Рішення

від 26.11.2020 по справі 910/13851/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2020Справа № 910/13851/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалова О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акріс Логістик (12430, Житомирська обл., Житомирський район, сільрада Станишівська, комплекс будівель і споруд, № 4, код 36330737)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гіппо (01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3, корпус 2, каб. 33, код 32650231)

про стягнення 141 832,28 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Акріс Логістик (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гіппо (далі - відповідач) про стягнення 141 832,28 грн за договором поставки № 090119-12/1Г від 09.01.2019 (135 863,18 грн основного боргу, 4 659,02 грн пені, 1 310,08 грн відсотків).

Господарський суд міста ухвалою суду від 22.09.2020 відкрив провадження у справі № 910/13851/20 та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання), надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі 22.09.2020 позивач згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105475096360 отримав 29.09.2020.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475096378 Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу - 23.09.2020 рекомендованим листом на адресу його місцезнаходження, вказану в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, не було вручена та повернена 12.10.2020 з зазначенням причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою . Жодних заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

09.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Акріс Логістик (постачальником за договором, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гіппо (покупцем за договором, відповідачем) був укладений договір поставки № 090119-12/1г з підписанням сторонами протоколу узгодження розбіжностей, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передавати товар у власність покупця відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору.

Поставка товару здійснюється на підставі накладної (их) згідно замовлення покупця, яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору)

Відповідно до п. 1.3 договору, загальна вартість цього договору становить суму всіх накладних на відпуск товару, виписаних протягом терміну дії цього договору.

Згідно з п. 4.10 договору, обов`язок постачальника по поставці вважається своєчасно та належним чином виконаним з моменту передачі товару в повному обсязі покупцю та надання повного й відповідного пакету документів покупцю на товар.

Відповідно до положень п. 5.4. договору оплата за поставлений товар ТМ Рудь (молочка) сум у розмірах понад ліміт, встановлений п. 5.5 даного договору, здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника кожні 21 календарних днів з дати поставки даного товару.

У п. 5.5 договору встановлено ліміт заборгованості 0 (нуль).

Згідно з п. 5.4.1 договору в редакції договору про внесення змін № 1 до договору поставки № 090119-12/1г від 09.01.2019 встановлено, що оплата за поставлений товар ТМ Данон (молочка) сум у розмірах, понад ліміт, встановлений п. 5.5 даного договору, здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 7 календарних днів з дати поставки даного товару.

Відповідно до п. 5.4.2 договору в редакції договору про внесення змін № 2 від 15.07.2019 до договору поставки № 090119-12/1г від 09.01.2019, узгоджено, що оплата за поставлений товар ТМ Данон сум у розмірах понад ліміт, встановлений п. 5.5 даного договору, здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 12 календарних днів з дати поставки даного товару.

Згідно з п. 5.4.3 договору в редакції договору про внесення змін № 3 від 05.08.2019 до договору поставки № 090119-12/1г від 09.01.2019 встановлено, що оплата за поставлений товар ТМ Бащинський (ковбаси) сум у розмірах понад ліміт, встановлений п. 5.5 даного договору, здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 30 календарних днів з дати поставки даного товару.

Згідно з положеннями п. 7.1.6 договору, не рідше, ніж кожні три місяці з моменту укладення даного договору, постачальник зобов`язаний підписувати акти звірки взаєморозрахунків; не пізніше кожного 30 числа першого місяця наступного кварталу.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивач у період з 06.05.2020 по 25.06.2020 здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 148 192,04 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 42-216), копії яких долучені до справи та які підписані та скріплені підписами та печатками обох сторін без зауважень.

Однак, у порушення взятих на себе зобов`язань відповідач оплату поставленого товару здійснив частково, у зв`язку з чим за розрахунком позивача, з урахуванням часткових оплат та повернення товару на суму 12 328,86 грн, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 135 863,18 грн.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача також 4 659,02 грн пені, 1 310,08 грн 3% річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 5.4. договору сторонами погоджено, що відповідач здійснює оплату за поставлений товар постачальника не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які визнаються належними доказами проведення господарських операцій, позивач на виконання умов договору поставки № 090119-12/1г від 09.01.2019 здійснив поставку товару, вартістю 148 192,04 грн.

При цьому у спірний період відповідачем здійснено повернення товару та часткову оплату, всього на суму 12 328,86 грн. Відповідач доказів протилежного суду не надав.

Таким чином, неоплаченим за вищевказаними спірними накладними залишився товар на суму 135 863,18 грн (148 192,04 грн - 12 328,86 грн).

За відсутності доказів оплати суми 135 863,18 грн вартості отриманого товару за вищевказаними видатковими накладними, враховуючи, що строк оплати відповідно до п. 5.4-5.4.3 договору є таким, що настав, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 135 863,18 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 659,02 грн, нарахування якої здійснено по кожній видатковій накладній.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2.1 договору передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 5.4 даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермірування.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що позивачем здійснено нарахування правомірно та обґрунтовано, вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у розмірі, в межах заявлених вимог, а саме у розмірі 4 659,02 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 310,08 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд дійшов висновку вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі визначеному позивачем, а саме у розмірі 1 310,08 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гіппо (01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3, корпус 2, каб. 33, код 32650231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Акріс Логістик (12430, Житомирська обл., Житомирський район, сільрада Станишівська, комплекс будівель і споруд, № 4, код 36330737) основний борг у розмірі 135 863,18 грн (сто тридцять п`ять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 18 коп.), пеню в розмірі 4 659,02 грн (чотири тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 02 коп.), 3% річних в розмірі 1 310,08 грн (одну тисячу триста десять гривень 08 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 127,49 грн (дві тисячі сто двадцять сім гривень 49 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 26.11.2020.

Суддя О.Г. Удалова