Рішення

від 26.11.2020 по справі 910/13141/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2020Справа № 910/13141/20

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Водоканал" (м. Київ)

до Житлово-будівельного кооперативу "Луна" (м. Київ)

про стягнення 224.764,07 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Представники: не викликались

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Водоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Луна" про стягнення 224.764,07 грн, з яких: 178.037,27 грн основного боргу, 4.812,49 грн інфляційних втрат, 3.994,62 грн 3% річних, 29.017,83 грн пені, 8.901,86 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов Договору № 05700/4-08 від 24.05.05. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.20. відкрито провадження у справі № 910/13141/20, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

06.10.20. відповідачем подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в задоволенні якого судом відмовлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.20.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому відповідач належним чином повідомлені про розгляд справи № 910/13141/20.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

24.05.05. між позивачем (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (далі - Постачальник) та відповідачем (далі - Абонент) було укладено Договір № 05700/4-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов`язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічні води у систему каналізації міста Києва, а Абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах Договору та дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за Договором.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 7.1, яким встановлено, що Договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмового не повідомить іншу сторону про його припинення.

Доказів припинення Договору до матеріалів справи не подано, з огляду на що судом встановлено, що строк його дії пролонгувався автоматично та діяв в період, за який пред`явлено до стягнення заборгованість в межах даної справи.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення (далі - Закон), сферу дії якого визначено статтею 2 Закону, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення; питна вода - вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води; споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Статтею 19 означеного Закону визначено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності; індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання та/або водовідведення або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або водовідведення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Тобто, означена стаття 19 Закону передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Відповідач є споживачем послуг з постачання питної води.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю природою є договором надання послуг, за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Наявними в матеріалах справи документами, а саме, довідкою АТ Банк Кредит Дніпро щодо реєстру платіжних повідолень, реєстром дебетових повідомлень, плановими нарядами, розпорядженнями на підтвердження даних водолічильника, актами про зняття показань з приладу обліку, витягами з банківських виписок, підтверджується, що за період з 01.04.19. по 30.06.20. позивачем було надано, а відповідачем спожито послуг з водопостачання та водовідведення на суму 316.553,93 грн, з яких відповідачем оплачено 140.000,00 грн.

При цьому судом враховано, що за період з листопада 2019 по січень 2020 року включно нарахування за обсяги наданих послуг з водопостачання та водовідведення проводилося за середньодобовою витратою, що передбачено п. 2.1.2. Договору, а саме, що для абонентів із стабільним об`ємом водоспоживання зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води.

Щодо відображеного в розгорнутому розрахунку позовних вимог до боржника ЖБК Луна перерахунку судом встановлено, що в лютому 2020 року відповідачу було проведено перерахунок (донарахування) коштів в розмірі 1.483,34 грн у зв`язку зі зміною тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної води відповідно до Постанови НКРЕКП від 04.02.20. № 283 про Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141 .

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документа до банківської установи Абонента. У разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг. (пункти 2.2.2., 2.2.4 Договору).

Додатково суд відзначає, що відповідно до п. 2.2.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи письмово повідомити про це Постачальника та у цей же строк направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною.

З огляду на наведене вище, приймаючи до уваги умови укладеного Договору, суд дійшов висновку, що строк оплати спожитих відповідачем у період 01.04.19. по 30.06.20. послуг з водопостачання та водовідведення на суму 178.037,27 грн (316.553,93 грн - 140.000,00 грн + 1.483,34 грн) є таким, що настав.

Приписами ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Однак, відповідачем не представлено доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог.

З огляду на наведене суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 178.037,27 грн. як заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за Договором.

Позивачем пред`явлено до стягнення 4.812,49 грн інфляційних втрат, 3.994,62 грн 3% річних, 29.017,83 грн пені, 8.901,86 грн штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За безпідставну відмову від оплати направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від несплаченої суми (п. 4.6 Договору).

За умовами п. 4.2 Договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Здійснивши власний перерахунок пені за порушення строків оплати послуг, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача пені в сумі 29.017,83 грн та штрафу в розмірі 8.901,86 грн.

Одночасно, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наведеного заявником розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 4.812,49 грн інфляційних втрат, 3.994,62 грн 3% річних.

За таких обставин, приймаючи до уваги все вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Луна" (03164, м. Київ, вул. Булаховського, б. 22; ідентифікаційний код 22886079) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код 03327664) 178.037 (сто сімдесят вісім тисяч тридцять сім) грн 27 коп. основного боргу, 4.812 (чотири тисячі вісімсот дванадцять) грн 49 коп. інфляційних втрат, 3.994 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн 62 коп. 3% річних, 29.017 (двадцять дев`ять тисяч сімнадцять) грн 83 коп. пені, 8.901 (вісім тисяч дев`ятсот одну) грн 86 коп. штрафу, 3.371 (три тисячі триста сімдесят одну) грн 46 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко