РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
26 листопада 2020 року м. Рівне №460/8611/20 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доСарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області щодо не здійснення реєстрації ОСОБА_1 депутатом Сарненської районної ради Рівненської області;
-зобов`язати Сарненську районну територіальну виборчу комісію Рівненської області протягом одного дня з дня набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення про реєстрацію ОСОБА_1 депутатом Сарненської районної ради Рівненської області.
Мотивуючи свої вимоги ОСОБА_1 зазначав, що 25.10.2020 на перших місцевих виборах був обраний депутатом до Сарненської районної ради Рівненської області. Вказував, що 13.11.2020, на виконання вимог ч.1 ст.283 Виборчого кодексу України, він звернувся до Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області із заявою про реєстрацію депутатом Сарненської районної ради. До даної заяви ним було додано копії першої та другої сторінок його паспорта, а також заяви про відмову від мандату депутата Рівненської обласної ради. Жодних зауважень до заяви та поданих документів від відповідача не надходило. Позивач зазначив, що у відповідності до положень ч.3 ст.283 Виборчого кодексу України, територіальна виборча комісія в безумовному порядку зобов`язана вчинити дії щодо реєстрації депутатом місцевої ради у п`ятиденний строк з дня отримання документів. Однак, в порушення вказаних вимог, відповідач не прийняв рішення про реєстрацію ОСОБА_1 депутатом Сарненської районної ради. При цьому, зауважував, що 18.11.2020, 20.11.2020, 21.11.2020 засідання територіальної комісії не відбулися, у зв`язку з відсутністю кворуму. Вважаючи таку бездіяльність відповідача незаконною та такою, що порушує гарантоване ст.38 Конституції України базове право бути обраним до органів місцевого самоврядування, позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 24.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами ст. 273 КАС України. Розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 25.11.2020 на 14:30 год. Також вказаною ухвалою суду в сторін та в Рівненської обласної територіальної виборчої комісії витребувано додаткові докази. Крім того, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву у строк до початку судового засідання.
У встановлений судом строк відзив та витребовувані докази відповідачем подано не було.
Поряд з цим, 25.11.2020 на електронну адресу суду надійшла заява голови Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області Олійник Тетяни Геннадіївни від 24.11.2020, в якій вона повідомила, що визнає позов ОСОБА_1 до Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області щодо не здійснення реєстрації його депутатом Сарненської районної ради Рівненської області у встановлений Виборчим кодексом України термін. Також у вказаній заяві пояснювала, що реєстрація позивача депутатом не відбулася через відсутність кворуму на засіданнях комісії. При цьому, зазначала, що станом на час подання такої заяви перебуває на лікарняному, а тому не може взяти участь у судовому засіданні з розгляду справи (а.с.33).
У судове засідання, призначене на 25.11.2020, прибув представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 25.11.2020, не прибув. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином. Враховуючи вимоги ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що неприбуття у судове засідання відповідача, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 25.11.2020, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що фактично заяву позивача про реєстрацію його депутатом від 13.11.2020 до Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області ним було подано 17.11.2020, після реєстрації у Рівненській обласній територіальній виборчій комісії заяви позивача про відмову від мандата депутата Рівненської обласної ради від 17.11.2020. Просив позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні, призначеному на 25.11.2020, оголошено перерву до 26.11.2020 до 10:00 год.
У судове засідання, призначене на 26.11.2020, сторони не прибули, належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час і місце судового розгляду.
Поряд з цим, до початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.
У відповідності до вимог ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши у судовому засіданні 25.11.2020 пояснення представника позивача, повно і всебічно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Постановою Верховної Ради України "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" від 15.07.2020 №795-IX на неділю, 25 жовтня 2020 року, призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
08.08.2020 Центральною виборчою комісією прийнято постанову № 160 "Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року", якою призначено на неділю, 25 жовтня 2020 року, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів за переліками згідно з додатками 1 - 24.
14.08.2020 Центральною виборчою комісією прийнято постанову №176 "Про призначення перших виборів депутатів районних рад на 25 жовтня 2020 року", якою призначено на неділю, 25 жовтня 2020 року, перші вибори депутатів районних рад за переліком згідно з додатком, у тому числі Сарненської районної ради Рівненської області.
25.10.2020 відбулися перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, районних рад, в тому числі депутатів.
Згідно з інформацією, що розміщена на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії, кандидат у депутати з виборів депутатів Сарненської районної ради, ОСОБА_1 (громадянин України, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта вища, безпартійний, Сільськогосподарське приватне підприємство "Маяк", голова, місце проживання: с. Зносичі Сарненський р-н., Рівненська обл.) обраний депутатом в єдиному багатомандатному виборчому окрузі за єдиним виборчим списком від політичної партії "Сила і честь" до Сарненської районної ради Рівненської області (а.с.4-8).
Офіційне оприлюднення результатів голосування з виборів депутатів Сарненської районної ради було здійснено 05.11.2020, шляхом опублікування у газеті "Сарненські новини" (а.с.17).
Після офіційного оприлюднення результатів голосування, ОСОБА_1 подав до Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області заяву про реєстрацію його депутатом Сарненської районної ради, обраним у єдиному багатомандатному окрузі від Рівненської обласної організації політичної партії "Сила і честь" на місцевих виборах 25.10.2020. Вказана заява датована 13.11.2020, однак, як пояснив представник позивача у судовому засіданні, фактично вона була подана відповідачу 17.11.2020 (а.с.9).
До заяви про реєстрацію депутатом місцевої ради позивач додав: копії першої та другої сторінок його паспорта, а також заяви про відмову від мандату депутата Рівненської обласної ради восьмого скликання від 17.11.2020, зареєстрованої Рівненською обласною територіальною виборчою комісією 17.11.2020 за вх.№261 (а.с.10-11, 12).
З наявних у матеріалах справи витягів із протоколів засідання Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області від 18.11.2020, 20.11.2020, 21.11.2020 судом встановлено, що на порядок денний засідань виносилось питання "Про реєстрацію депутата Сарненської районної ради, обраного на місцевих виборах 25 жовтня 2020 у єдиному багатомандатному виборчому окрузі та у територіальних виборчих округах". Проте, засідання територіальної виборчої комісії фактично не відбувалися, з огляду на відсутність більше половини її членів (а.с.13, 14, 15).
Доказів розгляду заяви та прийняття відповідачем рішення за результатами розгляду такої заяви матеріали справи не містять.
Вказані обставини стороною відповідача не заперечуються та визнаються.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд керується таким.
Статтею 38 Конституції України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
При цьому, ст.69 Конституції України передбачено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені у ст.273 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.273 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.
Відповідно до преамбули Виборчого кодексу України від 19.12.2019 №396-IX (далі - Виборчий кодекс України) цей Кодекс відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів.
Статтею 2 Виборчого кодексу України передбачено, що підготовка та проведення виборів регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про Державний реєстр виборців", іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії.
У розумінні ч.1 ст.20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.
Згідно з ч.1 ст.22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.32 Виборчого кодексу України в Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.
Згідно з ч.2-3 ст.32 Виборчого кодексу України до виборчих комісій належать: 1) Центральна виборча комісія; 2) окружні виборчі комісії; 3) територіальні виборчі комісії; 4) дільничні виборчі комісії. Виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.33 Виборчого кодексу України виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства.
Згідно з ч.1-2 ст.63 Виборчого кодексу України рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.64 Виборчого кодексу України суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.1 ст.196 Виборчого кодексу України виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.
Відповідно до ч.1, п.18 ч.2 ст.206 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія на період здійснення своїх повноважень забезпечує організацію і проведення місцевих виборів у межах повноважень та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.
Відповідна територіальна виборча комісія, яка встановлює результати виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, результати виборів сільського, селищного, міського голови: реєструє обраних депутатів, сільського, селищного, міського голову
Відповідно до ч.1 ст.283 Виборчого кодексу України особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільським, селищним, міським головою, для її реєстрації зобов`язана подати до територіальної виборчої комісії з відповідних місцевих виборів протягом двадцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів заяву про реєстрацію її депутатом, сільським, селищним, міським головою, а у разі наявності в неї іншого представницького мандата - копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої відповідно до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради. Особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільським, селищним, міським головою, також подає документ про звільнення з роботи (посади), припинення діяльності, несумісної з депутатським мандатом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, посадою сільського, селищного, міського голови. У разі якщо така особа не займає посаду, не здійснює діяльність, яка несумісна з відповідним депутатським мандатом, посадою сільського, селищного, міського голови, та/або у разі відсутності у неї іншого представницького мандата, про це зазначається в заяві про реєстрацію.
Постановою Центральної виборчої комісії від 28.10.2020 №433 затверджено Роз`яснення щодо порядку реєстрації обраних депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів (далі - Роз`яснення № 433).
Згідно з п.3.1 Роз`яснення №433 особа, обрана депутатом обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, для її реєстрації депутатом відповідної місцевої ради зобов`язана протягом двадцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів відповідних місцевих виборів подати до територіальної виборчої комісії з відповідних місцевих виборів такі документи: 1) заяву про реєстрацію депутатом відповідної місцевої ради із зазначенням інформації щодо одночасного балотування/небалотування кандидатом у депутати до двох рівнів місцевих рад, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, до якої додаються копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки. У разі балотування особи кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови та необрання її сільським, селищним, міським головою про це зазначається в такій заяві. У разі відсутності в особи, обраної депутатом відповідної місцевої ради, іншого представницького мандата про це зазначається в такій заяві; 2) копію зареєстрованої заяви про припинення дії такого представницького мандата, поданої відповідно до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради - у разі наявності в особи, обраної депутатом відповідної місцевої ради іншого представницького мандата. У разі обрання депутатом відповідної місцевої ради особи, яка є депутатом місцевої ради, повноваження якої спливають у зв`язку з обранням нового складу місцевої ради на цих самих виборах, така заява не подається; 3) копію заяви про відмову від іншого депутатського мандата, поданої цією особою до відповідної територіальної виборчої комісії та зареєстрованої в установленому порядку - у разі одночасного балотування особи до двох рівнів місцевих рад та її обрання депутатом двох місцевих рад.
Додатком № 3 до постанови Центральної виборчої комісії від 28.10.2020 №433 встановлено форму заяви про реєстрацію депутатом місцевої ради, до якої можуть бути додані: копія заяви про відмову від іншого депутатського мандата, поданої до відповідної територіальної виборчої комісії та зареєстрованої в установленому порядку, копія зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої відповідно до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради, копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки.
Відповідно до п.5.1 Роз`яснення №433 для реєстрації особи, обраної депутатом, сільським, селищним, міським головою, подаються документи, передбачені статтею 283 Кодексу та розділами 2 - 4 цього Роз`яснення. Відповідальність за достовірність та дійсність відомостей у документах, поданих для реєстрації обраного депутата, сільського, селищного, міського голови, несе особа, обрана депутатом, сільським, селищним, міським головою.
Заява про реєстрацію депутатом місцевої ради від 13.11.2020 фактично була подана позивачем 17.11.2020, тобто в межах строку та з дотриманням вимог, визначених ч.1 ст.283 Виборчого кодексу України та п. 3.1 Роз`яснення № 433.
Згідно з ч.3 ст.283 Виборчого кодексу України у п`ятиденний строк з дня отримання документів, визначених частиною першою цієї статті, територіальна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію депутата, сільського, селищного, міського голови.
Пунктом 5.3 Роз`яснення №433 передбачено, що територіальна виборча комісія з відповідних місцевих виборів у п`ятиденний строк з дня отримання документів, визначених статтею 283 Кодексу (розділом 2 - 4 цього Роз`яснення), приймає рішення про реєстрацію депутата, сільського, селищного, міського голови.
Порядок дій виборчої комісії у разі невиконання особою, обраною депутатом в багатомандатному виборчому окрузі або депутатом за виборчим списком місцевої організації партії, вимог ст.283 Виборчого кодексу України, а також у разі подання цією особою до виборчої комісії заяви про відмову від депутатського мандата, або виникнення (виявлення) обставин, зазначених у п.3-6 ч.1 та ч.4 ст.231 цього Кодексу, визначені у ч.4, 5 ст.283 Виборчого кодексу України.
Як встановлено судом, 17.11.2020 ОСОБА_1 , у встановленому законодавством порядку та формі подав до Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області заяву про реєстрацію його депутатом Сарненської районної ради, обраним у єдиному багатомандатному окрузі від Рівненської обласної організації політичної партії "Сила і честь" на місцевих виборах 25.10.2020.
Проте, за результатами розгляду вказаної заяви з доданими до неї документами, у п`ятиденний строк з дня їх отримання, будь-яких рішень Сарненською районною територіальною виборчою комісією Рівненської області не приймалось, що відповідачем не заперечувалося.
За таких обставин, на переконання суду, з шостого дня після отримання заяви позивача, тобто з 23.11.2020 по дату прийняття рішення суду, Сарненська районна територіальна виборча комісія Рівненської області, не вчинивши дій, передбачених ч.3 ст.283 Виборчого кодексу України та п.5.3 Роз`яснень №433, допустила протиправну бездіяльність.
Згідно з приписами ч.1 ст.278 КАС України суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" від 05.01.2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" від 18.06.2002, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" від 08.04.2008, "Москаль проти Польщі" від 15.09.2009).
Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Також, у рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" (рішення від 05.01.2007), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, суд вважає, що належним і ефективним способом порушеного права позивача є як визнання бездіяльності відповідача протиправною, так і зобов`язання Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області зареєструвати ОСОБА_1 депутатом Сарненської районної ради Рівненської області.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
На переконання суду, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. Відповідач позовні вимоги визнав.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме: визнати протиправною бездіяльність Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області, допущену в період з 23.11.2020 до дати прийняття рішення суду, щодо не здійснення реєстрації ОСОБА_1 депутатом Сарненської районної ради Рівненської області, а також зобов`язати Сарненську районну територіальну виборчу комісію Рівненської області зареєструвати ОСОБА_1 депутатом Сарненської районної ради Рівненської області.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До поданого позову позивач не додав документу про сплату судового збору.
Відповідно до ч.9 ст.273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
На момент вирішення справи доказів сплати судового збору до суду не надходило.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позову в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області (вул. Ковельська, буд.9, м.Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34500, код ЄДРПОУ 43764531) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області, допущену в період з 23.11.2020 до дати прийняття рішення суду, щодо не здійснення реєстрації ОСОБА_1 депутатом Сарненської районної ради Рівненської області.
Зобов`язати Сарненську районну територіальну виборчу комісію Рівненської області зареєструвати ОСОБА_1 депутатом Сарненської районної ради Рівненської області.
Стягнути з Сарненської районної територіальної виборчої комісії Рівненської області на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судове рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справи набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржене.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у дводенний строк з дня його складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 26 листопада 2020 року.
Суддя С.А. Борискін
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2020 |
Оприлюднено | 27.11.2020 |
Номер документу | 93108636 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
С.А. Борискін
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні