Ухвала

від 26.11.2020 по справі 357/8364/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8364/20

2-з/357/165/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши заяву ДП Київоблстандартметрологія , про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

26.08.2020 року представник позивача ДП Київоблстандартметрологія , адвокат Фатєєв Андрій Олександрович, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 143939,88 грн. та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10000,00 грн. та 24.09.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.11.2020 року заявник подав заяву про забезпечення вищевказаного позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки Renault Kangoo , 2008 року випуску, об`ємом двигуна 1461 кубічних сантиметрів, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заборонити всім регіональним та територіальним сервісним центрам МВС вчиняти державну реєстрацію (перереєстрацію) права власності на вказаний об`єкт рухомого майна до моменту розгляду справи. Дана заява мотивована тим, що до теперішнього часу, ОСОБА_1 жодним чином не відшкодовано державному підприємству матеріальної шкоди в розмірі 143939,88 грн.. У ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження №12017110030006039 від 16.11.2017 року ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2018 року по справі № 357/10450/18 (1-кс/357/3950/18) накладено арешт на транспортний засіб підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , марки Renault Kangoo , 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у його використанні, із забороною користуватись та розпоряджатись вказаним транспортним засобом, з метою забезпечення цивільного позову потерпілого у кримінальному провадженні. Також, листом Територіального сервісного центру МВС України 3242 Регіонального сервісного центру МВС у Київській області №397 від 09.10.2020 підтверджено, що з 02.04.2016 року за відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано вищевказаний транспортний засіб. З метою уникнення відповідальності щодо відшкодування державному підприємству завданих матеріальних збитків в сумі 143939,88 грн. ОСОБА_1 може безперешкодно розпорядитись на власний розсуд вказаним майном шляхом відчуження вказаного транспортного засобу. Вказана обставина може спричинити значну шкоду правам та законним інтересам ДП Київоблстандартметрологія , а також ускладнити або чи неможливості виконати рішення суду у разі задоволення позовної заяви державного підприємства про відшкодування матеріальної шкоди. Вважає, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки відповідне майно фактично залишаться у його володінні (власника) та не буде обмежено можливість ОСОБА_1 розпоряджатись своїм майном на час розгляду справи в суді.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під забезпеченням позову слід розуміти обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенню вимог позивача (заявника), вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Так, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно з ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно інформації Територіального сервісного центру №3242 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Київській області №397 від 09.10.2020 року, яка надана на адвокатський запит, відповідно до Єдиного державного реєстру Територіального сервісного центру 3242 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Київській області станом на 09.10.2020 року за громадянином ОСОБА_1 з 02.04.2016 року зареєстрований автомобіль марки Renault Kangoo , 2008 року випуску, об`єм двигуна 1461 куб. см.

З урахуванням викладених заявником обставин, та наданих доказів на підтвердження вищевказаних вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб є ефективним захистом прав сторони по справі, однак, суд вважає, що вимога, щодо заборони всім регіональним та територіальним сервісним центрам МВС вчиняти державну реєстрацію (перереєстрацію) права власності на вказаний об`єкт рухомого майна до моменту розгляду справи, не підлягає до задоволення, оскільки відсутні правові підстави для задоволення таких вимог. Крім того, арешт майна це і є тимчасове, до скасування у встановленому ЦПК України порядку, позбавлення за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження майном. Арешт майна - це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до завершення розгляду спору, а тому є зайвим встановлення заборони на вчинення певних дій щодо державної реєстрації.

Також, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом арешту майна, жодним чином не позбавляє власника права власності чи права володіння цим майном.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9 ст. 158 ЦПК України).

Отже, суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, враховує наслідки арешту майна, правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд вважає, що підлягає до задоволення вимога про забезпечення позову шляхом арешту.

Як передбачено ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Слід зазначити, що ухвала суду про забезпечення позову згідно з ст. 258 ЦПК України є видом судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , ст. 149-153, 157, 258, 353, 354 ЦПК України, Конституцією України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ДП Київоблстандартметрологія , про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб марки Renault Kangoo , 2008 року випуску, об`ємом двигуна 1461 кубічних сантиметрів, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Стягувач: ДП Київоблстандартметрологія (код ЄДРПОУ: 02568087, місцезнаходження: 09150, Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, 84).

Боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ).

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.

Роз`яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена та підписана 26.11.2020 року.

СуддяО. Я. Ярмола