Рішення

від 26.11.2020 по справі 910/13938/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2020Справа № 910/13938/20 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадо Трейд", м. Київ

про стягнення 9 217,81 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.09.2020 року Приватне акціонерне товариство "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадо Трейд" (відповідач) суми в розмірі 9 098,50 грн, суми пені в розмірі 95,45 грн та суми 3% річних в розмірі 23,86 грн, у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору поставки №40/05 від 12.05.2020 року в частині поставки товару, оплаченого позивачем.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.09.2020 відкрито провадження у справі №910/13938/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, направлялась ухвала суду від 17.09.2020 року.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105473827758 отримав ухвалу суду від 17.09.2020 про відкриття провадження у справі 23.09.2020.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 08.10.2020 року (включно).

07.10.2020 року відповідачем направлено на адресу суду засобами поштового зв`язку відзив на позову заяву, в якому зазначено, що строк поставки товару не настав, відповідно до умов п. 3.1. договору, а тому відсутні обставини, які б надавали позивачу право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати, оскільки відсутня письмова відмова позивача від договору. У зв`язку з чим, також, відсутні підстави для нарахування пені та 3% річних.

22.10.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що положеннями п. 3.1. договору не встановлено строку поставки, а тому він встановлюється ч. 1 ст. 663 ЦК України та ч. 2 ст. 530 ЦК України моментом пред`явлення вимоги. Оскільки позивачем обрано повернення суми передоплати, то у відповідача виник обов`язок повернути кошти.

22.10.2020 від відповідача до суду надійшли пояснення в яких зазначено, що на виконання п. 3.1. та п. 6.7. договору 16.10.2020 відповідачем було направлено на адресу позивача товар за допомогою служби Нова пошта згідно накладної №20450291794165, а тому, позовні вимоги є безпідставними.

12.11.2020 року від позивача до суду надійшли пояснення в яких зазначено, що від прийняття направленого відповідачем товару позивач відмовився, в наслідок чого оператором Нова пошта було оформлено повернення посилки відправникові (відповідачу) за накладною №59000572932399.

16.11.2020 року від позивача до суду надійшли пояснення в яких ним повторно зазначено, що від прийняття направленого відповідачем товару позивач відмовився, в наслідок товар було повернуто відповідачу. Позивач вказав, що право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом, встановленим законом правом покупця на односторонню відмову від виконання зобов`язання з поставки товару, внаслідок чого припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у період з 27.10.2020 року по 25.11.2020 року на лікарняному, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з лікарняного.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 року між відповідачем (виконавець) та позивачем (замовник) було укладено Договір поставки №40/05 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця запчастини до спецтехніки, надалі товар в асортименті, кількості та по ціні, що вказані у рахунках, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість у порядку і на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору сторони домовились, що загальна вартість та ціна на товар встановлена в гривнях і вказана в рахунках, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Поставка товару здійснюється шляхом передачі товару в доставку через будь-яке відділення ТОВ Нова пошта , отримувач ПАТ Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56 , адреса отримувача м. Хмельницький, вул. Західна Окружна, 1, нова пошта №1, тел. +380 067 386 2502. Продавець здійснює поставку протягом 3 календарних днів з дня направлення покупцю письмового повідомлення про готовність передати товар в доставку ТОВ Нова пошта . Письмове повідомлення направляється на електронну адресу покупця, зазначену у п. 9.6. цього Договору. (п. 3.1. Договору).

Передача товару, перехід права власності на товар та ризик випадкового знищення та/або пошкодження товару відбувається в момент видачі ТОВ Нова пошта експрес-накладної, в якій буде вказаний відправник ТОВ Бадо Трейд , отримувач ПАТ Хмельницьке ШБУ №56 . (п. 3.2. Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2020 року. (п. 11.1. Договору).

В пункті 8.1. Договору сторони домовились, що всі можливі спори про виконання, зміну або розірвання цього Договору вирішується в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Для отримання документів, передбачених п.п. 3.1. та 6.7. цього Договору, покупець надає адресу електронної пошти oblik.shbu@shbu56.com.ua , справжність та дійсність якої гарантує.

27.05.2020 року відповідачем було виставлено позивачу рахунок №77/0520 на суму в розмірі 9 098,50 грн.

Позивач, відповідно до платіжного доручення №19852 від 03.06.2020 року, здійснив оплату вказаного рахунка на суму в розмірі 9 098,50 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем товар поставлено так і не було.

Листом №12233 від 04.08.2020 року позивач просив здійснити поставку товару у строк до 08.08.2020 року, а у разі відсутності можливостей поставити товар, у строк до 10.08.2020 року повернути кошти позивачу.

Звертаючись до суду з даним позовом, у зв`язку з неотриманням від відповідача ні товару, ні коштів в розмірі 9 098,50 грн, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бадо Трейд вказану суму та суму пені в розмірі 95,45 грн і суму 3% річних в розмірі 23,86 грн в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає Договір поставки №40/05 від 12.05.2020 року належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, позивачем було здійснено оплату товару, на виконання вимог Договору та виставленого відповідачем рахунку на оплату, на суму в розмірі 9 098,50 грн, згідно зазначеного вище платіжного доручення.

Листом №12233 від 04.08.2020 року позивач просив здійснити поставку товару у строк до 08.08.2020 року, а у разі відсутності можливостей поставити товар, у строк до 10.08.2020 року повернути кошти позивачу.

Звертаючись до суду із даною позовною заявою, позивач зазначає, що умовами Договору не встановлено строків поставки, а тому строк виконання Договору настав з моменту отримання відповідачем листа №12233 від 04.08.2020 року та відповідач повинен був здійснити поставку товару у визначений у листі строк - до 08.08.2020 року.

Заперечуючи проти наведених тверджень відповідач зазначає, що п. 3.1. Договору сторонами чітко визначено строки поставки, а тому, поставка відповідачем товару може бути здійснена в межах строку дії Договору, а саме по 31.12.2020 року.

Як встановлено судом, пунктом 3.1. Договору сторони домовились, що продавець здійснює поставку протягом 3 календарних днів з дня направлення покупцю письмового повідомлення про готовність передати товар в доставку ТОВ Нова пошта . Письмове повідомлення направляється на електронну адресу покупця, зазначену у п. 9.6. цього Договору.

Отже, сторони погодили, що поставка товару буде здійснена протягом 3 календарних днів з дня направлення позивачу письмового повідомлення про готовність передати товар в доставку.

Однак, при цьому, сторонами у Договорі не встановлено строку в який повинно бути здійснене відповідачем направлення позивачу письмового повідомлення про готовність передати товар в доставку. Строк на здійснення такого направлення не може бути абстрактним та виконаним до кінця строку дії Договору, на чому наголошує відповідач, оскільки укладаючи Договір з відповідачем позивач розраховував отримати обумовлений сторонами товар, а не в майбутньому, до кінця строку дії Договору, очікувати на отримання від відповідача листа про готовність товару.

Таким чином, враховуючи відсутність визначення строку виконання зазначеного обов`язку відповідачем, застосуванню підлягають загальні норми статті 530 Цивільного кодексу України.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, а сторонами не заперечено, що станом на день звернення позивача до суду із даною позовною заявою, на електронну адресу позивача, зазначену у п. 9.6. Договору, повідомлення, про готовність передання відповідачем товару в доставку ТОВ Нова пошта , не надходило.

Судом враховано, що відповідачем подано до суду документи, зокрема, повідомлення про готовність до відвантаження товару (передачі товару в доставку) від 13.10.2020 року. Вказаним повідомленням відповідач вказує, що товар на суму 9 098,50 грн готовий до передачі в доставку. (Докази направлення вказаного листа на електронну адресу позивача містяться в матеріалах справи).

Листом від 13.10.2020 року позивач у відповідь повідомив відповідача, що переданий у доставку товар прийнятий не буде.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії експрес-накладної №20450291794165 від 16.10.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Бадо Трейд відправлено Приватному акціонерному товариству Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56 товар згідно умов Договору.

Однак, як вбачається із наданих позивачем до суду 12.11.2020 року пояснень, товар за експрес-накладною №20450291794165 позивачем прийнято не було (що підтверджується скріншотом повідомлення із бізнес кабінету Нова пошта), та 21.10.2020 року за експрес-накладною №59000572932399 було повернуто відправнику (ТОВ Бадо-Трейд ) і 26.10.2020 року повернутий товар було отримано відповідачем, що підтверджується інформацією за експрес-накладною №59000572932399.

Згідно із загальними вимогами до виконання зобов`язань, що виникають у тому числі з договорів, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).

Однією з умов належного виконання зобов`язання є виконання його у встановлений строк. Так, норма ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явленням вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами. В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Таким чином, суд зазначає, що керуючись нормою статті 530 Цивільного кодексу України, з врахуванням того, що сторонами не визначено строку виконання відповідачем обов`язку із направлення позивачу повідомлення про готовність товару передати в доставку, беручи до уваги лист №12233 від 04.08.2020 року, яким позивач визначив строки, які сторонами в Договорі не встановлені, обов`язок із поставки товару відповідачем повинен був бути виконаний у визначені позивачем терміни.

Окрім того, станом на момент вирішення справи, з урахуванням направлення 13.10.2020 року на адресу позивача відповідачем повідомлення про готовність передати товар в доставку (що в розумінні п. 3.1. Договору є моментом настання строку виконання зобов`язання із поставки товару), товар все ж таки позивачем отримано не було і право власності на цей товар, відповідно до п. 3.2. Договору, у позивача не виникло.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В пункті 8.1. Договору сторони домовились, що всі можливі спори про виконання, зміну або розірвання цього Договору вирішується в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Заперечення відповідача щодо того, що лист №12233 від 04.08.2020 року отримано за поштовим індексом 03505, а не за поштовим індексом 01014, а отже не може вважатись отриманим відповідачем, не приймається судом у зв`язку з недоведенням факту неотримання, оскільки в матеріалах справи міститься копія накладної №2901600874485, з якої вбачається, що адресою відправника зазначено саме: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63 і відправлення (згідно даних сайту Укрпошти) вручене саме отримувачу.

Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.

Таким чином, з моменту отримання відповідачем листа позивача №12233 від 04.08.2020 року, у відповідача виник обов`язок з повернення ПАТ Хмельницьке ШБУ №56 коштів в розмірі 9 098,50 грн, у зв`язку з невиконанням обов`язку щодо поставки товару.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів отримання позивачем товару, з урахуванням п. 3.2. Договору, беручи до уваги встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу суми оплати в розмірі 9 098,50 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 95,45 грн та суми 3% річних в розмірі 23,86 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи встановлені вище обставини, з моменту отримання листа позивача №12233 від 04.08.2020 року у відповідача виникло грошове зобов`язання з повернення коштів, оскільки норма статті 693 Цивільного кодексу України передбачає такі дії з боку продавця лише за вимогою покупця.

Отже, враховуючи викладене Судом перевірено наведений у матеріалах справи розрахунок суми пені і 3% річних та визнано їх обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача щодо того, що відповідно до Договору його зобов`язання з поставки товару є негрошовим і нарахування 3% річних є необґрунтованим, спростовуються вищевикладеним.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження повернення позивачу спірної суми коштів.

Зважаючи на встановлені факти, та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню повністю та стягненню з відповідача суми коштів в розмірі 9 098,50 грн, суми пені в розмірі 95,45 грн та суми 3% річних в розмірі 23,86 грн.

Судовий збір, у розмірі 2 102,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бадо-Трейд (ідентифікаційний код 42542817, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63) на користь Приватного акціонерного товариства Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56 (ідентифікаційний номер 03448860, місцезнаходження: 29016, м. Хмельницький, вул. Західна окружна, буд. 1) суму коштів в розмірі 9 098,50 грн (дев`ять тисяч дев`яносто вісім гривень 50 копійок), суму пені в розмірі 95,45 грн (дев`яносто п`ять гривень 45 копійок), суму 3% річних в розмірі 23,86 грн (двадцять три гривни 86 копійок) та суму судових витрат в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривни 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов