Рішення

від 19.11.2020 по справі 212/5033/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/5033/19

2/212/1112/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Чорного І.Я.

за участі секретаря судового засідання: Поперечної А.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі судового засідання м. Кривий Ріг в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутіна 43/7" про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

в червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутіна 43/7" про захист прав споживачів.

На підтвердження позовних вимог позивач вказала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням мешканців будинку АДРЕСА_2 в 2015 році створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ватутіна 43/7 .

В січні 2018 року відбулось затоплення її квартири внаслідок пошкодження внутрібудинкової мережі водовідведення, в частині, що знаходиться за зливним отвором до стояка водовідведення.

18.09.2018 року позивач звернулась до Відповідача із заявою про проведення ремонту внутрішньобудинкової мережі водовідведення, однак Відповідач листом від 27.09.2018 року у проведенні таких робіт їй відмовив.

Оскільки, Відповідач відмовився приводити ремонтні роботи вона була змушена провести їх за власний рахунок в наслідок чого позивачу завдано майнову шкоду на загальну суму 743,73 грн., яку вона просить стягнути з відповідача.

Крім того, в наслідок невиконання покладених на Відповідача обов`язків позивач тривалий проміжок часу, від 20 січня 2018 року, коли сталось затоплення, по 14.03.2019 року, коли за її рахунок було усунуто пошкодження внутрішньобудинкового стояку і водовідведення, була змушена проживати у квартирі де відбувались постійні витоки стічних вод, відчувати на протязі всього цього часу неприємні запахи, проводити прибирання таких витоків. Крім того, вказані обставини змусили її звертатись до відповідача з питання виконання ним своїх обов`язків по обслуговуванню внутрішньобудинкової системи водовідведення а в подальшому самостійно вирішувати це питання. Такі події викликали в неї сильні душевні хвилювання адже змінився звичний для неї спосіб життя, їй довелось прикладати значних зусиль для відновлення звичних для себе умов життя, що в свою чергу завдало моральної шкоди яку вона за тривалість (понад рік) та глибиною оцінює в 10000,00 грн..

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.07.2020 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в особі ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право за судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

За змістом зазначених норм, саме власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Правовідносини між сторонами є деліктними, оскільки, виникли у зв`язку із спричиненням шкоди, а тому регулюються Главою 82 ЦК України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

Пленум Верховного Суду України у абз. 1 п. 2 постанови Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами) наголосив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, із змісту наведених норм права випливає, що для застосування вимог ст. 1166 ЦК України суд повинен встановити наявність певних обставин, а саме - якими саме неправомірними діями відповідача було заподіяно шкоду позивачу і чи є між цими діями та шкодою безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. При цьому суд повинен оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права.

Так, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги - факт завдання шкоди (збитків) відповідачем та обґрунтувати її розмір. Саме до цього зводяться правові висновки щодо застосування норм права, що висловлені Верховним Судом України в постанові від 03 грудня 2014 року N 6-183цс14.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради № 2528 від 01.06.1994 року, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням мешканців будинку АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ватутіна 43/7 , що підтверджується статутом ОСББ "Ватутіна 43/7", затвердженого загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку "Ватутіна 43/7", протокол № 5 від 03.12.2016 року.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що в січні 2018 року відбулось затоплення її квартири в наслідок пошкодження внутрібудинкової мережі водовідведення, в частині, що знаходиться за зливним отвором до стояка водовідведення.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до управителя ОСББ "Ватутіна 43/7" з заявою з приводу затоплення її квартири в наслідок пошкодження внутрібудинкової мережі водовідведення, в частині, що знаходиться за зливним отвором до стояка водовідведення, що підтверджується заявою від 26.03.2018 року.

Відповідно до Акту обстеження від 26.03.2018 року, складеного комісією в складі управителя ОСОБА_4 , голови ОСББ Темник А.В. та слюсаря-сантехніка ОСОБА_5 , в квартирі при огляді виявлені сліди підтоплення в кухні 0,6 кв.м.: на стіні суміжній з туалетом 0,3 кв.м. та на стелі 0,3 кв.м.. Проглядаються сліди на другій стіні під вентиляційним каналом. В туалеті стеля та стіни викладені плиткою, тому слідів підтоплення не видно. Обстежити каналізаційний стояк в квартирах АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 з питання підтоплення квартири АДРЕСА_5 не виявилось можливим, оскільки в квартирі АДРЕСА_3 не було нікого дома, а мешканці квартири АДРЕСА_4 не відчинили двері.

18.09.2018 року ОСОБА_1 звернулась до управителя ОСББ "Ватутіна 43/7", в порядку досудового врегулювання спору, ззаявою про проведення ремонту внутрішньобудинкової мережі водовідведення.

Листом № 15 від 27.09.2018 року, управителем ОСББ ОСОБА_4 - ОСОБА_1 відмовлено у проведенні робіт ремонту внутрішньобудинкової мережі водовідведення, на підставі того, що дане питання було винесено на загальні збори ОСББ "Ватутіна 43/7" і більшістю співвласників присутніх на зборах було проголосовано, що кожен власник квартири проводить ремонтні роботи в своєму помешканні за власний рахунок, що також підтверджується витягом проколу № 11 від 17.08.2018 року.

Як встановлено судом, 01 березня 2019 року ОСОБА_1 уклала договір підряду № 1 з ФОП " ОСОБА_6 " з приводу проведення санітарно-технічних робіт (заміна частки каналізаційного стояку в квартирі АДРЕСА_5 та в перекруті між 5 та 6 поверхами) в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідно до кошторису до договору підряду № 1 від 01.03.2019 року витрати з проведення санітарно-технічних робіт, вартість робіт складає 743,73 гри., що підтверджується також Актом прийому здачі виконаних робіт та замовленням покупця № 12584 та №15540.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , під утриманням будинків і прибудинкових територій розуміється господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Вказана стаття також визначає, що виконавцем послуг є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Стаття 13 Закону України Про житлово - комунальні послуги , визначає, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе, зокрема, обслуговування внутрішньобудинкових мереж та поточний ремонт.

Крім того, Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Суд вважає, що наявними у справі доказами підтверджено те, що на відповідача, як виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території житлового будинку покладено обов`язок по утриманню в належному технічному стані зазначеного будинку, здійснення технічного обслуговування і ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій в межах зазначених чинним законодавством меж відгалуження (зон відповідальності).

За змістом статті 21 цього Закону, яка визначає права і обов`язки виконавця, як учасника відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. (пункт 2, 7 частини 2).

Отже, вказаними нормами матеріального права встановлений обов`язок відповідача утримувати будинок в належному та такому, що відповідає стандартам та нормативам, стані.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що матеріалами справи доведена вина відповідача у залитті квартири, власником якої є позивач.

Суд не знаходить підстав для сумнівів в правильності і об`єктивності розміру збитків та вартості витрат на проведення санітарно-технічних робіт, оскільки ушкодження, які описані у кошторисі від 01.03.2019 року, узгоджуються з Актом від 26.03.2018 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в ході розгляд справи знайшов підтвердження факт завдання позивачу матеріальної шкоди, внаслідок залиття квартири, а відтак позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 743,73 грн. є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із нищенням чи пошкодженням її майна.

Як роз`яснено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

В обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивач вказував на те, що їй завдано моральної шкоди, що проявилася у порушенні нормального способу життя, у негативних емоціях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, вона булазмушена проживати у квартирі де відбувались постійні витоки стічних вод, відчувати на протязі всього цього часу неприємні запахи, проводити прибирання таких витоків. Відчуття постійного дискомфорту, всі ті незручності, які змушені були терпіти позивач та члени її сім`ї, завдвли їй моральну шкоду. Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги характер завданої шкоди, глибину та тривалість душевних страждань позивача, наявність та тривалість вимушених змін у її життєвих стосунках, та те, що відповідач добровільно не відшкодував завдані збитки, пов`язані із залиттям квартири, суд вважає, що позивачу були заподіяні моральні страждання, та виходячи із вимог розумності, виваженості та справедливості, суд вважає достатнім і необхідним стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 2000,00 грн..

У зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, судовий збір у відповідності до с. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 - 268 ЦПК України, суд - У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутіна 43/7" про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутіна 43/7" (ЄДРПОУ 40178954) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) 743 (сімсот сорок три) гривні 73 копійки у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 листопада 2020 року.

Суддя: І. Я. Чорний