Рішення

від 18.11.2020 по справі 908/2235/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/139/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2020 Справа № 908/2235/20

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» , (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)

про стягнення 49 173 457, 10 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.Є.

Представники сторін:

від позивача: Ремига О.В.,довіреність № 17 від 01.01.2020;

від відповідача: Криворучко О.Г., довіреність № 44 від 03.07.2020, посадова інструкція №ПІ30.26.003 від 16.07.2019.

01.09.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»за вих. №001-33/13543 від 31.08.2020 (вх. № 2421/08-07/20 від 01.09.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення 49173457, 10 грн., з яких: 28458832, 58 грн. пені, 4657622, 89грн. 3% річних, 2 803542, 95 грн. 5% річних та 13253458, 68 грн. інфляційних втрат.

01.09.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/2235/20 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2235/20. Присвоєно справі номер провадження 4/139/20. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.09.2020. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.09.2020 підготовче судове засідання відкладено на 26.10.2020.

В судовому засіданні 26.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 26.10.2020. В судовому засіданні 26.10.2020 оголошено перерву до 18.11.2020.

У судовому засіданні 18.11.2020 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в судовому засіданні 18.11.2020 підтримав позовні вимоги, які викладені в позовній заяві, відповіді на відзив.

За неналежне виконання умов договору щодо оплати за активну електроенергію в листопаді-грудні 2014 року на заборгованість в сумі 81689888,01 грн. позивачем нараховано 4213948, 32грн. пені та 689676, 93грн. 3% річних за період з 01.03.2020 по 11.06.2020 та 1561272, 82грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2020 по 31.05.2020. Нарахування здійснені позивачем з урахуванням періодів, які були предметом розгляду Господарського суду Запорізької області у справах №№ 908/3074/16, 908/1447/18, 908/2384/18, 908/870/19, №908/2728/19.

За неналежне виконання умов договору за період з серпня 2015 року по квітень 2016 року на залишок заборгованості в розмірі 283365634,82 грн. позивачем нараховано 14617331,09грн. пені та 2392349, 21грн. 3% річних за період з 01.03.2020 по 11.06.2020 та 5415738, 42грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2020 по 31.05.2020. За доводами позивача, обставини прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо оплати рахунків за наведені вище періоди встановлені рішеннями у господарських справах №№ 908/2559/17, 908/1447/18, 908/2384/18, 908/870/19, №908/2728/19 і не потребують додаткового доведення.

За порушення зобов`язань з оплати рахунків за спожиту електричну енергію з вересня по грудень 2018 року позивачем нараховано 9627553, 17 грн. пені та 1575596, 75грн. 3% річних за період з 01.03.2020 по 11.06.2020 та 2518961, 89грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2020 по 31.05.2020. За доводами позивача, обставини прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо оплати рахунків за наведені вище періоди встановлені рішеннями у господарських справах №№ 908/2384/18, 908/870/19, №908/2728/19 і не потребують додаткового доведення.

Крім того позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань за період з липня 2010 року по липень 2011 року, що було предметом дослідження Господарського суду Запорізької області у справах №№11/292/10, 10/339/10, 19/5009/1481/11, 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11. З метою самостійного виконання вказаних рішень сторонами укладено договори про самостійне виконання рішення суду від 03.12.2013 №№ 1114, 1115. Станом на момент подання позову заборгованість за спожиту електричну енергію за наведений період частково сплачено, залишок складає 226565301,85 грн. За несвоєчасне виконання графіку платежів за цими договорами позивачем нараховано 2 803 542, 95грн. 5% річних за період з 01.03.2020 по 11.06.2020 та 3757485, 55грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2020 по 31.05.2020.

Посилаючись ст. ст. 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 275, 276 Господарського кодексу України та договір про постачання електричної енергії № 76 від 01.12.2012, позивач просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив частково, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Щодо нарахування Позивачем пені, 3 % річних (за період з 01.03.2020 по 11.06.2020) та інфляційних нарахувань (за період з 01.03.2020 по 31.05.2020) на суму заборгованості у розмірі 81 689 888,01 грн. за листопад - грудень 2014, зазначив, що розрахунок пені та 3% річних на суму заборгованості за листопад - грудень 2014 року відповідає діючому законодавству.

Щодо розрахунку інфляційних нарахувань на суму заборгованості за листопад-грудень 2014 року, то відповідач не погодився з розрахунком ПАТ "Запоріжжяобленерго" та зазначив, що у справі № 908/2728/19 - нараховано та стягнуто інфляційні втрати за період з 01.04.2019 по 30.11 : 2019. Таким чином, інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 81689888,01 грн., яка існує до теперішнього часу, за позовами ПАТ "Запоріжжяобленерго" стягнуто судами за даним договором станом на 30.11.2019. В свою чергу, ПАТ "Запоріжжяобленерго", звертаючись до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення 49 173 457,10 грн., в якому просить стягнути втрати від інфляції на заборгованість 81 689 888,01 грн. за період з 01.03.2020 по 31.05.2020 року, без врахування періоду з 01.12.2019 по 29.02.2020. На підставі зазначеного відповідачем здійснено власний розрахунок суми інфляційних нарахувань на заборгованість 81 689 888,01 грн. за період з 01.12.2019 по 31.05.2020, який склав - 1 311 187, 34 грн.

Щодо розрахунку нарахування Позивачем пені, 3 % річних (за період з 01.03.2020 по 11.06.2020) та інфляційних нарахувань (за період з 01.03.2020 по 31.05.2020) на суму заборгованості у розмірі 283 365 634,82 грн. за серпень 2015 року - квітень 2016 року, зазначив наступне.

Розрахунок пені та 3% річних на суму заборгованості у розмірі 283 365 634,82 грн. за серпень 2015 року - квітень 2016 року відповідає діючому законодавству. Щодо розрахунку інфляційних нарахувань також не погодився з періодом нарахування та надав контрозрахунок інфляційних нарахувань за серпень 2015 року - квітень 2016 року, який складає 4 593 242, 64 грн. Таким чином зазначив, що різниця між розрахунком позивача та розрахунком відповідача становить - 5 415 738,42 грн. - 4 593 242,64 грн. = 822 495,78 грн., а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо нарахування позивачем пені, 3 % річних (за період з 01.03.2020 по 11.06.2020) та інфляційних нарахувань (за період з 01.03.2020 по 31.05.2020) за рахунками за спожиту електричну енергію у вересні-грудні 2018 року, зазначив наступне. Розрахунок Позивачем непі, 3 % річних (за період з 01.03.2020 р по 11.06.2020 року) за рахунками за спожиту електричну енергію у вересні-грудні 2018 року відповідає діючому законодавству.

Щодо розрахунку інфляційних нарахувань не погодився з цим розрахунком, так як ПАТ "Запоріжжяобленерго" стягує їх також за період з 01.03.2020 по 31.05.2020 року, без врахування періоду з 01.12.2019 року по 29.02.2020 року, хоча за рішеннями господарського суду Запорізької області за позовами ПАТ "Запоріжжяобленерго" до ТОВ "ЗТМК" стягнуто інфляційні витрати станом на 30.11.2019. Надав свій контрозрахунок на суму 2 115 473,27 грн. Таким чином, зазначив, що різниця між розрахунком позивача та розрахунком Відповідача становить: 2 115 473,27 грн. - 2 115 473,27 грн. = 403 488,62 гри., а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню на суму - 403 488,62 грн.

Щодо нарахування 5% річних та інфляційних втрат за порушення договорів про самостійне виконання рішення суду відповідач вказав на порушення позивачем при поданні позову правил об`єднання позовних вимог, Отже, в зв`язку з різними підставами виникнення зобов`язань по оплаті пені, 3% річних, 5% річних та інфляційних нарахувань - за договором № 76/199 від 01.07.2000 та за договором № 76 від 01.12.2012, відповідач заперечує проти стягнення 5 % річних та інфляційних нарахувань за порушення договірних зобов`язань за рішеннями господарського суду Запорізької області у справах: № 11/292/10 від 07.12.2010, № 10/339/10 від 06.12.2010, № 19/5009/1481/11 від 16.05.2011, № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 від 27.12.2011.

З урахуванням викладеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 5% річних у розмірі 2803542, 95 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5233555, 43 грн.( 250 085, 48 грн. + 822 495, 78 грн.+403 488, 62 грн. +3757 485, 55 грн.).

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив про безпідставність доводів відповідача щодо порушення правил об`єднання позовних вимог, оскільки відповідач є правонаступником всіх без виключення прав та обов`язків ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» за договором користування електричною енергією № 76 від 01.07.2000, в т.ч. за зобов`язаннями за період з липня 2010 року по липень 2011 року. Щодо доводів Відповідача про те, що Позивач здійснив інфляційні нарахування без врахування періоду з 01.12.2019 по 29.02.2020 та наданих власних розрахунків суми інфляційних нарахувань зазначив, що за порушення Відповідачем зобов`язань у листопаді та грудні 2014 року, за порушення зобов`язань з серпня 2015 року по квітень 2016 року, за порушення зобов`язань з оплати за спожиту електричну енергію у жовтні-грудні 2018 року та рахунків на оплату послуг з компенсації реактивної енергії за період жовтень-грудень 2018 року, за несвоєчасне виконання Відповідачем графіку платежів за договорами про самостійне виконання рішення суду розрахунки інфляційних нарахувань у даній справі здійснені Позивачем за період з 01.03.2020 по 31.05.2020 на загальну суму 13 253 458,68 грн. Отже, заявлений позивачем період розрахунків інфляційних нарахувань є період з 01.03.2020 по 31.05.2020. При цьому, обрання початку періоду розрахунку інфляційних нарахувань є правом саме Позивача. Вважає, що відповідач змінивши самостійно період нарахування інфляційних втрат фактично вийшов за межі позовних вимог позивача, оскільки період нарахування інфляційних втрат з 01.12.2019 по 29.02.2020 позивачем заявлено не було.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

01.12.2012 Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Постачальник електричної енергії) та Державним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Споживач) укладеного договір № 76 з подальшими змінами та доповненнями (надалі - Договір).

Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (позивач у справі), про що зазначено в Статуті Підприємства.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 955 Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (відповідач у справі).

Відповідно до розділу 1 договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 3 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до договору, у разі відсутності попередньої оплати, оплата споживаної протягом розрахункового періоду електричної енергії проводиться споживачем плановими платежами по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, які направляє йому постачальник електричної енергії за плановий період:

- з 1 по 10 числа місяця на суму 33 % від вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, з кінцевим терміном оплати Споживачем до 10 числа розрахункового періоду;

- з 10 по 20 число місяця на суму 33 % від вартості обсягу договірної величини споживання

електричної енергії, з кінцевим терміном оплати Споживачем до 20 числа розрахункового періоду;

- з 20 по останнє число місяця на суму 34 % від вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, з кінцевим терміном оплати Споживачем не пізніше останнього робочого дня розрахункового періоду.

Відповідно до п. 6 додатку 4 передбачено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Пунктом 10 додатку № 4 встановлено, що Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної-вимоги доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної-вимоги доручення вважається, зокрема, при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Відповідно до п. 4.2.1 Договору передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» ) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії (п.5 додатка №6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» ), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов`язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Пунктом 9.5 Договору визначено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2013 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті вбудь-який момент за узгодженням сторін.

Суд враховує, що договір в установленому законом порядку не розірвано, його дія не припинена. Доказів протилежного сторонами не надано.

Обставини неналежного виконання відповідачем умов Договору щодо дотримання строків оплати виставлених позивачем рахунків за Договором за період листопад-грудень 2014 року стали предметом дослідження Господарського суду Запорізької області у справах №№ 908/3074/16, 908/1447/18, 908/2384/18, 908/870/19, 908/2728/19.

У зв`язку із тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за вказаним договором щодо оплати активної електричної енергії за період листопад-грудень 2014 року, позивач звернувся до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача 81689888,01 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період листопад-грудень 2014 року, 31254982,85 грн. пені за період з 01.11.2015 по 31.10.2016, 4502120,67 грн. - 3% річних за період з 31.12.2014 по 31.10.2016 та 46228098,98 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2014 по жовтень 2016 включно.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 у справі №908/3074/16 , яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 16.05.2018, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 81689888,01 грн. основного боргу, 24172168,05 грн. інфляційних втрат за рахунком № 76/11а від 02.12.2014 за період з грудня 2014 року по жовтень 2016 року, 22054490,14 грн. інфляційних втрат за рахунком № 76/12а від 05.01.2015 за період прострочення з лютого 2015 року по жовтень 2016 року, 2224202,96 грн. 3% річних за рахунком № 76/11а від 02.12.2014 за період з 13.12.2014 по 31.10.2016, 2277917,71 грн. 3% річних за рахунком № 76/12а від 05.01.2015 за період з 16.01.2015 по 31.10.2016, 29285473,24 грн. пені за період з 21.11.2015 по 31.10.2016. В іншій частині позову відмовлено. Вказаним рішенням встановлено факт порушення відповідачем зобов`язань за договором та існування заборгованості за листопад-грудень 2014 року в сумі 81689888,01 грн.

В подальшому, у зв`язку із порушення господарського зобов`язання ТОВ «ЗТМК» позивач звернувся до суду з позовом, до якого включив, зокрема, вимоги про стягнення з відповідача 29862689,73 грн. пені за період з 27.07.2017 по 01.10.2018, 4698847,12 грн. 3% річних за період з 01.11.2016 по 01.10.2018 та 17854596,53 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2016 по червень 2018, які нараховані за прострочення виконання зобов`язань по оплаті за спожиту електричну енергію у листопаді та грудні 2014 року. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.11.2018 у справі №908/1447/18 , яке набрало чинності 02.01.2019, зазначені вимоги визнано обґрунтованими, позов задоволено в повному обсязі.

Також, за порушення відповідачем господарських зобов`язань за договором щодо оплати за спожиту електричну енергію, зокрема, у листопаді та грудні 2014 року, ПАТ «Запоріжжяобленерго» заявило до суду позовні вимоги щодо стягнення пені за період з 02.10.2018 по 18.01.2019, 3 % річних за період з 02.10.2018 по 18.01.2019, інфляційних втрат за період з 01.07.2018 по 31.12.2018. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.03.2019 у справі № 908/2384/18 , яке набрало законної сили 13.06.2019, розрахунки в цій частині визнано вірними.

Крім того, за порушення строків оплати за зобов`язаннями листопада-грудня 2014 року позивачем заявлено позов про стягнення пені за період з 19.01.2019 по 13.05.2019, 3% річних за період з 19.01.2019 по 13.05.2019 та інфляційних втрат за період з 01.01.2019 по 31.03.2019. Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/870/19 , яке набрало чинності 24.09.2019, позов задоволено.

Також, за порушення строків оплати за зобов`язаннями листопада-грудня 2014 року позивачем заявлено позов про стягнення пені за період з період з 14.05.2019 по 29.02.2020 та 1394446,39 грн., 3% річних за період з період з 14.05.2019 по 29.02.2020 та інфляційних втрат за період з 01.04.2019 по 30.11.2019. Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2728/19 , яке набрало чинності 09.09.2020, позов задоволено.

В рамках даного позову за неналежне виконання умов договору щодо оплати за активну електроенергію в листопаді-грудні 2014 року на заборгованість в сумі 81689888,01 грн. позивачем заявлено до стягнення 4213948, 32грн. пені та 689676, 93грн. 3% річних за період з 01.03.2020 по 11.06.2020 та 1561272, 82грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2020 по 31.05.2020.

Нарахування здійснені позивачем з урахуванням періодів, які були предметом розгляду Господарського суду Запорізької області у справах №№ 908/3074/16, 908/1447/18, 908/2384/18, 908/870/19, 908/2728/19.

Крім того, за порушення відповідачем умов договору за зобов`язаннями за період з серпня 2015 року по квітень 2016 року , позивач звернувся з позовом про стягнення пені за період з 19.01.2019 по 08.04.2019, 3% річних за період з 19.01.2019 по 08.04.2019, інфляційних втрат за період з 01.01.2019 по 28.02.2019. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2016 № 908/948/16 нарахування визнано правомірними. Рішенням суду встановлено факт неналежного виконання відповідачем у період з серпня 2015 по квітень 2016 зобов`язання за договором про постачання електричної енергії від 01.12.2012 № 76 з продажу активної електричної енергії ТОВ «ЗТМК» на загальну суму 284637962,93 грн. та наявність станом на дату прийняття рішення від 18.05.2016 по справі №908/948/16 у ТОВ «ЗТМК» перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» за договором основного боргу в сумі 284637962,93 грн., яка виникла за період з серпня 2015 по квітень 2016.

На момент подання даного позову заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період з серпня 2015 року по квітень 2016 року частково сплачена відповідачем та складає 283365634,82 грн., яка до теперішнього часу відповідачем не сплачена. Обставини щодо часткового погашення заборгованості за спожиту активну електричну енергію, яка утворилась за договором від 01.12.2012 № 76 за період з серпня 2015 року по квітень 2016 року встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.05.2018 у справі № 908/2559/17, а отже не підлягають доказуванню.

В подальшому, у зв`язку з порушенням ТОВ «ЗТМК» господарського зобов`язання за спожиту електричну енергію в період з серпня 2015 року по квітень 2016 року, ПАТ «Запоріжжяобленерго» заявило до суду позовні вимоги щодо стягнення пені в період з 13.03.2016 по 16.05.2017, 3 % річних в період з 29.12.2015 по 16.05.2017 та інфляційних втрат в період з 01.12.2015 по 30.04.2017. За результатом розгляду позовної заяви ПАТ «Запоріжжяобленерго» Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення від 28.01.2019 у справі № 908/637/17 .

Також, у зв`язку з порушенням господарського зобов`язання відповідачем за спожиту електричну енергію в період з серпня 2015 року по квітень 2016 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» заявило до суду позовні вимоги щодо стягнення пені в період з 17.05.2017 по 13.12.2017, 3 % річних в період з 17.05.2017 по 13.12.2017 та інфляційних втрат в період з 01.05.2017 по 30.11.2017. За результатом розгляду позовної заяви ПАТ «Запоріжжяобленерго» господарським судом ухвалено рішення по справі № 908/2559/17 .

Також, у зв`язку з порушенням господарського зобов`язання за це й же період позивачем заявлено до суду позовні вимоги щодо стягнення пені в період з 14.12.2017 по 01.10.2018, 3% річних за період з 14.12.2017 по 01.10.2018, інфляційних втрат за період з 01.12.2017 по 30.06.2018. За результатами розгляду цих позовних вимог Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення по справі № 908/1447/18 .

За порушення відповідачем господарського зобов`язання за той же період (серпень 2015 року - квітень 2016 року) ПАТ «Запоріжжяобленерго» заявило до суду позовні вимоги щодо стягнення пені в період з 02.10.2018 по 18.01.2019, 3 % річних за період з 02.10.2018 по 18.01.2019, інфляційних втрат за період з 01.07.2018 по 31.12.2018. За результатами розгляду позовної заяви ПАТ «Запоріжжяобленерго» Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення по справі № 908/2384/18 .

За порушення відповідачем господарського зобов`язання за той же період (серпень 2015 року - квітень 2016 року) ПАТ «Запоріжжяобленерго» заявило до суду позовні вимоги щодо стягнення пені в період з 19.01.2019 по 13.05.2019, 3 % річних за період з 0219.01.2019 по 13.05.2019, інфляційних втрат за період з 01.01.2019 по 31.03.2019. За результатами розгляду позовної заяви ПАТ «Запоріжжяобленерго» Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення по справі № 908/870/19 .

За зобов`язаннями того ж періоду (серпень 2015 року - квітень 2016 року) позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача пені та 3% річних за період з 14.05.2019 по 29.02.2020 та інфляційних втрат за період з 01.04.2019 по 30.11.2019. За результатами розгляду позовної заяви ПАТ «Запоріжжяобленерго» Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення по справі № 908/2728/19 .

Розрахунки по даному позову у зв`язку з порушенням господарського зобов`язання ТОВ «ЗТМК» за спожиту електричну енергію за період з серпня 2015 по квітень 2016 здійснені позивачем з урахуванням періодів, які були предметом розгляду справ №№ 908/637/17, 908/2559/17, 908/1447/18, 908/2384/18, 908/870/19, 908/2728/19 а саме: розрахунок пені та 3 % річних та інфляційних втрат з 01.03.2020.

В рамках даного позову за неналежне виконання умов договору за період з серпня 2015 року по квітень 2016 року на залишок заборгованості в розмірі 283365634,82 грн. позивачем нараховано 14617331,09грн. пені та 2392349, 21грн. 3% річних за період з 01.03.2020 по 11.06.2020 та 5415738, 42грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2020 по 31.05.2020.

Крім того, відповідачем порушено умови договору в частині повної та своєчасної оплати рахунків за спожиту активну електричну енергію за період вересень - грудень 2018 року та рахунків на оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії за жовтень, листопад та грудень 2018 року, що стало предметом дослідження у господарських справах №№ 908/2384/18, 908/870/19, № 908/2728/19.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.03.2019 у справі № 2384/18 встановлено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором у період з вересня по грудень 2018 року та стягнуто з відповідача пеню, 3% річних за період з 02.10.2019 по 18.01.2019 та інфляційні втрати за період з 01.09.2018 по 31.12.2018.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.06.2019 у справі № 908/870/19 за простроченням оплати спожитої активної електроенергії за період з вересня по грудень 2018 року та оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за жовтень, листопад, грудень 2018 року з відповідача на користь позивача стягнуто пеню, 3% річні за період з 19.01.2019 по 13.05.2019 та інфляційні втрати за період з 01.01.2019 по 31.03.2019.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.08.2020 у справі №908/2728/19 за простроченням оплати спожитої активної електроенергії за період з вересня по грудень 2018 року та оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за жовтень, листопад, грудень 2018 року з відповідача на користь позивача стягнуто пеню, 3% річні за період з 14.05.2019 по 29.02.2020 та інфляційні втрати за період з 01.04.2019 по 30.11.2019.

Згідно позовних вимог у даній справі за порушення зобов`язань з оплати рахунків за спожиту електричну енергію за вересень - грудень 2018 року та рахунків на оплату за послуги перетікання реактивної енергії за жовтень, листопад, грудень 2018 року позивачем нараховано та заявлено до стягнення 9627553, 17 грн. пені та 1575596, 75грн. 3% річних за період з 01.03.2020 по 11.06.2020 та 2518961, 89грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2020 по 31.05.2020.

Також, в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідачем також не виконувались зобов`язання за період з липня 2010 року по липень 2011 року , які виникли за договором на користування електричною енергією № 76 від 01.07.2000.

Так, Згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі №11/292/10 з відповідача на користь позивача стягнуто 20219490,13 грн. основного боргу за спожиту у липні 2010 активну електричну енергію, 442197,48 грн. пені, 687462,66 грн. втрат від інфляції, 171173,22 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 у справі №10/339/10 з відповідача стягнуто на користь позивача 34232677,50 грн. боргу за спожиту у серпні, вересні 2010 активну електричну енергію, 100000,00 грн. пені, 91060,02 грн. інфляційних втрат та 173880,21 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.05.2011 у справі №19/5009/1481/11 з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 109882156,44 грн. за період з жовтня 2010 по березень 2011, 3213604,40 грн. інфляційних втрат, 830752,69 грн. 3 % річних, 624503,72 грн. пені.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.2011 у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 97265749,72 грн. за період з квітня 2011 по липень 2011, 6256052,06 грн. пені, 197539,15 грн. інфляційних втрат та 1241754,98 грн. 3% річних.

Вищезазначеними судовими рішеннями по справам №№ 11/292/10, 10/339/10, 19/5009/1481/11, 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 встановлені обставини щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію за період з липня 2010 по липень 2011.

З метою самостійного виконання вищезазначених судових рішень в частині сплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію (основний борг) позивачем та відповідачем укладені договори про самостійне виконання рішення суду від 03.12.2013 №№1114 та 1115.

На момент подання даного позову заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період з липня 2010 по липень 2011 частково сплачена відповідачем та складає 226565301,85 грн., яка до теперішнього часу відповідачем не сплачена.

Згідно з п. 3.2. договорів про самостійне виконання рішення суду у разі несвоєчасного виконання Боржником графіку платежів за ухвалами суду про розстрочку виконання рішення та цим Договором, останнім сплачує Кредитору інфляційні втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції та 5 % річних, нараховані на суму простроченого грошового зобов`язання за весь період прострочки.

За несвоєчасне виконання відповідачем графіку платежів за цими договорами ПАТ «Запоріжжяобленерго» заявило до суду позовні вимоги щодо стягнення 5% річних в період з 10.11.2015 по 18.01.2019, а інфляційних втрат за період з 01.12.2015 по 31.12.2018, що стало предметом розгляду Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2384/18.

Також за несвоєчасне виконання відповідачем графіку платежів за вказаними договорами позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 5% річних за період з 19.01.2019 по 13.05.2019 та інфляційні втрати за період з 01.01.2019 по 31.03.2019, що стало предметом розгляду Господарського суду Запорізької області у справі №908/870/19.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем графіку платежів за вказаними договорами позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 5% річних за період з 14.05.2019 по 29.02.2020 та інфляційні втрати за період з 01.04.2019 по 01.11.2019, що стало предметом розгляду Господарського суду Запорізької області у справі №908/2728/19.

В рамках даного позову за несвоєчасне виконання графіку платежів за договорами про самостійне виконання рішення суду від 03.12.2013 №№1114 та 1115 позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2 803 542, 95грн. 5% річних за період з 01.03.2020 по 11.06.2020 та 3757485, 55грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2020 по 31.05.2020.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, заслухавши представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішень суду.

Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Обставини виконання сторонами умов договору про постачання електричної енергії №76 від 01.12.2012 стали предметом дослідження Господарського суду Запорізької області.

Зокрема, рішеннями суду у справах №№908/3074/16, 908/1447/18, 908/2384/18, 908/870/19, 908/2728/19 встановлено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором щодо оплати активної електричної енергії за період листопад-грудень 2014 року та існування заборгованості за листопад-грудень 2014 року в сумі 81689888,01 грн.

Рішеннями у справах №№ 908/948/16, 908/2559/17, 908/637/17, 908/1447/18, 90/2384/18, 908/870/19, 908/2728/19 встановлено факт порушення відповідачем умов договору за зобов`язаннями за період з серпня 2015 року по квітень 2016 року та 283365634,82 грн. заборгованості, яка не сплачена.

Судовим рішеннями у господарських справах №№ 11/292/10, 10/339/10, 19/5009/1481/11, 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 встановлено факт наявності заборгованості за спожиту електричну енергію за період з липня 2010 року по липень 2011 року в сумі 226565301,85 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт порушення з боку відповідача своїх договірних зобов`язань щодо оплати вартості спожитої електричної енергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії, а також факт несвоєчасного виконання відповідачем графіку платежів за договорами про самостійне виконання рішення суду остаточно встановлено наведеними вище рішеннями.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору № 76 від 01.12.2012 враховуючи встановлені рішеннями Господарського суду Запорізької області факти порушення та суми заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача пені заявлені правомірно.

Перевіривши розрахунки пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» за заявлені позивачем періоди - з 01.03.2020 по 11.06.2020 включно за порушення зобов`язань у листопаді та грудні 2014 року на суму 81689888,01 грн., з серпня 2015 року по квітень 2016 року на суму 283365634,82 грн., за порушення оплати за спожиту електричну енергію у жовтні-грудні 2018 року та рахунків на оплату послуг з компенсації реактивної енергії за період жовтень-грудень 2018 року, судом встановлено, що розрахунки позивача є правильними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства, вимоги про стягнення пені задовольняються судом повністю.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних з простроченої суми боргу, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Оскільки заборгованість за договором боржником не сплачено, що встановлено судовими рішеннями Господарського суду Запорізької області, тому нарахування позивачем сум інфляційних втрат та 3% річних від знецінення грошових коштів є правомірним.

Перевіривши розрахунки 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» за заявлені позивачем періоди: за період з 01.03.2020 по 11.06.2020 включно за порушення зобов`язань у листопаді та грудні 2014 року на суму 81689888,01 грн., за порушенням з серпня 2015 року по квітень 2016 року на суму 283365634,82 грн., за порушення оплати за спожиту електричну енергію у жовтні-грудні 2018 року та рахунків на оплату послуг з компенсації реактивної енергії за період жовтень-грудень 2018 року, судом встановлено, що розрахунки позивача є правильними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства, вимоги про стягнення 3% річних задовольняються судом повністю.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» за заявлений позивачем період - з 01.03.2020 по 31.05.2020 за порушення зобов`язань у листопаді та грудні 2014 року на суму 81689888,01 грн., за порушенням з серпня 2015 року по квітень 2016 року на суму 283365634,82 грн., за порушення оплати за спожиту електричну енергію у жовтні-грудні 2018 року та рахунків на оплату послуг з компенсації реактивної енергії за період жовтень-грудень 2018 року на суму 604468,82 грн. Судом встановлено, що розрахунки позивача є правильними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства, вимоги про стягнення інфляційних втрат задовольняються судом повністю.

Стосовно доводів відповідача про не включення до розрахунку інфляційних втрат періоду з 01.12.2019 по 29.02.2020, суд враховує приписи ст. 14 ГПК України, відповідно до яких суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд .

Таким чином, обрання початку періоду розрахунку інфляційних нарахувань є правом саме позивача.

Так, за розрахунком позивача період інфляційних нарахувань визначено з 01.03.2020 по 31.05.2020. Отже, суд не виходить за межі позивних вимог, та не враховує котрозрахунок відповідача.

Перевіривши розрахунки 5% річних за період з 01.03.2020 по 11.06.2020 та інфляційних втрат за період з 01.03.2020 по 31.05.2020, нарахованих за несвоєчасне виконання відповідачем графіку платежів за договорами про самостійне виконання рішення суду, суд визнав розрахунки правильними, вказані вимоги підлягають задоволенню в сумах, які заявлені до стягнення: 2803542, 95грн. 5% річних та 3757485, 55грн. інфляційних втрат.

Судом враховані приписи ст. 625 ЦК України, якими передбачено можливість застосування розміру процентів річних, встановленого договором або законом.

Доводи відповідача про відсутність у ПАТ «Запоріжжяобленерго» підстав для здійснення нарахування 5 % річних та інфляційних втрат на заборгованість за період з липня 2010 року по липень 2011 року суд визнав необґрунтованими з огляду на наступне.

Матеріалами справи доведено, що відповідач має заборгованість за електричну енергію спожиту за період з липня 2010 по липень 2011, яка виникла на підставі договору про користування електричною енергією № 76 від 01.07.2000, укладеного з ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» . Зазначений факт встановлено судовими рішеннями у справах №№ 11/292/10, 10/339/10, 19/5009/1481/11, 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11.

Згідно преамбули укладеної сторонами додаткової угоди № 5 від 01.01.2014 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 76 від 01.12.2012 у зв`язку із зміною організаційно-правової форми ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» , яке є правонаступником ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» із підтвердженням зобов`язань за правами та обов`язками, які виникли у ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в період чинності договору про постачання електричної енергії.

Крім того, згідно з п. 4.4. статуту ТОВ «ЗТМК» Товариство є правонаступником прав і обов`язків ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» внаслідок реорганізації державного підприємства шляхом приєднання до товариства.

Отже, відповідач є правонаступником всіх без виключення прав і обов`язків ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» за договором на користування електричною енергією № 76 від 01.07.2000, в тому числі за зобов`язаннями, що виникли за період з липня 2010 по липень 2011.

Доводи відповідача щодо порушення правил об`єднання позовних вимог, оскільки підставами їх виникнення є два різні договори № 76/199 від 01.07.2000 та № 76 від 01.12.2012, суд також визнав безпідставними.

Правовідносини за обома договорами склалися у сфері енергопостачання, сторонами вказаних договорів є позивач та відповідач тому розгляд вказаних вимог в одному провадженні не перешкоджає виконанню завдання господарського судочинства.

З метою самостійного виконання вищезазначених судових рішень в частині сплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію (основний борг) позивачем та ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» , правонаступником прав і обов`язків якого є відповідач, укладені договори про самостійне виконання рішення суду від 03.12.2013 №1114 та № 1115.

Згідно з п. 3.2. договорів про самостійне виконання рішення суду у разі несвоєчасного виконання Боржником графіку платежів за ухвалами суду про розстрочку виконання рішення та цим Договором, останній сплачує Кредитору інфляційні втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції та 5 % річних, нараховані на суму простроченого грошового зобов`язання за весь період прострочки.

Відповідно до п. 4.1. договорів про самостійне виконання рішення суду ці договори набрали чинності та є укладеними з моменту (дати) їх підписання уповноваженими представниками сторін та діють до 31 грудня 2020.

Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори про самостійне виконання рішення суду на сьогоднішній день є дійсними, а отже відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання графіку платежів за цими договорами у вигляді сплати 5 % річних та інфляційних втрат за порушення термінів сплати заборгованості.

Оскільки відповідачем порушено умови договорів про самостійне виконання рішення суду в частині несвоєчасного виконання графіку платежів за цими договорами за спожиту електричну енергію за період з липня 2010 року по липень 2011 року, заборгованість за яким виникла за договором на користування електричною енергією № 76 від 01.07.2000, позивачем цілком правомірно нараховано 5 % річних та інфляційні втрати за цими зобов`язаннями. Правомірність здійснення позивачем нарахувань 5% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання відповідачем графіку платежів за договорами про самостійне виконання рішення суду встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.03.2019 у справі № 908/2384/18, від 12.06.2019 у справі №908/870/19 та від 08.07.2020 у справі №908/2728/19.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачем обґрунтованість заявлених позовних вимог не спростовано.

Оцінивши у сукупності зібрані у справі письмові докази, пояснення представників сторін та встановлені обставини, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18; ідентифікаційний код 38983006) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926, поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ «Метабанк» , МФО 313582) 28 458 832 (двадцять вісім мільйонів чотириста п`ятдесят вісім тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 58 коп. пені , 4 657 622 (чотири мільйона шістсот п`ятдесят сім тисяч шістсот двадцять дві) грн. 89 коп. 3 % річних, 2 803 542 (два мільйони вісімсот три тисячі п`ятсот сорок дві) грн. 95 коп. 5 % річних, 13 253 458 (тринадцять мільйонів двісті п`ятдесят три тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн. 68 коп. інфляційних втрат та 735 700 (сімсот тридцять п`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 26» листопада 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г.Зінченко