УХВАЛА
про повернення касаційної скарги
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 160/12230/19
адміністративне провадження № К/9901/31564/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.
перевірив касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року (суддя Верба І.О.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року (колегія у складі суддів Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., Юрко І.В.)
у справі № 160/12230/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інекко
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови.
УСТАНОВИВ:
04.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Інекко звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 27.11.2019 № ДН2920/1862/АВ/ТД-ФС/589 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125 190 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020, задоволено позов.
18.11.2020 ГУ Держпраці у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, що 23.11.2020 надійшла до Верховного Суду, у якій просило скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що укладений між позивачем та фізичною особою договір є характерним для трудових правовідносин. Далі у касаційній скарзі викладає обставини інспекційного відвідування позивача та зазначає, що ТОВ Інекко фактично допустило працівника до роботи без укладення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вважає, що розмір штрафу за порушення ТОВ Інекко вимог у сфері трудового законодавства було визначено відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України. Також скаржник зазначав, що не може навести підстави оскарження судового рішення апеляційної інстанції через те, що на момент подання касаційної скарги у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутній повний текст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
З огляду на п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України ця справа належить до справ незначної складності, оскільки на підставі оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. а - г п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Відповідно до ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 статті 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Крім того, для оскарження судових рішень, ухвалених у справах незначної складності, скаржник повинен вказати підставу (ви), передбачену (і) у пп. а - г п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, та належно обґрунтувати необхідність касаційного перегляду судових рішень, які не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Тому, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку, що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не зазначило у касаційній скарзі підстав для оскарження постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку з посиланням на конкретний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України та обґрунтувань, визначених п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.
Крім того, скаржник жодним чином не обґрунтовує підстави для касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі незначної складності (п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України).
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Зважаючи на наведене, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід повернути ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.
Зазначене не позбавляє відповідача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Також слід зазначити, що повний текст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 опубліковано за посиланням: http://reestr.court.gov.ua/Review/93013156, що може бути підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, у разі подання відповідачем касаційної скарги на зазначене судове рішення у межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 329 КАС України, та заявлення відповідного клопотання.
Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 160/12230/19 повернути скаржнику.
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя доповідач В.М. Кравчук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2020 |
Оприлюднено | 27.11.2020 |
Номер документу | 93119417 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кравчук В.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Верба Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Верба Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Верба Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні