Постанова

від 26.11.2020 по справі 812/1273/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 812/1273/17

адміністративне провадження № К/9901/7145/18

Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача МацедонськоїВ. Е.,

суддів - Данилевич Н. А.,

Шевцової Н. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну

за касаційною скаргою 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Є.О. Кисельова)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (головуючий суддя - Геращенко І. В., судді - Василенко Л. А., Гайдар А. В.)

у справі №812/1273/17

за позовом ОСОБА_1

до 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної

служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області

про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області (далі - відповідач), у якому просив стягнути з відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 15.08.2015 року по 18.04.2017 року, включно, в сумі 22958,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив службу в органах МНС України. У період часу з 15.08.2015 року по 18.04.2017 року приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення з метою виконання службових (бойових) задач, у зв`язку із чим позивач має право на нараховування щомісячної винагороди за участь в АТО. Відповідачем в порушення положень Постанови КМУ від 31.01.2015 року №24, Постанови КМУ від 20 січня 2016 року №18 та Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2016 року № 385 не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в АТО за період такої участі.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

ОСОБА_3 проходив службу в 23 державній пожежно-рятувальній частині Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.

З 18.04.2017 року наказом №117 позивача звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за п.176 п.п.1 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (у зв`язку із закінченням строку контракту)

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Відповідно до Наказів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 01.09.2015 року №259-Н0, від 28.10.2015 року №355-НО, від 28.10.2015 року №355-НО, від 28.04.2016 року №252-НО, від 05.07.2016 року №387-НО, від 20.07.2016 року №427-НО, 05.09.2016 року №482-Н0, від 05.10.2016 року №515-НО, від 02.03.2017 року №60-Н0, 04.04.2017 року №1ОЗ-НО, від 05.05.2017 року №146-Н0 Про залучення та вилучення співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління до виконання завдань за призначенням у зоні проведення АТО на території Луганської області пожежного рятувальника 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3. було залучено з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей до здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Луганської області у наступні періоди: з 15 серпня 2015 року до 08 жовтня 2015 року;

з 19 жовтня 2015 року до 15 березня 201 б року;

з 1 б березня 201 б року до 04 червня 201 б року;

з Об липня 201 б року до 19 серпня 201 б року;

з 08 вересня 201 б року до 07 лютого 2017 року;

з 25 березня 2017 року до 18 квітня 2017 року.

Відповідно до інформації, зазначеної у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 12.02.2016 року №01-738/23 старший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_3 дійсно в період з 15.08.2015 року по день видачі довідки безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

У зазначеній довідці підставами для її видачі зазначено наказ першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 03.09.2016 року №246.

Відповідно до довідок обліку робочого часу працівників, осіб рядового і начальницького складу 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області в зоні проведення АТО на території Луганської області, табелів обліку робочого часу чергової зміни 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, нарядів на службу 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, наказів 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, та не заперечувалося сторонами, що за період з серпня 2015 року по квітень 2017 року ОСОБА_3 у період з 16.07.2015 року по 14.08.2015 року (ЗО днів), з 08.10.2015 року по 18.10.2015 року (10 днів), з 04.06.2016 року по 05.07.2016 року (ЗО днів), з 19.08.2016 року по 03.09.2016 року (15 днів), 07.02.2017 року по 24.03.2017 року (45 днів) перебував у відпустці, на лікарняному не перебував.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі №812/1273/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 15 серпня 2015 року по 31 грудня 201 б року у розмірі 22060,27 грн (двадцять дві тисячі шістдесят гривень 27 копійок) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Задовольняючи частково позов, суди зазначили, що до 21.01.2016 року винагорода за безпосередню участь у Антитерористичній операції на території Луганської області ОСОБА_3. повинна бути нарахована та виплачена за весь період залучення до безпосередньої участі у Антитерористичній операції на території Луганської області за виключенням часу перебування ОСОБА_4 у відпустці. З 21.01.2016 року обчислення винагороди позивачу за участь в АТО має розраховуватись з розрахунку 1200,00 грн на місяць, оскільки матеріали справи не містять доказів безпосередньої участі ОСОБА_3 в АТО у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення), а лише в інших районах (місцях) проведення АТО.

IV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі відповідач просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується виключно за ті дні, коли особа залучалося до виконання завдань за призначенням, за наявності відповідних підтверджуючих документів. Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів безпосередньої участі та виконання завдань керівництва штабу АТО, що свідчить про відсутність підстав для стягнення винагороди.

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

V. Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.

23.09.2020 за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи, на підставі Розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року №1785/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шишова 0.0. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року №12), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, адміністративна справа №812/1273/17 була передана на розгляд колегії суддів: Мацедонська В. Е. (суддя-доповідач), Данилевич Н. А., Шевцова Н. В.

VI. Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Законом України Про боротьбу з тероризмом від 20.03.2003 року № 638Л/І (далі - Закон № 638-УІ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, забезпечення безпеки несення служби, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою (ст. 1).

Відповідно до частини 3 статті 4 цього Закону, суб`єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, є, зокрема, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону №638-УІ центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту, підпорядковані їм органи управління у справах цивільної оборони та спеціалізовані формування, війська цивільної оборони здійснюють заходи щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності; беруть участь у заходах з мінімізації та ліквідації наслідків таких ситуацій під час проведення антитерористичних операцій, а також здійснюють просвітницькі та практично-навчальні заходи з метою підготовки населення до дій в умовах терористичного акту.

Статтею 13 Закону №638-УІ визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв`язку, інші матеріально-технічні засоби) суб`єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону. Покриття витрат та відшкодування збитків, що виникли у зв`язку із проведенням антитерористичної операції, здійснюються згідно з законодавством.

Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 року №24 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі - Постанова №24), що діяла до 21.01.2016 року установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Пунктом 3 вказаної постанови затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1; розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 2.

Наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 року № 49 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Пунктом 4 розділу І Порядку встановлено, що виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).

Згідно пункту 6 розділу 1 даного Порядку виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком І до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року №24.

Пунктами 1,2,3 розділу II Порядку визначено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень.

Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

Пунктом 5 розділу II Порядку передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:

залучені до проведення АТО;

перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 року №18 Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - Постанова № 18), в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Пунктом 1 Розділу II Інструкції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2016 року № 385 передбачено, що виплата винагороди особам рядового і начальницького складу здійснюється за безпосередню участь в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду у таких розмірах із розрахунку на місяць: -у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення) - 4200 гривень;

-в інших районах (місцях) проведення АТО - 1200 гривень.

Згідно з пунктом 3 Розділу II Інструкції особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:

-залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; -перебування у безпосередньому підпорядкуванні керівництва оперативного штабу з управління АТО (далі - штаб АТО);

-перебування у районі проведення АТО.

При цьому, відповідно до п. 5 Розділу II Інструкції підтвердженням безпосередньої участі для осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) у Донецькій та Луганській областях у заходах у районах (місцях) проведення АТО є: -витяг з наказу штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО;

-витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО;

-оперативні донесення (звіти) про виконані заходи в районі проведення АТО, а також інші заходи в умовах особливого періоду з визначенням території (місця) їх виконання;

-витяги з книг служб органів управління (підрозділів) про виконані заходи (чергування) у районі проведення АТО;

-витяги з графіків несення служби в районі проведення АТО;

-інші офіційні документи або витяги з них, видані оперативним штабом АТО (штабами секторів або оперативно-тактичних угрупувань), що містять достатні докази безпосередньої участі в АТО на території відповідних областей.

VII. Позиція Верховного Суду

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми (п. 5 розділ II Порядку та умов виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій затвердженого Міністерством оборони України від 02.02.2015 №49, пункт 3 розділу II Інструкції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2016 року № 385) колегія суддів дійшла висновку, що військовослужбовець уважається таким, що бере безпосередньо участь в АТО в разі одночасного дотримання таких умов:

- залучення до проведення АТО;

- перебування у підпорядкуванні (виконання завдань) керівництва штату АТО;

- перебування у районі проведення АТО.

Доказами наявними в матеріалах справи (довідки обліку робочого часу працівників, осіб рядового і начальницького складу 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області в зоні проведення АТО на території Луганської області, табелів обліку робочого часу чергової зміни 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у

Луганській області, нарядів на службу Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у

Луганській області, наказів 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області) підтверджується безпосередня участь ОСОБА_3 в АТО на території Луганської області у період з серпня 2015 року по квітень 2017 року.

Позивача до безпосередньої участі в Антитерористичній операції на території Луганської області залучено наказами Першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) у період з 15.08.2015 року по 18.04.2017 року, позивач перебував в підпорядкуванні керівника оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей, у вказаний час позивач перебував у районі проведення АТО, оскільки, смт. Марківка Луганської області є зоною проведення АТО згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Враховуючи наведене, винагорода за безпосередню участь у АТО на території Луганської області ОСОБА_3 повинна бути нарахована та виплачена за весь період залучення до безпосередньої участі у антитерористичній операції на території Луганської області у проміжок часу з 15.08.2015 року по 18.04.2017 року.

При цьому, позивач має право на отримання винагороди за безпосередню участь у Антитерористичній операції на території Луганської області до 21.01.2016 року за весь період залучення його до такої участі за виключенням часу перебування позивача у відпустці у порядку і розмірах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 року №24 та наказу Міністерства оборони України № 49 від 02.02.2015 року; сума винагороди позивачу за участь в АТО у період з 21.01.2016 року повинна розраховуватись, виходячи з розміру 1200,00 грн. на місяць, оскільки матеріали справи не містять доказів безпосередньої участі позивача в АТО у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення).

Доводи касаційної скарги, стосовно того, що винагорода виплачується тільки за час фактичної участі за призначенням судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки Інструкцією Про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначено виплату винагороди пропорційно дням безпосередньої участі в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, починаючи з дня фактичного початку безпосередньої участі у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників (керівників) органів управління (підрозділів).

VIII. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Викладені в касаційні скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

Суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

IX. Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління

Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі №812/127317 залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова