Рішення

від 16.11.2020 по справі 914/2044/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 справа № 914/2044/20

За позовом: Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» , м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Будівельна компанія «АБВ» , м. Старий Самбір, Львівська область

про стягнення 1 204 041, 59 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І. Б.

Представники:

від позивача: Мармуляк С.В., Скрут Л.Б.- представники;

від відповідача: не з»явився;

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» до Приватного підприємства «Будівельна компанія «АБВ» про стягнення 1 204 041, 59 грн.

Ухвалою суду від 13.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 14.09.2020. Ухвалою суду від 14.09.2020 підготовче засідання відкладено на 05.10.2020. Ухвалою суду від 05.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 02.11.2020.

Ухвалою суду від 02.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 16.11.2020.

В судовому засіданні 16.11.2020 представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання, 16.11.2020, представник відповідача не з`явився, причин неявки не повідомив, на адресу суду повернувся поштовий конверт, який був скерований на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 16.11.2020 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Акціонерне товариство «ОКСІ БАНК» (надалі позивач, кредитодавець) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Будівельна компанія «АБВ» (надалі відповідач, позичальник) про стягнення 1 204 041, 59 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що між позивачем та Приватним підприємством Бізнес Асістанс Україна , яке в подальшому було перейменовано на Приватне підприємство Будівельна компанія АБВ , був укладений генеральний договір на здійснення кредитних операцій від 14.11.2013 № 04/13-ГД (зі змінами та додатковими договорами) та кредитний договір з відкриттям невідновлюваної кредитної лінії № 37/13-ВКЛ (зі змінами та додатковими договорами), відповідно до умов яких кредитодавець надає позичальникові грошові кошти (відкриває відновлювальну кредитну лінію), а позичальник зобов`язується повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, на умовах передбачених договорами.

Крім цього, 31.03.2016 між позивачем та Приватним підприємством Бізнес Асістанс Україна в межах генерального договору було укладено кредитний договір № 03/16-К, відповідно до якого кредитодавець надає грошові кошти позичальнику на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, передбачених договором.

Умовами вказаних договорів передбачено обов`язок позичальника своєчасно здійснювати сплату кредитодавцеві нарахованих відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди в порядку та на умовах, передбачених договором.

Всупереч умовам договорів, позичальник отриманий кредит та відсотки за користування кредитом, у вказані у договорах терміни не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість, зокрема починаючи з грудня 2017 року, порушення відповідачем графіку погашення кредитів носять системний характер, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за порушення умов кредитних договорів від 14.11.2013 № 37/13-ВКЛ та від 31.03.2016 № 03/16-К станом на 23.07.2020 становить: 998 025, 26 грн - основний борг; 173 572, 30 грн - заборгованості по відсотках та 31 444, 03 грн - пені за порушення умов договору.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, 14 листопада 2013 року між ПАТ ОКСІ БАНК та Приватним підприємством Бізнес Асістанс Україна , яке 12.05.2017 згідно з рішенням засновників № 10 було перейменовано на Приватне підприємство Будівельна компанія АБВ , було укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 04/13-ГД (надалі генеральний договір).

Відповідно до п 1.1 генерального договору, цим договором визначаються загальні умови надання кредитодавцем послуг позичальнику по здійсненню активних операцій, зокрема: надання кредитів, в тому числі надання овердрафту і відкриття кредитних ліній; надання гарантій; врахування та авалювання векселів, а також загальні умови передачі в заставу майна/майнових прав в забезпечення виконання позичальником зобов`язань перед кредитодавцем за вказаними операціями.

Умовами п. 1.2. генерального договору визначено, що конкретний порядок і умови надання вказаних послуг та розрахунки за ними визначаються в окремих додаткових договорах, що укладаються сторонами в рамках цього договору і носять назви відповідно до виду операції зокрема: кредитні договори, в тому числі, про надання овердрафту, і відкриття кредитних ліній; договори про надання гарантій; договори про врахування векселів; договори про авалювання векселів.

Пунктом 1.3. генерального договору визначено загальні умови, на яких кредитодавець надає послуги позичальнику по здійсненню кредитних операцій: загальна сума кредитних операцій за всіма кредитними договорами (сума яка фактично видана, а також яка підлягає до видачі кредитодавцем позичальнику за умовами кредитних договорів), не може бути більшою ніж 2 200 000,00 грн; строк дії генерального договору: по 11 листопада 2015 року.

14 листопада 2013 року між сторонами у справі в межах генерального договору було укладено кредитний договір з відкриттям невідновлюваної кредитної лінії № 37/13-ВКЛ (надалі кредитна лінія), згідно з п. 1.1 якого кредитодавець надає грошові кошти (відкриває відновлювану кредитну лінію) позичальнику з лімітом кредитування 700 000,00 грн в строк з 14 листопада 2013 року по 11 листопада 2015 року, на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити 23 % річних за користування кредитом на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 2.1. кредитної лінії, надання кредиту здійснюється шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку № НОМЕР_1 згідно цільового призначення на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 в ПАТ ОКСІ БАНК без урахування комісійної винагороди, яка перераховується кредитодавцю в момент надання кредиту на рахунок неамортизованого дисконту у розмірі та в порядку, передбаченому п. 5.4. договору. Як вбачається з п. 5.4 цього договору, сплата позичальником комісійної винагороди за видачу кредиту здійснюється в розмірі 1 % від суми кредиту, обумовленої в п. 1.1. договору, на рахунок кредитодавця № НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 2.4. кредитної лінії, повернення кредиту здійснюється згідно з Графіком зменшення ліміту кредитної лінії, зазначеним в додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору.

15 січня 2014 року між сторонами у справі було укладено додатковий договір № 1 до кредитної лінії, відповідно до якого, п 1.1 кредитної лінії викладено в наступній редакції: кредитодавець надає грошові кошти позичальнику з лімітом кредитування 1 076 000, 00 грн в строк з 14 листопада 2013 року по 11 листопада 2015 року, на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити 23 % річних за користування кредитом на умовах передбачених договором . Також в п. 2.4. кредитної лінії в новій редакції викладено графік зменшення ліміту кредитної лінії.

30 жовтня 2015 року між сторонами у справі було укладено додатковий договір № 1 до генерального договору, яким внесені зміни в п. 1.3 генерального договору, а саме змінено строк дії генерального договору з по 11 листопада 2015 року на по 30 червня 2016 року .

Також 30 жовтня 2015 року між сторонами у справі було укладено додатковий договір № 2 до кредитної лінії, відповідно до якого п. 1.1. кредитної лінії викладено в наступній редакції: кредитодавець надає грошові кошти (відкриває відновлювану кредитну лінію) позичальнику з лімітом кредитування 1 076 000,00 грн в строк з 14 листопада 2013 року по 30 червня 2016 року, на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити 23 % річних за користування кредитом на умовах, передбачених договором . Також цим додатковим договором № 2 до кредитної лінії в п. 2.4. кредитної лінії в новій редакції викладено графік повернення кредиту, а в п. 4.2.1. змінено строк повернення кредиту на 30 червня 2016 року.

2 листопада 2015 року між сторонами у справі було укладено додатковий договір № 3 до кредитної лінії, відповідно до якого п. 1.1. кредитної лінії викладено в наступній редакції: кредитодавець надає грошові кошти (відкриває відновлювану кредитну лінію) позичальнику з лімітом кредитування 1 076 000,00 грн в строк з 14 листопада 2013 року по 30 червня 2016 року, на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити 24 % річних за користування кредитом на умовах передбачених договором .

17 лютого 2016 року між сторонами у справі було укладено додатковий договір № 2 до генерального договору, яким внесені зміни в п. 1.3. генерального договору, а саме змінено ліміт з 2 200 000,00 грн на 4 389 000,00 грн, а також змінено строк дії генерального договору з по 30 червня 2016 року на по 21 грудня 2018 року .

17 лютого 2016 між сторонами у справі було укладено додатковий договір № 4 до кредитної лінії, відповідно до якого п. 1.1 кредитної лінії викладено в наступній редакції: кредитодавець надає грошові кошти (відкриває відновлювану кредитну лінію) позичальнику у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 1 300 000 00 грн в строк з 14 листопада 2013 року по 21 грудня 2018, на поповнення обігових коштів. Валютою даного договору може бути гривня та долар США. У випадку надання кредиту в доларах США для розрахунку ліміту кредиту застосовується офіційний курс НБУ на дату укладення цього додаткового договору. Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити 24 % річних за користування кредитом в гривнях, 14 % річних за користування кредитом в доларах США та, на умовах, передбачених договором . Також, в п. 2.4 кредитної лінії в новій редакції викладено графік зменшення ліміту кредитної лінії. В п. 4.2.1. змінено строк повернення кредиту на 21 грудня 2018 року.

Крім цього, 31 березня 2016 року між сторонами у справі, в межах генерального договору, було укладено кредитний договір № 03/16-К (надалі кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець надає грошові кошти позичальнику в розмірі 1 100 000, 00 грн. на строк з 31 березня 2016 року по 21 грудня 2018 року, на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити 27 % річних на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору, надання кредиту здійснюється шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку № НОМЕР_4 на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_4 в ПАТ ОКСІ БАНК без урахування комісійної винагороди, яка перераховується кредитодавцю в момент надання кредиту на рахунок неамортизованого дисконту у розмірі та в порядку, передбаченому п. 5.4. договору. Як вбачається з п. 5.4. кредитного договору, сплата позичальником комісійної винагороди за видачу кредиту здійснюється в розмірі 1% від суми кредиту, обумовленої в п. 1.1 договору, на рахунок кредитодавця № НОМЕР_5 .

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору, повернення кредиту здійснюється згідно з графіком повернення кредиту, зазначеним в додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору.

Факт видачі позичальнику кредиту згідно з умовами укладених договорів підтверджується: меморіальним ордером від 15.11.2013 № 1061585 відповідно до якого позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кредит в розмірі 693 000, 00 грн (за мінусом 7 000, 00 грн комісійної винагороди, передбаченої п 5.4 кредитної лінії); меморіальним ордером від 16.01.2014 № 43627 відповідно до якого позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кредит в розмірі 372 240,00 грн. (за мінусом 3 760,00 грн. комісійної винагороди, передбаченої п. 5.4. кредитної лінії); меморіальним ордером від 22.02.2016 № 203961 відповідно до якого позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кредит в розмірі 22 126,50 доларів США (за мінусом 223,50 доларів США комісійної винагороди, передбаченої п. 5.4. кредитної лінії); меморіальним ордером від 31.03.2016 № 359989 відповідно до якого позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кредит в розмірі 1 089 000,00 грн. (за мінусом 11 000, 00 грн. комісійної винагороди, передбаченої п. 5.4. кредитного договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості, поданого позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за порушення умов кредитної лінії від 14.11.2013 № 37/13-ВКЛ та кредитного договору від 31.03.2016 № 03/16-К станом на 23.07.2020 становить: 998 025, 26 грн - основний борг; 173 572, 30 грн - заборгованості по відсотках та 31 444, 03 грн пені за порушення умов договору.

Згідно зі ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з п. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе перед банком зобов`язань, що виникли з кредитних договорів, відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 998 025, 26 грн та відсотками за користування кредитом в сумі 173 572, 30 грн, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 31 444, 03 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України, встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, у відповідності із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.3 ст. 533 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Відтак, максимальний розмір пені пов`язаний з розміром облікової ставки Національного банку України, а оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, то пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише в національній валюті України - гривні.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року, справа № 6-2667-цс16).

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що розмір пені за визначені позивачем періоди розраховано вірно, а відтак позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 31 444, 03 грн підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на викладені вище обставини, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 126, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Будівельна компанія АБВ (82000, м. Старий Самбір Львівської області, вул. Вітовського, 31, код ЄДРПОУ 36659526) на користь Акціонерного товариства ОКСІ БАНК (79019, м. Львів, вул. Газова, 17, код ЄДРПОУ 09306278) суму в розмірі 1 221 087, 21 грн, з яких:

- 998 025, 26 грн - основна заборгованість;

- 173 572, 30 грн - заборгованість за відсотками;

- 31 444, 03 грн - пені;

- 18 045, 62 грн - судового збору .

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2020 року.

Суддя П.Т. Манюк