Постанова

від 25.11.2020 по справі 240/3612/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3612/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

25 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Богдан" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2020 року ФГ Богдан звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області №1352684/32549156 від 17.12.2019 про зупинення реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та відмову в такій реєстрації РК №3 від 27.11.2019 до ПН №5 від 29.10.2019, ПДВ в сумі 26256,00 грн;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №3 від 27.11.2019 до ПН №5 від 29.10.2019, ПДВ в сумі 26256,00 грн датою її фактичного подання.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не з`ясував усі обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано та порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема зазначає, що платник податків не скористався своїм правом на подання документів на розгляд комісії ГУ ДПС у Житомирській області, яких було б достатньо для прийняття для нього позитивного рішення та реєстрації податкової накладної, однак звернувся до суду.

Керуючись приписами п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 17.10.2019 між ФГ Богдан та ТОВ Степфор укладено договір №231, відповідно до умов якого, ФГ Богдан відвантажило ТОВ Степфор просо жовте відповідно до актів на суму 792864 грн.

Позивачем були сформовані та подані на державну реєстрацію податкові накладні №1 від 21.10.2019, №2 від 22.10.2019, №3 від 25.10.2019, №4 від 29.10.2019, №5 від 29.10.2019, №6 від 28.10.2019 (а.с.28-33).

В подальшому, у зв`язку з встановленням помилки, позивачем було сформовано розрахунки коригування до податкової накладної №3 від 25.10.2019 28 листопада 2019, до податкової накладної №5 від 29.10.2019 27 листопада 2019 року та до податкової накладної №2 від 22.10.2019 27 листопада 2019 року (а.с.34-39).

ФГ Богдан було подано повідомлення №2 від 14.12.2019 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено до Головного управління ПС у Житомирській області

17.12.2019 Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято рішення №1352684/32549156 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.11.2019 №3. Вказано, що позивачем не надано договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків (а.с.40-41).

Не погоджуючись з рішенням комісії про відмову в реєстрації розрахунку коригування №3 від 27.11.2019, вважаючи його протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та додання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення Фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Однак з поданих матеріалів видно, що відповідачем у рішенні не вказано, які саме документи в обґрунтування реальності провадження господарської діяльності не надано контролюючому органу.

Позивачем надані до матеріалів справи докази підтверджують фактичне здійснення операції з продажу проса ТОВ "Степфор", дозволяють встановити кількісні та вартісні показники цієї операції і були достатніми для реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, п.201.10. ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.2 Порядку № 1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - Платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригуванні; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, Формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Приписами п.74.2. ст.74 ПК України встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунку коригувань критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Приписами підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України встановлено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.201.16.3. п.201.16. ст.201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. ПК України.

Згідно з п.п.201.16.1. ст.201 ПК України для "розблокування" реєстрації податкових накладних платник податків може подати письмові пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами п.1 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 13.06.2017 № 567 (далі - Наказ № 567), визначено, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Пунктом 2 Наказу № 567 визначено, що моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117, чинний на момент виникнення правовідносин), встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з п. 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз норм чинного законодавства, дозволяє зробити висновок, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та додання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення Фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Однак з поданих матеріалів видно, що відповідачем у рішенні не вказано, які саме документи в обґрунтування реальності провадження господарської діяльності не надано контролюючому органу.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем у спосіб, визначений Порядком № 117, було надано копії документів, що стали підставою для складання податкових накладних/розрахунку коригування.

До матеріалів справи долучено договір поставки від 17.10.2019 №231, укладеного між ФГ Богдан та ТОВ "Степфор", відповідно до якого позивач зобов`язується поставити ТОВ "Степфор" просо жовте, не для посіву в кількості 110 тон.

Згідно видаткових накладних від 21.10.2019 №1, від 22.10.2019 №2, від 25.10.2019 №3, від 29.10.2019 №4, від 29.10.2019 №5 ТОВ "Степфор" отримано від фермерського господарства "Богдан" проса жовтого в загальній кількості 110,12 тон (а.с.13-17). До кожної видаткової накладної сформовано відповідні акти приймання-передачі товару, що засвідченні підписами та печатками сторін (а.с.18-22).

На підтвердження факту оплати товарів надано платіжні доручення від 21.10.2019 №3077, від 22.10.2019 №3080, від 25.10.2019 №3097, від 28.10.2019 №3101, від 29.10.2019 №3110 (а.с.23-27).

Також на підтвердження фактичної можливості для продажу такої кількості проса позивачем до матеріалів справи надано копію звіту про посівні площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2019 року. Зі змісту звіту встановлено, що площа посіву проса становить 22,97 га, площа зібрана відповідає площі посіву, обсяг виробництва у початково оприбуткованій масі становить 1587,50 ц та обсяг виробництва у масі після доробки становить 1541,20 ц (а.с.42-47).

Із досліджених копій документів, що надіслані позивачем, суд встановив, що за формальними критеріями такі документи в повному обсязі відображають господарські операції ФГ Богдан , а тому є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування.

Зокрема, у рішенні відповідачем не вказано, відсутність яких саме конкретних документів з числа зазначених, на думку органу податкової служби перешкоджає реєстрації податкової накладної через те, що не дає можливості підтвердити правомірність складання податкової накладної/розрахунку коригування. Жодним чином не обґрунтовується те, що подані платником документи не є достатніми для підтвердження господарської операції з реалізації проса жовтого контрагентам за податковою накладною (розрахунком коригування №3 від 27.11.2019) від №5 від 29.10.2019.

Доводи апелянта про те, що позивачем документів, необхідних для реєстрації податкової накладної на розгляд комісії ГУ ДПС у Житомирській області не надано, колегія суддів відхиляє, оскільки надані до матеріалів справи докази підтверджують фактичне здійснення операції з продажу проса ТОВ "Степфор", дозволяють встановити кількісні та вартісні показники цієї операції і були достатніми для реєстрації податкової накладної.

Як відзначено вище, контролюючим органом не було чітко вказано, які саме документи необхідно надати платнику податків.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування ФГ Богдан в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення №1352684/32549156 від 17.12.2019.

Водночас, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність дотримання гарантій остаточного вирішення спірних правовідносин між сторонами за для чого слід зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №3 від 27.11.2019 (ПН №5 від 29.10.2019) датою її фактичного подання.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.