Ухвала

від 25.11.2020 по справі 219/3231/20

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/3231/20

Провадження № 2-к/219/3/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Андрусенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут Донецької області клопотання Виконавчого агентства з питань освіти аудіовізуальних засобів та культури (Education, Audiovisual and Culture Executive Agency) про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення № 833/01/18 Франкомовного суду першої інстанції м. Брюссель (секція цивільних справ, 1-ша палата з розгляду цивільних справ) від 08 травня 2018 року у справі № 2017/8062/А за позовом Виконавчого агентства з питань освіти аудіовізуальних засобів та культури (Education, Audiovisual and Culture Executive Agency) до Громадської організації міжобласна волонтерська організація (МВО) Світ - Україна про стягнення коштів, -

встановив:

Виконавче агентство з питань освіти аудіовізуальних засобів та культури (Education, Audiovisual and Culture Executive Agency) (місцезнаходження за адресою: ру Джозеф ІІ 58, В-1000 Брюссель, Бельгія (rue Joseph II 58 B-1000 Brussels, Belgium) звернулось до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення № 833/01/18 Франкомовного суду першої інстанції м. Брюссель (секція цивільних справ, 1-ша палата з розгляду цивільних справ) від 08 травня 2018 року у справі № 2017/8062/А за позовом Виконавчого агентства з питань освіти аудіовізуальних засобів та культури (Education, Audiovisual and Culture Executive Agency) до Громадської організації міжобласна волонтерська організація (МВО) Світ - Україна (місцезнаходження за адресою: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Горбатова, буд.85, кв.28) про стягнення грошових коштів, а саме: суми в розмірі 1885,40 євро , плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту № 2012-4243, укладеного між боржником та стягувачем 4 грудня 2012 року, починаючи з 7 жовтня 2014 року до повної сплати; суми в розмірі 11290,40 євро , плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2012-5520, укладеного між боржником та стягувачем 26 грудня 2012 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати; суми в розмірі 14364,00 євро , плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-1789, укладеного між боржником та стягувачем 5 липня 2013 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати; суми в розмірі 11357,60 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-1905, укладеного між боржником та стягувачем 5 липня 2013 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати; суми в розмірі 5256,00 євро , плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-1880, укладеного між боржником та стягувачем 23 липня 2013 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати; суми в розмірі 15124,00 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-3458, укладеного між боржником та стягувачем 6 листопада 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати; суми в розмірі 9832,00 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-3551, укладеного між боржником та стягувачем 29 листопада 2013 року, починаючи з 19 січня 2016 року до повної сплати; суми в розмірі 10197,60 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-3938, укладеного між боржником та стягувачем 12 грудня 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати; суми в розмірі 15121,60 євро , плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-5250, укладеного між боржником та стягувачем 12 грудня 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати; суми в розмірі 9904,00 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-5272, укладеного між боржником та стягувачем 20 грудня 2013 року, починаючи з 19 січня 2016 року до повної сплати; суми в розмірі 12870,40 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-5353, укладеного між боржником та стягувачем 12 грудня 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати; судових витрат в розмірі 963,77 євро (витрати на відкриття провадження, в тому числі 20 євро до бюджетного фонду вторинної правової допомоги згідно з законом від 19 березня 2017 року) та 1 200 євро (мінімальна сума компенсації витрат, пов`язаних із розглядом справи).

В обґрунтування клопотання вказує, що Франкомовним судом першої інстанції м. Брюссель (секція цивільних справ, 1-ша палата з розгляду цивільних справ) 08 травня 2018 року було винесено Рішення № 833/01/18 у справі № 2017/8062/А про несплату коштів за позовом Виконавчого агентства з питань освіти, аудіовізуальних засобів та культури (Брюссель, Бельгія) до Громадської організації міжобласна волонтерська організація (МВО) Світ - Україна . Вказаним рішенням суд ухвалив стягнути з боржника вказані суми. Рішення набрало законної сили 04 липня 2018 року, однак, станом на дату подання цього клопотання боржник ані добровільно, ані у примусовому порядку Рішення не виконав. Враховуючи, що боржник є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством України, з місцезнаходженням на території України, стягувач, з метою захисту його порушеного права на розпорядження належними йому коштами, звертається до компетентного суду України із цим клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання Рішення. Зазначає, що у відносинах між Україною та Королівством Бельгія відсутній міжнародний договір, яким регулюються питання визнання та виконання рішень компетентних судів України та Королівства Бельгія відповідно, а тому стягувач подає це клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на підставі положень ст. 462 - 470 ЦПК України, а також Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення заявником додані засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання, з засвідченим відповідно до законодавства перекладом на українську мову; офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, з засвідченим відповідно до законодавства перекладом на українську мову; документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, з засвідченим відповідно до законодавства перекладом на українську мову; документ, що посвідчує повноваження представника. Компетентними органами Королівства Бельгія 30.10.2017 року було надіслано компетентним органам України запит про вручення боржнику виклику до суду. Зазначений запит було отримано Міністерством юстиції України 09.11.2017 року. Для виконання доручення Франкомовного суду першої інстанції м. Брюссель про вручення боржнику виклику до суду, Артемівським міськрайонним судом Донецької області було відкрито провадження у справі, боржник тричі викликався до суду, однак вручити йому повістку не вдалося, про що свідчить повернуте поштове відправлення в зв`язку із закінченням строку зберігання. Ухвалою суду від 14.02.2018 р. було постановлено про повернення матеріалів судового доручення до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у зв`язку з неможливістю його виконання . В даному випадку, усіх зазначених умов для винесення рішення без виклик до суду було передано способом, передбаченим п. а) ч. 1 ст. 5 Конвенції, тобто через Центральний Орган запитуваної Держави, який власноручно вручає судовий документ або забезпечує його вручення відповідним органом у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території. Враховуючи те, що повістки було передано одним із способів, передбачених Конвенцією, докладено всі розумні зусилля для отримання підтвердження через компетентні органи запитуваної держави, із дати направлення документів сплинув термін, який становить більше шести місяців, тому Франкомовним судом першої інстанції м. Брюссель (секція цивільних справ) було законно винесено Рішення, яке підлягає визнанню та примусовому виконанню на території України.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.04.2020 року клопотання прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11.08.2020 року по справі був призначений судовий розгляд.

Представник заявника в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача (боржника) - Громадської організації міжобласна волонтерська організація (МВО) Світ - Україна , будучи належним повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, вивчивши обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом достовірно встановлено, що Франкомовним судом першої інстанції м. Брюссель (секція цивільних справ, 1-ша палата з розгляду цивільних справ) 08 травня 2018 року було ухвалене Рішення № 833/01/18 у справі № 2017/8062/А про несплату коштів за позовом Виконавчого агентства з питань освіти, аудіовізуальних засобів та культури (Educationі, Audiovisual and Culture Executive Agency), з місцезнаходженням за адресою: ру Джозеф II 58, В-1000 Брюссель, Бельгія до юридичної особи за законодавством України - Громадської організації міжобласна волонтерська організація (МВО) Світ - Україна , ідентифікаційний код 33771778, з місцезнаходженням за адресою: 84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Горбатова, будинок 85, квартира 28 (а.с.12-33).

Зазначеним Рішенням суд ухвалив стягнути з Громадської організації міжобласна волонтерська організація (МВО) Світ - Україна (надалі - Боржник) на користь Виконавчого агентства з питань освіти, аудіовізуальних засобів та культури (надалі Стягувач) грошові кошти: а саме: суми в розмірі 1885,40 євро , плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту № 2012-4243, укладеного між боржником та стягувачем 4 грудня 2012 року, починаючи з 7 жовтня 2014 року до повної сплати; суми в розмірі 11290,40 євро , плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2012-5520, укладеного між боржником та стягувачем 26 грудня 2012 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати; суми в розмірі 14364,00 євро , плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-1789, укладеного між боржником та стягувачем 5 липня 2013 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати; суми в розмірі 11357,60 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-1905, укладеного між боржником та стягувачем 5 липня 2013 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати; суми в розмірі 5256,00 євро , плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-1880, укладеного між боржником та стягувачем 23 липня 2013 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати; суми в розмірі 15124,00 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-3458, укладеного між боржником та стягувачем 6 листопада 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати; суми в розмірі 9832,00 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-3551, укладеного між боржником та стягувачем 29 листопада 2013 року, починаючи з 19 січня 2016 року до повної сплати; суми в розмірі 10197,60 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-3938, укладеного між боржником та стягувачем 12 грудня 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати; суми в розмірі 15121,60 євро , плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-5250, укладеного між боржником та стягувачем 12 грудня 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати; суми в розмірі 9904,00 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-5272, укладеного між боржником та стягувачем 20 грудня 2013 року, починаючи з 19 січня 2016 року до повної сплати; суми в розмірі 12870,40 євро, плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-5353, укладеного між боржником та стягувачем 12 грудня 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати; судових витрат в розмірі 963,77 євро (витрати на відкриття провадження, в тому числі 20 євро до бюджетного фонду вторинної правової допомоги згідно з законом від 19 березня 2017 року) та 1200 євро (мінімальна сума компенсації витрат, пов`язаних із розглядом справи).

Рішення набрало законної сили 04 липня 2018 року, що підтверджується Свідоцтвом про відсутність оскарження та заперечення, виданим Франкомовним судом першої інстанції м. Брюссель 08.01.2019 року (а.с.37).

Заявник вказує, що станом на дату подання цього клопотання боржник ані добровільно, ані у примусовому порядку рішення не виконав.

Відповідно до статті 462 Цивільного процесуального кодексу України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Враховуючи, що у відносинах між Україною та Королівством Бельгія відсутній міжнародний договір, яким регулюються питання визнання та виконання рішень компетентних судів України та Королівства Бельгія відповідно, заявник подав клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на підставі положень ст.ст. 462 - 470 ЦПК України, а також Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р.

Відносини між Україною та Королівством Бельгія з приводу передачі судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах для вручення за кордоном регулюються Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, що набула чинності для України 01.12.2001 р., а для Королівства Бельгія - 18.01.1971 р.

Керуючись ст.3 та п. а) ч. 1 ст. 5 Конвенції, компетентними органами Королівства Бельгія 30.10.2017 р. було надіслано компетентним органам України запит про вручення боржнику виклику до суду, оформлений у відповідності до положень Конвенції. Зазначений запит було отримано Міністерством юстиції України 09.11.2017 р., про що свідчить штамп, проставлений на отриманих документах.

Відповідно до положення п. а) ч. 1 ст. 5 Конвенції, Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає судовий документ або забезпечує його вручення відповідним органом у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території. Саме такий спосіб вручення, передбачений зазначеним приписом Конвенції, був запитаний компетентним органом Королівства Бельгія відповідно до формуляру, який супроводжував документи, що підлягають врученню.

Згідно п.п. 3.3., 6.10, 6.11 Інструкції № 1092/5/54, Міністерство юстиції України після отримання запиту від компетентних органів Королівства Бельгія, надіслало його територіальному управлінню юстиції у Донецькій області. Останнє, в свою чергу, направило запит до суду України за місцезнаходженням боржника, тобто до Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Для виконання доручення Франкомовного суду першої інстанції м. Брюссель про вручення Боржнику виклику до суду, Артемівським міськрайонним судом Донецької області було відкрито провадження у справі № 219/14424/17. В ході даного провадження, представник Громадської організації міжобласна волонтерська організація (МВО) Світ - Україна викликався до суду: 18.12.2017 р., 03.01.2018 р., 14.02.2018 р., однак вручити йому повістку не вдалося, про що свідчить повернуте поштове відправлення в зв`язку із закінченням строку зберігання, як це підтверджується ухвалою суду від 14.02.2018 р. До того ж, боржник викликався до суду шляхом розміщення оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті Артемівського міськрайонного суду Донецької області, однак боржник до суду не з`явився, про причин своєї неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою відповідача до суду та неможливістю встановити причину поважності такої неявки, а також враховуючи вжиття Артемівським міськрайонним судом Донецької області усіх заходів, передбачених ч.ч. 10, 11 ст. 128 ЦПК України для виклику боржника, 14.02.2018 р. судом було постановлено ухвалу про повернення матеріалів судового доручення до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у зв`язку з неможливістю його виконання (а.с.40-79).

Після повернення матеріалів доручення до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, останнім, відповідно до ч. 1 та 2 п. 6.13 Інструкції, було заповнено формуляр, датований 17.04.2018 р., до якого додано документи, де зазначено заходи, що були вжиті, та причини, які завадили виконанню доручення, докази викликів особи для отримання документів. 31.05.2018 р. Міністерством юстиції України було направлено заповнений формуляр та додані до нього документи до компетентного органу Королівства Бельгія.

Водночас, остаточне Рішення Франкомовного суду першої інстанції м. Брюссель було винесено 08.05.2018 р., тобто до моменту повернення Міністерством юстиції України до компетентних органів Королівства Бельгія матеріалів судового доручення, що, однак, не суперечить положенням Конвенції.

В даному випадку, усіх зазначених умов для винесення рішення без виклик до суду було передано способом, передбаченим п. а) ч. 1 ст. 5 Конвенції, тобто через Центральний Орган запитуваної Держави, який власноручно вручає судовий документ або забезпечує його вручення відповідним органом у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території.

Окрім цього, згідно із ч. 2 ст. 15 Конвенції кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: а) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією; б) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців; с) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Відповідно до положень статті 15 Конвенції вбачається, що ця норма застосовується за умов необхідності повідомлення відповідача-нерезидента, саме про наявність справи, яка розглядається судом, для надання відповідачу можливості вжиття заходів захисту.

Тобто, у разі вжиття іноземним судом передбачених Конвенцією заходів, з метою повідомлення відповідача-нерезидента про наявність справи, іноземному суду достатньо вжити таких заходів тільки одноразово - без необхідності повідомлення такого відповідача - нерезидента про кожне судове засідання. У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який становить щонайменше шість місяців.

Відповідно до ст.463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Згідно з ч.1 ст.464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Відповідно до вимог частини шостої статті 467 ЦПК України за наслідками розгляду поданих документів та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову в задоволенні з цього питання.

Підстави для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені статтею 468 ЦПК України .

За приписами статті 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: 1) якщо рішення суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; 2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи; 3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; 4) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; 5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; 6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; 7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; 8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання; 9) в інших випадках, встановлених законами України.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України від 24 грудня 1999 року № 12 роз`яснено, що коли документ, поданий на підтвердження виклику сторони в судове засідання, не свідчить про те, яким чином та коли їй вручено цей виклик, і вона оспорює даний факт, суд повинен з`ясувати дійсні обставини її виклику на підставі інших, поданих сторонами, доказів, а в необхідних випадках - запитати із суду, що постановив рішення, й оглянути документи про виклик сторони, встановлені процесуальним законодавством, за яким провадився розгляд справи.

Під повідомленням про процес слід розуміти саме сповіщення судом сторін про місце та час розгляду справи, що свідчитиме про ефективне забезпечення сторін правом на суд .

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що Артемівський міськрайонний суд Донецької області за дорученням Франкомовного суду першої інстанції м. Брюссель (секція цивільних справ) неодноразово направляв відповідні повістки про виклик боржника до суду, проте останній не з`являвся в судові засідання та про причини своєї неявки не повідомляв. Враховуючи те, що повістки було передано одним із способів, передбачених Конвенцією, докладено всі зусилля для отримання підтвердження через компетентні органи запитуваної держави, із дати направлення документів сплинув термін, який становить більше шести місяців (30.10.2017р. - дата направлення запиту про вручення боржнику виклику до суду, 08.05.2018 р. - дата винесення Рішення).

В свою чергу, під час розгляду цього клопотання судом неодноразово викликався відповідач - Громадська організація міжобласна волонтерська організація (МВО) Світ - Україна за місцезнаходженням юридичної особи, однак будучи належним чином повідомленим про розгляд вказаного клопотання, представник в судові засідання не з`являвся та про причини неявки суд не повідомляв. Суд вважає, що під час розгляду цього клопотання судом належним чином була забезпечена можливість відповідача приймати участь в судових засіданнях та скористатися своїми процесуальними правами.

Підстав для відмови в задоволенні вказаного клопотання не встановлено, а тому суд вважає, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України від 24 грудня 1999 року № 12 клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258 , 260 , 471-473 ЦПК України , суд

у х в а л и в:

клопотання Виконавчого агентства з питань освіти аудіовізуальних засобів та культури (Education, Audiovisual and Culture Executive Agency) про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення № 833/01/18 Франкомовного суду першої інстанції м. Брюссель (секція цивільних справ, 1-ша палата з розгляду цивільних справ) від 08 травня 2018 року у справі № 2017/8062/А за позовом Виконавчого агентства з питань освіти аудіовізуальних засобів та культури (Education, Audiovisual and Culture Executive Agency) до Громадської організації міжобласна волонтерська організація (МВО) Світ - Україна про стягнення коштів - задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання рішення № 833/01/18 Франкомовного суду першої інстанції м. Брюссель (секція цивільних справ, 1-ша палата з розгляду цивільних справ) від 08 травня 2018 року у справі № 2017/8062/А за позовом Виконавчого агентства з питань освіти аудіовізуальних засобів та культури (Education, Audiovisual and Culture Executive Agency) до Громадської організації міжобласна волонтерська організація (МВО) Світ - Україна про стягнення коштів, а саме:

суми в розмірі 1 885,40 євро , що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 63 500 гр. 46 коп., плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту № 2012-4243, укладеного між боржником та стягувачем 4 грудня 2012 року, починаючи з 7 жовтня 2014 року до повної сплати;

суми в розмірі 11 290,40 євро , що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 380 261 гр. 80 коп., плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2012-5520, укладеного між боржником та стягувачем 26 грудня 2012 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати;

суми в розмірі 14 364, 00 євро , що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 483 780 гр. 95 коп., плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-1789, укладеного між боржником та стягувачем 5 липня 2013 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати;

суми в розмірі 11 357,60 євро, що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 382 525 гр. 10 коп., плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-1905, укладеного між боржником та стягувачем 5 липня 2013 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати;

суми в розмірі 5 256,00 євро , що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 177 022 гр. 60 коп., плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-1880, укладеного між боржником та стягувачем 23 липня 2013 року, починаючи з 20 березня 2015 року до повної сплати;

суми в розмірі 15 124,00 євро, що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 509 377 гр. 83 коп., плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-3458, укладеного між боржником та стягувачем 6 листопада 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати;

суми в розмірі 9 832,00 євро, що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 331 142 гр. 74 коп., плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-3551, укладеного між боржником та стягувачем 29 листопада 2013 року, починаючи з 19 січня 2016 року до повної сплати;

суми в розмірі 10 197,60 євро, що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 343 456 гр. 18 коп., плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-3938, укладеного між боржником та стягувачем 12 грудня 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати;

суми в розмірі 15 121,60 євро , що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 509 297 гр., плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-5250, укладеного між боржником та стягувачем 12 грудня 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати;

суми в розмірі 9 904,00 євро, що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 333 567 гр. 71 коп., плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,55%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-5272, укладеного між боржником та стягувачем 20 грудня 2013 року, починаючи з 19 січня 2016 року до повної сплати;

суми в розмірі 12 870,40 євро, що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 433 476 гр. 35 коп., плюс відсотки за узгодженою ставкою в розмірі 3,50%, на підставі положень Договору про надання гранту №2013-5353, укладеного між боржником та стягувачем 12 грудня 2013 року, починаючи з 5 квітня 2016 року до повної сплати;

судових витрат в розмірі 963,77 євро що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 32 459 гр. 87 коп. (витрати на відкриття провадження, в тому числі 20 євро до бюджетного фонду вторинної правової допомоги згідно з законом від 19 березня 2017 року) та 1200 євро, що в перерахунку на національну валюту України за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року складає 40 416 гр. 12 коп. (мінімальна сума компенсації витрат, пов`язаних із розглядом справи).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Лапченко