Рішення

від 26.11.2020 по справі 581/837/20

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/837/20

Провадження № 2/581/205/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2020 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Сумської області

про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує такими обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_2 . Єдиним спадкоємцем померлого за законом був його син та рідний дядько позивача - ОСОБА_3 , який в порядку ст. 549 ЦК УРСР прийняв спадщину після смерті батька.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 також помер. Після смерті дядька рішенням суду встановлено факт родинних відносин того, що мати позивача ОСОБА_4 є рідною сестрою ОСОБА_3 , а також визначено додатковий строк для прийняття спадщини після його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті дядька ОСОБА_3 заведено спадкову справу та він отримав свідоцтва про право на спадщину.

Позивачем з`ясовано, що за життя ОСОБА_2 набув право на земельну частку (пай), отримавши 30 серпня 1996 року відповідний сертифікат. Однак за відсутності оригіналу сертифікату він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на це спадкове майно, оскільки під час оформлення спадкових прав на нього отримав відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій.

Просить визнати за ним в порядку спадкування після смерті дядька ОСОБА_3 право на земельну частку (пай), що належала померлому ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0082509, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів від 30 серпня 1996 року, реєстровий №509.

Сторони, їх представники у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у своїх заявах позивач позов підтримав, відповідач фактично визнав позовні вимоги, усі просили розглянути справу без їхньої присутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 13, 14, 56).

ОСОБА_4 є матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Беєве Липоводолинського району Сумської області помер ОСОБА_2 (а.с.15).

Із довідки Беївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 5 квітня 2019 року вбачається, що до дня смерті ОСОБА_2 проживав у с. Мельникове Беївської сільської ради Липоводолинського району разом із ОСОБА_3 . Заповіт від його імені цією сільрадою не посвідчувався (а.с.16).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася (а.с. 39).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Беєве Липоводолинського району Сумської області помер ОСОБА_3 (а.с.17).

Із довідки Беївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 27 березня 2019 року вбачається, що до дня смерті ОСОБА_3 проживав у с. Мельникове Беївської сільської ради Липоводолинського району один. Заповіт від його імені цією сільрадою не посвідчувався (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Житомир померла ОСОБА_4 (а.с. 52).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 10 січня 2019 року встановлено юридичний факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був братом ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Житомир Житомирської області; позивачу ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 тривалістю два місяці (а.с.19).

21 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини після смерті його дядька ОСОБА_3 11 березня 2019 року Липоводолинською районною державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа №54/2019 (а.с. 24, 50).

10 вересня 2020 року державний нотаріус Липоводолинської районної державної нотаріальної контори Мельник В.О. своєю постановою відмовив ОСОБА_1 у оформленні спадкових прав на земельну ділянку, площею 4,74 га, розташованої на території Беївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. Мотивом відмови нотаріуса є ненадання оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 25-26).

21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 отримав три свідоцтва про право на спадщину за законом, на належні дядькові ОСОБА_3 : земельну частку (пай), площею 4,73 умовних кадастрових гектарів, що належала його матері ОСОБА_6 ; земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4499 га (кадастровий № 5923280800:02:003:0165), та 1,905 га (кадастровий №5923280800:02:003:0188), що розташовані на території Беївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Із листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (відділу у Липоводолинському районі) від 16 жовтня 2020 року вбачається, що померлий ОСОБА_2 із земель Беївської сільської ради набув право на земельну частку (пай), отримавши відповідний сертифікат серії См №0082590, який був зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів 30 серпня 1996 року за №509. Можливість отримання дублікату вказаного сертифікату на право на земельну частку (пай) відсутня (а.с. 27).

У зв`язку з викладеним, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права у зв`язку з втратою оригіналу правовстановлюючого документа на вказану земельну частку (пай), що належала його дідові ОСОБА_2 .

У даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню ЦК УРСР (1963 року).

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином, будучи спадкоємцем першої черги, ОСОБА_3 фактично вступив у володіння спадковим майном та прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 .

Відповідно п. г ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ч. 1 ст. 1265 ЦК України).

Отже, будучи спадкоємцем п`ятої черги та отримавши додатковий строк для прийняття спадщини, ОСОБА_1 , належним чином реалізував своє право на спадкування після смерті дядька ОСОБА_7 та отримав відповідні свідоцтва на окреме майно.

Відповідно до п. 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до місцевого відділу Держгеокадастру, але із об`єктивних причин дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай), що належав його дідові ОСОБА_2 отримати не зміг.

За наявності у матеріалах справи необхідних доказів належності померлому ОСОБА_2 права на земельну частку (пай), суд вважає доведеним факт належності йому зазначених майнових прав.

Оскільки ОСОБА_1 є єдиним, що належним чином прийняв спадщину, спадкоємцем за законом після смерті дядька ОСОБА_3 , який у свою чергу прийняв спадщину після свого батька та діда позивача ОСОБА_2 , але за відсутності оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно - право на земельну частку, позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину і зареєструвати своє право власності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0082509, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів 30 серпня 1996 року за № 509.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Липоводолинська селищна рада Сумської області; вул. Роменська, 10, селище Липова Долина, Сумська область; ЄДРПОУ: 04390972.

Суддя Д. В. Сізов