Рішення

від 24.11.2020 по справі 922/2285/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2285/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фугат", с. Піски-Радківські про стягнення 655312,89 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Маріупольська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фугат", в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фугат" на користь Маріупольської міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Консервна, 30-а, площею 3,1770 га, кадастровий номер (1412300000:02:017:0207) у сумі 655312,89 грн., з яких: основний борг - 620290,17 грн. та пеня - 35022,72 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 23.11.2016 щодо внесення орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

17.09.2020 до суду відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач вказує на те, що згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року по справі № 520/11407/19, вирішено - адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фугат" про стягнення податкового боргу задовольнити, стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Фугат" (код ЄДРПОУ 34551057) в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 760795 (сімсот шістдесят тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн. 91 коп. Також, згідно рішень Господарського суду Харківській області по справам №922/2072/18 та № 922/2176/18 з ТОВ «ФУГАТ» на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" стягнуто основний борг - 4 091 712,00 грн., пеня - 406 882,46 грн., 3% річних - 104 338,64 грн., інфляційні втрати - 329 985,65 грн., судовий збір в сумі 73993,78 грн. та 549947,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 24496,00 грн., інфляційні втрати в сумі 91218,72 грн., судовий збір у розмірі 9918,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11183,89 грн., відповідно. На виконання рішень вказаних судів, Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюм Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відкрито виконавче провадження та накладений арешт на банківські рахунки ТОВ «ФУГАТ» , що підтверджується довідкою АТ ПУМБ. Постановою Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюм Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 21.07.2020, виконавче провадження відносно ТОВ «ФУГАТ» передано до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській обл. Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), а постановою цього Управління від 27.07.2020 прийнято до виконання. Таким чином, на думку відповідача, існують об`єктивні обставини, що свідчать про неможливість сплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою у строки, встановленні чинним законодавством, а саме: накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФУГАТ» , що свідчить про відсутність його вини щодо несвоєчасності сплати по оренді, у зв`язку з чим у відповідача також утворилася заборгованість по виплаті заробітної плати та заборгованість перед іншими підприємствами.

Представники сторін у судове засідання 24.11.2020 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України. Дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, оскільки вони містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

23.11.2016 між Маріупольською міською радою (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фугат" (орендар, відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 212991059 від 31.05.2019.

Згідно з п. 1.1. договору позивач надає, а відповідач приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Консервна, 30-а, Приморському районі міста, площею 3,1770 га, кадастровий номер 1412300000:02:017:0207.

Договір укладено на 10 років з моменту державної реєстрації права оренди (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2016 рік становить 560,97 грн/м.кв.

Відповідно до п. 4.3. договору орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі: 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на відповідний бюджетний рахунок.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, сплачується рівними частками орендарем за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За пунктом 4.5. договору у разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя орендар зобов`язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації.

Згідно з п. 4.6. договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до п. 4.9. договору у разі збільшення грошової оцінки орендар зобов`язаний самостійно коригувати оренду плату згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. У разі затвердження нової грошової оцінки у м. Маріуполі після укладання Договору орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату у новому розмірі на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та у разі індексації грошової оцінки земель, зміни ставки орендної плати без укладання додаткового договору до діючого договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 4.10 договору, після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов`язання (орендної плати за земельну ділянку) на суму податкового боргу нараховується пеня згідно діючому законодавству. Пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України згідно діючому законодавству.

Як вказує позивач у позові та не заперечується відповідачем, в порушення вимог законодавства України та умов договору відповідач (орендар) своєчасно не вносив плату за користування земельною ділянкою. Згодом, частково виконав грошові зобов`язання за договором. Внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг. Згідно з розрахунком договірних обов`язків по орендній платі за землю станом на 01.06.2020 за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року сума заборгованості ТОВ «Фугат» за договором складає 655312,89 грн., з яких основний борг 620290,17 грн. та пеня 35022,72 грн.

З метою підтвердження відомостей, які взяті за основу в розрахунку договірних обов`язків, Маріупольською міською радою листом від 18.06.2020 №26.5-34371-26.6.5.5 зроблено запит до відділу у м. Маріуполі Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки у м. Маріуполь, вул. Консервна, 30-а, Приморському районі міста, площею 3,1770 га, кадастровий номер 1412300000:02:017:0207. Листом від 18.06.2020 №428/105-20 повідомлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017, 01.01.2018 складає 18 891 349,35, станом на 01.01.2019, 01.01.2020 - 15 133 324,01 грн.

Крім цього, Маріупольською міською радою направлено запит до Маріупольського управління ГУДПС у Донецькій області щодо наявності податкового боргу ТОВ «Фугат» , зокрема за земельну ділянку м. Маріуполь, вул. Консервна, 30-а, Приморському районі міста, площею 3,1770 га, кадастровий номер 1412300000:02:017:0207. Листом від 03.07.2020 №55165/10/05-99-54-10 повідомлено, що ТОВ «Фугат» має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 1521648,36 грн. Борг виник 30.01.2019 через несплату поточних нарахувань самостійно задекларованих підприємством.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 8 вказаної норми).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 21 названого Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами ч. ч. 289.1., 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Зі змісту наведених статей Закону України "Про оренду землі" вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Нормами ст. ст. 287, 288 Податкового кодексу України передбачено, що, податкове зобов`язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Істотною умовою договору оренди землі за ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Згідно п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю.

Статтею 36 Закону України Про оренду землі визначено, що у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України. (Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №3-53гс15).

Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у повному обсязі, як обґрунтованих, не спростованих відповідачем та підтверджених матеріалами справи.

При цьому, суд не приймає доводів відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні грошового зобов`язання через накладення арештів на кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача.

За змістом статей 42, 44 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відповідно до цих правових норм, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду (Постанова ВС від 06.03.2019 по справі № 905/1851/17).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525-530, 610 - 612, 792 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фугат" (63832, Харківська область, Борівський район, с. Піски-Радківські, вул. Перемоги, 261, код ЄДРПОУ 34558157) на користь Маріупольської міської ради (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 33853448) - 620290,17 грн. основного боргу, 35022,72 грн. пені та 9829,69 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Маріупольська міська рада (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 33853448).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фугат" (63832, Харківська область, Борівський район, с. Піски-Радківські, вул. Перемоги, 261, код ЄДРПОУ 34558157).

Повне рішення підписано 26 листопада 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова