Рішення

від 26.11.2020 по справі 300/2119/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2020 р. справа № 300/2119/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Державної казначейської служби України у Рогатинському районі Івано-Франківської області про стягнення простроченої заборгованості в сумі 12 024,69 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" (надалі - відповідач) про стягнення простроченої заборгованості в сумі 12 024,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що управлінням Державної казначейської служби України у Рогатинському районі Івано-Франківської області направлено до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подання від 18.06.2020 року за № 444 для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості із Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос". Позивач, зсилаючись на Положення Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, враховуючи подання управління Державної казначейської служби України у Рогатинському районі Івано-Франківської області від 18.06.2020 року за № 444, просить суд стягнути з відповідача 12 024,69 грн. простроченої заборгованості.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.13-14).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року залучено Управління Державної казначейської служби України у Рогатинському районі Івано-Франківської області до участі в справі № 300/2119/20 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався.

Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу за адресою державної реєстрації місцезнаходження відповідача. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 17-18).

Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу, однак відзив ним не подано.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Колос" зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у контролюючому органі, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24.10.1997 року між Відділенням Державного казначейства України в Рогатинському районі та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Колос" у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року № 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року» , укладено договір № 43 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року (а.с.29).

Управлінням Державної казначейської служби України у Рогатинському районі на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 скеровано на адресу Головного управління ДПС у Івано-Франківській області подання № 444 від 18.06.2020 для здійснення заходів щодо стягнення з СГВК "Колос" згідно: постанови КМУ № 1003 від 11.09.1997 простроченої заборгованості 9 505,88 грн., в тому числі нарахованої пені 6 536,88 грн.; постанови КМУ № 1953 від 10.12.1998 простроченої заборгованості 2 518,81 грн., в тому числі нарахованої пені 1 518,81 грн.

На підставі отриманого подання податковий орган звернувся до суду про стягнення вказаних коштів в дохід бюджету.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок №174).

Наведений Порядок №174 регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички / фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

Відповідно до пунктів 6, 9, 10 зазначеного Порядку №174, облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені

Пунктом 15 Порядку №174 передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

При цьому, суд зазначає, що саме по собі подання носить виключно обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно приписів статті 1 вказаного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У постанові від 22.10.2019 у справі № 826/8966/14 Верховний Суд підкреслив, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Водночас, за змістом пункту 4.1 договору № 43 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років від 24.10.1997 року, договір набирає чинності з моменту перерахування коштів сільськогосподарському підприємству і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

З урахуванням викладеного, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року витребувано в Управління Державної казначейської служби України у Рогатинському районі Івано-Франківської області серед іншого і, належним чином засвідчену копію доказу підтвердження перерахунку та отримання Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Колос" коштів за фінансовою допомогою наданою у 1995-1997 роках (а.с.22-24).

23.11.2020 року від третьої особи через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання щодо виконання вимог ухвали суду від 10.11.2020 року та долучено копію договору № 43 від 24.10.1997 року (а.с.28-29). Проте, будь-яких первинних та банківських документів на підтвердження перерахування відповідачу і отримання ним спірної суми заборгованості, яку позивач просить стягнути, Управлінням Державної казначейської служби України у Рогатинському районі Івано-Франківської області не надано, водночас, зазначено про те, що такі документи не збереглись.

За вказаних обставин, суд вказує на те, що у позивача відсутні передумови для стягнення заборгованості.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року №2542-III, у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Наведене вище положення відображено і в Бюджетному кодексі України від 08.07.2010 №2456-VI, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Так, згідно частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI (у редакції, чинній на день звернення податкового органу до суду із даним позовом) прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) не поширюється.

До функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

За правилами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, відповідно до пункту 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про передчасність заявлених позовних вимог з огляду на недотримання контролюючим органом обов`язкових процедур, що передують зверненню до суду із даним позовом, зокрема, ненаправленням податкової вимоги відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача простроченої заборгованості по позичках в розмірі 12 024,69 грн., внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України вирішення не потребує.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Відповідач:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Колос" (код ЄДРПОУ 22172687, с. Беньківці, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77011).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Державної казначейської служби України у Рогатинському районі Івано-Франківської області (вул. І.Франка, 3, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000).

Суддя Панікар І.В.