Рішення

від 26.11.2020 по справі 905/1275/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2020 Справа № 905/1275/20

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Літа Клімат (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вулиця Будівельників, будинок №22, квартира №72; код ЄДРПОУ 40729174)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд-Південь (87517, місто Маріуполь, проспект Будівельників, будинок №2; код ЄДРПОУ 33950070)

про стягнення 94 405,35 гривень

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд-Південь (87517, місто Маріуполь, проспект Будівельників, будинок №2; код ЄДРПОУ 33950070)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Літа Клімат (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вулиця Будівельників, будинок №22, квартира №72; код ЄДРПОУ 40729174)

про стягнення 34 724,12 гривень, -

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним: не з`явився

відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним: не з`явився -

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю Літа Клімат звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд-Південь про стягнення 94 405,35 гривень, з яких: 85 076,14 гривень основна заборгованість, 7 243,00 гривень пеня, 1 346,92 гривень відсотки за користування чужими грошовими коштами (3% річних), 739,29 гривень інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ Літа Клімат посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладено договір на монтаж систем вентиляцій №10122018 від 10.12.2018, відповідно до умов якого ТОВ Літа Клімат зобов`язався змонтувати вентиляційні системи в нежитловому приміщенні прибудови до будівлі ТК Примор`я за адресою: вулиця Ушакова, будинок №10, місто Маріуполь, а ТОВ Майстер-Буд-Південь зобов`язався оплатити та прийняти змонтовані позивачем системи вентиляції. Як стверджує ТОВ Літа Клімат , частина робіт була виконана, що підтверджується актами виконаних робіт, однак, в зв`язку з тим, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за фактично виконані роботи, які згідно з умовами договору мали бути погашені, позивач вимушений був зупинити виконання робіт та передати залишки матеріалів, які, окрім того, також не були оплачені ТОВ відповідачем, відповідачу. Позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків від 05.02.2020, згідно з яким ТОВ Майстер-Буд-Південь погодив наявність заборгованості перед ТОВ Літа Клімат , у зв`язку з наявністю заборгованості позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 30.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1275/20, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання призначено на 20.08.2020, явку позивача визнано обов`язковою. Встановлено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів.

На електронну пошту суду 19.08.2020 від представника ТОВ Майстер-Буд-Південь надійшло клопотання, у якому останній просить продовжити строк для надання відзиву, зустрічного позову та всіх необхідних документів і доказів, з накладенням ЕКП.

Ухвалою суду від 20.08.2020 відкладено розгляд справи №905/1275/20 на 10.09.2020, задоволено клопотання представника відповідача про продовження процесуальних строків, продовжено сторонам строк для надання суду заяв по суті справи, доказів.

На адресу суду 25.08.2020 від представника ТОВ Майстер-Буд-Південь надійшли: заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву.

До Господарського суду Донецької області 26.08.2020 надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд-Південь до Товариства з обмеженою відповідальністю Літа Клімат про стягнення 34 724,12 гривень неустойки (пені).

Вимоги зустрічного позову обґрунтовуються тим, що ТОВ Літа Клімат (позивач за первісним позовом) порушив умови договору на монтаж систем вентиляцій №10122018 від 10.12.2018, а саме несвоєчасно виконав підрядні роботи, внаслідок чого ТОВ Майстер-Буд-Південь (відповідачем за первісним позовом) нараховано неустойку, передбачену умовами договору, за несвоєчасне виконання робіт.

Листом Господарського суду Донецької області від 28.08.2020 повідомлено сторін, що у зв`язку з перебуванням судді Фурсової С.М. з 31.07.2020 по 11.08.2020 у відпустці, питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду вирішуватиметься суддею після виходу з відпустки.

Ухвалою суду від 08.09.2020 зустрічну позовну заяву ТОВ Майстер-Буд-Південь залишено без руху, встановлено строк заявнику для усунення недоліків шляхом надання суду: належним чином засвідченої копії Графіку виконання робіт (Додаток №2 до договору №10122018 від 10.12.2018), належних доказів направлення відповідачу копії зустрічної позовної заяви з детальним описом доданих до неї документів.

На адресу суду 09.09.2020 від ТОВ Літа Клімат надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі.

Крім того, 09.09.2020 від представника ТОВ Літа Клімат надійшли додаткові пояснення щодо оформлення додатків до договору №10122018 від 10.12.2018, де вказано, що додатком №3 Схема монтування системи вентиляції є саме план 3 поверху та план 4 поверху, які повністю відповідають умовам проекту монтування вентиляції. ТОВ Літа Клімат стверджує, що на цих планах затверджена саме схема монтування системи вентиляції, разом з тим, на ній стоїть погоджувальний підпис замовника (ТОВ Майстер-Буд-Південь ) з датою погодження.

При дослідженні вказаних додатків до договору, господарським судом встановлено, що затверджувальний підпис належить ОСОБА_1 , в той час як керівником ТОВ Майстер-Буд-Південь є ОСОБА_2 .

Також, ТОВ Літа Клімат у додаткових поясненнях зазначив, що у них відсутній оригінал проекту №013-01.12.2016-ОВІ ТОВ КС Україна , який ухвалою суду від 30.07.2020 зобов`язано надати для огляду у судовому засіданні, оскільки замовником (ТОВ Майстер-Буд-Південь ) надавались лише копії аркушів 7,8 зазначеного проекту.

Так, при дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що відповідно до банківської виписки доданої ТОВ Літа Клімат до позовної заяви (аналогічну виписку було додано до клопотання про усунення недоліків позовної заяви) призначенням платежів за рахунками №238 від 12.12.2018, №247 від 22.12.2018, №2 від 08.01.2019 є оплата по договору №09112018 від 09.11.2018, який не є предметом спору у справі №905/1275/20.

Ухвалою суду від 10.09.2020 вирішено відкласти вирішення питання щодо переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження до вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви. Відкладено судове засідання на 24.09.2020, встановлено строк сторонам для подачі до суду заяв по суті справи, доказів, а також встановлено строк ТОВ Літа Клімат для надання суду доказів наявності у ОСОБА_1 повноважень на підписання додатків до договору №10122018 від 10.12.2018, у разі їх відсутності - пояснень з означеного питання.

На адресу суду 21.09.2020 від представника ТОВ Літа Клімат надійшли додаткові пояснення щодо розбіжностей у призначенні платежів за рахунками №238 від 12.12.2018, №247 від 22.12.2018, №2 від 08.01.2019 з предметом спору, а також пояснення щодо повноважень особи, яка поставила погоджувальний підпис з боку ТОВ Майстер-Буд-Південь на додатках до договору №10122018 від 10.12.2018.

На адресу суду 21.09.2020 від представника позивача за зустрічним позовом надійшов супровідний лист на виконання ухвали суду від 08.09.2020 з додатками, а саме належним чином засвідченої копії Графіку виконання робіт (Додаток №2 до договору №10122018 від 10.12.2018), доказів направлення відповідачу копії зустрічної позовної заяви з детальним описом доданих до неї документів.

Ухвалами суду від 23.09.2020 прийнято зустрічну позовну заяву у справі №905/1275/20 до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано їх в одне провадження. Справу №905/1275/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі, встановлено строк сторонам за зустрічним позовом для подання до суду заяв по суті справи, доказів та зазначено, що підготовче засідання відбудеться 24.09.2020.

Від відповідача за зустрічним позовом до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву у якому останній просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі та застосувати строк позовної давності до вимог ТОВ Майстер-Буд-Південь у справі №905/1275/20.

На електронну адресу суду 24.09.2020 від представника ТОВ Майстер-Буд-Південь надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

За результатами підготовчого засідання 24.09.2020 судом відкладено вирішення питання щодо продовження строку підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 13.10.2020 та продовжено строк сторонам для подання до суду заяв по суті справи, усіх наявних у них доказів, які мають значення для правильного вирішення спору.

На адресу суду 05.10.2020 від представника ТОВ Майстер-Буд-Південь надійшли: відповідь на відзив за зустрічним позовом та, на виконання ухвали суду від 24.09.2020, пояснення щодо повноважень Агєєва А.А. на підписання документів, та, крім того, пояснення щодо призначення платежів. Додатком до вказаних пояснень, представник надав документи, що підтверджують судові витрати понесені ТОВ Майстер-Буд-Південь у зв`язку з розглядом даної справи.

На електронну пошту суду 12.10.2020 від представника відповідача за первинним позовом надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання 15.10.2020 без його участі.

Від відповідача 12.10.2020 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив за зустрічною позовною заявою, в яких останній просив суд застосувати строк позовної давності до цих вимог та відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.10.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/1275/20 та призначено розгляд справи по суті на 29.10.2020.

На електронну пошту суду 26.10.2020 надійшло клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про розгляд справи без його участі з накладенням КЕП представника.

У судовому засіданні 29.10.2020 розпочато розгляд справи по суті та досліджено письмові докази у справі, оголошено перерву у судовому засіданні перед судовими дебатами до 17.11.2020, про що постановлено відповідну ухвалу.

На адресу суду 12.11.2020 від представника ТОВ Літа Клімат надійшло клопотання про долучення доказів обґрунтованості понесених витрат на правову допомогу, які останній просив врахувати при винесенні рішення, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

У судове засідання 17.11.2020 представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 17.11.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.11.2020, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд-Південь , у разі необхідності, надати суду заперечення щодо поданого ТОВ Літа Клімат розрахунку судових витрат.

На адресу суду 24.11.2020 від представника ТОВ Майстер-Буд-Південь надійшла заява від 19.11.2020, у якій останній просив відмовити ТОВ Літа Клімат у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу у зв`язку з відсутністю їх документального підтвердження та неспівмірністю.

У судове засідання 26.11.2020 представники сторін не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

10 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Літа Клімат (далі - Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - Замовник) було укладено договір №10122018 на монтаж системи вентиляції, згідно з п.1.1. якого Підрядник зобов`язався змонтувати вентиляційні системи, відповідно до умов даного договору та його додатків, а Замовник, в свою чергу, зобов`язався оплатити та прийняти змонтовані Підрядником системи вентиляції у відповідності до умов даного договору та його Додатків.

Згідно з п.п.1.2.-1.3. договору системи вентиляції монтуються згідно листів №7,8 проекту №013-01.12.2016-ОВІ ТОВ КС Україна , який є невід`ємною частиною цього договору.

Монтаж вентиляційних матеріалів здійснюється у нежитловому приміщенні прибудови до будівлі ТК Примор`я по вул. Ушакова, 10 в Приморському районі міста Маріуполя.

Загальна вартість матеріалів та монтажних робіт за даним договором, відповідно до п. 2.1. договору, становить 1 706 162,00 гривень.

Вартість робіт сплачується Покупцем на користь Підрядника поетапно:

- 926 335,00 гривень попередня оплата за матеріали протягом семи днів з моменту підписання даного договору та надання Замовнику від Підрядника рахунку на оплату;

- 368 800,00 гривень оплата матеріалів протягом двох днів з моменту надання Замовнику від Підрядника рахунку на оплату;

- 44 500,00 гривень оплата транспортування матеріалів та накладних витрат, протягом трьох днів з моменту, як Підрядник приступить до виконання робіт на об`єкті;

- 104 885,00 оплата матеріалів протягом двох днів з моменту надання Замовнику від Підрядника рахунку на оплату;

- 130 831,00 оплата за монтажні роботи, протягом трьох днів з моменту надання Підрядником проміжних актів на виконані роботи;

- 78 500,00 гривень оплата за роботи, протягом трьох днів по фактичному виконанню робіт з монтажу повітропроводів;

- 52 291,00 оплата за монтажні роботи, протягом трьох днів з моменту надання Підрядником остаточних актів на виконані роботи;

шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Підрядника за наданими реквізитами. Вищезазначена сума може бути змінена шляхом підписання сторонами додаткової угоди у випадках зміни асортименту або кількості матеріалів, які монтуються (п.2.3. договору).

За приписами п. 3.2. договору Підрядник зобов`язується змонтувати матеріали вентиляції Замовникові протягом 90 днів з моменту перерахування авансу згідно п.2.3.

Датою закінчення монтажу за договором вважається дата підписання акту виконаних робіт (п.3.4. договору).

За умовами п.4.1.1. договору Підрядник зобов`язаний змонтувати системи вентиляції у встановлений відповідно до цього договору строк та поінформувати Замовника про готовність передати змонтовані системи.

Також, Підрядник зобов`язаний згідно п.4.1.4. нести всі ризики пошкодження чи загибелі матеріалів до моменту передачі Замовнику відповідно до умов цього договору.

У випадку порушення термінів оплати виконаних робіт за даним договором (окрім сум попередньої оплати), Замовник сплачує на користь Підрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу за кожний день затримки, яка діяла в період, за який нараховується та сплачується пеня (п.7.2. договору).

У випадку несвоєчасного виконання Підрядником зобов`язання щодо виконання монтажних робіт з вини Підрядника останній сплачує на користь Замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних в строк робіт (п.7.3. договору).

Згідно п.9.1. цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 28 лютого 2019 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх проведення, в частині гарантійного строку - на весь його період згідно з п.6.2. цього договору.

Додатками до договору визначено:

Додаток №1 Кошторис.

Додаток №2 Графік виконання робіт.

Додаток №3 Схема монтування системи вентиляції.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками товариств.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 202 названого Кодексу, правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 ГК України).

За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

На виконання умов договору позивачем за первісним позовом виставлені рахунки на оплату №238 від 12.12.2018 на суму 737 964,00 гривень та №247 від 22.12.2018 на суму 188 391,00 гривень, а всього 926 355,00 гривень, що становить розмір попередньої оплати у відповідності до п.2.3. договору.

Вказані рахунки були оплачені відповідачем в повному обсязі, що підтверджується виписками по банківським рахункам сторін.

Між сторонами були підписані:

- Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року на суму 300 587,57 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 31.01.2019);

- Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2019 року на суму 778 500,32 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 28.02.2019);

- Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року на суму 468 958,40 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 30.04.2019);

- Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року на суму 67 349,05 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 31.05.2019),

а всього на загальну суму 1 615 395,34 гривень.

При цьому, подані позивачем за первісним позовом до суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт містять дату підписання, натомість подані відповідачем за первісним позовом дати підписання не містять.

Враховуючи зазначення в найменуванні актів місяця за який приймаються роботи, датою підписання таких актів слід вважати останній день місяця за який приймаються такі роботи.

Акти підписані сторонами без зауважень, а тому роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Відповідачем за первісним позовом прийняті роботи оплачені частково в загальному розмірі 1 572 042,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями:

№2849 від 14.12.2018 на суму 300 000,00 гривень;

№2851 від 14.12.2018 на суму 50 000,00 гривень;

№2854 від 18.12.2018 на суму 350 000,00 гривень;

№2898 від 14.01.2019 на суму 595 157,00 гривень;

№3067 від 05.04.2019 на суму 226 885,00 гривень;

№3152 від 17.05.2019 на суму 50 000,00 гривень.

Товариством з обмеженою відповідальністю Літа Клімат направлялась претензія від 05.05.2020 з вимогою, зокрема, щодо погашення заборгованості в розмірі 43 353,34 гривень.

Вказана претензія була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю Майстер Буд Південь 20.05.2020 та залишена останнім без відповіді.

Доказів проведення оплати в сумі 43 353,34 гривень відповідачем за первісним позовом до суду не подано, а тому вказана сума є його боргом та підлягає стягненню.

Окрім суми основної заборгованості позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення 1 346,92 гривень 3% річних, 739,29 гривень інфляційних втрат, 7 243,00 гривень пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт.

Суд відмовляє у задоволенні первісного позову в цій частині з огляду на таке.

Пунктом 2.3. договору сторони визначили, що вартість робіт сплачується Покупцем на користь Підрядника поетапно:

- 926 335,00 гривень попередня оплата за матеріали протягом семи днів з моменту підписання даного договору та надання Замовнику від Підрядника рахунку на оплату;

- 368 800,00 гривень оплата матеріалів протягом двох днів з моменту надання Замовнику від Підрядника рахунку на оплату;

- 44 500,00 гривень оплата транспортування матеріалів та накладних витрат, протягом трьох днів з моменту, як Підрядник приступить до виконання робіт на об`єкті;

- 104 885,00 оплата матеріалів протягом двох днів з моменту надання Замовнику від Підрядника рахунку на оплату;

- 130 831,00 оплата за монтажні роботи, протягом трьох днів з моменту надання Підрядником проміжних актів на виконані роботи;

- 78 500,00 гривень оплата за роботи, протягом трьох днів по фактичному виконанню робіт з монтажу повітропроводів;

- 52 291,00 оплата за монтажні роботи, протягом трьох днів з моменту надання Підрядником остаточних актів на виконані роботи.

Після внесення суми попередньої оплати, сторони, всупереч визначеному договором порядку оплати, здійснювали розрахунки в довільному порядку.

Так, рахунки на оплату матеріалів, їх транспортування не виставлялись тощо, момент початку виконання робіт Підрядником з наявних матеріалів справи не вбачається.

За таких обставин, суд позбавлений можливості визначити строк оплати виконаних робіт та встановити точний період існування прострочення платежу.

За приписами ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Укладеним між сторонами договором №10122018 на монтаж системи вентиляції від 10.12.2018 сторони передбачили і внесення попередньої оплати, і поетапну оплату матеріалів та робіт, а тому в даному випадку оплата робіт має проводитись по факту їх виконання, а не після остаточної здачі всіх робіт.

На підставі викладеного судом відхиляються й доводи відповідача за первісним позовом щодо відсутності зобов`язань з оплати прийнятих робіт до моменту надання Підрядником остаточних актів на виконані роботи.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення 41 722,80 гривень вартості переданих матеріалів, які мали бути використані при проведенні остаточних робіт за договором.

Так, позивачем за первісним позовом передано відповідачеві матеріали на суму 41 722,80 гривень, що підтверджується видатковою накладною №20 від 05.02.2020 з посиланням на договір на монтаж системи №10122018 від 10.12.2018, місцем складання накладної зазначено місто Маріуполь (місцезнаходження відповідача).

Пунктом 2.3. договору передбачено обов`язок Замовника оплатити Підряднику вартість матеріалів.

В той же час, Підрядник зобов`язаний згідно п.4.1.4. нести всі ризики пошкодження чи загибелі матеріалів до моменту передачі Замовнику відповідно до умов цього договору.

Тобто умовами договору передбачено можливість передачі матеріалів Підрядником Замовнику, а також зобов`язання Замовника компенсувати вартість таких матеріалів.

За наведених обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Твердження відповідача щодо відсутності за умовами договору обов`язку з оплати прийнятих матеріалів судом не приймаються з огляду на зазначене. Також судом і не приймаються твердження щодо відсутності відповідного обов`язку, оскільки господарська операція проведена поза межами строку дії договору №10122018 від 10.12.2018.

Згідно п.9.1. цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 28 лютого 2019 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх проведення, в частині гарантійного строку - на весь його період згідно з п.6.2. цього договору.

При цьому, укладаючи договір №10122018 на монтаж системи вентиляції від 10.12.2018 сторони уклали до нього Додаток №2 Графік виконання робіт, який передбачав строк виконання робіт - до 10.03.2019, тобто поза межами строку дії договору, та подальшу оплату таких робіт.

Відтак, сторони в добровільному порядку дійшли згоди про те, що закінчення строку дії договору не є перешкодою для виконання сторонами своїх зобов`язань, або підставою звільнення від виконання таких обов`язків.

Крім того, між сторонами було підписано Акт звіряння взаємних розрахунків, в якому відповідач за первісним позовом визнав існування за ним заборгованості за договором №10122018 від 10.12.2018 в загальному розмірі 85 076,14 гривень, що складається із заборгованості за актами виконаних робіт та Актом прийому-передачі від 05.02.2020 на суму 41 722,80 гривень.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/1389/18.

Акт звірки підписано уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

І хоча у вступній частині документа зазначено період звірки зазначено з 01.12.2018 по 05.02. 2019 , фактично в документі відображені всі операції проведені між сторонами за період з 01.12.2018 по 05.02. 2020, а також вказано, що заборгованість станом на 05.02.2020 на користь ТОВ Літа Клімат становить 85 076,14 гривень.

Відтак, зазначення на початку документа періоду звірки з 01.12.2018 по 05.02.2019 суд вважає технічною опискою, адже фактично остаточною датою звірки є 05.02.2020.

Отже поданий до суду Акт звірки взаємних розрахунків за договором №10122018 від 10.12.2018 судом приймається як належний доказ.

Щодо зустрічних позовних вимог.

Товариством з обмеженою відповідальністю Майстер Буд Південь заявлено до стягнення 34 724,12 гривень пені за несвоєчасне виконання Підрядником своїх зобов`язань з проведення підрядних робіт за актами №3 від30.04.2019 та №4 від 31.05.2019.

Статтею 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Укладаючи договір №10122018 на монтаж системи вентиляції від 10.12.2018 сторони уклали до нього Додаток №2 Графік виконання робіт, який передбачав строк виконання робіт - до 10.03.2019.

При цьому, за приписами п. 3.2. договору Підрядник зобов`язується змонтувати матеріали вентиляції Замовникові протягом 90 днів з моменту перерахування авансу згідно п.2.3.

У п.2.3. договору визначено розмір та строк внесення попередньої оплати - 926 335,00 гривень протягом семи днів з моменту підписання даного договору та надання Замовнику від Підрядника рахунку на оплату.

При цьому, у розділі Реквізити та підписи сторін сторони зазначили у тому числі свої банківські реквізити, які збігаються з реквізитами зазначеними у наступних платіжних документах.

На виконання умов договору позивачем за первісним позовом виставлені рахунки на оплату №238 від 12.12.2018 на суму 737 964,00 гривень та №247 від 22.12.2018 на суму 188 391,00 гривень, а всього 926 355,00 гривень, що становить розмір попередньої оплати у відповідності до п.2.3. договору.

Позивачем за зустрічним позовом в повному обсязі попередня оплата була сплачена 14.01.2019 (платіжні доручення №2849 від 14.12.2018 на суму 300 000,00 гривень, №2851 від 14.12.2018 на суму 50 000,00 гривень, №2854 від 18.12.2018 на суму 350 000,00 гривень, №2898 від 14.01.2019 на суму 595 157,00 гривень).

Отже роботи мали бути виконані протягом 90 днів починаючи з 14.01.2019 - до 14.04.2019.

Заявником визначено період початку прострочення - 28.02.2019 (закінчення строку дії договору).

Однак, як зазначалось вище, укладаючи договір №10122018 на монтаж системи вентиляції від 10.12.2018 сторони уклали до нього Додаток №2 Графік виконання робіт, який передбачав строк виконання робіт - до 10.03.2019, тобто поза межами строку дії договору, та подальшу оплату таких робіт.

Відтак, сторони в добровільному порядку дійшли згоди про те, що закінчення строку дії договору не є перешкодою для виконання сторонами своїх зобов`язань, або підставою звільнення від виконання таких обов`язків.

Крім того, відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно з ч.4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У п.2.3. договору встановлено, що попередня оплата в сумі 926 355,00 гривень вноситься за матеріали і наступний платіж в розмірі 368 800,00 гривень також вноситься за матеріали, а тому слід вважати, що Підрядник не мав можливості приступити до виконання робіт без відповідних матеріалів.

Враховуючи зазначене, прострочення виконання робіт виникло з 15.04.2019, а не з 28.02.2019, як помилково вважає заявник.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов`язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Так у п.7.3. договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасного виконання Підрядником зобов`язання щодо виконання монтажних робіт з вини Підрядника останній сплачує на користь Замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних в строк робіт.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем умов договору та невиконання грошового зобов`язання, погодження між сторонами умов про відповідальність у вигляді пені, позивач має право на нарахування пені.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок пені), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.

Перевіривши розрахунок пені позивача за зустрічним позовом судом встановлено, що він є не вірним, адже заявником не вірно визначено початок виникнення прострочення зобов`язання, а також не враховано, що день фактичного виконання зобов`язання (підписання актів приймання виконаних робіт) не включається до періоду розрахунку.

За здійсненим судом перерахунком розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом становить 9 877,66 гривень з розрахунку:

- за Актом №3 від 30.04.2019 на суму 468 958,40 гривень за період з 15.04.2019 по 29.04.2019 = 6 886,62 гривень пені;

- за Актом №4 від 31.05.2019 на суму 67 349,05 гривень за період з 15.04.2019 по 30.05.2019 = 2 991,04 гривень пені.

За таких обставин, зустрічі позовні вимоги підлягають задоволенню у визначеному судом розмірі - 9 877,66 гривень.

Щодо застосування строку позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 258 цього ж Кодексу для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3-4 ст 267 ЦК України).

Так, за змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Відповідно до пункту 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тобто, якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Відповідач за зустрічним позовом реалізував своє право на подання відповідної заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.

Товариство з обмеженою відповідальністю Майстер Буд Південь звернулось до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) 20.08.2020, що підтверджується відтиском календарного штемпеля на поштовому конверті.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) Розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14, а саме:

12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 , 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

Тобто заявлена позивачем до стягнення пеня підлягає задоволенню у визначеному судом розмірі 9 877,66 гривень (за загальний період з 15.04.2019 по 30.05.2019).

Щодо розподілу судових витрат.

У п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, у первісній позовній заяві міститься орієнтовний розрахунок судових витрат, який складається з 2 102,00 гривень судового збору та 15 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Зустрічна позовна заява також містить орієнтовний розрахунок судових витрат, який складається з 2 102,00 гривень судового збору та 3 200,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ;

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

3) розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При цьому аналіз положень Господарського процесуального кодексу України свідчить про відсутність права суду повторно вирішувати питання розподілу судових витрат в разі подальшого звернення сторони з заявою про надання додаткових доказів понесення нею таких витрат після вирішення цього питання при ухваленні рішення по суті позовних вимог.

Суд також зауважує, що можливість реалізації стороною права на подання додаткових доказів понесення нею судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог жодним чином не пов`язана з безпосередньою присутністю представника такої сторони при судовому розгляді справи, оскільки відсутність представника в судовому засіданні не позбавляє сторону права повідомити суд шляхом подання відповідної заяви про намір сторони подати докази понесення судових витрат після ухвалення рішення. Така заява може бути подана як разом з позовом, так і в будь-який інший час протягом всього судового розгляду, але до виходу суду до нарадчої кімнати/до закінчення судових дебатів.

За відсутністю такої заяви з боку сторони щодо подання доказів понесення судових витрат після ухвалення рішення по суті спору, обов`язком суду згідно з положеннями ч.5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України є вирішення питання розподілу судових витрат сторін одночасно з ухваленням рішення по суті позовних вимог.

Позивачем за первісним позовом до ухвалення судового рішення у даній справі подано докази, що підтверджують надання правової допомоги у розмірі 15 000,00 гривень.

Так, заявником подано копію договору про надання правової допомоги №1803-1 від 18.03.2020, укладеного між ТОВ Літа Клімат та Адвокатським бюро Бейгул та партнери .

За змістом п.1.1 договору про надання правової допомоги адвокат зобов`язується серед іншого організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом, надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

За умовами п. 4.1, 4.2 та 4.3 Договору про надання правової допомоги №1803-1 від 18.03.2020 року вартість послуг Адвоката встановлюється в додатковій угоді до цього договору. Клієнт на протязі трьох днів з моменту підписання Договору, сплачує передплату за надані послуги в розмірі, що становить 100% від загальної вартості послуг. Оплата підлягає перерахуванню Клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок Адвоката або внесенню готівкою в касу Адвоката.

Додатковою угодою №2 від 29.04.2020 року до цього ж Договору було узгоджено вартість послуг в розмірі 15 000,00 гривень за здійснення підготовку матеріалів для звернення зпозовом та супроводження справи про стягнення суми заборгованості за договором №10122018 на монтаж системи вентиляції від 10.12.2018.

Адвокатським бюро було виписано рахунок на оплату №2 від 29.04.2020 року.

Оплату вартості послуг було здійснено директором ТОВ Літа Клімат 09.06.2020 року в повному обсязі шляхом внесення готівки в сумі 15000,00 гривень в касу адвокатського бюро, про що свідчить Прибутковий касовий ордер №1 від 09.06.2020 року.

Акт наданих послуг №2 про виконання умов Договору про надання правової допомоги №1803-1 від 18.03.2020 року підписаний сторонами 24.10.2020 року без зауважень.

У вищевказаному акті зазначено детальний перелік наданих послуг:

- Консультування клієнта з приводу процедури та правових підстав для примусового стягнення суми заборгованості по договору №10122018 від 10.12.2018 року з ТОВ Майстер-Буд-Південь .

- Підготовка позовної заяви та підготовка копій документів до позовної заяви відповідно до кількості сторін та подача позову до суду.

- Підготовка та подача відповіді на відзив від 07.09.2020 року.

- Підготовка на подача додаткових пояснень від 07.09.2020 року.

- Підготовка та подача відзиву на зустрічний позов від 18.09.2020 року.

- Підготовка додаткових пояснень від 18.09.2020 року.

- Підготовка заперечення.

Від відповідача за первісним позовом надійшла заява від 19.11.2020, у якій останній просив відмовити ТОВ Літа Клімат у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити у зв`язку з відсутністю їх документального підтвердження та неспівмірністю.

В обґрунтування заяви посилався на те, що прибутковий касовий ордер №1 від 09.06.2020 на 15000,00 гривень перевищує допустиму норму обігу готівкових коштів між юридичними особами та має порушення п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №148 від 29.12.2017. Зазначав, що позивачем за первісним позовом не надано доказів, що Адвокатське бюро Бейгул та партнери має касу та веде касову книгу, відтак не доведено, що вказане адвокатське бюро може виписувати квитанцію чи прибутковий ордер про отримання коштів, у зв`язку з чим, на його думку, неможливо встановити точної вартості отриманих позивачем послуг та факт оплати вказаних послуг. Наданий в якості доказів понесення позивачем витрат прибутковий ордер №1 від 09.06.2020 фактично підтверджує оприбуткування коштів у адвокатського об`єднання та не підтверджує витрати підприємства на правничу допомогу. До того ж зазначив, що прибутковий ордер №1 від 09.06.2020 був виписаний Адвокатським бюро Бейгул та партнери із порушенням норм Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . Крім того, зазначив, що витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 гривень є неспівмірними та складають 16% від позовних вимог.

Відповідно до положень статті 14 Податкового кодексу України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 16.04.2020 у справі №727/4597/19.

Також суд зазначає, що частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що зі сторони позивача подано до суду у справі №905/1275/20 первісну позовну заяву, відповідь на відзив від 07.09.2020, додаткові пояснення від 07.09.2020, відзив на зустрічний позов від 18.09.2020, додаткові пояснення від 18.09.2020, заперечення. Дані обставини відповідають переліку наданої правничої допомоги адвокатським бюро Бейгул та партнери в межах справи №905/1275/20, що міститься в акті виконаних робіт №2 від 24.10.2020, який надано позивачем до суду.

Таким чином, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 15 000,00 гривень є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому такі витрати підлягають покладенню на відповідача у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем за зустрічним позовом 05.10.2020 у додаткових поясненнях зазначено про подання доказів на підтвердження понесення ТОВ Майстер-Буд-Південь судових витрат. До пояснень додано Акт наданих послуг №41 від 31.08.2020 та платіжне доручення від 24.09.2020.

На підтвердження повноважень адвоката Міхно М.Г. до зустрічного позову та інших заяв по суті спору і з процесуальних питань додавалась копія довіреності б/н від 05.08.2020 та копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДН4914 від 25.10.2017.

В Акті наданих послуг №41 від 31.08.2020 в назві документа зазначено, що його складено до договору №13 від 05.08.2020 , далі за документом зазначено, що між ТОВ Майстер-Буд-Південь та ОСОБА_3 було укладено договір №1 Про надання правової допомоги від 05.08.2020 .

Будь-якого договору на надання правової допомоги, укладеного між ТОВ Майстер-Буд-Південь та ОСОБА_3 , до суду не було подано.

Крім того, за Актом наданих послуг №41 від 31.08.2020 вбачається, що до договору на надання правової допомоги був укладений Додаток №1 Розрахунок вартості однієї години надання послуг , який також до суду не подавався.

У платіжному дорученні №3656 від 24.09.2020, який начебто підтверджує здійснення оплати за надані адвокатські послуги, у графі призначення платежу зазначено: згідно договору №1 від 27.11.2017 акт №41 від 31.08.2020. А тому не можливо визначити які саме послуги оплачувались даним платіжним дорученням.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому матеріали справи не містять документального підтвердження надання таких послуг (договору про надання правничої допомоги, додатків до нього, як і не містять заяви позивача про подання таких доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачу за зустрічним позовом у покладенні витрат на професійну правничу допомогу на відповідача за зустрічним позовом за недоведеністю.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 185, 191, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Літа Клімат до Товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд-Південь про стягнення 94 405,35 гривень, з яких: 85 076,14 гривень заборгованість, 7 243,00 гривень пеня, 1 346,92 гривень відсотки за користування чужими грошовими коштами (3% річних), 739,29 гривень інфляційні втрати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд-Південь (87517, місто Маріуполь, проспект Будівельників, будинок №2; код ЄДРПОУ 33950070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Літа Клімат (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вулиця Будівельників, будинок №22, квартира №72; код ЄДРПОУ 40729174) 85 076,14 гривень заборгованості, а також 1 894,28 гривень судового збору, 13 517,69 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні первісних позовних вимог в частині стягнення 7 243,00 гривень пені, 1 346,92 гривень 3% річних, 739,29 гривень інфляційних втрат - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд-Південь до Товариства з обмеженою відповідальністю Літа Клімат про стягнення 34 724,12 гривень пені - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Літа Клімат (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вулиця Будівельників, будинок №22, квартира №72; код ЄДРПОУ 40729174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд-Південь (87517, місто Маріуполь, проспект Будівельників, будинок №2; код ЄДРПОУ 33950070) 9 877,66 гривень пені, а також 597,94 гривень судового збору.

У задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення 24 846,46 гривень пені - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено та підписано 26.11.2020.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю Літа Клімат (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вулиця Будівельників, будинок №22, квартира №72; код ЄДРПОУ 40729174)

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю Майстер-Буд-Південь (87517, місто Маріуполь, проспект Будівельників, будинок №2; код ЄДРПОУ 33950070)

Суддя С.М. Фурсова