Рішення

від 26.11.2020 по справі 914/2469/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020 справа № 914/2469/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю ДП-ІМПЕРІЯ , м.Луцьк

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Спецекспедиція , м.Дрогобич

про стягнення 68499,70грн. заборгованості

Представники сторін не викликалися.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю ДП-ІМПЕРІЯ , м.Луцьк, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецекспедиція , м.Дрогобич про стягнення 68499,70грн. заборгованості, з яких: 57787грн. основного боргу, 3994,57грн. 10% річних, 1198,37грн. інфляційних втрат та 5519,76грн. пені.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач посилається на те, що між ним та відповідачем 01.11.2019р. укладено договір поставки № 50/19 та договір перевезення вантажів № 49/19, шляхом обміну через електронну пошту. Як стверджує позивач, на виконання умов договору поставки, ним за період з 18.11.2019р. по 26.12.2019р. поставлено відповідачу по видаткових накладних № 73, № 84, № 92, № 14, № 17, № 108 товару на загальну суму 317420,70грн., а на виконання умов договору перевезення, надано послуг відповідачу за період з 14.11.2019р. по 10.12.2019р. на загальну суму 292086грн., що підтверджується Актами наданих послуг № 57, № 68, № 69, № 38, № 42, № 51. Однак відповідачем оплату за товар та послуги здійснено частково, на суму 551719,70грн. Позивач вказує на те, що враховуючи періоди поставки товару, надання послуг, а також проведені оплати, за відповідачем рахується заборгованість по видатковій накладній №108 від 26.12.2019р. на суму 57787грн. Відтак позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 57787грн. основного боргу.

Крім цього, позивач, на підставі п.7.3 Договору поставки № 50/19 від 01.11.2019р. та ст.625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на його користь 5519,76грн. пені, 3994,57грн. 10% річних та 1198,37грн. інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позов не подав, позовних вимог не спростував.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.09.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Заяв про продовження процесуальних строків від сторін не надходило.

Мотивувальна частина рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 та частиною 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними № 73 від 18.11.2019р. на суму 110900,1грн., № 84 від 21.11.2019р. на суму 57770грн., № 92 від 22.11.2019р. на суму 36835грн., №14 від 03.12.2019р.на суму 37714,8грн., № 17 від 03.12.2019р. на суму 16408,8грн., № 108 від 26.12.2019р. на суму 57792грн. підтверджується поставка позивачем відповідачу товару на загальну суму 317420,7грн.

Факт надання послуг позивачем відповідачу на загальну суму 292086грн. підтверджується наявними у матеріалах справи Актами надання послуг № 57 від 14.11.2019р. на суму 13980,6грн., № 68 від 15.11.2019р. на суму 13316,40грн., № 69 від 18.11.2019р. на суму 70794грн., № 38 від 06.12.2019р. на суму 110767,50грн., № 42 від 09.12.2019р. на суму 56052грн., № 51 від 10.12.2019р. на суму 27175,50грн.

Факт сплати відповідачем позивачу 551719,70грн. підтверджується платіжними дорученнями № 6 від 15.11.2019р. на суму 45000грн., № 5 від 14.11.2019р. на суму 12580грн., № 8 від 18.11.2019р. на суму 48000грн., № 9 від 20.11.2019р. на суму 55000 грн., № 11 від 21.11.2019р. на суму 43000грн., № 17 від 26.11.2019р. на суму 50000грн., № 20 від 29.11.2019р. на суму 50000грн., № 23 від 06.12.2019р. на суму 54139,7грн., № 34 від 12.12.2019р. на суму 40000грн., № 43 від 26.12.2019р. на суму 100000 грн., № 47 від 27.12.2019р. на суму 54000грн.

З згаданих платіжних доручень, а саме: № 8 від 18.11.2019р., № 9 від 20.11.2019р., № 11 від 21.11.2019р., № 17 від 26.11.2019р., № 20 від 29.11.2019р., № 23 від 06.12.2019р., № 34 від 12.12.2019р., № 43 від 26.12.2019р., № 47 від 27.12.2019р., вбачається, що відповідачем повністю проведено оплату позивачу за надані останнім послуги. Такого висновку, суд дійшов з огляду на наявність у платіжних дорученнях чіткого призначення платежу, зокрема: посилання на Договір перевезення вантажів № 49/19 від 01.11.2020р., на підставі якого здійснювались оплати.

Отже, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, з урахуванням усіх наявних у матеріалах справи оплат, неоплаченою залишилась заборгованість відповідача перед позивачем на суму 57787грн. по видатковій накладній № 108 від 26.12.2019р.

Станом на момент прийняття рішення у справі у матеріалах справи відсутні, та відповідачем суду не подані докази, які б спростували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення боргу в сумі 57787грн. За таких обставин, заявлені позивачем до стягнення з відповідача 57787грн. основного боргу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивачем, на підставі п.7.3. Договору поставки № 50/19 від 01.11.2019р., заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 5519,76 грн. за період з 07.01.2020р. по 06.07.2020р. Однак заявлена позивачем до стягнення з відповідача пеня задоволенню не підлягає, з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що Договір поставки № 50/19 від 01.11.2019р. укладений між позивачем та відповідачем. Наявна у матеріалах справи копія Договору поставки № 50/19 від 01.11.2019р. не містить підпису уповноваженого представника ТОВ Спецекспедиція . Тому суд не може дійти висновку, що такий укладався між сторонами у справі. Наявність у видатковій накладній № 108 від 26.12.2019р. посилання на Договір перевезення вантажів № 49/19 від 01.11.2019р. не підтверджує факту укладення Договору поставки № 50/19 від 01.11.2019р. Договором перевезення вантажів № 49/19 від 01.11.2019р. не передбачено поставки товарів, а предметом Договору є перевезення вантажу.

Відтак, у суду відсутні підстави для стягнення пені, з огляду на норми ст.547, ст.549 ЦК України.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України та п.7.3 договору поставки № 50/19 від 01.11.2019р., 10 % річних в сумі 3994,57грн. Однак у матеріалах справи відсутній укладений сторонами Договір, який передбачав би стягнення 10% річних за прострочення оплати товару відповідачем. Тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, в цій частині підлягають до задоволення в сумі 1198,37грн. 3% річних за період з 07.01.2020р. по 15.09.2020р., на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Здійснивши обрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1198,37грн. за період з січня 2020р. по серпень 2020р., суд дійшов висновку, що такі підлягають до задоволення в заявленій сумі.

При обрахунку інфляційних, судом застосовано формулу, яка наведена у постанові Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19.

Враховуючи те, що позивачем подано суду достатньо доказів на обгрунтування позовних вимог, а відповідачем не подано жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне їх погашення, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення в сумі 57787грн. основного боргу, 1198,37 грн. 3% річних та 1198,37грн. інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2,3,13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДП-ІМПЕРІЯ (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Шопена, буд.22, код ЄДРПОУ 40384207) до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецекспедиція (82109, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Механізаторів,1, код ЄДРПОУ 42874839) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецекспедиція (82109, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Механізаторів,1, код ЄДРПОУ 42874839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДП-ІМПЕРІЯ (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Шопена, буд.22, код ЄДРПОУ 40384207) 57787грн. основного боргу, 1198,37 грн. 3% річних, 1198,37грн. інфляційних втрат та 1846,81 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4.Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

5.Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Суддя О.Ю. Бортник