РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
27 листопада 2020 р. справа № 120/5089/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Війтовецької сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
23.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Війтовецької сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо неналежного розгляду клопотання позивача про надання дозволу на отримання земельної ділянки площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку із чим, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 28.09.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
01.10.2020 року до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 28.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала суду про відкриття провадження отримана відповідачем 13.10.2020 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив, що за результатом розгляду заяви позивача, сільський голова Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області листом відмовив у передачі у власність земельної ділянки. Мотивуючи відмову зазначив, що до Війтовецької сільської ради не входять повноваження щодо розпорядження землями резервного фонду, які розташовані за межами населеного пункту с.Війтівці. Крім того, до поданої позивачем заяви не надано графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та погодження землекористувача.
Не погоджуючись із такими діями та вважаючи, що заява про надання дозволу на отримання земельної ділянки має розглядатись на черговій сесії Війтовецької сільської ради, позивач звернулась з цим позовом до суду.
При цьому, суд наголошує, що спірним питанням в межах даних правовідносин є виключно питання щодо належного розгляду заяви про надання дозволу на отримання земельної ділянки, а відтак, судом не досліджуються обставини, які лягли в основу листа Війтовецької сільської ради.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Згідно частини 7 статті 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Разом із тим, порядок прийняття органом місцевого самоврядування відповідних рішень врегульований Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (частина 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Отже, приписами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено обов`язок вирішення питання регулювання земельних відносин виключно на пленарних засіданнях відповідної ради та прийнятті відповідного рішення.
Таким чином, питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні повинно оформлятися у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.
Разом з тим, відсутність належним чином оформленого рішення Війтовецької сільської ради свідчить про те, що органом місцевого самоврядування не прийнято жодного рішення з числа тих, які він повинен був прийняти за законом.
Таким чином, оскільки лист відповідача не може вважатися належною відмовою, суд дійшов висновку про допущення Війтовецькою сільською радою протиправної бездіяльності щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача на черговій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За таких обставин, суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути подане позивачем клопотання та за результатом його розгляду прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами частини першої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість позовних вимог, оцінивши докази надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..
Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області щодо неналежного розгляду клопотання ОСОБА_1 .
Зобов`язати Війтовецьку сільську раду Липовецького району Вінницької області розглянути клопотання ОСОБА_1 та за результатом його розгляду прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області (вул. Радянська, 10, с. Війтівці, Липовецький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04328996).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений: 27.11.2020 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2020 |
Оприлюднено | 30.11.2020 |
Номер документу | 93143659 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні