Справа № 420/12864/20
УХВАЛА
26 листопада 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (адреса: 01010, м. Київ, вул.Московська, 8, корп. 30, код ЄДРПОУ 37956207, телефон: (044) 280 40 95, E-mail:info@nssmc.gov.ua)
до: приватного акціонерного товариства Компанія з управління активами Товариство (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, оф. 203, код ЄДРПОУ 30965660, телефон: (096) 501 30 74 )
про: стягнення штрафної санкції,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приватного акціонерного товариства Компанія з управління активами Товариство в якому позивач просить:
поновити Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку пропущений строк на звернення до суду;
стягнути з Приватного акціонерного товариства Компанія з управління активами Товариство (Код за ЄДРПОУ 30965660) 17 000,00 грн. штрафних санкцій в дохід державного бюджету України на рахунок, відкритий на ім`я територіального органу Держказначейства за місцезнаходженням платника по коду бюджетної класифікації 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції , символ звітності банку 106.
Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 161 КАС України, з огляду на наступне.
Позивач в поданому адміністративному позові просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Компанія з управління активами Товариство 17 000,00 грн. штрафних санкцій в дохід державного бюджету України на підставі Постанови № 541-ПД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 31.10.2019 року.
При цьому, позивач просить суд поновити строк звернення і в обґрунтовує наступним.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Тобто днем виникнення підстав, що дають позивачу право на пред`явлення заявленої у позові вимоги про стягнення штрафних санкцій, є закінчення шестимісячного строку для звернення відповідача до адміністративного суду щодо оскарження постанови від 31.10.2019р. про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 541-ПД-1-Е.
Постанова про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №541-ПД-1-Е від 31.10.2019 року направлялась поштою відповідачу рекомендованим листом згідно реєстру рекомендованих листів №1 від 05.11.2019 року, фіскального чеку (копія додається). Однак, до департаменту НКЦПФР у Південному регіоні 10.12.2019 року повернулось поштове відправлення з постановою про накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 541-ПД-1-Е від 31.10.2019 року з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .
Крім того, необхідно зазначити, що Законом України від 30.03.2020 року № 540-ІХ були внесені зміни в КАС України, та розділ VI Прикінцеві положення доповнений пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема ст. 122 КАС України продовжуються на строк дії такого карантину.
Лише Законом України від 18.06.2020 року № 731-IX (набрав чинність 17.07.2020) п.3 викладений у новій редакції, відповідно до якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визначає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Необхідно зазначити також той факт, що у відділі правозастосування та представництва в судах у Південному регіоні (Одеса) управління правозастосування у регіонах департаменту правозастосування НКЦПФР, у зв`язку із звільненням двох працівників та перебуванні однієї державної особи у відпустці по догляду за дитиною, працює одна державна особа, яка фізично не встигає подавати до суду великий об`єм позовних заяв.
Оригінали постанов та актів, а також інших документів, які використовуються як докази та/або які підтверджують обґрунтування позовних вимог, що винесені уповноваженими особами Комісії, зберігаються у відповідних структурних підрозділах (за місцем реєстрації відокремлених структурних підрозділів) НКЦПФР (департаментах, управліннях) відповідно до повноважень.
Розглянувши заявлене позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду, судом встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Частинами 1, 3 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Відповідно, днем виникнення підстав, що дають позивачу право на пред`явлення заявленої у позові вимоги про стягнення штрафних санкцій, є закінчення шестимісячного строку для звернення відповідача до адміністративного суду щодо оскарження рішення (Постанови № 541-ПД-1-Е від 31.10.2019 р.).
При цьому, суд приймає доводи позивача, що Постанова про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 541-ПД-1-Е від 31.10.2019 року направлялась відповідачу рекомендованим листом, та до департаменту НКЦПФР у Південному регіоні 10.12.2019 року повернулось поштове відправлення з постановою про накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 541-ПД-1-Е від 31.10.2019 року з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання . Отже, строк на оскарження рахується з 10.12.2019 року.
При цьому, у приватного акціонерного товариства Компанія з управління активами Товариство є 6 місяців на оскарження постанови №541-ПД-1-Е, які закінчилися 11.06.2020 року. І з 12.06.2020 року у позивача розпочався три місячний строк на звернення до суду із вимогою про стягнення, який завершився 12.09.2020 (субота) переноситься на 14.09.2020 року.
Позивач із позовом звернувся 23.11.2020 року (вхід. № 12686).
При цьому, суд не приймає доводи позивача щодо поважності причини пропуску строку звернення до суду посилання на Законом України від 30.03.2020 року № 540-ІХ були внесені зміни в КАС України, та розділ VI Прикінцеві положення доповнений пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема ст. 122 КАС України продовжуються на строк дії такого карантину.
Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (№3383) з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Внесені зміни до таких законодавчих актів України:
1. Пункт 4 Розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 6, ст. 56) викласти в такій редакції:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 46, 157, 174, 195, 229, 248, 256, 260, 263, 273, 288, 292, 295, 306, 321, 325, 341, 342, 346, 349, 354, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину.".
2. Пункт 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст.492) викласти в такій редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 49, 83, 84, 116, 118, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 193, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424, 449, 454, 457, 485, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину.".
3. Пункт 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 35-36, N 37, ст.446) викласти в такій редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 258, 261, 295, 298, 304, 309, 329, 332, 338, 342, 363, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину.".
II. Прикінцеві та перехідні положення
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.
Також, суд не приймає доводи позивача, що у відділі правозастосування та представництва в судах у Південному регіоні (Одеса) управління правозастосування у регіонах департаменту правозастосування НКЦПФР, у зв`язку із звільненням двох працівників та перебуванні однієї державної особи у відпустці по догляду за дитиною, працює одна державна особа, яка фізично не встигає подавати до суду великий об`єм позовних заяв, вказані доводи є недоцільними та не підтверджені у встановленому порядку.
Позивач є державним колегіальним органом, що здійснює державне регулювання ринку капіталу та нагляд за його учасниками, забезпечує підвищення стабільності, конкурентоспроможності та розвитку ринків капіталу, а також захист інтересів інвесторів, запобігає зловживанням та правопорушенням.
НКЦПФР у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та іншими актами законодавства, а також цим Положенням.
Крім того, приписами ч. 11 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку встановлено, що організаційно-технічну та іншу роботу щодо забезпечення діяльності НКЦПФР здійснює її центральний апарат та територіальні органи (далі - апарат) відповідно до цього Положення.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій статті містяться терміни "дізналася" та "повинна була дізнатися", що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАСУ), у цій статті містяться терміни "дізналася" та "повинна була дізнатися", що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач на протязі більше 3 років не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
"Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до приватного акціонерного товариства Компанія з управління активами Товариство про стягнення штрафної санкції - залишити без руху .
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали, який обраховується з дня наступного за закінченням строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короно вірусної хвороби ((COVID-19) .
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2020 |
Оприлюднено | 30.11.2020 |
Номер документу | 93144952 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Потоцька Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні