Постанова

від 18.11.2020 по справі 520/2579/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 р.Справа № 520/2579/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

представника позивача Вернигора О.В.,

представника відповідача Лантушенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.09.20 року по справі № 520/2579/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортехінвест"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортехінвест" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування наказу - задоволено.

Скасовано наказ ГУ ДПС у Харківській області №1072 від 20.02.2020 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортехінвест" суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,0 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК контролюючим органом направлялись письмові запити на адресу платника, а саме:

від 20.06.2018 №25883/10/20-40-14-12-18 (отримано 02.07.2018);

від 29.10.2018 №44950/10/20-40-14-12-18 (отримано 05.11.2018);

від 19.11.2018 №48026/10/20-40-14-12-18 (отримано 17.12.2018);

від 17.04.2019 №19636/10/20-40-14-12-15 (отримано 22.05.2019);

від 17.05.2019 №24492/10/20-40-14-12-15 (отримано 19.06.2019);

від 05.07.2019 №33347/10/20-40-14-12-15 (отримано 03.09.2019).

Підставою для направлення зазначених запитів слугувала податкова інформація про виявлені факти, що свідчать про допущене позивачем порушення норм п. 198.1 ст.198 ПК:

протокол допиту ОСОБА_1 від 21.03.2017 року

узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «Полимер ВПК» від 11.04.2019 №1258/20-40-57-05-18;

узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «Крон ЖТФ» від 06.09.2017 №269/06-30-14-05/41311559;

узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «Бонснец-Сервіс» від 03.08.2018 №324/06-30-51-12/41553310;

узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «Лідер Торг А» від 29.10.2018 №91 /20-40-12-14-17/41679460;

узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «Лідер Торг А» від 15.04.2019 №363/20-40-14-21-07/41679460;

узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «Астерия Флайт» від 11.04.2019 №1254/20-40-57-05-18;

узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «Інспецресурс» від 03.01.2019 №3/20-40-14-21 -07/40109833;

узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «ТФ Апис» від 11.12.2018 № 994/20-40-14-21 -06/40977824;

узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «Веріс Трейд» від 05.11.2018 №108/20-40-12-14-17/42037331.

У зв`язку з ненаданням позивачем в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на запити контролюючого органу наказом від 20.02.2020 №1072 наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортехінвест" з 24.02.2020 тривалістю 5 днів.

Посадовою особою контролюючого органу здійснений вихід за податковою адресою ТОВ «Гортехінвест» з метою вручення наказу від 20.02.2020 року № 1072.

Однак, директор підприємства відмовив у допуску до перевірки посадовій особі Головного управління ДПС у Харківській області, про що був складений акт від 25.02.2020 №1118/20-40-05-18-09/37575306.

Не погоджуючись з вказаним наказом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортехінвест" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як зазначено вище, в оскаржуваному наказі підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача зазначено пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави: у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, задля проведення позапланової перевірки за цією нормою необхідна сукупність наступних умов: виявлення контролюючим органом недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків; направлення контролюючим органом такому платнику письмового запиту із зазначенням виявлених порушень, як в спірному випадку, недостовірності даних у податкових деклараціях; не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок № 1245).

Згідно з пунктом 73.3. статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, який визначає процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб`єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1245 (далі Порядок № 1245), визначено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

За правовим аналізом вищезазначених норм права, у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин, такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 року у справі №826/12244/14.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1245 перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

Враховуючи зазначені норми законодавства, такі вказують на правильність зазначення судом першої інстанції, що перед направленням запиту контролюючий орган повинен був встановити факт недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків; що в інформаційній системі органів державної податкової служби відсутня необхідна інформація; що така інформація не буде подана платником податку в порядку періодичного подання зазначеної інформації відповідно до Порядку № 1245.

За приписами п. 73.3 ст. 73 ПК України у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Матеріалами справи встановлено, що підставою для направлення запитів слугувала податкова інформація про виявлені факти, що свідчать про допущене позивачем порушення норм ПК України.

У зв`язку з чим, контролюючим органом направлені письмові запити на адресу платника.

У свою чергу позивачем надані відповіді, копії яких містяться в матеріалах адміністративної справи.

Згідно змісту відповідей позивача останній вказав на не дотримання податковою статті 73 ПК України.

З матеріалів справи, зокрема з запитів контролюючого органу, встановлено, що такі запити не містять обґрунтувань в чому полягає порушення саме позивачем документального оформлення господарських операцій, та/або неправомірність визначення сум податкового кредиту, неправомірність сум податкових зобов`язань.

Отже запити відповідача, направлені позивачу, не відповідають вимогам, визначеним п. 73.3 ст. 73 ПК України, оскільки не містять обов`язкової складової таких запитів підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, тобто запити контролюючого органу складені із порушенням вимог, встановлених Податковим кодексом, відповідно, у платника податків не виникло обов`язку із надання відповіді на такі запити.

Так, зокрема, з надісланих відповідачем запитів неможливо встановити, яким чином на підставі аналізу податкової інформації можна встановити відсутність реального здійснення операцій, як і конкретні обставини, на підставі яких контролюючий орган встановив порушення саме позивачем податкового законодавства. Вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні дані підстави, тобто наявність конкретних обставин, а не покликання на відповідні норми Податкового кодексу України.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Використання податкової інформації як підстава для направлення запиту платнику податків є правомірним, разом з тим, наявність такої інформації сама по собі не позбавляє податковий орган обов`язку дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту відповідного запиту.

У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені пп. 1 та 3 абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючим органом має бути вказано в такому запиті, які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено контролюючим органом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не в змозі надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 31 травня 2019 року по справі №813/1041/18, від 14.02.2019 по справі №826/9336/17, від 14.03.2018 по справі №813/1122/17.

Таким чином, відсутність у платника податків обов`язку із надання пояснень та документів на запит відповідача у зв`язку з недотриманням саме контролюючим органом порядку направлення запитів платниками податків не створює для такого контролюючого органу підстав, визначених пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що обумовлює протиправність оскарженого наказу про проведення перевірки та правомірність дій позивача з недопущення відповідача для проведення перевірки.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи відповідача не спростовують таких висновків суду.

Також суд зазначає, що доводи податкового органу про наявність податкової інформації про порушення контрагентами позивача податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки податкова інформація про порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства може вказувати на певні недоліки в господарській діяльності контрагентів позивача, а не наявність недостовірних відомостей в податкових деклараціях позивача.

При цьому суд вказує, що отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є окремою підставою для направлення платнику податків запиту про надання інформації та її документального підтвердження, а також є підставою для проведення позапланової документальної перевірки, на підставі пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року по справі № 520/2579/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова

Повний текст постанови складено 26.11.2020 року