Постанова

від 23.11.2020 по справі 560/2856/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2856/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

23 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вест-Буд" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року (ухвалене в м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Хмельницькій області до Приватного підприємства "Вест-Буд" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Вест-Буд" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в судовому порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.

05 жовтня 2020 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

07 та 09 жовтня 2020 року від відповідача надійшла до суду відповідь на відзив.

04 та 06 листопада 2020 року до суду від приватного підприємства "Вест-Буд" надійшли додаткові пояснення.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 жовтня 2020 року, з урахуванням ст.306, ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив та додаткових пояснень колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що згідно з даними контролюючого органу у відповідача склалась заборгованість по платежах до бюджету в розмірі 107 875,04 грн.

Дана заборгованість в сумі 107 875,04 грн утворилась внаслідок не сплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов`язань:

1) по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно:

податкової декларації з податку на додану вартість від 21.01.2019, податкового повідомлення-рішення від 21.01.2019 № 0009145805, податкового повідомлення-рішення від 21.01.2019 № 0009115805, податкового повідомлення-рішення від 06.04.2019 № 0065575805, податкового повідомлення-рішення від 16.04.2019 № 0065595805, податкового повідомлення-рішення від 16.04.2019 № 0065605805, податкової декларації з податку на додану вартість від 20.08.2019, податкової декларації з податку на додану вартість від 20.09.2019, податкової декларації з податку на додану вартість від 21.10.2019, податкової декларації з податку на додану вартість від 20.11.2019, податкового повідомлення-рішення від 29.11.2019 № 0173695804, податкового повідомлення-рішення від 29.11.2019 № 0173715804, податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2020, податкової декларації з податку на додану вартість від 20.02.2020, податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2020, податкового повідомлення-рішення від 23.03.2020 № 0058615804;

2) по податку на прибуток приватних підприємств згідно податкової декларація з податку на прибуток від 02.03.2020;

3) по податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення 08.10.2019 № 0131892805.

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаного боргу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає настуцпне.

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу п. 15.1 ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В силу п. 59.1 ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Кодексу контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як встановлено з матеріалів справи, у відповідності до вимог вищезазначеного закону, позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №1128-58 від 06.02.2019. Вказана податкова вимога оскаржена не була.

Судова колегія зауважує, що у відповідності до п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Кодексу контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 20.1.33 п. 20.1. ст. 20 Кодексу контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Оскільки, відповідачем добровільно не було погашено борг, тому з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу, позивачем вживались заходи щодо виявлення майна відповідача, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта стосовно того, що податковим органом не було надано жодного підтвердження про здійснення всіх вичерпних заходів щодо встановлення наявності у відповідача майна (не лише транспортних засобів) достатнього для погашення боргу, відтак на переконання апелянта звернення з даним адміністративним позовом є передчасним, з огляду на наступне.

Так, згідно інформаційної довідки №210996290 від 02.06.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо майна відповідача відомості відсутні.

Крім того, на запит позивача від 13.02.2019 №5903/9/22-01-58-07-19 від регіонального сервісного центру в Хмельницькій області отримано листа від 27.02.2019 №31/22-732, в якому зазначено, що згідно регіональної автоматизованої бази даних "Автомобіль" зареєстрованих автотранспортних засобів за відповідачем не виявлено.

А також, на запит позивача від 13.02.2019 №5905/9/22-01-58-07-19 від державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів головне управління держпродспоживслужби в Хмельницькій області отримано листа від 01.03.2019 №22/18-03/712 в якому зазначено, що згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи за відповідачем тракторів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано.

Таким чином, проведеними позивачем заходами встановлено відсутність майна у відповідача.

Відповідно до пп. 19-1.1.22, пп. 19-1.1.45 п. 19-1 ст. 19 Кодексу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Судова колегія зазначає, що вказана вище заборгованість відповідача підтверджується наявними матеріалами справи.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Апелянт, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції вказує на те, що оскільки відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року, тому вказане рішення не набуло законної сили. Водночас, не зважаючи на вказані обставини, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області із розрахункового рахунку ПП "Вест - Буд" в АТ "Ідея Банк" 28.08.2020 року були зняті кошти згідно інкасових доручень на суму 38088 грн. та 1089,52 грн., що свідчить про протиправність дій позивача.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 5 вказаної статті, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом адміністративного позову є:

- стягнення з приватного підприємства "Вест-Буд" (код ЄДРПОУ 32739199, 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 71, кв. (офіс) 14) кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 107 875,04 грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу;

- накладення арешту на кошти та інші цінності приватного підприємства "Вест-Буд" (код ЄДРПОУ 32739199, 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 71, кв. (офіс) 14), що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 107 875,04 грн.

При цьому, варто зазначити, що питання передчасного стягнення коштів з рахунків відповідача не є предметом даного позову.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вест-Буд" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.