РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року справа № 580/4191/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЕНОПТ ТРЕЙД про стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
29.09.2020 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЕНОПТ ТРЕЙД (18036, м.Черкаси, вул. Благовісна, буд.262; код ЄДРПОУ 39008740) (далі - відповідач) та за рахунок його готівки на користь бюджету через позивача податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 343277,37грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання, що виникло на підставі податкових повідомлень-рішень: №00008931402 від 10.07.2019, №0679651206 від 14.08.2019, №00008941402 від 10.07.2019, №00008961402 від 10.07.2019, - а також пеня.
Ухвалою від 01.10.2020 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі, надав відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву та всіх письмових і електронних доказів. Згідно розписки вказану ухвалу позивач отримав 09.10.2020.
Відповідачу ухвала направлена за адресою, вказаною в ЄДРПОУ. Однак повернулась суду 09.10.2020 з довідкою поштового відділення, в якій про причини невручення зазначено, що орган не розшукано, а отже, відповідно до п.4 ч.1 ст.127 КАС України ухвала вважається врученою належним чином. Відповідач не скористався правом подати суду відзив, про причини не повідомив.
Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідач згідно з даними ЄДРПОУ зареєстрований, як суб`єкт господарювання - юридична особа 05.12.2013, ідентифікаційний код 39008740, основний вид діяльності Неспеціалізована оптова торгівля , перебуває на податковому обліку позивача.
13.09.2019 позивач сформував відповідачу податкову вимогу форми Ю №10539-10 про сплату боргу. Відповідачу вимога направлялася за адресою, вказаною в ЄДРПОУ. Однак повернулась суду за закінченням встановленого строку зберігання.
Згідно з даними зворотнього боку облікових карток відповідач має непогашену недоїмку:
1) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 142316,40 грн., що виникла на підставі наступних документів:
1.1. податкових повідомлень-рішень (далі - ППР):
від 10.07.2019 №00008931402 у сумі 136996,00 грн., прийнятого на підставі акту від 30.05.2019 №363/26-15-14-02-06/39008740 про результати документальної позапланової виїзної перевірки податкової звітності з податку на ПДВ, що частково погашений згідно з платіжним дорученням від 06.08.2020 №96241366 на суму 29239,00 грн.;
від 14.08.2019 №0679651206 у сумі 5085,89 грн., прийнятого на підставі акту від 26.07.2019 №7735/26-15-12-06/39008740 про результати камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних;
1.2. залишок несплаченої пені, що складає 30714,30грн.;
2) з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 200450,97 грн., що виникла на підставі наступних документів:
2.1. ППР:
від 10.07.2019 №00008941402 у сумі 152006,00 грн., прийнятого на підставі акту від 30.05.2019 №363/26-15-14-02-06/39008740 про результати документальної позапланової виїзної перевірки податкової звітності;
від 10.07.2019 №00008961402 у сумі 510,00 грн., прийнятого на підставі акту від 30.05.2019 №363/26-15-14-02-06/39008740 про результати документальної позапланової виїзної перевірки;
2.2. залишок несплаченої пені, що складає 48414,97 грн.;
2.3. адміністративний штраф та інші санкції в сумі 510,00 грн.
Загальна сума недоїмки зі вказаних податків відповідно до даних інтегрованих карток: 136996,00 (ППР№00008931402) - 29239,00 (платіжне доручення №96241366) + 5085,89 (ППР №0679651206) + 30714,30грн (залишок пені) + 152006,00 (ППР №00008941402) + 510,00 (ППР №00008961402) + 48414,97 (залишок пені) + 510,00 (штраф) = 343277,37 грн.
З часу отримання позивачем вказаної податкової вимоги до часу звернення позивача зі вказаним вище позовом недоїмка не погашена. Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом.
Відповідно до довідки позивача від 07.08.2020 №16593/23-00-10-002-019 відповідач має 4 відкритих рахунки у банках в національній валюті.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. Податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств згідно з ст.9 ПК України належать до загальнодержавних податків. Отже, їх зарахування здійснюється саме до державного бюджету.
Підпункт 14.1.156 п.14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).
Отже, самостійно задеклароване податкове зобов`язання вважається узгодженим і підлягає сплаті у строки, визначені ПК України.
Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.53 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Підпунктом 54.3.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України). Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.
Відповідно до п.87.1.ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках. Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Суд врахував відсутність доказів оскарження відповідачем вказаних вище ППР або їх оплати. Факти їх надсилання відповідачу підтверджені повідомленнями про вручення поштової кореспонденції від позивача (повернулись із відміткою про закінчення терміну зберігання та інших причин). Факт їх несплати підтверджені даними інтегрованих карток позивача в матеріалах справи. Отже, спірна сума коштів є податковим боргом відповідача.
Згідно з п.87.9.ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.95.1.ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 вказаної статті ПК України).
Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Списання банком коштів з рахунків платників податків/суб`єктів господарювання визначено главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22.
Відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.95.5 вказаної статті ПК України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов`язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.
У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.
У таких випадках:
рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов`язання та податкового боргу, різниця згідно з п.95.6 ст.95 ПК України перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.
Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1244).
Пунктом 2 Порядку № 1244 визначено, що у випадках, передбачених пунктами 95.2 - 95.4 ст.95 ПК України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1244 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.
У випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПК України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244.
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність достатніх підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132, 138-139, 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЕНОПТ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 39008740), через Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) та за рахунок готівки на користь державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість та податку на прибуток в загальному розмірі 343277,37грн. (триста сорок три тисячі двісті сімдесят сім гривень тридцять сім копійок).
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 26.11.2020.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2020 |
Оприлюднено | 30.11.2020 |
Номер документу | 93109337 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
А.М. Бабич
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні