Рішення

від 11.11.2020 по справі 910/2958/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2020 м. КиївСправа № 910/2958/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "РСК ПАРУС";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙРКЛІМ УКРАЇНА";

про: визнання договору недійсним та стягнення 303.838,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Часовська М.С.

Представники:

позивача: Білявський В.В.;

відповідача: Мазарюк С.С.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РСК ПАРУС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙРКЛІМ УКРАЇНА" (далі - відповідач) про визнання договору недійсним та стягнення 303.838,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами спору договору поставки від 11.10.2019 № U1110/19 суперечить приписам статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки вчинений сторонами за відсутності рішення загальних зборів учасників позивача про вчинення такого правочину, що враховуючи положення статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого договору недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2958/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 06.04.2020

Приписами частини 2 другого розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ) встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон № 731-ІХ набрав чинності 17.07.2020.

Відтак, останній день процесуальних строків, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, є 06.08.2020.

Ухвалою-повідомленням від 13.08.2020 № 910/2958/20 сторони процесу повідомлені про призначення підготовчого засідання на 14.09.2020.

До господарського суду надійшла заява відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 14.09.2020 оголошено перерву до 21.09.2020.

До господарського суду надійшла заява позивача про виключення доказу.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: свободи договору; рішення господарського суду від 30.01.2020 у справі № 910/16578/19; положення п.п. 1.1, 1.2 договору поставки від 11.10.2019 № U1110/19; відсутність в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про обмеження керівника позивача на укладення правочинів.

В підготовчому засіданні 21.09.2020 суд на місці, зокрема, ухвалив:

- відмовити в задоволенні клопотання про виключення доказу, як необґрунтоване;

- оголосити перерву в підготовчому засіданні до 12.10.2020.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про те, що в поданому до суду відзиві відповідач не заперечує відсутність повноважень керівника позивача на укладення оспорюваного правочину, а також про те, що останній при його укладенні діяв на підставі статуту.

До господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В підготовчому засіданні 12.10.2020 оголошено перерву до 26.10.2020.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав про підтвердження позивачем укладення оспорюваного правочину, що вбачається із претензії від 28.10.2019 № 2810/19 та відсутність погоджень з фактом обмеження повноважень керівника позивача на укладення оспорюваного правочину.

В підготовчому засіданні 26.10.2020 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.11.2020.

До господарського суду надійшла заява відповідача про долучення до матеріалів справи доказів понесення відповідачем витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні 11.11.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як замовником, та відповідачем, як постачальником, укладено договір поставки від 11.10.2019 № U1110/19 (далі - Договір/оспорюваний правочин), відповідно до предмету якого відповідач зобов`язується поставити та передати у власність позивача обладнання, а позивач зобов`язується прийняти обладнання та оплатити його на умовах Договору (п. 2.1 Договору).

Так позивачем, здійснено сплату на користь відповідача суми попередньої оплати за Договором в розмірі 303.838,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.10.2019 № 215, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Пунктом 11.1 статуту позивача (затвердженого загальними зборами учасників позивача, оформлених протоколом від 09.11.2018 № 2) визначено, що рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Позивач стверджує, що оспорюваний правочин має бути визнаний судом недійсним, оскільки вчинений від імені позивача за відсутності рішення загальних зборів учасників останнього, що є порушенням пункту 11.1 статуту.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Договором в розмірі 303.838,00 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Згідно приписів статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 названого Кодексу.

Згідно загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачених частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Приписами частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що сторони гарантують, що на момент укладення Договору, жодним чином, ні законом, ні іншим нормативно-правовим актом, ні судовим рішенням, ні іншими способами жодна зі сторін не обмежена в праві укладати та виконувати мови Договору або подібні угоди.

Положеннями пункту 1.2 Договору передбачено, що сторони підтверджують, що укладення та виконання Договору не суперечить нормам законодавства України та укладення Договору не обмежене загальними зборами учасників постачальника (відповідача) та замовника (позивача).

Підсумовуючи викладене вище суд дійшов висновку, що при укладенні та підписанні оспорюваного правочину керівник позивача мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки згода на укладення оспорюваного правочину та його виконання зі сторони позивача не обмежена ні судовим рішенням, ні законом, ні іншими способами та не обмежене загальними зборами учасників як відповідача, так і позивача, в розумінні пунктів 1.1 та 1.2 оспорюваного правочину.

Позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Договором в розмірі 303.838,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним у задоволенні якої судом відмовлено.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 30.01.2020 у справі № 910/16578/19, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача про стягнення з останнього, зокрема, суми попередньої оплати за Договором в розмірі 303.838,00 грн., на підставі приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, судом відмовлено.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 16.12.2019 № 16-12-19, укладений між відповідачем та адвокатським об`єднанням "КУТОВОЙ І ПАРТНЕРИ", а також договір про співробітництво у сфері надання правової допомоги від 23.04.2019 № 23-04-19, укладений між адвокатським об`єднанням "КУТОВОЙ І ПАРТНЕРИ" та адвокатом Мазарюк С.С.

Так відповідачем, в підтвердження здійснення оплати наданих послуг за вказаним договором подані до суду: акт про надання юридичних послуг від 10.11.2020 на суму 28.650,00 грн. та платіжне доручення від 10.11.2020 № 1286, з якого вбачається, що відповідачем здійснено перерахування на користь вказаного адвокатського об`єднання 28.650,00 грн. в якості оплати за договором про надання правової допомоги від 16.12.2019 № 16-12-19.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а витрати відповідача на правову допомогу в сумі 28.650,00 грн. - на позивача, відповідно до приписів пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РСК ПАРУС" (65101, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ КОСМОНАВТА КОМАРОВА, будинок 10, офіс 108, ідентифікаційний код: 41149945) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙРКЛІМ УКРАЇНА" (02225, м.Київ, ВУЛИЦЯ БАЛЬЗАКА, будинок 6, квартира 203, ідентифікаційний код: 36940369) 28.650 (двадцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25 листопада 2020 року

Суддя С.В. Балац