Рішення

від 26.11.2020 по справі 640/13696/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 листопада 2020 року справа №640/13696/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Престиж-Інвест Груп (далі по тексту - позивач; ТОВ Престиж-Інвест Груп ) доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДФС) про 1) визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення ГУ ДФС від 11 червня 2019 року №0485681212; 2) визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДФС від 02 квітня 2020 року №22814-10 в частині визначення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 32 939,97 грн.; 3) визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС про опис майна у податкову заставу від 02 квітня 2020 року №22814-10 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про неправомірність застосування штрафу у розмірі 20% в сумі 32 939,99 грн. за затримку сплати позивачем зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки товариством своєчасно сплачено податкове зобов`язання по спірному податку за 3 квартал 2018 року, однак допущено технічну помилку при зазначенні рахунку Державного казначейства України, проте помилкове зазначення рахунку на який такий податок сплачується не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, вказує на протиправність податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки останні винесені на підставі спірного податкового-повідомлення рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/13696/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки податкове зобов`язання сплачене із затримкою на 35 та 31 календарні дні, що є порушенням вимог підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України.

Позивачем подав відповідь на відзив, в якому додатково наголосив на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року прийнято заяву ТОВ Престиж-Інвест Груп про збільшення позовних вимог.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Співробітником ГУ ДФС проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб ТОВ Престиж-Інвест Груп , за результатами якої складено акт від 02 травня 2019 року №001730/26-15-12-12-12/34601804 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення термінів сплати нарахованої суми грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачених підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, а саме на 35 та 31 календарні дні.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийняло податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2019 року №0485681212, яким до ТОВ Престиж-Інвест Груп застосовано штраф у розмірі 20% на суму 32 939,99 грн. за несвоєчасну сплату зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України встановлює, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 266.1.1 п.266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

З аналізу вищезазначених норм вбачається обов`язок юридичних осіб сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються у річній податковій декларації.

Суд встановив, що 05 лютого 2015 року ТОВ Престиж-Інвест Груп подало податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9011770861, в якій визначено суму податного зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 квартал 2018 року у розмірі 164 699,94 грн.

Сплату вказаного податку здійснено 10 жовтня 2018 року, що підтверджується наявною у справі копією платіжного доручення від 10 жовтня 2018 року №3784.

Водночас, суд звертає увагу, що при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивач помилково зазначив рахунок Державного казначейства України №31418612026006, призначений для сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

З метою виправлення помилки, позивач звернувся до ГУ ДФС із листом від 06 листопада 2018 року №33, у кому просив перенаправити кошти в сумі 164 699,94 грн. з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 .

Як зазначено позивачем та спростовано відповідачем, відповіді на звернення позивача не надано.

Наведене свідчить, що фактично позивач перерахував суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 3 квартал 2018 року у межах граничних строків, вірно вказавши код бюджетної класифікації, але зазначивши помилковий рахунок призначений для сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості. Натомість варто було вказати рахунок, призначений для сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Суд звертає увагу, що помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк. У свою чергу допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету, оскільки кошти фактично надійшли на казначейський рахунок, але призначений для сплати іншого різновиду податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 813/2487/17 (адміністративне провадження №К/9901/4079/17).

Суд також звертає увагу, що правова позиція стосовно сплати обов`язкових платежів (зборів) вже висловлювалась у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року у справі №21-377а15, відповідно до якої здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Такого ж висновку притримується і Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №805/3665/16-а (адміністративне провадження №К/9901/36741/18), від 24 жовтня 2018 року у справі №760/6097/16-а (2а/760/590/16) (адміністративне провадження №К/9901/23305/18), від 16 квітня 2019 року у справі №826/1096/16 (адміністративне провадження №К/9901/31319/18), від 21 лютого 2018 року справі №813/1008/16 (адміністративне провадження №К/9901/22080/18).

Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що задекларована позивачем сума податкового зобов`язання у розмірі 164 699,94 грн. сплачена ним своєчасно, що виключає правомірність застосування штрафу.

Таким чином, податкове-повідомлення рішення ГУ ДФС від 11 червня 2019 року №0485681212 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 02 квітня 2020 року №22814-10 в частині визначення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 32 939,97 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 02 квітня 2020 року №22814-10, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

89.1.1 несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2 несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до абзацу другого пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, підставою для формування податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність факту не сплати платником податків суми узгодженого грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття податкової вимоги від 02 квітня 2020 року №22814-10 в частині визначення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 32 939,97 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 02 квітня 2020 року №22814-10 стала наявність у ТОВ Престиж-Інвест Груп податкового боргу на підставі податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2019 року №0485681212.

Оскільки вище судом встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2019 року №0485681212, податкова вимога від 02 квітня 2020 року №22814-10 в частині визначення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 32 939,97 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 02 квітня 2020 року №22814-10 також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Престиж-Інвест Груп підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь ТОВ Престиж-Інвест Груп належить присудити сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж-Інвест Груп задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11 червня 2019 року №0485681212.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 02 квітня 2020 року №22814-10 в частині визначення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 32 939,97 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 02 квітня 2020 року №22814-10.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж-Інвест Груп понесені нею витрати по сплаті судового збору розмірі 6 125,00 грн. (шість тисяч сто двадцять п`ять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Престиж-Інвест Груп (03680, м. Київ, вул. Кайсарова, буд. 2, ідентифікаційний код 34601804);

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко