Рішення

від 23.11.2020 по справі 188/1095/15-ц

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1095/15-ц

Провадження № 2/188/5/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_7, представник ОСОБА_1

від відповідача-1: адвокат Коростильов С.В.,

представник ОСОБА_2

від відповідача-2: ОСОБА_3

від відповідача-3: представник ОСОБА_4

від відповідача-4: представник ОСОБА_5

від третьої особи-1: ОСОБА_7

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом Фермерського господарства Агрорух (с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області)

до

відповідача-1: ОСОБА_6 (с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

відповідача-2: Державного виконавця Петропавлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Дмитренко Вікторії Василівни (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

відповідача-3: Петропавлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

відповідача-4: Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (м. Дніпро)

третя особа-1: ОСОБА_7 (с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області)

третя особа-2: Просянська філія Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд (смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області)

про відшкодування вартості збитків, завданих в результаті незаконного збору врожаю та понесених витрат на агротехнічні заходи при вирощуванні соняшнику, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Фермерське господарство Агрорух (далі - ФГ Агрорух ) звернулося до суду з позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що 08.11.2012 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією і ОСОБА_7 , було укладено сім договорів оренди земельних ділянок площею 17,4835 га, вартістю 306 813 грн. 89 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0001, площею 77,9259 га, вартістю 1 367 503 грн. 52 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0002, площею 136,9075 га, вартістю 2 402 557 грн. 95 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0003, площею 205,2189 га, вартістю 3 601 338 грн. 56 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0004, площею 213,111 га , вартістю 3 739 817 грн. 92 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0005 площею 98,4107 га, вартістю 1 726 986 грн. 53 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0006, площею 128,7949 га, вартістю 2 260 191 грн. 80 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0007, які знаходяться на

території Васильківської сільської ради Петропавлівського району за межами населеного пункту. Вказані договори оренди були зареєстровані 16.11.12 року у відділі Держкомзему в Петропавлівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи від 16.11.12 року за № 1223855124002218, № 122385514002217, № 122385514002216, № 122385514002215, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 . Фермерське господарство Агрорух на зазначених земельних ділянках здійснювало усі польові роботи, в тому числі й роботи з посіву та вирощування на ній сільськогосподарських культур (соняшнику), та власний рахунок. Підприємством проводились підготовчі роботи до посівної, були проведені роботи по боронуванню та дискуванню земельних ділянок, закуплені добрива, посівний матеріал, зливно-мастильні матеріали, повністю була проведена посівна компанія. Крім того, Фермерське господарство Агрорух в період здійснення агротехнічних заходів, сплачувало орендну плату за користування означеними земельними ділянками та виплачувало заробітну плату своїм працівникам. Позивач вважає, що його права були порушені незаконними діями ОСОБА_6 , що призвело до зупинення діяльності господарства та призвело до значних збитків позивача, виходячи з наступного. Так, в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходилась справа № 200/14793/14 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики. В рамках даної справи позивачем було подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою судді від 27 серпня 2014 року заяву ОСОБА_9 було задоволено та з метою забезпечення його позову накладено арешт на майно, а саме: посіви соняшнику на зазначених вище земельних ділянках, заборонено будь-яким особам з дорученням або без нього, без участі державного виконавця, представника стягувача та відповідного документування (спостереження за збиранням, обрахунок фізичної маси та фіксація відокремленого місця зберігання) здійснювати сільськогосподарські роботи зі збирання врожаю соняшника. 29 серпня 2014 року постановою державною виконавця відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 44555584 з примусового виконання ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2014 року та накладено арешт на майно боржника, а саме: на посіви соняшника на вказаних земельних ділянках. Стягувачем зазначено ОСОБА_9 , а боржником - ОСОБА_6 . Позивач зазначає, що 01 вересня 2014 року ОСОБА_6 почав здійснювати самостійне косіння соняшника за рахунок ФГ Агрорух без повідомлення та залучення державного виконавця. Скошений врожай ОСОБА_6 відвантажив на Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд Просянської філії на юридичну особу - Фермерське господарство Наше життя , головою якого є ОСОБА_6 . Даний факт підтверджується товарно-транспортними накладними, хоча ухвалою суду було передано врожай соняшника на відповідальне зберігання не юридичній особі, а фізичній особі ОСОБА_6 05 вересня 2014 року згідно з актами державного виконавця Хрипко В.А. звертався з заявою про залучення державного виконавця до збирання соняшника на земельних ділянках визначених в ухвалі суду від 27 серпня 2014 року, для документування та спостереження за збиранням. 05 вересня 2014 року розпочато збирання зазначеного врожаю. Позивач зазначає, що починаючи з 06 вересня по 01 жовтня 2014 року ОСОБА_6 було самостійно здійснено косіння насіння соняшника без повідомлення та залучення державного виконавця та фіксації. Місце знаходження врожаю на сьогоднішній день невідоме. В подальшому, 14 жовтня 2014 року, після збору врожаю, ухвалою суду арешт скасовано. Отже, позивач зазначає, що у вересні-жовтні 2014 року було здійснено неправомірне збирання врожаю соняшника, чим ФГ Агрорух завдано шкоду на суму 15 347 715, 00 грн., яку добровільно ОСОБА_6 повертати відмовляється, що і зумовило позивача звернутися до суду.

В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Відповідач-1 та його представники в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовні вимоги та письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач-2 та представник відповідача-3 в судовому засіданні також заперечували проти задоволення позовних вимог, вважають їх необґрунтованими, безпідставними, не доведеними та такими, що ґрунтуються на власній думці та припущеннях позивача, оскільки державний виконавець здійснила в повному обсязі виконавчі дії в межах Закону України Про виконавче провадження . Вважають, що незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдача шкоди (тобто саме їх, як відповідачів) повинна бути доведена. Між тим, в матеріалах справи відсутній документ в підтвердження вини державного виконавця при виконанні виконавчого провадження № 44555584, отже в діях державного виконавця відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції відсутня протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Представник відповідача-4 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення шкоди з відповідачів-2, 3, 4 з тих підстав, що їх вина у спричинені шкоди позивачу не доведена жодним документом, отже відсутні підстави для стягнення збитків із вказаних відповідачів.

Третя особа-1 в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи-2 в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу в їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні сторони, свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.11.2012 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією і ОСОБА_7 , було укладено сім договорів оренди земельних ділянок площею 17,4835 га, вартістю 306 813 грн. 89 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0001, площею 77,9259 га, вартістю 1 367 503 грн. 52 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0002, площею 136,9075 га, вартістю 2 402 557 грн. 95 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0003, площею 205,2189 га, вартістю 3 601 338 грн. 56 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0004, площею 213,111 га , вартістю 3 739 817 грн. 92 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0005 площею 98,4107 га, вартістю 1 726 986 грн. 53 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0006, площею 128,7949 га, вартістю 2 260 191 грн. 80 коп., кадастровий номер 1223881200:01:003:0007, які знаходяться на

території Васильківської сільської ради Петропавлівського району за межами населеного пункту.

Вказані договори оренди були зареєстровані 16.11.12 року у відділі Держкомзему в Петропавлівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи від 16.11.12 року за № 1223855124002218, № 12238551400, № 122385514002216, № 122385514002215, № 122385514002214, № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .

Фермерське господарство Агрорух на зазначених земельних ділянках здійснювало усі польові роботи, в тому числі й роботи з посіву та вирощування на ній сільськогосподарських культур (соняшнику), за власний рахунок.

Підприємством проводились підготовчі роботи до посівної, були проведені роботи по боронуванню та дискуванню земельних ділянок, закуплені добрива, посівний матеріал, зливно-мастильні матеріали, повністю була проведена посівна компанія.

Крім того, Фермерське господарство Агрорух в період здійснення агротехнічних заходів, сплачувало орендну плату за користування означеними земельними ділянками та виплачувало заробітну плату своїм працівникам.

Тобто, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, з 08.11.2012р. по 16.06.2014р. та з 25.07.2014р. по 24.09.2014р. Фермерське господарство Агрорух та третя особа ОСОБА_7 були належними користувачами орендованих земельних ділянок.

В судовому засіданні також встановлено, що в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходилась справа № 200/14793/14 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики. В рамках даної справи позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 27 серпня 2014 року заяву ОСОБА_9 було задоволено та з метою забезпечення його позову накладено арешт на майно, а саме: посіви соняшнику на зазначених вище земельних ділянках, заборонено будь-яким особам з дорученням або без нього, без участі державного виконавця, представника стягувача та відповідного документування (спостереження за збиранням, обрахунок фізичної маси та фіксація відокремленого місця зберігання) здійснювати сільськогосподарські роботи зі збирання врожаю соняшника.

Між тим, на час винесення судом ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2014 року про накладення арешту на врожай соняшника Фермерське господарство Агрорух на підставі укладених договорів було належним користувачем земельної ділянки і власником врожаю.

В подальшому, 29 серпня 2014 року постановою державною виконавця відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 44555584 з примусового виконання ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2014 року та накладено арешт на майно боржника, а саме: на посіви соняшника на вказаних земельних ділянках. Стягувачем зазначено ОСОБА_9 , а боржником - ОСОБА_6 .

Крім того, ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2014 року за заявою державного виконавця Петропавлівського відділу державної виконавчої служби роз`яснено, що збирання врожаю дозволено фізичним особам: стягувачу ОСОБА_8 , боржнику ОСОБА_6 та їх представникам, але з обов`язковою участю державного виконавця з відповідним документуванням (спостереження за збиранням, обрахунок фізичної маси та фіксації відповідного місця зберігання) здійснення сільськогосподарських робіт зі збирання врожаю соняшника.

На виконання рішень Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська державним виконавцем 29 серпня 2014 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що стосувалось спірних земельних ділянок.

Відповідно до акта опису і арешту майна від 29 серпня 2014 року ОСОБА_6 прийняв посіви соняшника на зазначених земельних ділянках на відповідальне зберігання.

До того ж, в порушення виконання ухвали суду про арешт майна, відповідно до акта державного виконавця фізична особа ОСОБА_6 надав заяву про залучення державного виконавця до збирання арештованого врожаю лише 05.09.2014 року, хоча відповідно до вивчених доказів збір врожаю було розпочато саме 31.08.2014 року.

Як встановлено в судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи та не заперечується представниками сторін, 31 серпня 2014 року ОСОБА_6 почав здійснювати самостійне косіння соняшника за рахунок ФГ Агрорух без повідомлення та залучення державного виконавця. Скошений врожай ОСОБА_6 відвантажив на Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд Просянської філії на юридичну особу - Фермерське господарство Наше життя , головою якого є ОСОБА_6 .

Даний факт підтверджується, в тому числі, товарно-транспортними накладними, хоча ухвалою суду було передано врожай соняшника на відповідальне зберігання не юридичній особі, а фізичній особі ОСОБА_6

05 вересня 2014 року згідно з актами державного виконавця Хрипко В.А. звертався з заявою про залучення державного виконавця до збирання соняшника на земельних ділянках визначених в ухвалі суду від 27 серпня 2014 року, для документування та спостереження за збиранням. 05 вересня 2014 року розпочато збирання зазначеного врожаю.

Отже, процес збирання врожаю та відправлення ДП Сантрейд для подальшого зберігання оформлювався документально, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами державного виконавця та відповідними товарно-транспортними накладними, які підтверджують об`єм, зважування та доставку на зберігання врожаю.

Отже, починаючи з 05 вересня по 01 жовтня 2014 року ОСОБА_6 було самостійно здійснено косіння насіння соняшника без повідомлення та залучення державного виконавця та фіксації.

На сьогоднішній день місце знаходження врожаю невідоме.

В подальшому, 14 жовтня 2014 року, після збору врожаю, ухвалою суду арешт було скасовано.

Вказані обставини також сторонами не заперечуються і проти них відповідач-1 в судовому засіданні не заперечував.

Так, відповідачем-1 заперечується наявність в його діях вини по завданню позивачу будь-якої шкоди, крім того, відповідач-1 вважає, що позивачем не доведений факт того, що шкода була завдана саме його майну.

З метою встановлення фактичних обставин справи в судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які підтвердили факт здійснення збирання врожаю у спірний період на спірних земельних ділянках, в тому числі, в присутності відповідача-1 та відповідача-2.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. п. 1, 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Так, в якості доказу спричинення збитків позивачем надано висновок провідного експерт-оцінювача за 2015 рік, відповідно до якого вартість збитків, завданих фермерському господарству Агрорух внаслідок незаконного збору врожаю та понесених витрат на агротехнічні заходи при вирощуванні соняшнику на земельних ділянках, які знаходяться на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, на дату оцінки 25.02.2015 року становлять 15 347 715.00 грн.

В подальшому, на виконання вимог ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 року позивачем 09.01.2018 року було надано заяву до Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з проханням створити комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Фермерському господарству Агрорух .

На вказану заяву позивачем 26.01.2018 року було отримано відповідь, згідно якої за результатами розгляду заяви позивача комісією прийнято рішення, що питання, викладене в поданій заяві, не підлягає розгляду на комісії, і було рекомендовано звернутися до експертів.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, оскільки він вже має висновок експерта-оцінювача, який покладений в основу позовних вимог, до інших експертів повторно не вважав за потрібне звертатися.

Як встановлено в судовому засіданні, кожен із відповідачів, посилаючись на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 року, заперечував взяття за основу в якості підтвердження розміру завданих позивачу збитків висновок ПП Експерт-Борисфен , оскільки він суперечить вимогам Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Частина 1 ст. 106 ЦПК України визначає, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

В свою чергу, суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням обома сторонами.

В судовому засіданні, враховуючи позицію відповідачів щодо невизнання висновку ПП Експерт-Борисфен в якості належного доказу, жоден із представників відповідачів не заявив клопотання про призначення експертизи вартості збитків, спричинених позивачу.

Самостійно суд позбавлений можливості вирішити питання щодо призначення експертизи саме в цьому конкретному випадку, враховуючи характер та специфіку спору.

В свою чергу, позивач виконав всі можливі процедури по визначенню розміру спричинених збитків, звернувшись з відповідною заявою до повноважного органу після розгляду справи Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

За таких обставин суд погоджується із доказом, наданим позивачем, щодо суми спричиненої йому шкоди.

Разом з тим, при вирішенні питання про стягнення суми, суд погоджується із позицією відповідача-1 щодо зміни суми збитків, і вважає за необхідне виключити із розрахунку експерта витрати, понесені на агротехнічні заходи в сумі 971 091, 00 грн., оскільки вони входять до вартості врожаю, та бере до стягнення вартість втраченого майна (врожаю) як неодержаний прибуток внаслідок порушеного права власності позивача в сумі 14 376 624, 00 грн., який на думку суду, повинен бути стягнутий на користь позивача саме з відповідача-1, виходячи з наступного.

Так, 29.08.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Піхотіною В.В. було складено акт опису й арешту майна в присутності понятих та голови Васильківської сільської ради ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , про що свідчать їх особисті підписи. В цьому акті зазначені посіви соняшника на вищевказаних земельних ділянках.

Відповідно до вказаного акту саме ОСОБА_6 прийняв на відповідальне зберігання описане майно та був попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. Він особисто розписався в акті та отримав копію цього акту.

Так, згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, які підтверджуються поясненнями сторін та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що саме ОСОБА_6 , в порушення вимог ухвали суду, постанов державного виконавця, вимог закону вчинив умисні дії, що призвели до завдання позивачу збитків, вартість яких відповідачем-1 не спростована.

Що стосується відповідальності відповідачів-2, 3, 4 в межах вказаного спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, незаконними діями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавала шкоди повинна бути доведена.

Як вбачається з матеріалів справи, жоден документ не підтверджує вини державного виконавця при виконанні виконавчого провадження № 44555584.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_6 на користь Фермерського господарства Агрорух судові витрати в розмірі 7 673, 40 грн., що становить розмір сплаченого ним судового збору.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 (зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_4 ) на користь Фермерського господарства Агрорух (вул. Центральна, 1, с. Васильківське, Петропавлівський район, Дніпропетровська область) грошові кошти в сумі 14 376 624 (чотирнадцять мільйонів триста сімдесят шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 (зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_4 ) на користь Фермерського господарства Агрорух (вул. Центральна, 1, с. Васильківське, Петропавлівський район, Дніпропетровська область) сплачений ним судовий збір в сумі 7 673 (сім тисяч шістсот сімдесят три) грн. 40 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Місюра