Рішення

від 19.11.2020 по справі 495/625/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/625/20

№ провадження 2/495/1372/2020

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

19 листопада 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

Справа № 495/625/20,

за участю особисто позивача ОСОБА_1 ,

за участю відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

представника відповідача - адвоката Берлінського О.А.,

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, уточнивши свої позовні вимоги 08.09.2020 року остаточно просить суд: розірвати шлюб між нею та відповідачем; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визначене нею нерухоме та рухоме майно; поділити сумісне майно подружжя, виділивши їй в особисте користування та визнавши за нею право власності на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 /кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:02:006:0440/.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11.07.2008 року.

Вказує, що від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Між сторонами останнім часом виникають непорозуміння та суперечки, спільне проживання стало неможливим, зазначає позивач.

Відносини їх вважає зіпсованими, вказує на існуванні великих розбіжностей в інтересах, поглядах на життя, внаслідок чого спільне життя та збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим.

Також зазначає, що за час перебування в шлюбі з відповідачем ними було спільно набуто наступне майно: 1/4 частин в праві власності на нежитлову будівлю магазину за адресою: АДРЕСА_2 (на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі №2543 від 16.12.2019 року посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Холудєєвою С.М.); житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ( було збудовано та набуто право власності на підставі Декларації про готовність об`єкту до експлуатації ОД141182541290 від 11.09.2018 року виданої Департаментом ДАБІ в Одеській області); земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5123755800:02:006:0440) (на підставі договору купівлі-продажу №1126 від 16.08.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Бурлаченко І.K.); будівля магазину за адресою: АДРЕСА_3 (на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №2183 від 16.11.2017 року виданого приватним нотаріусом Білгород - Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С.); земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_4 (кадастровий номер 5110300000:01:006:0973), на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №1593 від 13.10.2015 року посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю; житловий будинок з приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_4 (на підставі договору купівлі - продажу №1590 від 13.10.2015 року посвідченого приватним нотаріусом Білгород - Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю); автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ; автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 ; частка в статутному капіталі Приватного підприємства ПОЛЮС (ідентифікаційний код юридичної особи - 20963249 ) в розмірі 100 %.

Посилаючись на презумпцію права спільної сумісної власності, що випливає з норм чинного законодавства про визнання об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та його поділу, вказуючи що після припинення між сторонами шлюбних відносин, вона з донькою проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та у її фактичному користуванні знаходиться земельна ділянка під вказаним житловим будинком, просила її позовні вимоги задовольнити саме у заявленому розмірі.

07 лютого 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду провадження по вказаній справі було відкрито та вона призначена до підготовчого судового розгляду.

05 березня 2020 року відповідач надав до суду відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені частини позовних вимог позивачу, вказуючи, що все майно набуте ними в шлюбі підлягає поділу в рівних частках, окрім майна, що перебуває в іпотеці згідно договору іпотеки № 830 від 27 червня 2018 року.

05.03.2020 року ОСОБА_2 надав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, яка була об`єднана з первісним позовом на підставі ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.06.2020 року.

Так, у зустрічному позові ОСОБА_2 зазначав, що дійсно у період шлюбу сторонами було придбано майно, окреслене ОСОБА_1 у первісному позові, однак, вказав, що за згодою дружини ним було укладено договір з ПАТ АБ Південний № АF2018-02715 від 26.06.2018 року та договір іпотеки № 830 від 27.06.20188 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І.

Згідно зазначеного іпотечного договору в іпотеці ПАТ АБ Південний перебуває наступне: будівля магазину за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_4 ; житловий будинок з приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_4 .

Посилаючись на ст. 520 ЦК України, вказував, що у разі поділу об`єктів, що перебувають в іпотеці, відбудеться заміна сторони у зобов`язанні, у зв`язку з чим вважає, що до моменту погашення заборгованості по кредитному договору з ПАТ АБ Південний та припинення іпотеки вище згадані об`єкти нерухомості поділу не підлягають.

Також просив розірвати шлюб між сторонами.

Разом з тим, уточнивши свої позовні вимоги просив виділити в його особисте користування та залишити за ним право власності на: 1/4 частин в праві власності на нежитлову будівлю магазину за адресою: АДРЕСА_2 (на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі №2543 від 16.12.2019 року посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Холудєєвою С.М.); будівлю магазину за адресою: АДРЕСА_3 (на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №2183 від 16.11.2017 року виданого приватним нотаріусом Білгород - Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С.); земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 (кадастровий номер 5110300000:01:006:0973), на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №1593 від 13.10.2015 року посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю; житловий будинок з приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_4 (на підставі договору купівлі - продажу №1590 від 13.10.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород - Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю); автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ; автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 ; частку в статутному капіталі Приватного підприємства ПОЛЮС (ідентифікаційний код юридичної особи - 20963249 ) в розмірі 100 %.

19 червня 2020 року сторонами до суду надана письмова мирова угода.

24 червня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду зустрічний позов відповідача об`єднаний з основним позовом позивача.

20 липня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду відмовлено сторонам у затверджені мирової угоди та продовжений підготовчий розгляд справи.

25 вересня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволені, проти зустрічного позову не заперечує.

Відповідач та його представник уточнену зустрічну позовну заяву підтримали та просять її задовольнити, проти уточненої позовної заяви позивача не заперечують.

Вислухавши позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно 11.07.2008 року сторони зареєстрували шлюб (актовий запис №159), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Позивач у своєму позові зазначає, що між сторонами фактично припинені шлюбно-сімейні відносини, подальше сумісне життя і збереження сім`ї суперечить її інтересам.

Відповідач не спростовував вказані вимоги, також наполягав на їх задоволенні.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині розірвання шлюбу.

Стосовно вимог позивача ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період перебування позивача та відповідача у зареєстрованому шлюбі, ними було набуто та зареєстровано на ім`я відповідача ОСОБА_2 наступне нерухоме майно: 1/4 частини в праві власності на нежитлову будівлю магазину за адресою: АДРЕСА_2 (на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі №2543 від 16.12.2019 року посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Холудєєвою С.М.); будівля магазину за адресою: АДРЕСА_3 (на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №2183 від 16.11.2017 року виданого приватним нотаріусом Білгород - Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С.); земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_4 (кадастровий номер 5110300000:01:006:0973), на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №1593 від 13.10.2015 року посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю; житловий будинок з приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі - продажу №1590 від 13.10.2015 року посвідченого приватним нотаріусом Білгород - Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю); автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ; автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 ; частку в статутному капіталі Приватного підприємства ПОЛЮС (ідентифікаційний код юридичної особи - 20963249 ) в розмірі 100 %.

Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, станом на 03.03.2020 року.

Позивач у своєму позові зазначає, що оскільки сторони придбали спірне майно під час шлюбу, то воно є спільною сумісною власністю подружжя.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута на час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст.60 СК України).

Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 24 травня 2017 року по справі № 6-843цс17.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч.1 ст.61 СК України).

Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя (ч.ч.1,2 ст.65 СК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку , іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною п`ятою статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 23 Закону України Про іпотеку визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Як зазначив ВС у Постанові від 08 липня 2019 року по справі № 522/17048/15-ц, Положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини щодо іпотечних зобов`язань, вказують на те, що іпотекодавець не має права розпоряджатися майном без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки.

Разом з цим, положеннями Закону України Про іпотеку не заборонено володіти та користуватися переданим в іпотеку майном.

У свою чергу поділ спільного майна між подружжям, в тому числі іпотечного майна, не вважається розпорядженням ним, так як в момент його передачі в іпотеку воно вже належало подружжю на праві спільної сумісної власності в силу закону.

Із урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що перебування спірного об`єкта нерухомості в іпотеці не перешкоджає поділу спільного майна подружжя, оскільки гарантії іпотекодержателя щодо спірного майна визначені частиною другою статті 23 Закону України Про іпотеку , відповідно до якої особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором, у тому ж обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відтак, спростовані доводи відповідача, викладені ним у його відзиві про те, що до моменту погашення заборгованості по кредитному договору з ПАТ АБ Південний та припинення іпотеки вище згадані об`єкти нерухомості поділу не підлягають.

Таким чином, після визнання вказаного майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя іпотека не припиниться, позивач набуде статусу іпотекодавця і несе всі його обов`язки за іпотечним договором, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.

У сенсі розуміння ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу .

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ст.70 СК України).

Матеріалами справи встановлено, що сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 .

Судом встановлено, і не оспорюється сторонами, що шлюбний договір між ними не укладався.

Натомість, під час поділу спільного майна подружжя, сторони вирішили відійти від рівності часток, окресливши у основному та зустрічному позові про фактичність користування ОСОБА_1 житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5123755800:02:006:0440), та їх спільне бажання поділити спірне майно саме виділивши ОСОБА_1 у особисту приватну власність вказане майно.

Вимоги зустрічного позову не суперечать вказаним, адже позивач ОСОБА_4 просив здійснити поділ майна залишивши у його власності усе майно, за виключенням наведеного у первісному позові.

Таким чином, вимоги зустрічного позову є взаємопов`язані, не спростовують вимог основного первісного позову.

За таких обставин, слід дійти висновку, що сторони, шляхом подання відповідних позовів, скористались своїм правом домовленості щодо відступлення від рівності часток.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Керуючись ст. ст. 56, 60, 70, 71 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 11.07.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (актовий запис № 159) - розірвати.

Визнати 1/4 частину нежитлової будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлю магазину за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 ;

- житловий будинок з приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_4 ;

- автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ;

- автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 ;

- частку в статутному капіталі Приватного підприємства ПОЛЮС (ідентифікаційний код юридичної особи - 20963249 ) в розмірі 100 % - спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом виділення в особисте користування ОСОБА_1 наступне майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право особистої приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Поділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом виділення в особисте користування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступного майна:

1/4 частину нежитлової будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будівлю магазину за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 ;

- житловий будинок з приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_4 ;

- автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ;

- автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 ;

- частку в статутному капіталі Приватного підприємства ПОЛЮС (ідентифікаційний код юридичної особи - 20963249 ) в розмірі 100 %.

Залишити за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/4 частину нежитлової будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будівлю магазину за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 ;

- житловий будинок з приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_4 ;

- автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ;

- автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 ;

- частку в статутному капіталі Приватного підприємства ПОЛЮС (ідентифікаційний код юридичної особи - 20963249 ) в розмірі 100 %.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_7 , ІПН: НОМЕР_8 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_9 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_6 .

Повний текст рішення складений 27 листопада 2020 року

Суддя: