Рішення

від 10.11.2020 по справі 820/4330/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 листопада 2020 року № 820/4330/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника позивача - Радигіна Є.С.,

представника відповідача - Лантушенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.06.2017 року № 0000101305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій - 175 939,07 грн., винесене Головним Управлінням ДФС у Харківській області;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.06.2017 р., № 0000111305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі штрафних санкцій - 7 701,60 грн., винесене Головним Управлінням ДФС у Харківській області;

- судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року адміністративний позов Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково; скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000101305 від 07.06.2017 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій - 117203,68 грн. та № 0000111305 від 07.06.2017 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі штрафних санкцій - 5126,07 грн.; в іншій частині податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000101305 та № 0000111305 від 07.06.2017 року залишено без змін; стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області на користь Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 2181 (дві тисячі сто вісімдесят одна) грн. 15 коп.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.05.2020 року касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задоволено частково; постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2018 у справі № 820/4330/17 скасовано; справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 03.06.2020 року справу за вищевказаним позовом було прийнято до розгляду суддею Мельниковим Р.В.

Під час нового розгляду справи судом встановлено, що в обґрунтування позову позивачем вказано на обставини того, що податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 07.06.2017 року № 0000101305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій - 175939,07 грн. та від 07.06.2017 р. № 0000111305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі штрафних санкцій - 7701,60 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на помилкових висновках контролюючого органу, викладених у акті перевірки.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що податкові повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом у зв`язку із встановленням перевіркою обставин порушення Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" норм діючого законодавства, які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ - 03447316, зареєстровано у відповідності до норм законодавства як суб`єкт господарювання.

Під час нового розгляду справи встановлено, що у період з 28 жовтня 2016 року по 24 травня 2017 року посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області та Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Філії «Куп`янський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, результати якої оформлено у вигляді акту від 24 травня 2017 року № 3960/20-40-14-09/03447316.

Відповідно до висновків акту від 24 травня 2017 року № 3960/20-40-14-09/03447316 перевіркою встановлено порушення Філії «Куп`янський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , а саме:

- податок на доходи фізичних осіб в перевіряємому періоді перераховувався до бюджету несвоєчасно, а саме за січень та липень 2013 року, за січень - грудень 2014 року, за січень - жовтень, грудень 2015 року, за січень - квітень 2016 року, чим порушено п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5, п. 168.1 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України;

- військовий збір перераховувався до бюджету несвоєчасно, а саме за вересень 2014 року, за січень - жовтень, грудень 2015 року, за січень - березень 2016 року, чим порушено п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5, п. 168.1 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України.

На підставі висновків акту від 24 травня 2017 року № 3960/20-40-14-09/03447316 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 07 червня 2017 року № 0000101305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій - 175 939,07 грн. та від 07 червня 2017 року № 0000111305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі штрафних санкцій - 7 701,60 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 07.06.2017 року № 0000101305 контролюючим органом до позивача на підставі п. 127.1 ст.127 Податкового кодексу України за несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб за травень 2014 року одночасно застосована штрафна санкція вперше у розмірі 25 %, що становить 1429,95 грн. (від суми несплаченого податку 5719,8 грн.); вдруге 50 % - 500,00 грн. (від суми несплаченого податку 1000,00 грн.); втретє 75 % - 1931,24 грн. (від суми несплаченого податку 2574,98 грн.). За період червень 2014 року - січень 2015 року, квітень 2015 року - листопад 2015 року, січень 2016 року, квітень 2016 року відповідачем також застосовано штрафну санкцію у розмірі 75%.

Таким чином, штрафна санкція у розмірі 25 % становить 1429,95 грн.; у розмірі 50 % -500,00 грн.; у розмірі 75% - 175 439,07 грн.

Також, згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 07.06.2017 року № 0000101305 (військовий збір) контролюючим органом до позивача на підставі п. 127.1 ст.127 ПК України за несплату (неперерахування) військового збору за вересень 2014 року застосована штрафна санкція вперше у розмірі 25 %, що становить 128,27 грн. (від суми несплаченого військового збору 513,08 грн.); вдруге за травень 2015 року у розмірі 50 % - 50,00 грн. (від суми несплаченого військового збору 100,00 грн.) та в втретє 75 % - 299,95 грн. (75,00 + 75,00 + 149,50 = 299,95). За період липень - жовтень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року відповідачем також застосовано штрафну санкцію у розмірі 75%.

Таким чином, штрафна санкція у розмірі 25% становить 128,27 грн.; у розмірі 50 % - 50,00 грн.; у розмірі 75 % - 7651,60 грн.

Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення в частині протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм законодавства звернувся до суду з даним позовом.

Зі змісту наданих під час нового розгляду справи представником позивача пояснень встановлено, що позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію посилається на обставини того, що з розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 07.06.2017 року № 0000101305 та № 0000111305 вбачається. що контролюючим органом було застосовано до підприємства позивача штрафні санкції у сумі 175939,07 грн. (податок на доходи фізичних осіб) та 7701,60 грн. (військовий збір) на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України. При цьому, представником позивача зазначено, що норма п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України передбачає, що відповідальність платника податків наступає тільки у разі не нарахування, не утримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тоді як з акту перевірки вбачається, що підприємством позивача було проведено нарахування, утримання та сплату податку на доходи фізичних осіб, військового збору в повному обсязі, але несвоєчасно. Представником позивача наголошено на обставинах того, що положення ст. 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції поширюються на випадки, коли має місце несвоєчасність сплати платником узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір штрафної санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати. Отже, на переконання позивача, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України. Водночас, представником позивача вказано, що підприємством позивача в періоді, що перевірявся, своєчасно подавалися до контролюючого органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого на користь платників податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також суми утриманого з них податку за встановленою формою 1-ДФ, що не заперечується контролюючим органом. Відтак, виходячи із системного аналізу норм статей 54, 57 та 168 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб вважається узгодженим після подачі платником податків податкового розрахунку форми 1-ДФ, що прирівняний до податкової декларації, а отже дії підприємства позивача, що полягають у несвоєчасній сплаті податку на доходи фізичних осіб, військового збору (узгодженого податкового зобов`язання), не відповідають складу правопорушення встановленого ст. 127 Податкового кодексу України, що в свою чергу свідчить про безпідставність застосування контролюючим органом відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій до підприємства позивача з посиланням на п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 21.05.2020 року при первинному розгляді справи вказано, що під час нового розгляду справи судам важливо врахувати правові висновки, викладені в постанові від 21.01.2020 судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі №820/11382/15, відповідно до якої - кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до ст. 127 ПК України в даному спорі є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету. Статтею 127 Податкового кодексу України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Відтак, несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно з ст. 127 Податкового кодексу України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Враховуючи вищевикладену норму та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.05.2020 року, суд зазначає наступне.

Положеннями п.п. 168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу та сплатити його до бюджету до або під час виплати доходу. У разі якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується, податок на доходи фізичних осіб необхідно перерахувати до бюджету в місячний термін, наступний за останнім днем місяця, у якому відбулося таке нарахування.

Згідно з п.п. 168.1.4 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України у випадку виплати доходу готівкою з каси підприємства, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п.14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), …, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Як передбачено положеннями ч.1 ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із ч.1 ст.115 Податкового кодексу України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Положеннями п. 127.1. ст. 127 Податкового кодексу України визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що приписами статті 127 Податкового кодексу України встановлено відповідальність платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням.

Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Відтак, враховуючи вищевикладене та висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 21.05.2020 року, суд зазначає, що під час розгляду справи судом було встановлено обставини того, що під час проведення перевірки контролюючим органом зафіксовано в акті від 24 травня 2017 року № 3960/20-40-14-09/03447316, що Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - податок на доходи фізичних осіб в перевіряємому періоді перераховувався до бюджету несвоєчасно, а саме за січень та липень 2013 р., за січень - грудень 2014 р., за січень - жовтень, грудень 2015 р., за січень - квітень 2016 р., чим порушено п.п. 168.1.2, п.п.168.1.5, п.168.1 ст.168, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ із змінами та доповненнями . Водночас, перевіркою встановлено, що військовий збір в перевіряємому періоді перераховувався до бюджету несвоєчасно, а саме за вересень 2014 р., за січень - жовтень, грудень 2015 р., за січень - березень 2016 р., чим порушено п.п. 168.1.2, п.п.168.1.5, п.168.1 ст.168, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ із змінами та доповненнями .

Суд зазначає, що обставини несвоєчасного перерахування до бюджету у перевіряємому періоді податку на доходи фізичних осіб та військового збору також було підтверджено під час розгляду справи і представником позивача, чим підтверджено вчинення підприємством позивача податкового правопорушення.

Зі змісту наданих представником позивача під час розгляду справи пояснень вбачається згода підприємства із допущенням останнім податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена приписами ст. 126 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання.

Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача, суд вважає за необхідне вказати на помилковість доводів представника позивача стосовно неправильної кваліфікації податковим органом податкового порушення з огляду на наявність у даному випадку порушення правил сплати (перерахування) податків відповідно до ст.126, а не ст. 127 Податкового кодексу України.

Водночас, посилання представника позивача на існування у підприємства позивача станом на кожний наступний звітний період переплати, з метою підтвердження чого до суду було подано копії платіжних доручень стосовно перерахування податків та розрахунок фактичної сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, не можуть вважатися судом доведеними та обґрунтованими, оскільки не підтверджені належними доказами.

Так, суд з приводу вищевикладеного зазначає, що податковим правопорушенням відповідно до статті 126 Податкового кодексу України є вчинення дії (платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, але з затримкою (несвоєчасно), а відповідно до статті 127 Податкового кодексу України таким порушенням є бездіяльність податкового агента, тобто ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу.

Відтак, кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України в даному спорі є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету.

Суд зазначає, що висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, також викладено в рішенні Верховного Суду України від 22.03.2016 по справі (813/6774/13-а), в якому зазначено, що положення статті 126 Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Відтак, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

Водночас, ст. 127 Податкового кодексу України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно з ст. 127 Податкового кодексу України, а розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.01.2020 року по справі №820/11382/15.

При цьому, судом під час нового розгляду справи зі змісту акту перевірки та долучених до оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень розрахунків штрафних санкцій встановлено, що контролюючим органом при здійсненні розрахунку штрафних санкцій здійснювалось нарахування останніх у розмірах 25%, 50% та 75 % в залежності від черговості допущення таких правопорушень, що з огляду на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.05.2020 року, є правомірним.

В той же час, суд зазначає, що приписами ст.127 Податкового кодексу України визначено порядок застосування до платника податку відповідальності за допущене правопорушення, а саме вказано, що до платника застосовується штраф у відповідному розмірі від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Під час нового розгляду справи встановлено, що контролюючим органом було здійснено нарахування сум штрафів за допущені порушення із розрахунку відповідного відсотка від суми сплаченої підприємством позивача в якості податкового агента, але не здійснено розрахунку від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Представником контролюючого органу в порушення положень ч.2 ст. 77 КАС України до суду не було надано жодних достатніх та належних доказів правомірності проведення зазначеного розрахунку штрафних санкцій стосовно підприємства позивача.

Вказані обставини на переконання суду свідчать про допущення контролюючим органом під час здійснення розрахунку штрафних санкцій та застосування до підприємства позивача санкцій у розмірі, який розрахований не у відповідності до норм податкового законодавства.

Таким чином, з огляду на встановлення під час нового розгляду справи обставин допущення контролюючим органом помилки в частині застосування норм Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 07.06.2017 року № 0000101305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій - 175939,07 грн. та податкового повідомлення - рішення від 07.06.2017 р. № 0000111305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі штрафних санкцій - 7701,60 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Ахсарова, буд. 2, м. Харків, 61202) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.06.2017 року № 0000101305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій - 175939,07 грн., винесене Головним Управлінням ДФС у Харківській області.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.06.2017 р., № 0000111305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі штрафних санкцій - 7701,60 грн., винесене Головним Управлінням ДФС у Харківській області.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Ахсарова, буд. 2, м. Харків, 61202, код 31941174) сплачену суму судового збору у розмірі 2754 (дві тисячі сімсот п`ятдесят чотири) грн. 61 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 43143704).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 24 листопада 2020 року.

Суддя Мельников Р.В.