Рішення

від 27.11.2020 по справі 212/6390/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/6390/20

2-а/212/92/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Пустовіта О.Г., при секретарі судового засідання Безкоровайній О.Т., за участю представника позивача - адвоката Ямкового В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах Шевчук Валентини Миколаївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Постановою про накладення адміністративного стягнення № 374-ДК/0326По/08/01/-19 від 18.09.2019 р., винесеною державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах, провідним спеціалістом Шевчук Валентиною Миколаївною (надалі - відповідач), позивача було визнано винним у самовільному використанні без належним чином оформлених документів земельної ділянки загальною площею 5,9862 га (кадастровий номер 3521980400:02:000:0516) на території Олександрівської сільської ради Долинського району, чим заподіяно матеріальну шкоду в сумі 8742 гри 54 коп. Вважає, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не були з`ясовані та не досліджувались суттєві обставини справи, не наведено доказів причетності позивача до скоєння правопорушення, не вжито заходів для забезпечення явки позивача та всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки його не було повідомлено про час та місце розгляду справи жодним чином, ані в протоколі про адміністративне правопорушення, який не містить дати слухання, не вручався та не направлявся йому, ані шляхом направлення повістки чи повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення. В ході розгляду справи відповідачем не були допитані свідки правопорушення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зазначені в протоколі, зміст їх пояснень в оскаржуваній постанові не викладений, обставини, які вони можуть підтвердити не зазначені. В оскаржуваній постанові не викладено опис об`єктивної сторони вчиненого правопорушення, крім того, відсутній сам факт самовільного зайняття та використання спірної земельної ділянки, оскільки відповідно до Договору оренди землі №51 від 01.06.2017 р., укладеного між Олександрівською сільською радою та ОСОБА_1 , останній орендував земельну ділянку, сільськогосподарського призначення на території Олександрійської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, яка складається з двох земельних ділянок: № 3521980400:02:000:0138 площею 6,8611 га та № 3521980400:02:000:0516 площею 5,9862 га (спірна земельна ділянка). Рішенням Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 234 від 16.03.2018 року було вирішено в односторонньому порядку розірвати вказаний Договір оренди землі, проте він оскаржив його в суді. У зв`язку з чим Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області у справі №388/189/19 від 23.04.2019 р, вищевказане рішення Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 234 від 16.03.2018 року Про розірвання договору оренди земельних ділянок комунальної власності було визнано протиправним та скасовано, а тому внаслідок продовження користування ним спірною земельною ділянкою Договір оренди землі № 51 від 01.06.2017 р., укладений строком на 11 місяців неодноразово поновлювався на той же строк, спочатку з 25.01.2018 р. по 26.12.2018р., а потім з 27.12.2018 по 27.11.2019 р. В подальшому 23.12.2019 р. між Олександрівською сільською радою та ОСОБА_1 було укладено новий Договір оренди землі б/н від 23.12.2019 р. щодо спірної земельної ділянки. У зв`язку з наведеним позивач вважав, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягало закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Також, в позові позивач просив поновити строк звернення до суду, оскільки про існування оскаржуваної постанови йому стало вперше відомо лише 26.08.2020 року, з матеріалів позовної заяви заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, поданої до Долинського районного суду Кіровоградської області, отриманої разом з ухвалою про відкриття провадження у справі №388/463/20. При цьому позов ним було подано в межах 10-денного строку з моменту ознайомлення з оскаржуваною постановою та матеріалами справи, на підставі яких її було прийнято.

Ухвалою суду 03.09.2020 року ОСОБА_1 було поновлено пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом у даній справі, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду термінової справи за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП (постанова №374-ДК/0326По/08/01/-19 від 18.09.2019 року).

25.09.2020 р. на адресу суду надійшло клопотання начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - ГУ Держгеокадастру) про закриття провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 знав про адміністративну справу про накладення стягнення, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВП№60706598 від 24.01.2020 та сплатою боргу в повному обсязі згідно постанови про накладення адміністративного стягнення №374-ДК/0301П/07/01-19 виданий 18.09.2019. ГУ Держгеокадастру відзначило в клопотанні, що державний інспектор неодноразово телефонувала гр. ОСОБА_1 та повідомляла про розгляд адміністративної справи щодо самовільного зайняття земельної ділянки, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а тому ГУ Держгеокадастру вважаючи, що суд дійшов передчасного висновку про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, просило закрити провадження у справі.

Крім того, ГУ Держгеокадастру просило в своєму клопотанні відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 по суті вимог, посилаючись на те, що дії відповідача були вчинені в межах чинного законодавства та наданих повноважень, будь-які порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку ГУ Держгеокадастру та державного інспектора Шевчук В.М. відсутні. Так, у зв`язку з виявленням правопорушенням Державним інспектором Шевчук В.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 05.09.2019 № 374-ДК/0301П/07/01/-19. При телефонній розмові, у присутності свідків, ОСОБА_1 відмовився від надання будь-яких пояснень чи отримання документів по адміністративному правопорушенню стосовно самовільного зайняття земельної ділянки площею 5,9862 га кадастровий №3521980400:02:000:0516. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 18.09.2019, за його результатом було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №374-ДК/0326По/08/01/-19, копію якої направлено рекомендованим листом про що зроблено державним інспектором відповідний запис. Будь-які правовстановлюючі документи визначені законодавством на час проведення перевірки на спірну земельну ділянку у ОСОБА_1 були відсутні, чим порушено вимоги частини першої ст. 116; ст. 125, 126 ЗК України, ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель . Також, ГУ Держгеокадастру вважає, що рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 23.04.2019 по справі №388/189/19 (про яке Головному управлінню не було відомо) не набрало законної сили, а договір оренди від 23.12.2020, укладений між ОСОБА_1 та Олександрівською сільською радою Долинського району, стосовно земельної ділянки загальною площею 5,9862 га кадастровий №3521980400:02:000:0516, зареєстрований тільки 09.01.2020, тобто після винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, забезпечив явку свого повноважного представника.

Представник позивача - адвокат Ямковий В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив скасувати вищевказану постанову як протиправну та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на підстави, викладені в позові.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Бакшеєва М.В, допитана в судовому засіданні 17.11.2020 року, в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила в його задоволенні відмовити з підстав викладених у клопотанні ГУ Держгеокадастру.

В судове засідання призначене на 27.11.2020 року представник відповідач Бакшеєва М.В. не з`явилась, надала клопотання про відкладення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 205 КАСУ.

Суд, вислухавши представника позивача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Частиною 2статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Судом встановлено, що 18.07.2019 року на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 11.07.2019 року №374-ДК, виданого на підставі листа Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 27.06.2019 №02-15/243, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Петрівському, Долинському, Новгородківським районах Шевчук В.М. було проведено перевірку земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення сільськогосподарського виробництва площею 5,9862 та (кадастровий номер 3521980400:02:000:0516) розташованої на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Результати перевірки було оформлено Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №374-ДК/585/АП/09/01/-19 від 18.07.2019 р. (надалі - Акт), яким встановлено факт самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки площею 5,9862 га ОСОБА_1 , чим порушено вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охоронною земель .

Копію вказаного Акту разом з Повідомленням від 18.07.2019р. про виклик для надання пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства на 23.07.2019 р. на 10.00 годин, було направлено позивачу поштою 18.07.2019 р., рекомендованим листом № 2850001918835, отриманим відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 24.07.2020 р.

Позивач заперечував отримання вказаного листа, оскільки наявні в матеріалах справи копії повідомлень про вручення поштових відправлень на містять особистого підпису ОСОБА_1 , замість якого розписалася невстановлена особа підписом, який не містить навіть ознак наслідування підпису позивача, що видно неозброєним оком і не потребує спеціальних знань для підтвердження цього факту.

Крім того, повідомлення з викликом на 23.07.2019 на 10.00 годин вручене 24.07.2019 р., тобто на наступний день після призначеної відповідачем дати виклику позивача для надання пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства, що не можна вважати належним повідомленням.

05.09.2019 відповідачем було винесено Припис про усунення порушень земельного законодавства №374-ДК/0400Пр/03/01/-19, який було направлено ОСОБА_1 поштою, рекомендованим листом № 2850001950119 від 20.09.2019, якого позивач також не отримував.

05.09.2019 відповідачем було складено відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення №374-ДК/0301П/07/01/-19, зі змісту якого вбачається, що позивач нібито відмовився його підписати, що не відповідає дійсності, оскільки з обставин справи вбачається, що позивач не був присутній при його складанні, а тому не знав та міг знати про його складання та не міг відмовитися від його підписання.

Зі змісту складеного відповідачем протоколу від 05.09.2019 р. вбачається, що він не містить відомості про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки в ньому зазначено лише час слухання справи о 10.00 годині, проте без зазначення дати слухання, відповідна графа протоколу не заповнена.

Відповідно до п.п. 6-8 Розділу ІІ Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.01.2017 р. № 6 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 лютого 2017 р. за № 173/30041, (надалі - Інструкція) передбачено, що у протоколі обов`язково робиться відмітка про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов`язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (додаток 2) із зазначенням часу і місця розгляду справи. Якщо державний інспектор під час складення протоколу не може визначити час і місце розгляду справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляється повідомлення про розгляд справи про адміністративні правопорушення не пізніш як за п`ять діб до дня розгляду справи. Протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та державним інспектором, який його склав, а за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами. Відмова особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу та надання пояснень не припиняє провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 р у справі №188/1143/17(2-а/188/69/2017) зазначено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

Як зазначив Верховний Суд, особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18, від 30 січня 2020 року у справі № 482/9/17.

Всупереч вказаним вимогам відповідачем не було повідомлено ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи жодним чином, ані в протоколі, який не містить дати слухання, та не вручався позивачу, в т.ч. шляхом направлення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбаченого Додатком 2 до Інструкції. Відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Отже, оскаржувану постанову було винесено за відсутності позивача та доказів його належного повідомлення про слухання справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте, як відзначалося вище, відсутність своєчасного та будь-якого сповіщення позивача про місце і час розгляду справи як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позбавило його можливості реалізувати всі без винятку процесуальні права, в т.ч. на участь у розгляді справи.

Зважаючи на завдання адміністративного судочинства, обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, якщо встановити дату призначення розгляду справи про адміністративне правопорушення неможливо, відсутність належного повідомлення позивача, має наслідком скасування оскаржуваної постанови.

Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не були з`ясовані та не досліджувались суттєві обставини справи, які впливають на саму можливість притягнення позивача до відповідальності в цілому, не наведено доказів причетності позивача до скоєння правопорушення, не вжито заходів для забезпечення явки позивача та всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Так, відповідачем не було належним чином з посиланням на докази достовірно та об`єктивно встановлено обставини справи, що призвело до передчасного висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпПАП.

Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що у протоколі зазначаються, зокрема: місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КУпАП, на підставі якої складається протокол; прізвища, імена та по батькові, місця проживання/реєстрації свідків та потерпілих (за наявності); інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності).

Так, в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення №374-ДК/0301П/07/01/-19 від 05.09.2019 р. зазначено, що свідками правопорушення є свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Проте вказані свідки не були допитані в ході розгляду справи, зміст їх пояснень в оскаржувані постанові не викладений, обставини, які вони можуть підтвердити не зазначені. Відповідні відомості з посиланням на докази в оскаржуваній постанові відсутні.

Відповідно до п. 10 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що відповідно до вимог статті 283 КУпАП постанова має містити, зокрема: опис обставин, установлених при розгляді справи .

Відповідно до статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Проте в оскаржуваній постанові не викладено опис об`єктивної сторони вчиненого правопорушення, а саме, в яких діях відповідача полягало самовільне зайняття земельної ділянки, коли це сталося та скільки тривало.

Крім того з обставин справи вбачається, що позивач правомірно набув право користування спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди землі, що взагалі виключає будь-який факт порушення прав власника землі, в т.ч. щодо самовільного зайняття земельної ділянки.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 Договору оренди землі № 51 від 01.06.2017 р., укладеного між Олександрівською сільською радою та ОСОБА_1 , останній прийняв в оренду земельну ділянку, сільськогосподарського призначення згідно державних актів на право власності серія ЯК №942049, 942046. яка знаходиться на території Олександрійської сільської ради. Долинського району. Кіровоградської області.

Відповідно до п. 2 Договору оренди землі № 51 від 01.06.2017 р. в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 12,8473 га ріллі, яка складалася з двох земельних ділянок: № 3521980400:02:000:0138 площею 6,8611 га та № 3521980400:02:000:0516 площею 5,9862 га (спірна земельна ділянка)

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі № 51 від 01.06.2017 р. його укладено на 11 місяців, строком дії з 25.02.2017 р. по 25.01.2018 р.

В подальшому оскільки орендар продовжив після 25.01.2018 р. користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди № 51 за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору заперечень орендодавця у поновленні договору оренди землі, такий договір був поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто строком на 11 місяців - до 26.12.2018р.

Відповідно до п. 39 Договору оренди землі № 51 передбачено, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Разом з тим Рішенням вісімнадцятої сесії Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області сьомого скликання № 234 від 16.03.2018 року Про розірвання договору оренди земельних ділянок комунальної власності було вирішено в односторонньому порядку - розірвати Договір оренди землі № 51 від 01.06.2017 р., укладений строком на 11 місяців між Олександрівською сільською радою та ОСОБА_1 .

Вказане рішення сесії Олександрівської сільської ради позивач оскаржив в суді.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області у цивільній справі №388/189/19 від 23.04.2019 р, яке набрало законної сили 17.06.2019 р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування рішень, визнано протиправним та скасовано рішення вісімнадцятої сесії Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області сьомого скликання № 234 від 16.03.2018 року Про розірвання договору оренди земельних ділянок комунальної власності , яке в силу роз`яснень, наведених в п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 7 Про судове рішення в адміністративній справі вважається таким, що не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

А тому суд погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок продовження користування ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою Договір оренди землі № 51 від 01.06.2017 р., укладений строком на 11 місяців між Олександрівською сільською радою та ОСОБА_1 , також поновився на той же строк з 27.12.2018 до 27.11.2019 р.

В подальшому відповідно до Договору оренди землі б/н від 23.12.2019 р. земельної ділянки, загальною площею 12,8473 га, укладеного між Олександрівською сільською радою та ОСОБА_1 спірну земельну ділянку було передано позивачу в оренду строком на 10 років.

Крім того, як вбачається з обставин справи перевірку спірної земельної ділянки позивача було проведено відповідачем на підставі листа Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 27.06.2019 №02-15/243, тобто після набрання 17.06.2019 законної сили Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області у цивільній справі №388/189/19 від 23.04.2019 р., проте відповідач при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови належним чином не з`ясував даної обставини та відсутність факту самовільного зайняття позивачем та використання спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність подій адміністративного правопорушення. Наявність подій правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, а саме ст. ст. 72-90, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови не було надано суду доказів вчинення правопорушення позивачем.

Відповідно до ст.62Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи, що обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що останнім не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУПАП, а тому Постанову про накладення адміністративного стягнення № 374-ДК/0326По/08/01/-19 від 18 вересня 2019 р. слід скасувати.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим необхідно скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення № 374-ДК/0326По/08/01/-19 від 18 вересня 2019 р. у відношенні нього і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо клопотання ГУ Держгеокадастру про закриття провадження у справі у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як встановлено судом та вбачається з вищевикладених обставин справи, відповідачем не було повідомлено позивача про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови. ОСОБА_1 не було отримано копію оскаржуваної постанови, про її винесення позивач вперше дізнався 26.08.2020 р. з матеріалів позовної заяви, поданої до Долинського районного суду Кіровоградської області, отриманої разом з ухвалою про відкриття провадження у справі №388/463/20. Даний факт підтверджується долученими до адміністративного позову копіями конверту, позовної заяви з додатками та ухвали суду про відкриття провадження у справі №388/463/20.

Суд відхиляє доводи ГУ Держгеокадастру про те, що факт обізнаності ОСОБА_1 про адміністративну справу та накладення на нього стягнення оскаржуваною постановою підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВП№60706598 від 24.01.2020 та сплатою ним боргу в повному обсязі, оскільки в матеріалах справи відсутня квитанція про сплату штрафу особисто позивачем, що заперечувалося останнім, так і докази вручення ОСОБА_1 будь-яких матеріалів виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 22.07.2019 р. по справі № 757/2757/16-а підпис на постанові у справі про адміністративне правопорушення та сплата штрафу не означає згоду позивача з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення, оскільки такий висновок суперечить положенням статті 77 КАС України щодо обов`язку саме відповідача доводити правомірність свого рішення.

А тому суд не вбачає підстав для перегляду свого висновку, зробленого на момент відкриття провадження у справі про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та його поновлення, та не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

17.11.2020 року до суду від представника позивача надійшов розрахунок на відшкодування сум судових витрат, в якому представник позивача просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000, 00 грн.

Щодо витрат на правову допомогу, то слід зазначити, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:

- договором про надання правової допомоги №б/н від 30.08.2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Ямковим В.І. про надання правничої допомоги;

- актом приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 30.08.2020р.з детальним опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

- квитанція № б/н від 17.11.2020 року;

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) адвокатом надано клієнту (позивачу) правову допомогу: збір доказів, вивчення документів та консультація, підготовка позовної заяви, підготовка клопотання та заяви по справі, участь у судовому засіданні з розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Частиною 3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Так до витрат пов`язаних з розглядом справи належить, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу не надав.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 134 КАС України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України,Так при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАСУ , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищезазначене суд вбачає обґрунтованими та підтвердженими понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн., які в повному обсязі підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі ст. 55, 62 Конституції України, ст. 9, 22, 53-1, 121, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246,257,271,286 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах Шевчук Валентини Миколаївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 374-ДК/0326По/08/01/-19 від 18 вересня 2019 р., винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах, провідним спеціалістом Шевчук Валентиною Миколаївною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ( 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в суді, в сумі 5 000,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 .

Відповідач: державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах Шевчук Валентина Миколаївна, юридична адреса: м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26.

Суддя: О. Г. Пустовіт