Рішення

від 26.11.2020 по справі 398/1825/20

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1825/20

провадження №: 2/398/1179/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" листопада 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Бугайченко Т.А., за участі секретаря Величко Т.Г., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Ковальова А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрія справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії Олександрійської міської ради, третя особа на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог Олександрійська міська рада Кіровоградської області про визнання звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії Олександрійської міської ради в якому просить визнати протиправним її звільнення з посади сестри медичної старшої амбулаторії № 1 Комунального підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії Олександрійської міської ради за п. 2 ст. 41 КЗпП України, згідно наказу відповідача № 102-к від 03 червня 2020 року; поновити її на посаді; стягнути із відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 червня 2020 року по день постановлення судового рішення про поновлення на роботі з розрахунку 467 грн 89 коп за кожен день вимушеного прогулу; стягнути із відповідача на її користь 20 000 грн моральної шкоди; стягнути із відповідача на її користь 10 000 грн витрат понесенних на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі наказу № 61-к від 12.11.2013 року вона, позивач, з 12 листопада 2013 року була прийнята по переводу з міського комунального лікувально-профілактичного закладу Міська лікарня № 1 м.Олександрії до амбулаторії № 1 Комунального підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії на посаду сестри медичної. 15 листопада 2016 року згідно наказу № 2007-к від 14.11.2016 року вона була переведена на посаду сестри медичної старшої амбулаторії № 1. Згідно рішення Олександрійської міської ради № 575 від 05.10.2018 року комунальний заклад Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії було реорганізовано у комунальне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії Олександрійської міської ради. У період з 01 по 15 квітня 2020 року начальником відділу внутрішнього аудиту фінансового управління Олександрійської міської ради Черновою Н.А. та головними спеціалістами відділу внутрішнього аудиту фінансового управління Олександрійської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було проведено службове розслідування в частині дотримання у КП Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії законодавства, цільового використання бюджетних та власних коштів та наявності медичних засобів, препаратів та лікувальних засобів за період з 01.01.2019 року по 31.03.2020 року. На час його проведення наказом головного лікаря КП Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії № 58-к від 01.04.2020 року, виданим на підставі розпорядження міського голови № р-96-к від 01.04.2020 року, її позивача, було відсторонено від посади. Актом службового розслідування № 135/1/18/03/1 від 15.04.2020 року було встановлено, що в Журналах обліку відділеннями отриманих і використаних лікарських засобів та медичних виробів були відсутні підписи медичних сестер при отриманні лікарських засобів та медичних препаратів. Як зазначено в акту, по амбулаторії № 1 старша медична сестра ОСОБА_1 станом на 03.04.2020 року видала 80 тестів на COVID-19 дільничній медичній сестрі ОСОБА_4 без підписів в журналі обліку. На підставі зазначеного акта службового розслідування 03 червня 2020 року, їй, позивачеві, було вручено наказ підприємства № 102-к від 03.06.2020 року про припинення трудового договору , яким її було звільнено із займаної посади за п. 2 ст. 41 КЗпП України, за втрату довір`я. Як видно із акту службового розслідування, єдиною підставою для раптової втрати довіри до неї з боку адміністрації лікувального закладу є видача становм на 03.04.2020 року 80 тестів на COVID-19 дільничній медичній сестрі ОСОБА_4 без підписів в журналі обліку. Як вбачається із самого акта службового розслідування , проведена перевірка повина була стосуватися періоду діяльності медустанови з 01.01.2019 року по 31.03.2020 року, з огляду на що, порушення вчинені після 31.03.2020 року не могли включатися до акта. Крім того, наказом головного лікаря КП Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії № 58-к від 01.04.2020 року її було відсторонено від роботи по 07 квітня 2020 року включно, з огляду на що вона фізично не могла видати тести дільничній медсестрі та вимагати від неї проставлення підписів у журналі обліку. Зазначені обставини свідчать про відсутність у її діях порушень законодавства, вимог посадової інструкції та розпоряджень керівництва, які б давали підстави для втрати до неї довір`я. Незаконними діями відповідача їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала і продовжує зазнавати у зв`язку з порушенням її конституційного права на працю. Звільнивши її з роботи відповідач позбавив її законного заробітку, який використовувався нею як джерело для існування, натомість змусивши її нести додаткові витрати для організації свого життя, пов`язаної з отриманням правової допомоги і звернення до суду. З метою забезпечення себе та своєї сім`ї вона вимушена вишукувати додаткові засоби, братися за будь-яку роботу, позичати кошти у близьких та знайомих. Усі зазначені обставини призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагають від неї докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Завдану моральну шкоду оцінює у 20 000 грн, зазначає, що така сума коштів повністю відповідає глибині її душевних страждань. За вказаних обставин вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі .

Представник Олександрійської міської ради Кіровоградської області також в судове засідання не з`явилась, надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані позивачем докази , суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12 листопада 2013 року була прийнята по переводу з міського комунального лікувально-профілактичного закладу Міська лікарня № 1 м.Олександрії до амбулаторії № 1 Комунального підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії на посаду сестри медичної. 15 листопада 2016 року згідно наказу № 2007-к від 14.11.2016 року вона була переведена на посаду сестри медичної старшої амбулаторії № 1. Згідно рішення Олександрійської міської ради № 575 від 05.10.2018 року комунальний заклад Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії було реорганізовано у комунальне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії Олександрійської міської ради. 03 червня 2020 року ОСОБА_1 була звільнена з посади за втрату довір`я на підставі п. 2 ст. 41 КЗпПУ, згідно наказу № 102-к . Вказана інформація підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с. 10-11).

Посадові обов`язки ОСОБА_1 були визначені посадовою інструкцією від 12.11.2013 року , з якими позивач була ознайомлена під підпис . Відповідно до розділу 2, вказаної посадової інструкції, старша медична сестра несе відповідальність за витрати лікарських засобів у відділенні, їх облік, зберігання і використання . Забезпечує збереження медичного обладнання, інструментарію та їх правильне використання (а.с.12-14).

01 квітня 2020 року міським головою Олександрійської міської ради було видано розпорядження № р-96-к про проведення службового розслідування, з метою з`ясування цільового використання бюджетних та власних коштів, дотримання фінансової дисципліни, наявності лікарських та наркотичних засобів за методом їх звірки видачі та використання в процесі діяльності комунального підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії Олександрійської міської ради за період з 01.01.2019 року по 31.03.2020 року та у зв`язку з кримінальним провадженням відносно службових осіб управління охорони здоров`я міської ради та публікаціями в ЗМІ . Зобов`язано головного лікаря КП Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії Олександрійської міської ради Сергія Дьячука видати наказ про відсторонення від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування: ОСОБА_1 - медичну сестру КП Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії (а.с. 15)

01 квітня 2020 року головним лікарем КП Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії С.Дьячуком було видано наказ, яким ОСОБА_1 - сестру медичну старшу амбулаторії № 1 КП ЦПМСД відсторонено від роботи до 07.04.2020 року включно (а.с. 16).

За результатми службового розслідування було складено акт, зі змісту якого вбачається, що при службовому розслідуванні наявності фактичного використання лікарських засобів та медичних засобів було встановлено, що в Журналах обліку відділеннями отриманих і використаних лікарських засобів та медичних виробів були відсутні підписи медичних сестер при отриманні лікарських засобів та медичних препаратів. По амбулаторії № 1 старша медична сестра ОСОБА_1 станом на 03.04.2020 року видала 80 тестів на COVID-19 дільничній медичній сестрі ОСОБА_4 без підписів в журналі обліку. Пояснення дільничної медичної сестри ОСОБА_4 додається (а.с. 17-19).

01.06.2020 року ОСОБА_1 на ім`я головного лікаря КП Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії С.Дьячука було надано письмові пояснення в яких вона вказала, що у зв`язку з наказом головного лікаря 03.04.2020 року була відсторонена від займаної посади і видачу тестів на COVID-19 дільничній медичній сестрі ОСОБА_4 не здійснювала (а.с. 20)

Із письмових пояснень сестри медичної ОСОБА_4 датованих 01.06.2020 року вбачається, що вона не розписувалась у журналі медикаментів, так як потрібно було швидко виїджати на тестування на COVID-19. По прибуттю в поліклініку було дуже пізно. Вона не розписувалась у журналі медикаментів за браком часу (а.с. 21).

У подальшому, колектив медичних працівників КП Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії амбулаторії № 1,2,3 адресував звернення до голови профспілкового комітету КП ЦППСД , у якому просив допомогти у вирішенні ситуації, яка склалась у колективі у зв`язку із звільненнями та винесеннями доган кваліфікованим та сумлінним працівникам (а.с. 22-23).

03.06.2020 року відбулось засідання об`єднаного профспілкового комітету КП ЦППСД за наслідками якого було вирішено надати згоду щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника, за втрату довір`я, на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України з ОСОБА_1 , старшою сестрою медичною амбулаторії № 1 КП Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії за порушення посадових обов`язків в частині ведення медичної документації та посадових обов`язків в частині контролю за правильністю ведення документації медичними сестрами, її зберігання та невчасне заповнення на підставі Акту службового розслідування (а.с. 24-26).

03 червня 2020 року головним лікарем КП Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії було видано наказ № 102-к про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 , сестрою медичною старшою за втрату довір`я на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України. Підставою зазначено : акт службового розслідування, пояснювальна записка ОСОБА_1 від 01.06.2020 року, згода профспілкового комітету від 03.06.2020 року (а.с. 27).

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 - 82 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).

Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Системний аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і тому подібне), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Враховуючи зазначені вище норми закону, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи докази, на підставі яких позивача звільнено з роботи у зв`язку із втратою до неї довір`я є неналежними та недопустимими доказами у розумінні ЦПК України, оскільки ними не встановлено та не доведено тих обставин, за які можливо звільнити позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, тобто у зв`язку із втратою довір`я до неї.

Зокрема, як видно із акту службового розслідування, єдиною підставою для втрати довіри до ОСОБА_1 з боку адміністрації лікувального закладу є видача станом на 03.04.2020 року 80 тестів на COVID-19 дільничній медичній сестрі ОСОБА_4 без підписів в журналі обліку. Як вбачається із самого акта службового розслідування , проведена перевірка повина була стосуватися періоду діяльності медустанови з 01.01.2019 року по 31.03.2020 року, з огляду на що, порушення вчинені після 31.03.2020 року не могли включатися до акта. Крім того, наказом головного лікаря КП Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії № 58-к від 01.04.2020 року ОСОБА_1 було відсторонено від роботи по 07 квітня 2020 року включно, а тому ОСОБА_1 фізично не могла видати тести дільничній медсестрі та вимагати від неї проставлення підписів у журналі обліку.

Отже , суд вважає, що звільнення позивача відбулось з порушенням вимог законодавста, а тому ОСОБА_1 підлягає поновленю на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок) з наступними змінами, суд, для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходить з заробітної плати позивача за останні два місяці, що передували звільненню. У разі, коли протягом двох місяців, що передували звільненню з роботи, працівник не з його вини працював не всі робочі дні, його середня заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється за фактично відпрацьований час у цьому періоді, а не за два повні календарні місяці, що йому передували.

Пунктом 3 Порядку визначені виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Це: основна заробітна плата, доплати та надбавки, премії, які не носять разового характеру, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Із наданої відповідачем довідки вбачається (а.с.28), що заробітна плата позивача у квітні та травні 2020 року становила відповідно 8093.18 грн та 10622.30 грн. 03.06.2020 року ОСОБА_1 було звільнено. В період з 03 квітня по 03 червня 2020 року включно, мали місце 40 робочих дні. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає -467.89 грн. Період вимушеного прогулу з 03.06.2020 року по 26.11.2020 року становить 122 робочих дні. Заробітна плата позивача за час вимушенного прогулу становить 57 082,58грн.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць ОСОБА_1 , тобто за період з 04 червня 2020 року по 04 липня 2020 року , становить 9 357 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят сім) грн. 80 коп (467.89 грн *20 днів = 9 357,80 )

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначені суми без утримання цього податку й інших платежів (п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці").

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Враховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір такого відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин справи.

Безпідставно звільнивши ОСОБА_1 з роботи відповідач позбавив її законного заробітку, який використовувався нею як джерело для існування, натомість змусивши її нести додаткові витрати для організації свого життя, пов`язаної з отриманням правової допомоги і звернення до суду. Зазначені обставини призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагали від неї докладання додаткових зусиль для організації свого життя, зокрема шляхом звернення до суду. Тому завдану моральну шкоду позивачці суд оцінює у 10 000 грн. Така сума відшкодування повністю відповідатиме, на думку суду, глибині душевних страждань ОСОБА_1 .

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем підтверджено, що за надання правової допомоги у справі вона сплатила 10000 грн (а.с.30-36), тому вказана сума та судовий збір у розмірі 840,80 грн, підлягають стягненню із відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 78, 80, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним звільнення ОСОБА_1 з посади сестри медичної старшої амбулаторії № 1 Комунального підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії Олександрійської міської ради за п. 2 ст. 41 КЗпП України, згідно наказу відповідача № 102-к від 03 червня 2020 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді сестри медичної старшої амбулаторії № 1 Комунального підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії Олександрійської міської ради Кіровоградської області з 04 червня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньКомунального підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії Олександрійської міської ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 57082 (п`ятдесят сім тисяч вісімдесят дві) грн. 58 коп, яка обрахована без утримання податків та інших обов`язкових платежів 10 000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди, 10 000 (десять тисяч) грн. витрат на правову допомогу та 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць, тобто за період з 04 червня 2020 року по 04 липня 2020 року в сумі 9 357(дев`ять тисяч триста п`ятдесят сім) грн. 80 коп, яка обрахована без утримання податків та інших обов`язкових платежів та поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

представник позивача : Ковальов Андрій Ігорович , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000205 від 02.06.2018 року, місцезнаходження : АДРЕСА_2 ;

відповідач: Комунальне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрії Олександрійської міської ради , ЄДРПОУ: 38972429, місцезнаходження : Кіровоградська область, м. Олександрія, вул.Діброви, 77;

третя особа на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог: Олександрійська міська рада Кіровоградської області , ЄДРПОУ: 33423553, місцезнаходження : Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 59.

Повний текст судового рішення виготовлено 26.11.2020 року.

Суддя Т.А.Бугайченко