р. № 956 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 продовжено карантин до 31.12.2020р.

Також, у зв`язку з територіальною віддаленістю Регіональної філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця (м. Одеса) від м. Дніпро, та враховуючи щодобове збільшення загальної кількості хворих на СОVID-19 в Україні, з метою зменшення ризику захворювання на СОVID-19 працівників суду та АТ Укрзалізниця , представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи №904/2104/19(904/4940/20) по суті на іншу, дату та забезпечити проведення наступного та подальших судових засідань по справі №904/2104/19(904/4940/20) в режимі відеоконференції в Господарському суді Одеської області або в Південно-Західному апеляційному господарському суді.

Господарський суд дослідивши надані до справи документальні докази, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Згідно ст.. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу. Органи та інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

Частиною 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Згідно п. 3.9.2 постанови Пленум Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ст. 58 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 73 - 76 ГПК).

Представник відповідача неможливість прибути в судове засідання замість себе іншого представника, а саме представника Регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця (м. Дніпро) відповідно до вимог діючого законодавства, господарському суду не надав жодного документального доказу та не довів відсутності такої можливості.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

При цьому суд зазначає, що у відповідача, як у юридичної особи, наявна можливість залучення до участі у справі іншого представника. Також, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач не був позбавлений права направити всі необхідні докази в обґрунтування своїх заперечень засобами поштового або електронного зв`язку, до закриття підготовче провадження та призначити справи до судового розгляду по суті.

Також, господарський суд наголошує на тому, що в матеріалах справи наявно достатньо документальних доказів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив клопотання представника відповідача від 24.11.20р. про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишити без задоволення.

В судовому засіданні, яке відбулося 25.11.2020, здійснено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 25.11.2020р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, господарський суд Дніпропетровської області

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч.3 ст.909 вказаного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Статтею 41 вказаного підзаконного нормативно-правового акту регламентовано, що залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

У відповідності до п.п. 1.1., 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (із змінами та доповненнями), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ___число ___місяць" (п. 2.1. Правил).

Згідно з пунктом 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

В п. 2.9. Правил визначено, що про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Відповідно до п. 2.10. Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до статті 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 року, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно пункту 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як свідчать матеріали справи, на адресу позивача надійшли вагони з вантажем за залізничними накладними, які містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Як зазначає позивач, вантаж за вказаними залізничними накладними було доставлено із порушенням встановленого ст.41 Статуту залізниць України терміну доставки вантажу, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат заявлено вимоги про стягнення штрафу у розмірі 999 834,40 грн.

Згідно із вимогами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ст.526 вказаного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши наявні у матеріалах справи залізничні накладні, господарський суд прийшов до висновку, що вантаж за відповідними перевізними документами доставлено одержувачу з порушенням строків, які визначені ст.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, а саме: Прострочення доставки за накладними: №№ 47756846, 47756812, 47536867, 47537139, 47519251, 47519293, 47519269, 47519228, 47519285, 47519327, 47519426, 47519350, 47519475, 47519301, 47519392, 47519368, 47519335, 47519376, 47519277, 47519202, 47519459, 47519509, 47536891, склало 2 доби, що є підставою для нарахування штрафу у розмірі 10 % від провізної плати, вказаної в пункті 31 накладних.

Прострочення доставки за накладними: №№ 45009552, 45009545, 45009560, 47717343, 47717350, 47403787, 47403829, 47403803, 47404173, 47404157, 47403985, 47404181, 47403852, 47403902, 47403977, 47403845, 47403811, 47404017, 47403761, 47403753, 47403738, 47403746, 47403720, 47403712, 47403704, 47403688, 47403670, 47403951, 47403944, 47403993, 47404009, 47403878, 47403795, 47403894, 47403910, 47403928, 47403886, 47404041, 47403969, 47403860, 47403837, 47403779, 47404165, 47404124, 47404140, 47404108, 47404082, 47404074, 47404033, 47404025, 47403936, 47404116, 47404132, 47404066, склало 3 доби, що є підставою для нарахування штрафу у розмірі 20 % від провізної плати, вказаної в пункті 31 накладних.

Прострочення доставки за накладними: № № 47769567, 47888318, 47888391, 47932538, 47727102, 47727128, 47727094, 47727110, 47487939, 47487608, 47487731, 47487756, 47487632, 47487624, 47487871, 47487582, 47519483, 47519442, 47537220, 47519434, 47519400, 47487798, 47487749, 47488077, 47488010, 47487806, 47537212, 47487673, 47487814, 47488036, 47488028, 47488101, 47488143, 47488135, 47487640, 47487905, 47487970, 47487889, 47487848, 47487863, 47487996, 47487707, 47460399, 47487780, 47488044, 47487772, 47487962, 47487665, 47487855, 47488002, 47488085, 47460449, 47460522, 47460274, 47460282, 47460472, 47460357, 47460225, 47460068, 47460258, 47460407, 47460514, 47460506, 47487723, 47460423, 47460381, 47460142, 47460456, 47460324, 47460498, 47488069, 47487947, 47487657, 47487830, 47488051, 47487913, 47487715, 47487699, 47487574, 47488093, 47487822, 47487590, 47487616, 47460308, 47460126, 47460209, 47460217, 47460175, 47460480, 47460332, 47460100, 47382239, 47382080, 47382494, 47382288, 47382429, 47382023, 47382155, 47382312, 47382585, 47382353, 47382262, 47382189, 47382213, 47382411, 47382460, 47382437, 47382627, 47382445, 47382296, 47382361, 47382031, 47382379, 47382015, 47382403, 47382577, 47382130, 47382171, 47382064, 47382502, 47382304, 47382114, 47382205, 47460316, 47460241, 47460134, склало від 4 до 22 діб, що є підставою для нарахування штрафу у розмірі 30 % від провізної плати, вказаної в пункті 31 накладних.

Загальна сума штрафу за прострочення доставку вантажу згідно розрахунку позивача склала 999 834,40 грн.

Суд перевірив розрахунок штрафу, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З огляду на вимоги ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд, за відсутності належних доказів, не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на ту обставину, що порушення терміну доставки вантажу сталося не з його вини.

Суд також відзначає, що згідно з п.1.3. Правил обчислення термінів доставки вантажів якщо Укрзалізницею встановлюються тимчасові відхилення від шляхів прямування вантажів, за якими обчислюється провізна плата, то термін доставки вантажів, які пройшли за відхиленим напрямком, обчислюється, виходячи з відстані з урахуванням цього відхилення. Відхилення від визначених напрямів перевезення вантажів дозволяються першим керівником Укрзалізниці.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази санкціонованого відхилення від шляхів прямування вантажів, що спричиняє подовження строків доставки вантажу. Також відповідачем не доведено, що за спірними накладними саме відправником або одержувачем було допущено порушення, яке призвело до затримки доставки вантажу, що у розумінні пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу могло призвести до збільшення строку перевезення вантажу.

З урахуванням наведеного, заперечення на позовну заяву не спростовують вищевикладені висновки суду.

Відповідач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру штрафу на 75% від суми позову. Позивач заперечує проти зменшення штрафу.

За приписами ст.130 Статуту залізниць України, у разі прострочення доставки вантажу право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів має одержувач за умови пред`явлення накладної.

За таких обставин, позивач правомірно звернувся до суду з розглядуваним позовом до відповідача.

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України зобов`язання підлягає виконанню належним чином та у встановлений строк. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання), що тягне за собою настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.09.2019р. у справі №910/16925/18, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Суд зауважує, що в процесі реалізації договору перевезення вантажовідправник та перевізник як господарюючі суб`єкти несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, намагалася виконати зобов`язання у строк та що порушення були зумовлені винятковими обставинами, а також не завдали значних збитків контрагенту.

Підприємництвом, за положеннями ст.42 Господарського кодексу України, є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже сторони, здійснюючи господарську діяльність, могли передбачити пов`язані із цим ризики.

При цьому, суд зауважує, що у будь-якому випадку у вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафу мають бути враховані майнові інтереси обох сторін.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що залізничний транспорт є однією з важливих галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях, враховуючи неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення, а також наявність великого розміру заборгованості самого позивача перед відповідачем, враховуючи суспільну важливість та необхідність господарської діяльності відповідача та притаманність їй особливої соціальної ролі, внесення до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, беручи до уваги як інтереси позивача, який заперечував проти зменшення штрафних санкцій на 75%, так і відповідача, суд дійшов висновку про можливість застосування приписів статей 233 Господарського кодексу України, 551 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин та вважає за необхідне зменшити суму штрафу, який підлягає до стягнення з відповідача на 20%, а саме: до 799 867,52 грн. (999 834,40 грн. - 20%).

Таке зменшення розміру штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Крім того, суд зазначає, що штраф - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 799 867,52 грн., з урахуванням їх зменшення на 20%, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки суд зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв`язку з чим відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 14 997,52 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-б, код ЄДРПОУ 05393043) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 799 867 (сімсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 52 коп., судовий збір в сумі 14 997 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 52 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено - 26.11.2020р.

Суддя І.В. Владимиренко