Постанова

від 25.11.2020 по справі 640/8357/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8357/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.,

секретаря Ткаченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Парете 2020 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про скасування рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Парете 2020 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Парете 2020 (далі - позивач, ТОВ Парете 2020 ) звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про скасування рішення від 02 березня 2020 року №35113, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві, яким визнано відповідність ТОВ Парете 2020 критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення контролюючого органу порушує права та інтереси позивача, оскільки Критерії ризиковості платника відповідно до додатку №1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені постановою Кабінета Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 вступили в дію з 01 лютого 2020 року, у той час як взаємовідносини позивача з його контрагентами мали місце до цієї дати.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час розгляду справи судом відповідачем не надано доказів на підтвердження відповідності позивача критеріям ризиковості. Також наголошує, що оскаржуване рішення порушує його права, оскільки його прийняття обумовлює зупинення реєстрації всіх податкових накладних, а також ставить платника у стан правової невизначеності. До того ж, судом не перевірено чи відповідає оскаржуване рішення критеріям, закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.

Судом установлено, що ТОВ Парете 2020 зареєстроване в якості юридичної особи 03 вересня 2019 року та взяте на податковий облік як платник податків 26.03.2013 року.

02 березня 2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 35113 про відповідність ТОВ Парете 2020 критеріям ризиковості. Підставою для прийняття такого рішення стало отримання в ході аналіза баз даних ДПС України інформації, що придбання товарів: продуктів харчування (код УКТЗЕД 1601009100, 406901900, 1604141600) у ТОВ СЕТДЖЕТ , ТОВ МАЛТЕЙТ , ТОВ БРОАД ТОРГ , ТОВ СІНБЕР не відслідковується по ланцюгу, що обумовило визнання платника таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Уважаючи таке рішення протиправним, ТОВ Парете 2020 звернулось з відповідним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліка таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України у редакції, на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податка як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податка, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податка; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податка.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податка зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу пункта 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податка, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстра податкових накладних (далі - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), а також Порядком електронного адміністрування податка на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2014 року (далі - Порядок №569).

Зокрема, пунктом 12 Порядка №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України закріплено, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів уважає за необхідне підкреслити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117) і Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінета Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), який набрав чинності з 01 лютого 2020 року та діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За визначенням пункта 2 Порядка № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пунктами 6 та 7 Порядка № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податка, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податка, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податка критеріям ризиковості платника податка розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податка хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податка комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податка критеріям ризиковості платника податка. Включення платника податка до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податка, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податка отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податка через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податка критеріям ризиковості платника податка. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податка з переліку платників податка, які відповідають критеріям ризиковості платника податка. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податка критеріям ризиковості платника податка.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податка, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 4 до Порядка № 1165 встановлена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податка на додану вартість критеріям ризиковості платника податка, в якій зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податка критеріям ризиковості платника податка може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податка на додану вартість критеріям ризиковості платника податка змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що абзацом 14 пункта 6 Порядка № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податка з переліку платників податка, які відповідають критеріям ризиковості платника податка.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядка № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядка №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

З огляду на вищенаведене, твердження відповідача про зворотне є необґрунтованим та таким, що суперечить приписам Порядка № 1165.

За таких обставин, судом першої інстанції безпідставно враховано практику Верховного Суду, викладену у постановах від 20 листопада 2019 року по справ № 480/4006/18 та від 27 серпня 2019 у справі № 540/2077/18, оскільки вказані судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядка №117, які на час прийняття спірного рішення втратили чинність, оскільки з 01 лютого 2020 року набув чинності Порядок № 1165, в якому прямо передбачена можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податка на додану вартість критеріям ризиковості платника податка у судовому порядку.

Перевіряючи правомірність оскарженого рішення, колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, пунктами 5-7 Порядка №1165 передбачено, що платник податка, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податка (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податка (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податка, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податка, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податка критеріям ризиковості платника податка розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податка хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податка комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податка критеріям ризиковості платника податка.

Включення платника податка до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податка, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податка отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податка через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податка критеріям ризиковості платника податка.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податка з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податка, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податка критеріям ризиковості платника податка та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податка, що свідчать про невідповідність платника податка критеріям ризиковості платника податка.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податка критеріям ризиковості платника податка платник податка отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податка до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податка з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податка, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податка, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податка для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податка критеріям ризиковості платника податка.

Інформацію та копії документів, подані платником податка, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податка критеріям ризиковості платника податка, яке платник податка отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Одним з критеріїв ризиковості платника податка на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатка 1).

У свою чергу, аналіз змісту указаного пункта свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податка на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня щодо питання відповідності платника податка Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податка, податкової накладної/розрахунку коригування.

Окрім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податка і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення від 02 березня 2020 року №35113 випливає, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ Парете 2020 Критеріям ризиковості платника податка на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податка, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. Указане підтверджується доводами відзиву на позову, в яких зазначено, що рішення №35113 прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

У розрізі наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що у справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Дослідивши зміст спірного рішення від 02 березня 2020 року № 35113 про відповідність платника податка на додану вартість критеріям ризиковості, колегією суддів установлено, що нормативною підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 8 Порядка №1165, фактичною - податкова інформація, що придбання товарів: продуктів харчування (код УКТЗЕД 1601009100, 406901900, 1604141600) у ТОВ СЕТДЖЕТ , ТОВ МАЛТЕЙТ , ТОВ БРОАД ТОРГ , ТОВ СІНБЕР не відслідковується по ланцюгу.

При цьому, рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункта 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій. Отже, відповідачем не надано доказів існування підстав для застосування до позивача пункта 8 Критеріїв ризиковості платників податка з відповідним внесенням до переліка ризикових суб`єктів господарювання.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення №722 прийнято ГУ ДПС у м. Києва без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатком 1 до нього процедури і передумов його прийняття, колегія суддів приходить до висновку, що таке, як індивідуальний акт, підлягає скасуванню.

За таких обставин висновок суду першої інстанцій про відмову в задоволенні позову не ґрунтується на нормах матеріального права.

Згідно з частиною 2 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і ухвалити нове судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що зумовило неправильне вирішення справи.

Частиною 1 та 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 6 цієї правової норми закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно наявних у справі платіжних доручень позивачем за його подання та подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у загальному розмірі 5255,00 грн., відповідна сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Парете 2020 задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року скасувати .

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Парете 2020 задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02 березня 2020 року №35113 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Парете 2020 критеріям ризиковості платника податка .

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Парете 2020 (адреса: 04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 21А, код ЄДРПОУ 43206198) судові витрати зі сплати судового збора в загальній сумі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді Н.П. Бужак

О.Є. Пилипенко