Рішення

від 26.11.2020 по справі 910/12279/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2020Справа № 910/12279/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕЖ-КО

(15531, Чернігівська обл., Чернігівський район, село Брусилів, вул. Паркова, буд. 4-Д, код 37330958)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Метсервіс (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38, корпус 2, офіс 103/2, код 35467548)

про стягнення 143 180,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЖЕЖ-КО звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Метсервіс про стягнення 143 180,00 грн за договором поставки продукції № 0104 від 23.01.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання своїх договірних зобов`язань позивачем здійснено 100% передплату за поставку товару, всього у сумі 426 550,00 грн, проте відповідачем поставлено продукцію частково на суму 283 370,00 грн, решта обумовленого договором товару, у т.ч. у визначені строки, залишилась непоставленим, 143 180,00 грн вартості оплаченого, проте непоставленого товару, не повернені, що стало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Також одночасно з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача в розмірі, що складає ціну позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою суду від 19.08.2020 відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕЖ-КО про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Метсервіс у розмірі ціни позову та судового збору.

Господарський суд міста Києва ухвалою суду від 26.08.2020 позовну заяву залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків позову у визначений строк.

10.09.2020 позивачем направлено на адресу суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою суду від 16.09.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/12279/20 та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання), надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475095622 позивач отримав 24.09.2020, відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі поштовим відправленням № 0105475095630 - 05.10.2020.

22.10.2020 відповідач засобами поштового зв`язку подав відзив на позовну заяву, в якому вказав про належне виконання своїх зобов`язань по поставці продукції за договором № 0104 від 23.01.2020, зокрема погодження сторонами поставки товару в рахунку № 2366 від 20.07.2020 на суму 426 550,00 грн та здійснення передачі позивачу товару на вказану суму за видатковими накладними № 302 від 24.07.2020, № 303 від 24.07.2020, які підписані уповноваженою особою позивача - Ляшенко С.М., що діяв на підставі довіреності № 255 від 22.07.2020, що свідчить про безпідставність заявлених позивачем вимог про повернення коштів.

09.11.2020 позивач засобами поштового зв`язку подав до суду на доводи відповідача відповідь на відзив, в якій зазначає, що надані відповідачем копії видаткових накладних є сфальсифікованими документами та не можуть бути належними доказами у справі факту поставки відповідачем товару на спірну суму в розумінні ст.ст. 76-79, 91 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

23.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЖЕЖ-КО (покупцем за договором, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Метсервіс (постачальником, відповідачем) був укладений договір поставки № 0104, за умовами та в порядку якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукцію, а покупець - своєчасно прийняти і сплатити продукцію в порядку і на умовах, обумовлених в цьому договорі.

Найменування, асортимент, якість, кількість, одиниці виміру, ціна одиниці товару продукції, визначаються у рахунках-фактурах та/або у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна сума договору складається згідно з сумами всіх рахунків-фактур та/або Специфікацій.

За умовами п. 2.2 договору покупець здійснює оплату за продукцію на підставі рахунку постачальника на умовах та в строки, визначені сторонами у відповідній Специфікації.

У п. 2.3 договору визначено, що покупець здійснює оплату за продукцію банківським переказом на поточний рахунок постачальника у вигляді 100% передплати.

Відповідно до п. 3.1, договір діє з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2020.

У розділі 4 сторонами узгоджено умови поставки продукції.

Зокрема, постачальник здійснює поставку продукції у термін 10 календарних днів з моменту отримання від покупця 100% передплати (п.4.1 договору), на умовах доставки на склад покупця, або покупець здійснює доставку самостійно особистим транспортом зі складу постачальника (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору датою поставки продукції вважається дата, вказана у видатковій накладній.

Матеріалами справи та поясненнями сторін встановлено, що відповідно до виставленого позивачем рахунку на оплату № 2366 від 20.07.2020, сторонами узгоджено перелік, кількість та вартість поставки товару, всього на суму 426 550,00 грн.

Позивач на виконання взятих на себе зобов`язань в силу п. 2.3 договору платіжними дорученнями № 6941 від 21.07.2020 на суму 50 000,00 грн, № 6945 від 23.07.2020 на суму 250 000,00 грн, № 6952 від 24.07.2020 на суму 126 550,00 грн здійснив 100% передплати за товар по рахунку № 2366.

04.08.2020 позивач звернувся з претензією за вих. № 72 до відповідача про порушення строків поставки товару, зазначаючи, що поставку на отриману 100% суму переплати виконано постачальником частково у розмірі 283 370,00 грн, інша частина не поставлена, у зв`язку з чим висловлено вимогу протягом 10 календарних днів з моменту отримання цієї претензії здійснити поставку недопоставленої продукції або повернути кошти.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача 143 180,00 грн коштів, сплачених в рахунок поставки товару за договором поставки продукції № 0104 від 23.01.2020, що залишився непоставленим, зазначив про невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо передачі товару, у т.ч. у визначені строки на заявлену суму та, відповідно, наявність підстав для повернення коштів.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує про належне виконання своїх зобов`язань за договором та поставку товару у повному обсязі на суму оплати.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 712 цього Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 663 Цивільного кодексі України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Предметом позову у даній справі є стягнення коштів, сплачених в якості попередньої оплати на суму яких, за твердженням позивача, відповідачем не було поставлено товар.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.

У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч вищевказаних вимог закону, позивачем не надано доказів та не доведено підстав та обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених вимог про повернення коштів у спірній сумі.

Позивач при зверненні з позовом у даній справі не заперечував факт поставки відповідачем товару на суму 283 370,00 грн з обумовленої та оплаченої вартості 426 550,00 грн, зазначаючи про невиконання зобов`язань на суму 143 180,00 грн.

Водночас, відповідно до наданих відповідачем копій видаткових накладних № 302 від 24.07.2020 на суму 296 600,00 грн, № 303 від 24.07.2020 на суму 129 950,00 грн. відповідачем передано на користь позивача товар на суму 426550,00 грн.

Вказані видаткові накладні містять посилання на договір № 0104 від 23.01.2020, рахунок № 2366 від 20.07.2020, підписані обома сторонами, у т.ч. зі сторони позивача, як постачальника, з зазначенням посади уповноваженої особи, яка прийняла товар начальник відділу Ляшенко Сергій Михайлович, за довіреністю № 255 від 22.07.2020.

До відзиву відповідачем долучено копію довіреності № 255, виданої 22.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю ЖЕЖ-КО начальнику відділу Ляшенку Сергію Михайловичу на отримання від ТОВ Торговий дім МЕТСЕРВІС матеріальних цінностей по рахунку на оплату № 2366 від 20.07.2020: металопрокат. Вказана довіреність скріплена підписом та печаткою товариства позивача.

У довіреності наявний зразок підпису особи, якій видали довіреність, що при візуальному огляді не має відмінностей від підпису на видаткових накладних.

Водночас, оскільки позивач вважає підробленими вказані видаткові накладні, то в силу положень ст.ст. 13, 74, 80, 81 ГПК саме на останнього покладений обов`язок доведення таких власних заперечень проти факту поставки.

Однак, позивачем не надано доказів та не доведено, що особа, посада та підпис якої зазначений на первинних документах, не була працівником Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕЖ-КО станом на час складання цих документів, не уповноважувалась на отримання матеріальних цінностей за спірними правовідносинами, будь-яких заяв/пояснень вказаної особи, у т.ч. як свідка в розумінні ст. 88 ГПК України не надано.

Також позивач не був позбавлений права надати відповідні докази та, зокрема, заявити клопотання про призначення судової експертизи з питання з`ясування справжності саме підпису Ляшенко С.М. на спірних накладних, що ним здійснено не було.

Крім того, суд зауважує, що при зверненні до суду позивач не заперечував факту поставки частково товару на суму 129 950,00 грн, що по суті також мало підтверджуватись первинними документами, які до позову не додані, при цьому учасник справи стверджує про сфасильфікування обох видаткових накладних, тобто як на суму 129 950,00 грн, так і на 296 600,00 грн.

Крім того, докази подачі заяви позивачем про вчинення кримінального правопорушення - підроблення підпису фізичної особи, здійснення досудового розслідування, про що вказує позивач у відповіді на відзив, у матеріалах справи відсутні.

Отже, належних доказів, які б спростовували обставини щодо підписання видаткових накладних № 302 від 24.07.2020 на суму 296 600,00 грн, № 303 від 24.07.2020 на суму 129 950,00 грн представником позивача - Ляшенком С.М, отримання товару за ними, позивачем не надано.

Враховуючи, що позивачем здійснено попередню оплату на суму 426 550,00 грн і не надано належних доказів та не доведено порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині поставки товару у повному обсязі на цю суму, враховуючи наявність видаткових накладних № 302, № 303 від 24.07.2020 про поставку товару саме на спірну суму, підстави для повернення попередньої оплати та стягнення заявленої суми в розмірі 143 180,00 грн заборгованості з відповідача відсутні.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕЖ-КО відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 26.11.2020.

Суддя О.Г. Удалова